1 Siangpahrang 9
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Solomon mah Angraeng ih im hoi siangpahrang im to sak pacoeng moe, a koehhaih akoep naah,
1Як же скінчив Соломон будову сьвятинї Господньої й царської палати й всього, що бажав витворити,
2Angraeng mah Gideon vangpui ah anih khaeah, vai hnetto haih amtueng pae let.
2Обявився Господь Соломонові вдруге, як обявивсь був йому в Габаонї.
3Angraeng mah anih khaeah, Ka hmaa ah lawk na thuihaih hoi tahmen hnikhaih lok to ka thaih boeh; Ka hmin ohsak poe hanah, na sak ih hae im hae, ka ciimsak boeh pongah, to ahmuen ah Ka mik hoi Ka palungthin to om poe tih.
3І рече Господь йому: Вислухав я молитву твою й благаннє твоє, що приносив ти перед мене. Я осьвятив сей храм, що збудовав єси, оселивши там на віки ймя моє, й мої очі й моє серце будуть там віковічно пробувати.
4Nampa David baktiah, ka hmaa ah toenghaih hoi poek katoeng ah na caeh moe, kang paek ih loknawk to na pazui boih pacoengah, ka thuih ih loknawk hoi kang patuk ih daannawk to na pazui nahaeloe,
4Як ходити меш передо мною, так як ходив отець твій Давид, в простотї серця й щиростї, та все те чинити, що я заповідав тобі, й моїх установ і прав пильнувати меш,
5nampa David khaeah, Israel caanawk ih angraeng tangkhang pongah anghnu han koi kami apet mak ai, tiah ka suek ih lok baktih toengah, Israel kaminawk nuiah angraeng tangkhang to ka caksak han.
5Так я престол твій над Ізраїлем утверджу навіки, як обітував отцеві твойму Давидові, словами: не переведеся в тебе седючий на престолї Ізрайлевому.
6Toe nangmah hoi na caanawk mah kai nang qoi o taak moe, kang paek o ih lok hoi daannawk to pazui ai ah, kalah sithawnawk ih tok to na sak o moe, nihcae bok hanah na caeh o nahaeloe,
6Коли ж ви й дїти ваші одвертатись мете від мене, й не пильнувати мете моїх заповідей й встанов, що я положив перед вами, а відійдете й иншим богам станете служити й перед ними припадати мете,
7Israel kaminawk to ka paek ih prae thung hoiah ka haek moe, ka hmin hanah ka ciimsak ih hae im doeh, ka pahnawt sut han; Israel loe minawk kalah mah patahhaih hanah kasae thuih ih kami ah om tih.
7Так викореню Ізраїля з землї, що надїлив їм, і той храм, що посьвятив іменню мойму, відкину від лиця мого, і станеться Ізраїль сьміховищем і гидом між усїма народами.
8Vaihi kahoih parai hae im taengah kacaeh kaminawk boih dawnrai o ueloe, kasae thui o tih; tipongah Angraeng mah hae baktih hmuen to hae prae hoi hae im ah sak vai? tiah thui o tih.
8І всякий, хто переходити ме попри храм сей величезний, страхати меться й буде посвистувати, й питати ме: За що Господь заподїяв таке сїй землї й сьому храмові?
9Kaminawk mah, Izip prae thung hoiah ampanawk zaehoikung, angmacae ih Angraeng Sithaw to nihcae mah pahnawt o, kalah sithawnawk to patawnh o moe, a bok o; nihcae han toksak pae o pongah, Angraeng mah nihcae nuiah hae baktih raihaih to phaksak, tiah thui o tih, tiah a naa.
9І відказувати муть: Про те, що вони Господа, Бога свого, що їх батьків вивів із Египту, покинули, та прихилились до инших богів і припадали перед ними й служили їм, за те наслав Господь на них усю недолю сю.
10Solomon mah im hnetto, Angraeng ih im hoi siangpahrang ih im to saning pumphaeto thung sak.
10Як уплило ж двайцять років після того, що Соломон построїв обідві будівлї, храм Господень і царську палату,
11Hiram mah im sak naah kangtoeng sidar thing, hmaica thing hoi suinawk to Solomon hanah paek boih pongah, Solomon siangpahrang mah Kalili prae ih vangpui pumphaeto Tura siangpahrang Hiram hanah paek.
11А Гирам, царь Тирський, додавав на се Соломонові кедрового й кипарисового брусся, як і золота, скільки забажає було, — тодї поступився царь Соломон Гирамові двайцятьма городами в Галилейській країнї.
12Hiram loe Solomon mah paek ih vangpuinawk to khet hanah Tura vangpui hoiah caeh naah, palung anghoe ai.
12І вийшов Гирам із Тиру, щоб на ті городи подивитись, що їх дав йому Соломон, та й не сподобались вони йому.
13Kamnawk, kawbaktih vangpuinawk maw nang paek? tiah a thuih. To vangpuinawk to Kabul, tiah ahmin sak moe, vaihni ni khoek to to tiah ahmin oh poe.
13І каже він: Що се за городи, що ти, брате, поступився менї ними! Тим прозвано їх по сей день Кабул (багно).
14Hiram mah siangpahrang hanah sui talent cumvaito pacoeng, pumphaeto a pat pae.
14Гирам же послав був цареві сто й двайцять талантів золота.
15Solomon siangpahrang loe Angraeng ih im, angmah ih siangpahrang im, Millo vangpui, Jerusalem sipae, Hazor vangpui, Meggido hoi Gezereth vangpuinawk sak hanah tamut to kok.
15А ось роботи, на які побіралась данина, що її наложив Соломон, щоб вибудовувати храм Господень і свою палату, і міст (над пропасттю) Милло й мур Ерусалимський, й Гезер, Мегиддо и Газер,
16Izip siangpahrang Faro loe caeh moe, Gezer vangpui to tuk; to vangpui to lak pacoengah hmai hoiah a thlaek; to ah kaom Kanaan kaminawk to hum moe, a canu to Solomon mah zu haih hanah tangqum ah paek.
16Бо Фараон, царь Египецький напав був і звоював Газер та спалив його, а Канаанїїв, що жили в городї, побив, та й оддав його в віно дочцї своїй, супрузї Соломоновій;
17Solomon mah Gezer vangpui hoi aloih bang ih Beth-Horon vangpui,
17От і відбудував Соломон Газер і нижнїй Беторон,
18Baalath hoi Tadmor vangpuinawk to pathoep let,
18І Баалам і Тадмор (Пальмиру) в пустинї,
19hmuenmae pakuemhaih vangpuinawk, hrang lakok suekhaih avangnawk hoi hrang angthueng kaminawk ohhaih vangpuinawk, Jerusalem vangpui taeng, Lebanon hoi a uk ih prae thung boih ah sak koeh ih vangpuinawk to a sak boih.
19І всї запасові городи, що належали до Соломона, й міста про вози й міста про кінноту, й все те, що хотїв Соломон побудувати в Ерусалимі, на Ливанї й в усїй землї царства свого.
20Israel acaeng thungah kathum ai, Amor kaminawk, Hit kaminawk, Periz kaminawk, Hiv kaminawk hoi Jebus kaminawk to caeh o taak.
20Увесь же народ, що позістався од Аморіїв, Гетїїв, Ферезіїв, Гевіїв і Евузіїв, що не були з синів Ізрайлевих,
21Israel kaminawk mah paduek o boih thai ai pongah, a caanawk loe prae thungah caeh o taak; hae kaminawk loe Solomon mah toksak han tamna ah suek ih kami ah oh o, nihcae loe vaihni ni khoek to tamna ah oh o.
21Потомки тих, що позоставались іще в землї, що їх Ізрайлитяне не здолїли вигубити, тих обернув Соломон у крепацтво по сей день.
22Toe Solomon loe Israel kaminawk to midoeh tamna ah suem ai; nihcae loe misatuh kami, a toksah angraengnawk, zaehoikungnawk, misatuh angraengnawk, hrang lakok hoi hrang lakok angthueng kaminawk zaehoikung ah oh o.
22З Ізрайлитян же не зробив нїкого Соломон крепаком, а були вони військовими людьми, його урядниками, його отаманнєм та наказними над його колесницями й кіннотою.
23Solomon ih toksah zaehoikungnawk loe, cumvai panga, quipangato oh o; nihcae mah toksah kaminawk to khawng o.
23Старших наставників над роботами Соломоновими було пятьсот і пятьдесять, що доглядали над людьми, що робили дїло.
24Faro canu loe Solomon mah David vangpui ah sak pae ih siangpahrang im ah angzoh tahang, to pacoengah Solomon mah Millo vangpui to sak.
24Дочка Фараонова перейшла з Давидового городу в свій власний дом, що їй Соломон збудував; він збудував і Милло.
25Solomon mah saningto thung Angraeng han sak ih hmaicam pongah angdaeh angbawnhaih hoi hmai angbawnhaih to sak; Angraeng hmaa ah hmuihoih doeh a thlaek. To tiah im to a sak pacoeng.
25І жертвував Соломон тричі що року всепалення й мирні жертви на жертівнику, що построїв Господеві, й палив на йому кадило перед Господом. І покінчив він будову.
26Solomon siangpahrang loe Edom prae, tuipui kathim taeng ih, Elath vangpui taeng ih Ezion-Geber ah palongpuinawk to a sak let bae.
26Побудував царь Соломон і кораблї в Асіонгабері, коло Елота, на березї Червоного моря в Едом-землї.
27Hiram loe tuipui kawng panoek angmah ih tamnanawk hoi palongpui mongh kaminawk to, Solomon ih tamnanawk hoi nawnto toksak hanah patoeh.
27І послав Гирам на тих кораблях своїх підданих мореходів, що з морем обізнані були, вкупі з підданими Соломоновими,
28Nihcae loe Ophir ah caeh o moe, to ah sui talent cumvai pali, pumphaeto phawh o pacoengah, Solomon siangpahrang khaeah paek o.
28І прибули вони в Офир, і взяли звідти золота чотириста й двайцять талантів, і привезли до царя Соломона.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.