1 Samuel 4
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1E a palavra de Samuel vinha a todo o Israel. Ora, Israel saiu para guerrear contra os filisteus e acampou perto de Ebenézer; e os filisteus acamparam em Afeque.
1І пійшов поклик Самуїлів по всьому Ізрайлеві, і виступили Ізрайлитяне на війну проти Филистіїв та й отаборились при Авен-Езері, тим часом як Филистії отаборились під Афеком.
2Os filisteus formaram a linha de batalha contra Israel. Quando travaram a batalha, Israel foi derrotado pelos filisteus, que mataram cerca de quatro mil homens do exército no campo de batalha.
2І вдарили Филистії на Ізраїля, і поконали Филистії Ізрайлитян, і побито їх на боєвому майданї в чистому полі до сорока тисячей.
3Quando o povo voltou ao acampamento, os líderes de Israel perguntaram: “Por que o SENHOR nos derrotou hoje diante dos filisteus? Vamos trazer de Siló a arca da aliança do SENHOR, para que ela vá conosco e nos salve das mãos de nossos inimigos.”
3Як вернувся ж люд у табір, говорили громадські мужі Ізрайлеві: За що побив нас сьогоднї Господь перед Филистіями? Ось візьмімо з Силому до себе скриню закону Господнього, щоб ійшла посеред нас і спасла нас із рук ворогів наших.
4Então o povo enviou homens a Siló, e trouxeram de lá a arca da aliança do SENHOR dos Exércitos, que se assenta acima dos querubins; e os dois filhos de Eli, Hofni e Fineias, estavam lá com a arca da aliança de Deus.
4І послав народ у Силом, і взяли звідти ковчег закону Господа Саваота, що царює над херувимами, а обидва сини Ілїєві, Офнїй та Пинеес провожали скриню завіту Господнього.
5Quando a arca da aliança do SENHOR entrou no acampamento, todo o Israel deu um grito tão forte que a terra tremeu.
5Як прибула ж скриня закону Господнього в табір, то ввесь Ізраїль підняв такий сильний крик, що аж земля застогнала.
6Quando os filisteus ouviram o barulho do grito, perguntaram: “O que significa este grande grito no acampamento dos hebreus?” E souberam que a arca do SENHOR havia chegado ao acampamento.
6Почувши ж Филистії голосний гук, питали: Чого се такі грімкі оклики в таборі Еврейському? І як дознались, що ковчег Господень прибув у табір,
7Os filisteus ficaram com medo e disseram: “Deus entrou no acampamento.” E acrescentaram: “Ai de nós! Pois nunca aconteceu tal coisa antes.
7Так полякались Филистії, бо говорили: се той Бог прибув до них у табір; і казали: Горе нам тепер, бо такого не бувало нї вчера нї три днї тому!
8Ai de nós! Quem nos livrará das mãos destes deuses poderosos? Estes são os deuses que feriram os egípcios com toda sorte de pragas no deserto.
8Горе нам! хто врятує нас із потали сього страшного Божества? Се те саме божество, що побило Египтїїв всякими карами в пустинї!
9Sejam fortes e portem-se como homens, ó filisteus, para que não se tornem escravos dos hebreus, assim como eles têm sido escravos de vocês. Fortaleçam-se como homens e lutem!”
9Кріпітесь і покажіть себе мужами, Филистії, щоб не зробились крепаками в Евреїв, як були вони крепаками вашими. Ставайте мужно з ними до бою!
10Os filisteus lutaram, e Israel foi derrotado, e cada homem fugiu para a sua tenda. Foi uma matança muito grande; pois caíram trinta mil homens de infantaria de Israel.
10І вдарили Филистії, Ізрайлитяне ж підлягли, та й побігли кожен у свій намет, а був побій вельми тяжкий, і полягло Ізраїля трийцять тисячей чоловіка піхоти.
11A arca de Deus foi tomada, e os dois filhos de Eli, Hofni e Fineias, foram mortos.
11Та й скриню Господню взято і обох синів Ілїєвих убито.
12Um homem de Benjamim correu da linha de batalha e chegou a Siló no mesmo dia, com as roupas rasgadas e terra sobre a cabeça.
12Утїкаючи же один Беняминїй з місця бою, прибіг того ще самого дня в Силом з розідраною одежою і з порохом на голові.
13Quando ele chegou, eis que Eli estava sentado na sua cadeira, à beira do caminho, vigiando, pois o seu coração tremia pela arca de Deus. Quando o homem entrou na cidade e deu a notícia, a cidade inteira começou a gritar.
13Як він прибув, седїв Ілїй на свойму стілцї коло дверей і позирав на шлях, бо серце його боялось за ковчег Божий. Як же прийшов чоловік той і сповістив місто, так заплакав увесь город.
14Ao ouvir o clamor, Eli perguntou: “O que significa esse barulho de tumulto?” O homem se apressou e foi contar a Eli.
14Почувши Ілїй крик, питає: Що се за крик? Тодї підійшов той чоловік та й принїс Ілїєві звістку.
15Ora, Eli estava com noventa e oito anos de idade. Seus olhos estavam fixos, de modo que ele não podia ver.
15Ілїєві ж було вісїмдесять і девять лїт віку, і очі в його потемнїли, так що він уже не добачав.
16O homem disse a Eli: “Eu sou o que vim da linha de batalha; fugi hoje mesmo do campo de batalha.” Eli perguntou: “Como foram as coisas, meu filho?”
16Як же сказав той чоловік Елїєві: Я той, що прибув з табору, і сьогоднї втїк з боєвого поля, він запитав: Що ж там сталося, синку?
17O mensageiro respondeu: “Israel fugiu dos filisteus, e houve também grande matança entre o povo. Além disso, os seus dois filhos, Hofni e Fineias, estão mortos, e a arca de Deus foi tomada.”
17Посел дав йому таку відповідь: Кинувсь навтеки Ізраїль перед Филистіями, до того полягло вельми багацько люду; твої обидва сини, Офнїй і Пинеес мертві та й скриню Божу взято!
18Quando ele mencionou a arca de Deus, Eli caiu da cadeira para trás, ao lado do portão; quebrou o pescoço e morreu, pois era um homem idoso e pesado. Ele havia julgado Israel durante quarenta anos.
18Як же сказав про ковчег Божий, упав той із стільця коло дверей горілиць, зломив шию й умер: був бо й старий і важкий собі чоловік. Сорок год суддював над Ізраїлем.
19A sua nora, a mulher de Fineias, estava grávida e perto de dar à luz. Quando ela ouviu a notícia de que a arca de Deus havia sido tomada e que o seu sogro e o seu marido estavam mortos, curvou-se e deu à luz, pois as dores do parto lhe sobrevieram.
19Невістка ж його, жінка Пинеесова, та була вагітна, і як почула звістку про втрату ковчега Господнього і що її свекор і її муж мертві, так упала та й породила; бо вхопили її болї.
20Por volta da hora da sua morte, as mulheres que estavam com ela lhe disseram: “Não tenha medo, pois você deu à luz um menino.” Mas ela não respondeu, nem prestou atenção.
20Як же приходилось їй умерти, казали їй жінки, що стояли навкруги: Не сумуй, ти вродила сина. Однакже вона не відказала нїчого і не вважала вже на те.
21Ela chamou o menino de Icabô, dizendo: “A glória se foi de Israel!”, porque a arca de Deus havia sido tomada, e por causa do seu sogro e do seu marido.
21Тільки назвала хлопця Іхабод (безславний), бо казала: Зникла слава Ізрайлева через те що втеряли Божу скриню, а вона свекра й мужа.
22Ela disse: “A glória se foi de Israel, pois a arca de Deus foi tomada.”
22І промовила вона: Зникла слава Ізрайлева, бо взято ковчега Божого!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.