1 Samuel 22
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Davi, portanto, partiu dali e escapou para a caverna de Adulão. Quando os seus irmãos e toda a casa de seu pai ouviram isso, desceram até lá para se juntar a ele.
1І вийшов Давид ізвідти та й утїк у Адолламську печеру в горах. Довідавшись про се брати його і уся родина його, поприходили до його.
2Todos os que estavam em aperto, todos os que estavam endividados e todos os amargurados de espírito se reuniram a ele; e ele se tornou o líder deles. Havia com ele cerca de quatrocentos homens.
2І скупились коло його всякі злиденники й задовжені, й всякі невдоволені люде, і зробився їх отаманом, і пристало до його чоловіка з чотириста.
3Dali Davi foi para Mispá de Moabe; e disse ao rei de Moabe: “Por favor, permita que o meu pai e a minha mãe venham e fiquem com vocês, até que eu saiba o que Deus fará por mim.”
3І пійшов Давид ізвідти в Массифу в Моабі і прохав царя Моабійського: Чи не можна б моєму панотцеві і паніматцї моїй перебути в вас, покіль я знати му, що Господь удїє зо мною?
4Ele os apresentou perante o rei de Moabe; e eles moraram com ele durante todo o tempo em que Davi esteve na fortaleza.
4І помістив їх між прибічники царя Моабійського і жили вони при йому, докіль Давид пробував у тому сховку.
5O profeta Gade disse a Davi: “Não fique na fortaleza. Parta e vá para a terra de Judá.” Então Davi partiu e foi para o bosque de Herete.
5Пророк же Гад сказав Давидові: Не сиди дальш у сїй рощілинї, а збирайся та йди в землю Юдину. І пійшов Давид та й прийшов у лїс Херет.
6Saul ouviu dizer que Davi e os homens que estavam com ele haviam sido descobertos. Ora, Saul estava sentado em Gibeá, debaixo da tamargueira em Ramá, com a lança na mão, e todos os seus servos estavam de pé ao seu redor.
6І довідався Саул, що Давид із людьми явився. А седїв Саул саме тодї у Гиві під дубом на згіррі, з списом у руцї, а всї його надвірні слуги стояли кругом його.
7Saul disse aos servos que estavam ao seu redor: “Ouçam agora, benjamitas! Acaso o filho de Jessé dará a todos vocês campos e vinhas? Ele os fará a todos comandantes de milhares e comandantes de centenas?
7І каже Саул своїм слугам кругом себе: Слухайте, Беняминїї! чи то ж Ессеєнко дасть вам усїм і ниви й виноградники та й понаставляє вас тисячниками й сотниками,
8É por isso que todos vocês conspiraram contra mim, e não há ninguém que me revele quando o meu filho faz uma aliança com o filho de Jessé, e não há nenhum de vocês que se compadeça de mim, ou me revele que o meu filho incitou o meu servo contra mim, para ficar à espreita contra mim, como acontece hoje?”
8Що ви всї змовились проти мене і нїхто мене не сповістив, як мій син побратавсь із сином Ессея, і що нїхто не пожалував мене й не зʼясував менї, що мій син та підмовив проти мене раба мого, як се тепер показалось?
9Então Doegue, o edomita, que estava junto aos servos de Saul, respondeu e disse: “Eu vi o filho de Jessé chegando a Nobe, a Aimeleque, filho de Aitube.
9Озветься тодї Ідумій Доик, що стояв коло двораків Саулових: Бачив я, як Ессеєнко приходив до Ахимелеха Ахитувенка в Номві;
10Ele consultou o SENHOR por Davi, deu-lhe provisões, e lhe entregou a espada de Golias, o filisteu.”
10Той питав Господа про його, і харчі дав йому і меч Голіята Филистія.
11Então o rei mandou chamar o sacerdote Aimeleque, filho de Aitube, e toda a casa de seu pai, os sacerdotes que estavam em Nobe; e todos eles vieram ao rei.
11І повелїв царь покликати до себе Ахимелеха, сина Ахитувового, сьвященника, й усю його родину, і сьвященників, що були в Номві. І всї вони зявились перед царем.
12Saul disse: “Ouça agora, filho de Aitube.” Ele respondeu: “Eis-me aqui, meu senhor.”
12І промовив Саул: Слухай лишень, Ахитувенку! І відказав той: Слухаю, мій повелителю!
13Saul lhe disse: “Por que vocês conspiraram contra mim, você e o filho de Jessé, dando-lhe pão e uma espada, e consultando a Deus por ele, para que ele se levantasse contra mim e ficasse à espreita para me atacar, como acontece hoje?”
13І питає Саул: Чого ви, ти да Ессеєнко, проти мене змовились, що ти дав йому хлїба й меча і питав Бога про його, так щоб він виступив проти мене ворогом, як я тепер дознавсь?
14Então Aimeleque respondeu ao rei, dizendo: “Quem entre todos os seus servos é tão fiel quanto Davi, que é o genro do rei, comandante da sua guarda pessoal, e honrado na sua casa?
14І відказав Ахимелех цареві: Хто ж між усїма твоїми слугами так вірен, як Давид? Він же й царський зять, і повнить прикази твої, а в дому твойму в повазї.
15Foi hoje a primeira vez que consultei a Deus por ele? Longe de mim! Que o rei não acuse este seu servo de coisa alguma, nem a toda a casa de meu pai; pois o seu servo não sabia de nada de tudo isso, nem muito nem pouco.”
15Хиба ж я вперше тепер питав Бога про його? Нї; нехай царь не винуватить раба свого й усю родину мою, бо раб твій не відав у сїй справі нїчого, нї малого нї великого.
16O rei declarou: “Você certamente morrerá, Aimeleque, você e toda a casa de seu pai.”
16Царь же каже: Мусиш умерти, Ахимелеше, сам ти й увесь дім отця твого.
17O rei ordenou aos guardas que estavam ao seu redor: “Virem-se e matem os sacerdotes do SENHOR, porque também estão do lado de Davi, e porque sabiam que ele fugia e não me revelaram isso.” Mas os servos do rei não quiseram estender a mão para atacar os sacerdotes do SENHOR.
17І повелїв царь слугам, що стояли побіч його: Йдїте, повбивайте сьвященників Господнїх, бо й їх рука з Давидом, і не сповістили мене, хоч і знали, що він утїк. Слуги ж царські затялись ізняти руки на сьвященників Господнїх.
18Então o rei disse a Doegue: “Vire-se você e ataque os sacerdotes!” Doegue, o edomita, virou-se e atacou os sacerdotes, e naquele dia matou oitenta e cinco homens que vestiam o éfode de linho.
18І повелїв царь Доикові: Йди, повбивай сьвященників! І пійшов Ідумій Доик, та й повбивав сьвященників, і завдав смерть вісїмдесятьом і пятьом, що носили лняне оплїччє.
19Ele também feriu Nobe, a cidade dos sacerdotes, ao fio da espada — tanto homens como mulheres, crianças e recém-nascidos, além de bois, jumentos e ovelhas, ao fio da espada.
19І Номву, сьвященниче місто, вигубив мечем, і чоловіків і жінок, і хлопят і немовлят, і коров й вівцї й осли, все повбивав.
20Mas um dos filhos de Aimeleque, filho de Aitube, chamado Abiatar, escapou e fugiu atrás de Davi.
20Тільки один син Ахимелехів Ахитувенків, на ймя Абіятар, утїк і пристав до Давидових людей.
21Abiatar contou a Davi que Saul havia matado os sacerdotes do SENHOR.
21І сповістив Абіятар Давида: Саул побив сьвященники Господнї!
22Davi disse a Abiatar: “Eu sabia naquele dia, quando Doegue, o edomita, estava lá, que ele certamente contaria a Saul. Eu sou o responsável pela morte de todas as pessoas da casa de seu pai.
22І сказав Давид Абіятарові: Я знав се ще тодї, коли Ідумій Доик там був, що він се виявить Саулові. Я винуватий за всї душі дому отця твого.
23Fique comigo. Não tenha medo, pois aquele que procura tirar a minha vida também procura tirar a sua. Você estará seguro comigo.”
23Бувай безпечен у мене: Хто чигати ме на мою душу, той чигати ме на твою душу; ти будеш у мене під охороною.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.