1 Samuel 30
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Quando Davi e seus homens chegaram a Ziclague no terceiro dia, os amalequitas haviam feito uma incursão contra o sul e contra Ziclague. Atacaram Ziclague e a incendiaram.
1Як же прийшов Давид з людьми своїми на третий день у Секелаг, напали були Амаликії од полудня на Секелаг, злупили Секелаг і спалили його огнем,
2Levaram cativas as mulheres e todos os que estavam na cidade, tanto pequenos como grandes. Não mataram ninguém, mas os levaram consigo e seguiram seu caminho.
2І позаймали з його в полонь жінок і все мале й велике, нїкого не вбивши, та й погнали своєю дорогою.
3Quando Davi e seus homens chegaram à cidade, viram que ela tinha sido incendiada e que suas mulheres, seus filhos e suas filhas haviam sido levados cativos.
3Як прийшов Давид із людьми своїми в город, аж його випалено, жінок же їх, синів і дочок позаймано в полонь.
4Então Davi e o povo que estava com ele levantaram a voz e choraram até não terem mais forças para chorar.
4І заплакав у голос Давид і люде, що мав при собі, і плакали вони, покіль не стало й снаги плакати.
5As duas mulheres de Davi também haviam sido levadas cativas: Ainoã, de Jezreel, e Abigail, viúva de Nabal, do Carmelo.
5І обох жінок Давидових зайнято в полонь: Ахиноаму з Езрееля й Абигею, жінку Кармелїя Набала.
6Davi ficou profundamente angustiado, pois o povo falava em apedrejá-lo; todos estavam amargurados por causa de seus filhos e filhas. Davi, porém, encontrou forças no SENHOR, seu Deus.
6Давид же попав у велику журбу, як почали люде радити, щоб його побити каміннєм, бо кожен між людьми жалував з душі за своїми синами й дочками. Однакже Давид укріпивсь у Господї, Бозї свойму.
7Davi disse ao sacerdote Abiatar, filho de Aimeleque: “Por favor, traga o éfode até aqui.” Abiatar levou o éfode a Davi.
7І казав Давид сьвященникові Абіатарові, синові Ахимелеха: Ось принеси менї сюди ефода! І принїс Абіатар Давидові ефода.
8Então Davi consultou o SENHOR: “Se eu perseguir este bando, conseguirei alcançá-lo?” O SENHOR respondeu: “Persiga-o, pois certamente o alcançará e recuperará tudo.”
8І поспитав Давид Господа: Чи наздогоняти менї сю орду? Чи наздожену? І сказано йому: Наздоганяй; наздоженеш і відобєш.
9Davi partiu com os seiscentos homens que estavam com ele e chegou ao riacho de Besor, onde ficaram os que não puderam prosseguir.
9І пустивсь Давид із шістьма сотнями чоловіка, що мав при собі, в дорогу, і добігли вони до потока Босор, і декотрі помучені остались там.
10Davi continuou a perseguição com quatrocentos homens; duzentos ficaram para trás porque estavam exaustos demais para atravessar o riacho de Besor.
10І погнав далїй Давид із чотирма сотнями чоловіка, тим часом як двістї, що були потомлені, зістались, бо не мали сили перейти потік Босорський.
11Encontraram um egípcio no campo e o levaram a Davi. Deram-lhe pão, e ele comeu; deram-lhe também água para beber.
11І знайшли вони в полі Египтїя та й привели до Давида. І дано йому попоїсти хлїба та напитись води,
12Deram-lhe ainda um pedaço de bolo de figos e dois cachos de passas. Depois de comer, ele recuperou as forças, pois não comia pão nem bebia água havia três dias e três noites.
12І дано йому шмат вязанки смоківної та дві вязки родзинків зʼїсти, і він їв та й прийшов до себе, бо три днї нїчого не їв і нїчого не пив.
13Davi lhe perguntou: “A quem você pertence? De onde você vem?” Ele respondeu: “Sou um jovem egípcio, servo de um amalequita. Meu senhor me abandonou porque fiquei doente há três dias.
13І спитав у його Давид: Чий ти і звідки ти? І каже: Я хлопець Египтїйський, раб одного Амаликія. Пан мій покинув мене, бо три днї тому я був занедужав.
14Fizemos uma incursão contra o sul dos quereteus, contra o território de Judá e contra o sul de Calebe; e incendiamos Ziclague.”
14Ми набігали набігом у полуденню Керету і в займище Юдине і в полуденню Калебу та й спалили Сикелаг.
15Davi lhe perguntou: “Você pode me levar até esse bando?” Ele respondeu: “Jure-me por Deus que não me matará nem me entregará nas mãos do meu senhor, e eu o levarei até o bando.”
15І питає в його Давид: Чи проведеш нас до тото там війська? Відказує сей: Поклянись менї Богом, що не вбєш мене та й панові мойму не видаси, то я приведу тебе в ʼцю горду.
16Quando o egípcio levou Davi até lá, os amalequitas estavam espalhados por toda a região, comendo, bebendo e dançando por causa do grande despojo que haviam tomado da terra dos filisteus e da terra de Judá.
16Як повів же їх, аж Амаликії роскинулись по тій сторонї далеко, їдять, пють і сьвяткують сьвято над великою здобиччю, що набрали в Филистійській землї і в землї Юдейській.
17Davi os atacou desde o crepúsculo daquele dia até a tarde do dia seguinte. Nenhum deles escapou, a não ser quatrocentos jovens que montaram em camelos e fugiram.
17Давид же бив їх від сумерків аж до вечора другого дня, так що нїхто з їх не уйшов опріч чотирьох сот молодцїв, що кинулись на верблюди та й повтїкали.
18Davi recuperou tudo o que os amalequitas haviam levado e resgatou suas duas mulheres.
18І визволив Давид усе, що пожакували Амалекії, і жінок своїх обох відняв Давид,
19Nada lhes faltou, nem pequeno nem grande, nem filhos nem filhas, nem despojo nem coisa alguma que os amalequitas tivessem levado. Davi trouxe tudo de volta.
19Так що не втеряно в них нїчого від найменьшого та й до найбільшого, нї здобичі, нї синів нї дочок, анї чого иншого, що награбили вони; усе вернув Давид назад;
20Davi tomou todas as ovelhas e todo o gado. Os homens conduziam esses animais à frente dos outros rebanhos e diziam: “Este é o despojo de Davi.”
20І відняв Давид всї череди й отари та й гнали вони їх поперед себе, покликуючи: Се Давидова здобич!
21Davi voltou até os duzentos homens que estavam exaustos demais para segui-lo e que haviam sido deixados junto ao riacho de Besor. Eles saíram ao encontro de Davi e do povo que estava com ele. Quando Davi se aproximou, cumprimentou-os.
21І вернувся Давид до тих двох сотень чоловіка, що надто були втомлені і не змогли йти далїй, так що їх покинуто коло потока Босор, і повиходили вони проти Давида й людей, що були з ним. І наближивсь Давид ід тим людям і привитав їх чемно.
22Então todos os homens maus e perversos dentre os que haviam ido com Davi disseram: “Como eles não foram conosco, não lhes daremos nada do despojo que recuperamos, exceto a mulher e os filhos de cada um. Que os levem e vão embora.”
22Та всякі злюки й нїкчемники між людьми, що ходили з Давидом, почали таке провадити: За те що вони з нами не ходили, ми не дамо їм нїчого з тієї здобичі, що відобрали, опріч їх жінок та дїтей; нехай будуть їх та йдуть собі.
23Davi, porém, disse: “Meus irmãos, vocês não podem agir assim com aquilo que o SENHOR nos deu. Ele nos protegeu e entregou em nossas mãos o bando que veio contra nós.
23Давид же відказав: Не чинїте таке після того, що нам дав Господь і оборонив нас, а горду, що напала на нас, оддав нам у руки.
24Quem dará ouvidos a vocês nesse assunto? A parte de quem vai à batalha será igual à parte de quem fica com a bagagem. Todos receberão partes iguais.”
24Та й хто слухати ме вас у ʼцїй справі? Нї, яка частина тим, що ходили на війну, така мусить бути й тим, хто зостався при таборі: однаково всїх обдїлиться.
25A partir daquele dia, Davi estabeleceu isso como estatuto e ordenança para Israel, até o dia de hoje.
25На тому стало воно з того дня й на дальше. Він се зробив установою й звичаєм ув Ізраїлї по сей день.
26Quando Davi chegou a Ziclague, enviou parte do despojo aos anciãos de Judá, seus amigos, dizendo: “Aqui está um presente para vocês, tirado do despojo dos inimigos do SENHOR.”
26Вернувшися ж у Секелаг, послав Давид частину здобичі прихильним до його мужам громадським ув Юдї, говорючи: Оце вам гостинець із здобичі від ворогів Господнїх,
27Enviou aos que estavam em Betel, em Ramote do Sul e em Jatir;
27Так само й тим, що в Бетелї, в Рамотї полуденньому, і в Яттирі,
28aos que estavam em Aroer, Sifmote e Estemoa;
28Тим що в Ароїрі, і в Шифмотї, і в Естемоа,
29aos que estavam em Racal, nas cidades dos jerameelitas e nas cidades dos queneus;
29Тим що в Рахалї, і в городах Ерахмеельських, і в містах Кенїйських,
30aos que estavam em Hormá, Borasã e Atac;
30Тим що в Хормі й в Хорашанї, й в Атасї,
31aos que estavam em Hebrom e a todos os lugares onde Davi e seus homens costumavam permanecer.
31Тим що в Гебронї і по всїх инших місцях, що блукав по них Давид із своїми людьми.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.