1 ซามูเอล
Chapter 30
Freedom Bible (Thai)
vs Kulish and Puluj B…
Aa
Text size
Line width
Verse numbers

1 ซามูเอล 30

Freedom Bible (Thai)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1วัน​ที่​สาม​เมื่อ​ดาวิด​กับ​คน​ของ​เขา​กลับ​มา​ถึง​ศิกลาก ชาว​อามาเลข​ได้​บุก​ดิน​แดน​ใต้​และ​ศิกลาก โจมตี​และ​เผา​เมือง​ศิกลาก
1Як же прийшов Давид з людьми своїми на третий день у Секелаг, напали були Амаликії од полудня на Секелаг, злупили Секелаг і спалили його огнем,
2จับ​ผู้​หญิง​และ​ทุก​คนใน​เมือง​ไป​เป็น​เชลย​ทั้ง​เด็ก​และ​ผู้ใหญ่ แต่​ไม่​ได้​ฆ่า​ใคร​เลย พวก​เขา​พา​คน​เหล่า​นั้น​ไป​แล้ว​จาก​ไป
2І позаймали з його в полонь жінок і все мале й велике, нїкого не вбивши, та й погнали своєю дорогою.
3เมื่อ​ดาวิด​กับ​คน​ของ​เขา​มา​ถึง​เมือง ก็​เห็น​ว่า​เมือง​ถูก​เผา ส่วน​ภรรยา ลูกชาย และ​ลูกสาว​ของ​พวก​เขา​ถูก​จับ​ไป​เป็น​เชลย
3Як прийшов Давид із людьми своїми в город, аж його випалено, жінок же їх, синів і дочок позаймано в полонь.
4ดาวิด​กับ​คน​ที่​อยู่​กับ​เขา​ต่าง​ร้องไห้​เสียง​ดัง​จน​ไม่มี​แรง​จะ​ร้อง​อีก
4І заплакав у голос Давид і люде, що мав при собі, і плакали вони, покіль не стало й снаги плакати.
5ภรรยา​สอง​คน​ของ​ดาวิด​ก็​ถูก​จับ​ไป คือ​อาหิโนอัม​ชาว​ยิสเรเอล และอาบีกายิล ภรรยา​ของ​นาบาล ชาว​คารเมล
5І обох жінок Давидових зайнято в полонь: Ахиноаму з Езрееля й Абигею, жінку Кармелїя Набала.
6ดาวิด​ทุกข์​ใจ​มาก เพราะ​คน​ของ​เขา​พูด​ว่า​จะ​เอา​หิน​ขว้าง​เขา​ให้​ตาย ทุก​คน​เศร้า​โศก​ถึง​ลูกชาย​ลูกสาว​ของ​ตน แต่​ดาวิด​เรียก​กำลังใจ​ขึ้น​จาก​พระยาห์เวห์​พระเจ้า​ของ​เขา
6Давид же попав у велику журбу, як почали люде радити, щоб його побити каміннєм, бо кожен між людьми жалував з душі за своїми синами й дочками. Однакже Давид укріпивсь у Господї, Бозї свойму.
7ดาวิด​บอกอาบียาธาร์ ปุโรหิต​ลูกชาย​ของ​อาหิเมเลค ว่า “ขอนำ​เอโฟด​มา​ให้​ฉัน” อาบียาธาร์​นำ​เอโฟด​มา​ให้​ดาวิด
7І казав Давид сьвященникові Абіатарові, синові Ахимелеха: Ось принеси менї сюди ефода! І принїс Абіатар Давидові ефода.
8ดาวิด​ทูล​ถาม​พระยาห์เวห์​ว่า “ถ้า​ข้าพเจ้า​ไล่​ตาม​กอง​โจร​นี้ จะ​ตาม​ทัน​หรือ​ไม่?” พระองค์​ตรัส​ตอบ​ว่า “จง​ไล่​ตาม เจ้า​จะ​ตาม​ทัน​แน่​และ​นำ​ทุก​คน​กับ​ทุก​สิ่ง​กลับ​คืน​มา​ได้​แน่นอน”
8І поспитав Давид Господа: Чи наздогоняти менї сю орду? Чи наздожену? І сказано йому: Наздоганяй; наздоженеш і відобєш.
9ดาวิด​กับ​คน​หก​ร้อย​คน​ที่​อยู่​กับ​เขา​ออก​เดินทาง​มา​ถึง​ลำธาร​เบโสร์ ที่​นั่น​คน​ที่​อยู่​ข้าง​หลัง​ก็​หยุด​พัก
9І пустивсь Давид із шістьма сотнями чоловіка, що мав при собі, в дорогу, і добігли вони до потока Босор, і декотрі помучені остались там.
10ดาวิด​กับ​ชาย​สี่​ร้อย​คน​ไล่​ตาม​ต่อ ส่วน​อีก​สอง​ร้อย​คน​เหนื่อย​ล้า​เกิน​กว่า​จะ​ข้าม​ลำธาร​เบโสร์ จึง​อยู่​ที่​นั่น
10І погнав далїй Давид із чотирма сотнями чоловіка, тим часом як двістї, що були потомлені, зістались, бо не мали сили перейти потік Босорський.
11พวก​เขา​พบ​ชาว​อียิปต์​คน​หนึ่ง​กลาง​ทุ่ง​และ​พา​มา​หา​ดาวิด ให้​ขนมปัง​เขา​กิน​และ​ให้​น้ำ​ดื่ม
11І знайшли вони в полі Египтїя та й привели до Давида. І дано йому попоїсти хлїба та напитись води,
12พวก​เขา​ให้​ขนม​มะเดื่อ​ชิ้น​หนึ่ง​กับ​ลูกเกด​สอง​พวง เมื่อ​กิน​แล้ว​เขา​ก็​ฟื้น​กำลัง เพราะ​ตลอด​สาม​วัน​สาม​คืน​เขา​ไม่​ได้​กิน​ขนมปัง​หรือ​ดื่ม​น้ำ​เลย
12І дано йому шмат вязанки смоківної та дві вязки родзинків зʼїсти, і він їв та й прийшов до себе, бо три днї нїчого не їв і нїчого не пив.
13ดาวิด​ถาม​ว่า “เจ้า​เป็น​คน​ของ​ใคร? มา​จาก​ไหน?” เขา​ตอบ​ว่า “ข้าพเจ้า​เป็น​ชาย​หนุ่ม​ชาว​อียิปต์ เป็น​คน​รับ​ใช้​ชาว​อามาเลข​คน​หนึ่ง นาย​ทิ้ง​ข้าพเจ้า​ไว้​เพราะ​ข้าพเจ้า​ป่วย​เมื่อ​สาม​วัน​ก่อน
13І спитав у його Давид: Чий ти і звідки ти? І каже: Я хлопець Египтїйський, раб одного Амаликія. Пан мій покинув мене, бо три днї тому я був занедужав.
14พวก​เรา​บุก​ดิน​แดน​ใต้​ของ​ชาว​เคเรธี พื้นที่​ของ​ยูดาห์ และ​ดิน​แดน​ใต้​ของ​คาเลบ ทั้ง​ยัง​เผา​ศิกลาก​ด้วย”
14Ми набігали набігом у полуденню Керету і в займище Юдине і в полуденню Калебу та й спалили Сикелаг.
15ดาวิด​ถาม​เขา​ว่า “เจ้า​จะ​พา​ฉัน​ลง​ไป​หาก​อง​โจร​นี้​ได้​ไหม?” เขา​ตอบ​ว่า “ขอ​ให้​ท่าน​สาบาน​ต่อ​พระเจ้า​ว่า​จะ​ไม่​ฆ่า​ข้าพเจ้า​หรือ​ส่ง​ข้าพเจ้า​คืนให้​นาย แล้ว​ข้าพเจ้า​จะ​พา​ท่าน​ลง​ไป​หา​พวก​เขา”
15І питає в його Давид: Чи проведеш нас до тото там війська? Відказує сей: Поклянись менї Богом, що не вбєш мене та й панові мойму не видаси, то я приведу тебе в ʼцю горду.
16เมื่อ​เขา​พา​ดาวิด​ลงไป ก็​เห็น​คน​เหล่า​นั้น​กระจาย​กัน​อยู่​ทั่ว​บริเวณ กิน ดื่ม และ​เต้นรำ เพราะ​ของ​ที่​ยึด​มา​ได้​มากมาย​จาก​ดิน​แดน​ฟีลิสเตีย​และ​ดิน​แดน​ยูดาห์
16Як повів же їх, аж Амаликії роскинулись по тій сторонї далеко, їдять, пють і сьвяткують сьвято над великою здобиччю, що набрали в Филистійській землї і в землї Юдейській.
17ดาวิด​โจมตี​พวก​เขา​ตั้งแต่​พลบค่ำ​จนถึง​เย็น​วัน​รุ่ง​ขึ้น ไม่มี​ใคร​รอด​ไป​ได้ นอกจาก​ชาย​หนุ่ม​สี่​ร้อย​คน​ที่​ขี่​อูฐ​หนี​ไป
17Давид же бив їх від сумерків аж до вечора другого дня, так що нїхто з їх не уйшов опріч чотирьох сот молодцїв, що кинулись на верблюди та й повтїкали.
18ดาวิด​เอา​ทุก​สิ่ง​ที่​ชาว​อามาเลข​ยึด​ไป​กลับ​คืน​มา และ​ช่วย​ภรรยา​ทั้ง​สอง​ของ​เขา​ด้วย
18І визволив Давид усе, що пожакували Амалекії, і жінок своїх обох відняв Давид,
19ไม่มี​สิ่ง​ใด​ของ​พวก​เขา​ขาด​ไป ทั้งคน​เล็ก​คน​ใหญ่ ลูกชาย​ลูกสาว ของ​ที่​ถูก​ปล้น หรือ​สิ่ง​อื่น​ใด​ที่​ถูก​ยึด​ไป ดาวิด​นำ​ทุก​สิ่ง​กลับ​มา
19Так що не втеряно в них нїчого від найменьшого та й до найбільшого, нї здобичі, нї синів нї дочок, анї чого иншого, що награбили вони; усе вернув Давид назад;
20ดาวิด​ยึด​ฝูง​แกะ​และ​ฝูง​วัว​ทั้งหมด คน​ของ​ดาวิด​ต้อน​สัตว์​เหล่า​นี้​นำ​หน้า​ฝูง​สัตว์​อื่น แล้ว​กล่าว​ว่า “นี่​คือ​ของ​ที่​ดาวิด​ยึด​มา​ได้”
20І відняв Давид всї череди й отари та й гнали вони їх поперед себе, покликуючи: Се Давидова здобич!
21ดาวิด​กลับ​มา​หา​ชาย​สอง​ร้อย​คน​ที่​เหนื่อย​จน​ตาม​ไป​ไม่​ได้ ซึ่ง​พวก​เขา​ให้​พัก​อยู่​ที่​ลำธาร​เบโสร์ คน​เหล่า​นั้น​ออก​มา​ต้อนรับ​ดาวิด​และ​คน​ที่​อยู่​กับ​เขา ดาวิด​เข้าไป​ทักทาย​พวก​เขา
21І вернувся Давид до тих двох сотень чоловіка, що надто були втомлені і не змогли йти далїй, так що їх покинуто коло потока Босор, і повиходили вони проти Давида й людей, що були з ним. І наближивсь Давид ід тим людям і привитав їх чемно.
22แต่​คน​ชั่ว​และ​คน​พาล​ทั้งหมด​ใน​หมู่​คน​ที่​ไป​กับ​ดาวิด​พูด​ว่า “พวก​เขา​ไม่​ได้​ไป​กับ​เรา เรา​จะ​ไม่​แบ่ง​ของ​ที่​เอา​คืน​มา​ให้​พวก​เขา นอกจาก​ภรรยา​และ​ลูก​ของ​แต่ละ​คน ให้​พา​ไป​แล้ว​แยก​ย้าย​กัน​เสีย”
22Та всякі злюки й нїкчемники між людьми, що ходили з Давидом, почали таке провадити: За те що вони з нами не ходили, ми не дамо їм нїчого з тієї здобичі, що відобрали, опріч їх жінок та дїтей; нехай будуть їх та йдуть собі.
23ดาวิด​ตอบ​ว่า “พี่​น้อง​ของ​ฉัน อย่า​ทำ​อย่าง​นั้น​กับ​สิ่ง​ที่​พระยาห์เวห์​ประทาน​ให้​เรา พระองค์​ทรง​คุ้มครอง​เรา​และ​มอบ​กอง​โจร​ที่​บุก​เรา​มา​ไว้​ใน​มือ​เรา
23Давид же відказав: Не чинїте таке після того, що нам дав Господь і оборонив нас, а горду, що напала на нас, оддав нам у руки.
24ใคร​จะ​ฟัง​พวก​เจ้า​เรื่อง​นี้? คน​ที่​ลง​ไป​รบ​จะ​ได้​ส่วน​แบ่ง​เท่ากับ​คน​ที่​อยู่​เฝ้า​สัมภาระ ให้​แบ่ง​เท่า​กัน”
24Та й хто слухати ме вас у ʼцїй справі? Нї, яка частина тим, що ходили на війну, така мусить бути й тим, хто зостався при таборі: однаково всїх обдїлиться.
25ตั้งแต่​วัน​นั้น​เป็นต้น​มา ดาวิด​กำหนด​เรื่อง​นี้​เป็น​กฎ​และ​ข้อ​ปฏิบัติ​ใน​อิสราเอล​สืบ​มา​จนถึง​ทุก​วัน​นี้
25На тому стало воно з того дня й на дальше. Він се зробив установою й звичаєм ув Ізраїлї по сей день.
26เมื่อ​ดาวิด​กลับ​มา​ถึง​ศิกลาก เขา​ส่ง​ของ​ที่​ยึด​มา​ได้​บาง​ส่วน​ไป​ให้​ผู้​อาวุโส​แห่ง​ยูดาห์​ซึ่ง​เป็น​สหาย​ของ​เขา พร้อม​ข้อความ​ว่า “นี่​เป็น​ของ​ขวัญ​สำหรับ​พวก​ท่านจาก​สิ่ง​ที่​ยึด​ได้​จาก​ศัตรู​ของ​พระยาห์เวห์”
26Вернувшися ж у Секелаг, послав Давид частину здобичі прихильним до його мужам громадським ув Юдї, говорючи: Оце вам гостинець із здобичі від ворогів Господнїх,
27เขา​ส่ง​ให้​คนใน​เบธเอล ราโมท​แห่ง​ดิน​แดน​ใต้ และ​ยัททีร์
27Так само й тим, що в Бетелї, в Рамотї полуденньому, і в Яттирі,
28คนใน​อาโรเออร์ สิฟโมท และ​เอชเทโมอา
28Тим що в Ароїрі, і в Шифмотї, і в Естемоа,
29คนใน​ราคาล เมือง​ต่าง ๆ ของ​ชาว​เย​รา​เม​เอล และ​เมือง​ต่าง ๆ ของ​ชาว​เคไนต์
29Тим що в Рахалї, і в городах Ерахмеельських, і в містах Кенїйських,
30คนใน​โฮรมาห์ โบรอาชาน และ​อาธาค
30Тим що в Хормі й в Хорашанї, й в Атасї,
31คนใน​เฮโบรน และ​ทุก​แห่ง​ที่​ดาวิด​กับ​คน​ของ​เขา​เคย​พัก​อาศัย
31Тим що в Гебронї і по всїх инших місцях, що блукав по них Давид із своїми людьми.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.