1 ซามูเอล 17
Freedom Bible (Thai)Translation
Freedom Bible (Thai)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1ชาวฟีลิสเตียรวมทัพเพื่อทำสงครามที่โสโคห์ในดินแดนยูดาห์ แล้วตั้งค่ายระหว่างโสโคห์กับอาเซคาห์ที่เอเฟสดัมมิม
1Филистії зібрали своє військо до бою, та й зійшлись в Сохотї, що в Юдеї, та й отаборились під Ефес-Даммимом між Сохотом і Азеком.
2ซาอูลกับชายอิสราเอลรวมทัพตั้งค่ายในหุบเขาเอลาห์ และจัดกำลังรบเผชิญหน้ากับชาวฟีลิสเตีย
2Саул же й Ізраїльське військо скупились й отаборились в долинї Теребінта та й готовились до війни з Филистіями.
3ชาวฟีลิสเตียยืนอยู่บนภูเขาฝั่งหนึ่ง ชาวอิสราเอลอยู่อีกฝั่ง มีหุบเขาคั่นกลาง
3Филистії стали по сїм боцї на горі, а Ізрайлитяне по тім боцї на горі, так що між ними була долина.
4นักรบตัวแทนจากค่ายฟีลิสเตียชื่อโกลิอัท ชาวเมืองกัท ผู้สูงหกศอกกับอีกหนึ่งคืบ ออกมา
4І виступив із табору Филистійського одноборець, на ймя Голіят, із Гета, ростом шістьох локот з пяддю,
5เขาสวมหมวกเหล็กทองสัมฤทธิ์และเสื้อเกราะถักทองสัมฤทธิ์หนักห้าพันเชเขล
5У мідяному шоломі на голові, в панцері ваги пять тисяч мідяних секлів;
6เขามีสนับแข้งทองสัมฤทธิ์ และมีหอกซัดทองสัมฤทธิ์อยู่ระหว่างบ่า
6На ногах носив мідяні колїнники і мідяного щита за плечима.
7ด้ามหอกของเขาใหญ่เหมือนไม้คานเครื่องทอผ้า ปลายหอกทำด้วยเหล็กหนักหกร้อยเชเขล มีคนถือโล่เดินนำหน้าเขา
7Ратовище ж у його було загрубшки як ткацький вал, а сама списа важила шістьсот секлів залїза, й поперед його ходив його зброєноша.
8โกลิอัทยืนตะโกนใส่กองทัพอิสราเอลว่า “ทำไมพวกเจ้าต้องออกมาจัดทัพรบ? ฉันเป็นชาวฟีลิสเตีย ส่วนพวกเจ้าเป็นคนรับใช้ซาอูลไม่ใช่หรือ? เลือกคนหนึ่งลงมาสู้กับฉันสิ
8І виступав він та й гукав лавам Ізраїльським: Про що вийшли ви воюватись? Хиба ж я не Филистій, а ви не крепаки Саулові? Вибирайте одного з вас, щоб виступив проти мене!
9ถ้าเขาสู้ชนะและฆ่าฉันได้ เราจะเป็นคนรับใช้พวกเจ้า แต่ถ้าฉันชนะและฆ่าเขาได้ พวกเจ้าต้องเป็นคนรับใช้เรา”
9Коли зможе боротись зо мною та подужає мене, то ми будемо вашими рабами; коли ж я переважу його та подужаю, так ви будете нашими рабами і мусите нам служити.
10เขากล่าวอีกว่า “วันนี้ฉันท้าทายกองทัพอิสราเอล ส่งคนมาสู้กับฉัน!”
10І говорив Филистій: отсе я поругав полки Ізраїльські; дайте ж менї чоловіка, а ми поборемось у двох!
11ซาอูลกับชาวอิสราเอลทั้งหมดได้ยินก็เสียขวัญและกลัวมาก
11Почувши Саул і ввесь Ізраїль сї Филистієві речі, вжахнулись і полякались вельми.
12ดาวิดเป็นลูกของเจสซี ชาวเอฟราธาห์จากเบธเลเฮมในยูดาห์ เจสซีมีลูกชายแปดคน และในสมัยซาอูลเขาก็แก่ชราแล้ว
12Давид же та був син одного Ефратїя із Бетлеєма Юдиного, на ймя Ессея, що було в його вісїм синів. За Саулового віку був се старий чоловік і геть то старший між мужами.
13ลูกชายสามคนโตของเจสซีตามซาอูลไปสนามรบ ได้แก่ เอลีอับคนโต อาบีนาดับคนรอง และชัมมาห์คนที่สาม
13Троє ж старших синів Ессеєвих пійшли з Саулом на війну. Сі троє синів його звались: найстарший Еліяв, другий за ним Аминадаб, а третий Самма.
14ดาวิดเป็นคนสุดท้อง ส่วนพี่ชายสามคนโตตามซาอูลไป
14Давид же був найменьший; три старші пійшли з Саулом.
15ดาวิดไป ๆ มา ๆ ระหว่างซาอูลกับเบธเลเฮม เพื่อเลี้ยงแกะของพ่อ
15Давид же вернув був од Саула додому, щоб у Бетлеємі доглядати батькової отари.
16ชาวฟีลิสเตียคนนั้นออกมาแสดงตัวเช้าและเย็นตลอดสี่สิบวัน
16Та Филистій виходив рано й вечір і показував себе сорок днїв уже.
17เจสซีบอกดาวิดว่า “รีบเอาข้าวคั่วหนึ่งเอฟาห์ กับขนมปังสิบก้อนนี้ไปให้พี่ ๆ ที่ค่าย
17От і звелїв раз Ессей синові свойму Давидові: Возьми лишень братам твоїм ефу піджареного зерна та десять боханцїв хлїба та віднеси хутенько братам у табір;
18และนำเนยแข็งสิบก้อนนี้ไปให้หัวหน้าทหารพันคนด้วย ดูว่าพี่ ๆ เป็นอย่างไร แล้วนำข่าวกลับมา”
18А сї десять молочних сирів однеси гетьманові, та довідайся, яково там братам твоїм, та чого б їм треба.
19ตอนนั้นซาอูล พี่ชายของดาวิด และทหารอิสราเอลทั้งหมดอยู่ในหุบเขาเอลาห์ กำลังสู้กับชาวฟีลิสเตีย
19Саул же й вони й усе Ізраїлське військо стояли в Теребинтовій долинї, і ладились до бою з Филистіями.
20เช้าตรู่ ดาวิดฝากแกะไว้กับคนดูแล แล้วนำเสบียงออกไปตามที่เจสซีสั่ง เมื่อมาถึงบริเวณที่จอดเกวียน กองทัพกำลังโห่ร้องออกสู่สนามรบ
20І здав Давид назавтра вранцї рано отару пастухові, забрав усе та й пійшов у дорогу, як наказав йому Ессей. Як прийшов же до обозу, саме тодї вирушило військо боєвими лавами, й знявсь військовий крик.
21อิสราเอลกับชาวฟีลิสเตียจัดทัพเผชิญหน้ากัน
21Як Ізрайлитяне, так і Филистії стояли готові до бою, лава навпроти лави.
22ดาวิดฝากสัมภาระไว้กับคนดูแล แล้ววิ่งไปหาพี่ชายในกองทัพเพื่อทักทาย
22І слобонившись Давид від своїх клунків, передав те все обозному сторожові та й побіг у боєві лави, а ввійшовши туди, спитав у братів, як їм живеться.
23ระหว่างพูดคุย โกลิอัทนักรบตัวแทนจากเมืองกัทก็ออกจากแนวทัพฟีลิสเตียมาพูดท้าทายเหมือนเดิม ดาวิดได้ยิน
23Саме ж тодї як він розмовляв із ними, виступив із Филистійських рядів одноборець, на імя Голіят, Филистій з Гета, і провадив звичайні свої речі, так що й Давид їх чув.
24ชายอิสราเอลทั้งหมดพอเห็นเขาก็หนีด้วยความหวาดกลัว
24Як же побачили Ізраїльські вояки сього чоловіка, утїкали з перед нього і лякались вельми.
25พวกเขาพูดกันว่า “เห็นคนที่ออกมาหรือยัง? เขามาท้าทายอิสราเอล กษัตริย์จะให้ทรัพย์สมบัติมากมายแก่คนที่ฆ่าเขา ยกลูกสาวให้แต่งงานด้วย และยกเว้นภาษีให้ครอบครัวพ่อของคนนั้นในอิสราเอล”
25І говорили Ізрайлитяне: бачите сього чоловіка, що он виходить? Виступає він, щоб зневажати Ізраїля; коли б хто вбив його, то царь одарував би його багацтвом, і оддав би дочку за його, а родину батька його звільнив би від усякої данини.
26ดาวิดถามคนที่ยืนอยู่ใกล้ว่า “คนที่ฆ่าชาวฟีลิสเตียผู้นี้และลบความอัปยศจากอิสราเอลจะได้อะไร? ชาวฟีลิสเตียที่ไม่ได้เข้าสุหนัตคนนี้เป็นใคร จึงกล้าท้าทายกองทัพของพระเจ้าผู้ทรงพระชนม์?”
26І допитував Давид у тих мужів, що стояли коло його: Що буде тому, хто вбє сього Филистія, що так зневажає військо живого Бога?
27พวกเขาก็ตอบดาวิดซ้ำว่า “คนที่ฆ่าเขาจะได้สิ่งเหล่านั้น”
27А люде відказали йому так само: Те й те буде тому, хто його вбє.
28เอลีอับพี่ชายคนโตได้ยินดาวิดพูดกับคนเหล่านั้นก็โกรธจัดและว่า “เจ้าลงมาทำไม? ฝากแกะไม่กี่ตัวไว้กับใครในถิ่นทุรกันดาร? ฉันรู้ว่าเจ้าหยิ่งและใจชั่ว เจ้าลงมาเพียงเพื่อดูการรบ!”
28Як почув же найстарший брат Давидів Еліяб, що він говорить з тими мужами, то й розсердився Еліяб на Давида та й каже: Про що прийшов ти сюди, і на кого покинув тих трохи овечат у степу? Я знаю твою гординю і дурне твоє серце. Прийшов ти сюди дивитись на війну.
29ดาวิดตอบว่า “ฉันทำอะไรผิดอีก? ไม่มีเหตุให้ฉันพูดหรือ?”
29І відказав Давид: Що ж таке вчинив я? То було тілько слово.
30เขาหันไปถามคนอื่นเรื่องเดิม และได้รับคำตอบเหมือนเดิม
30І повернувсь од його до другого, і питав тим же робом, і відказували йому люде, як і за першим разом.
31มีคนได้ยินคำพูดของดาวิดแล้วนำไปบอกซาอูล ซาอูลจึงเรียกเขามา
31Як же пійшла поголоска про те, як допитувався Давид, переказано про се Саулові, і звелїв Саул покликати його.
32ดาวิดบอกซาอูลว่า “อย่าให้ใครเสียขวัญเพราะชายคนนั้นเลย ผมผู้รับใช้ของท่านจะไปสู้กับเขา”
32І промовив Давид до Саула: Нехай нїхто не впадає духом ізза оттого; раб твій виступить та й бити меться з тим Филистієм.
33ซาอูลตอบว่า “เจ้าไปสู้เขาไม่ไหว เจ้ายังเป็นเด็กหนุ่ม แต่เขาเป็นนักรบมาตั้งแต่หนุ่ม”
33І відказав Саул Давидові: Не тобі виходити проти сього Филистія, щоб із ним битись, бо ти ще хлопець, а він вояка з молодощів.
34ดาวิดกล่าวว่า “ผมเคยเลี้ยงแกะให้พ่อ เมื่อสิงโตหรือหมีมาคาบลูกแกะไปจากฝูง
34І сказав Давид Саулові: Раб твій доглядав батькової отари і як инодї прийде було лев, чи то ведмідь та вхопить овеча зміж отари,
35ผมก็ไล่ตาม ตีมัน และช่วยลูกแกะออกจากปากมัน ถ้ามันหันมาทำร้าย ผมจะคว้าเคราของมัน ตีจนตาย
35Так я бувало біжу та й бю його, покіль вирву йому з пащі овеча. Якже він кидавсь на мене, то я вхоплю його за горло та й убю на смерть.
36ผมฆ่าทั้งสิงโตและหมีมาแล้ว ชาวฟีลิสเตียที่ไม่ได้เข้าสุหนัตคนนี้ก็จะเป็นเหมือนพวกมัน เพราะเขาท้าทายกองทัพของพระเจ้าผู้ทรงพระชนม์”
36Леви й ведмедї вбивав раб твій, так мусить і сьому необрізаному Филистієві так само бути, як з ними, бо він зневажає воїнів живого Бога.
37ดาวิดกล่าวอีกว่า “พระยาห์เวห์ผู้ทรงช่วยผมให้พ้นอุ้งเท้าสิงโตและหมี จะทรงช่วยให้พ้นมือชาวฟีลิสเตียคนนี้” ซาอูลบอกว่า “ไปเถอะ ขอพระยาห์เวห์ทรงอยู่กับเจ้า”
37І закінчив Давид: Господь, що рятував мене із левиних і ведмежих лаб, вирятує мене й з рук сього Филистія. І каже Саул Давидові: Йди, і нехай Господь буде з тобою!
38ซาอูลให้ดาวิดสวมเสื้อผ้าของตน สวมหมวกเหล็กทองสัมฤทธิ์และเสื้อเกราะถักให้
38І вдїг Саул Давида в свою боєву одїж, і вложив йому на голову мідяного шолома, і надїв на нього панцера.
39ดาวิดคาดดาบทับเสื้อแล้วลองเดินดู แต่เขายังไม่เคยลองใช้อุปกรณ์เหล่านี้ เขาจึงบอกซาอูลว่า “ผมใส่ของพวกนี้ไปไม่ได้ เพราะยังไม่เคยลองใช้” แล้วถอดออก
39І підперезавсь Давид мечем його по боєвій одежі його і силкувавсь ходити, бо він не привик був до такого. Відтак сказав Давид Саулові: Я не вмію в сьому ходити, я бо не навик. І зняв Давид все те з себе.
40ดาวิดถือไม้เท้า เลือกก้อนหินเรียบห้าก้อนจากลำธาร ใส่ในกระเป๋าย่ามของคนเลี้ยงแกะ ถือสายเหวี่ยงหินไว้ในมือแล้วเดินเข้าไปหาชาวฟีลิสเตีย
40І взяв він палицю свою в руку і знайшов собі пять гладеньких каменїв в потоцї та й вложив їх собі в пастушу торбину, і взяв свою пращу в руку та й виступив проти Филистія.
41โกลิอัทเดินเข้ามาหาดาวิด โดยมีคนถือโล่เดินนำ
41Филистій же наступав усе близше та близше на Давида, і той чоловік, що носив йому щита, йшов поперед його.
42เขามองดาวิดแล้วดูหมิ่น เพราะเห็นเป็นเพียงเด็กหนุ่มผิวอมแดงหน้าตาดี
42Як споглянув же Филистій та побачив Давида, то й погордував ним, бо сей був ще хлопець, і краснощокий і принадного виду.
43โกลิอัทพูดว่า “ฉันเป็นหมาหรือ เจ้าถึงถือไม้มาใส่ฉัน?” แล้วเขาสาปแช่งดาวิดในนามเทพเจ้าของตน
43І каже Филистій Давидові: Хиба я пес, що ти йдеш на мене з ціпком? І закляв Филистій Давидові своїми богами.
44เขากล่าวว่า “เข้ามาสิ ฉันจะเอาเนื้อเจ้าให้ฝูงนกบนฟ้าและสัตว์ในทุ่งกิน”
44І каже Филистій Давидові: Ходи сюди і віддам я тїло твоє птаству під небом та звіррю польовому.
45ดาวิดตอบว่า “เจ้ามาหาฉันด้วยดาบ หอก และหอกซัด แต่ฉันมาหาเจ้าในพระนามพระยาห์เวห์จอมทัพ พระเจ้าของกองทัพอิสราเอลที่เจ้าท้าทาย
45А Давид відказує Филистієві: Ти йдеш на мене з мечем, списом і щитом, я ж ійду на тебе в імя Господа Саваота, в імя Бога війск Ізраїлських, що ти зневажав.
46วันนี้พระยาห์เวห์จะทรงมอบเจ้าไว้ในมือฉัน ฉันจะโจมตีเจ้าและตัดหัวเจ้า ฉันจะเอาศพทหารฟีลิสเตียให้ฝูงนกบนฟ้าและสัตว์ป่าบนแผ่นดินกิน เพื่อคนทั้งโลกจะรู้ว่ามีพระเจ้าในอิสราเอล
46У сей день оддасть тебе Господь менї в руки, і я вбю тебе й відсїчу тобі голову, і передам ще сьогоднї трупа твого й трупи Филистійського війська птаству під небесами і звірям земним, і зрозуміє вся земля, що є Бог ув Ізраїлї;
47และทุกคนที่ชุมนุมกันจะรู้ว่าพระยาห์เวห์ไม่ได้ทรงช่วยให้รอดด้วยดาบหรือหอก เพราะสงครามนี้เป็นของพระยาห์เวห์ พระองค์จะทรงมอบพวกเจ้าไว้ในมือเรา”
47І взнає ввесь сей збір, що не мечем та списом спасає Господь, бо се війна Господня, і він оддасть вас нам у руки.
48เมื่อโกลิอัทเดินเข้ามาหา ดาวิดรีบวิ่งไปยังแนวทัพเพื่อสู้กับเขา
48Як же Филистій наладивсь і підступав та наближався ʼк Давиду, побіг Давид швидко зустріч Филистієві під боєві лави,
49ดาวิดล้วงย่าม หยิบก้อนหินใส่สายเหวี่ยง แล้วยิงถูกหน้าผากโกลิอัท หินฝังเข้าไปในหน้าผาก เขาล้มหน้าคว่ำลงกับพื้น
49І вхопив Давид з торби рукою каменя, і розмахнувши пращею, викинув його та й уцїлив Филистія в чоло; і вбивсь камінь йому в лоба, так що він упав лицем на землю.
50ดังนั้นดาวิดจึงชนะชาวฟีลิสเตียคนนั้นด้วยสายเหวี่ยงและก้อนหิน ยิงเขาจนตาย ทั้งที่ในมือดาวิดไม่มีดาบ
50Так подужав Давид Филистія каменем із пращі і вбив Филистія, хоч і не було меча в руцї в Давида.
51ดาวิดวิ่งไปยืนเหนือร่างโกลิอัท ชักดาบของเขาออกจากฝัก ฆ่าเขาและใช้ดาบนั้นตัดหัว เมื่อชาวฟีลิสเตียเห็นว่านักรบตัวแทนของตนตายแล้วก็หนี
51Тодї підбіг Давид, наступив ногою на Филистія, вхопив меча його, вийняв із піхви, та й відсїк ним голову його. Побачивши ж тодї Филистії, що велитень їх мертвий, кинулись навтеки.
52ชายอิสราเอลและยูดาห์ลุกขึ้นโห่ร้องไล่ตามชาวฟีลิสเตียไปจนถึงกาอีและประตูเมืองเอโครน ชาวฟีลิสเตียที่บาดเจ็บล้มลงตามทางไปชาอาราอิม จนถึงเมืองกัทและเอโครน
52І піднялись мужі Ізраїльські й Юдині і зняли боєвий поклик та й пігнали за Филистіями аж до входу в долину й до воріт Аккарону. І падали побивані Филистії по дорозї Шааримській, до Гета й до Аккарону.
53ชาวอิสราเอลกลับจากการไล่ตาม แล้วเข้าปล้นค่ายฟีลิสเตีย
53І вернулись Ізрайлитяне з погонї за Филистіями та й розграбили їх табір.
54ดาวิดนำศีรษะของชาวฟีลิสเตียไปเยรูซาเล็ม แต่เก็บชุดเกราะของเขาไว้ในเต็นท์ของตน
54Давид же взяв голову Филистієву та й однїс у Ерусалим, а його зброю зложив у себе в наметї.
55เมื่อซาอูลเห็นดาวิดออกไปสู้กับโกลิอัท เขาถามอับเนอร์แม่ทัพว่า “อับเนอร์ เด็กหนุ่มคนนั้นเป็นลูกใคร?” อับเนอร์ตอบว่า “ขอสาบานต่อชีวิตของฝ่าบาท ข้าพเจ้าไม่ทราบ”
55Як побачив Саул Давида, що йде проти Филистія, так поспитав у свого військового гетьмана Абенира: Чий би се був син оттой молодець? І відказав Абенир: Так певно, як ти живеш, царю, не знаю.
56กษัตริย์สั่งว่า “ไปสืบมาว่าเขาเป็นลูกใคร”
56І сказав йому царь: То довідайся, чий син сей молодик.
57เมื่อดาวิดกลับจากการฆ่าโกลิอัท อับเนอร์พาเขาไปเฝ้าซาอูล ดาวิดยังถือศีรษะของโกลิอัทอยู่
57Як же вертався Давид, убивши Филистія, взяв його Абенир та й привів перед Саула, а він держав іще Филистієву голову в руцї.
58ซาอูลถามว่า “หนุ่มน้อย เจ้าเป็นลูกใคร?” ดาวิดตอบว่า “ผมเป็นลูกของเจสซีชาวเบธเลเฮม ผู้รับใช้ของท่าน”
58І поспитав його Саул: Чий ти син, молодче? І відказав Давид: Син раба твого Ессея з Бетлеєму.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.