1 ซามูเอล
Chapter 20
Freedom Bible (Thai)
vs Kulish and Puluj B…
Aa
Text size
Line width
Verse numbers

1 ซามูเอล 20

Freedom Bible (Thai)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1ดาวิด​หนี​จาก​นาโยท​ใน​รามาห์​มาหา​โยนาธาน​และ​ถาม​ว่า “ฉัน​ทำ​อะไร​ผิด? ฉัน​มี​ความ​ผิด​หรือ​ทำบาป​อะไร​ต่อ​พ่อ​ของ​เจ้า เขา​จึง​ตาม​เอา​ชีวิต​ฉัน?”
1Давид же втїк із Навату, в Рамі, та й сказав Йонатанові: Що я вчинив і в чому вина моя та переступ мій проти панотця твого, що він хоче стратити мене?
2โยนาธาน​ตอบ​ว่า “ไม่มี​ทาง! เจ้า​จะ​ไม่​ตาย พ่อ​ฉัน​ไม่​ทำ​อะไร​ไม่​ว่า​เรื่อง​ใหญ่​หรือ​เล็ก​โดย​ไม่​บอก​ฉัน​ก่อน ทำไม​จะ​ปิดบัง​เรื่อง​นี้? ไม่​จริง​หรอก”
2І відказав йому Йонатан: нї, ти не вмреш; ось отець мій не чинить нїчого, нї великого, нї малого, не виявивши менї; чого ж би він скривав се передо мною? нї, сього не буде.
3แต่​ดาวิด​ยืนยัน​ด้วย​คำ​สาบาน​ว่า “พ่อ​เจ้า​รู้​ว่า​ฉัน​เป็น​ที่​พอใจ​ของ​เจ้า เขา​คง​คิด​ว่า ‘อย่า​ให้​โยนาธาน​รู้ เดี๋ยว​เขา​จะ​เสียใจ’ แต่​ขอ​สาบาน​ต่อ​พระยาห์เวห์​ผู้​ทรง​พระชนม์​และ​ต่อ​ชีวิต​ของ​เจ้า​ว่า ฉัน​อยู่​ห่าง​จาก​ความ​ตาย​เพียง​ก้าว​เดียว”
3А Давид на те: Панотець твій знає добре, що ти прихилен до мене, та й думає: нехай не знає сього Йонатан, щоб не журився; тим часом — так певно, як живе Господь і як живеш ти, проміж мною й смерттю один тільки ступінь!
4โยนาธาน​กล่าว​ว่า “ไม่​ว่า​เจ้า​ต้องการ​อะไร ฉัน​จะ​ทำให้”
4І відказав Йонатан Давидові: чого забажає душа твоя, все я чинити му.
5ดาวิด​บอก​ว่า “พรุ่ง​นี้​เป็น​วัน​ขึ้น​เดือน​ใหม่ ฉัน​ควร​ไป​ร่วม​กิน​อาหาร​กับ​กษัตริย์​ตาม​ปกติ แต่​ขอ​ให้​ฉัน​ไป​ซ่อน​ใน​ทุ่ง​จนถึง​เย็น​วัน​ที่​สาม
5І каже Давид Йонатанові: Завтра новомісяць, і менї належиться седїти з царем за столом; але відпусти мене, я сховаюсь у полі до вечора третього дня.
6ถ้า​พ่อ​เจ้า​สังเกต​ว่า​ฉัน​ไม่​อยู่ ให้​บอก​ว่า ‘ดาวิด​ขอ​อนุญาต​ฉัน​อย่าง​จริงจัง​เพื่อ​รีบ​กลับ​เบธเลเฮม​เมือง​ของ​เขา เพราะ​ครอบครัว​ทั้งหมด​มี​การ​ถวาย​เครื่องบูชา​ประจำ​ปี​ที่​นั่น’
6Коли про мене поспитає панотець твій, так скажи: Давид одзволивсь у мене, щоб пійти в своє місто Бетлеєм, бо там будуть приносити рокову жертву від усієї родини його.
7ถ้า​เขา​ตอบ​ว่า ‘ดีแล้ว’ ฉัน​ผู้รับ​ใช้​ของ​เจ้า​ก็​ปลอดภัย แต่​ถ้า​เขา​โกรธ ให้​รู้​ว่า​เขา​ตั้งใจ​ทำร้าย​ฉัน
7Коли скаже на се: Добре! так буде спокій рабу твойму; як же закипить гнївом, так знати меш тодї, що він надумавсь, якесь лихо заподїяти.
8โปรด​เมตตา​ฉัน​ผู้รับ​ใช้​ของ​เจ้า เพราะ​เจ้า​นำ​ฉัน​เข้า​สู่​พันธ​สัญญา​ของ​พระยาห์เวห์​กับ​เจ้า แต่​ถ้า​ฉัน​ผิด​จริง เจ้า​ฆ่า​ฉัน​เอง​เถอะ จะ​พา​ไป​หา​พ่อ​เจ้า​ทำไม?”
8Покажи милость рабові твойму, ти ж бо ввійшов у Господню вмову з рабом твоїм, і коли на менї вагонить яка провина, так убий ти мене; про що тобі вести мене до панотця твого?
9โยนาธาน​ตอบ​ว่า “ฉัน​ไม่มี​วัน​ทำ​อย่าง​นั้น ถ้า​ฉัน​รู้​แน่​ว่า​พ่อ​ตั้งใจ​ทำร้าย​เจ้า ฉัน​จะ​ไม่​บอก​เจ้า​หรือ?”
9І відказав Йонатан: Нїяк не буде сього з тобою, бо коли б я справдї дознавсь, що в мого панотця задумано вчинити лихе дїло над тобою, так хиба б же я тебе не остеріг?
10ดาวิด​ถาม​ว่า “ถ้า​พ่อ​เจ้า​ตอบ​อย่าง​เกรี้ยว​กราด ใคร​จะ​มาบ​อก​ฉัน?”
10І відказав Давид Йонатанові: Коли б мене хто небудь сповістив, чи не дав тобі панотець сердиту відповідь!
11โยนาธาน​บอก​ว่า “ไป​คุย​กัน​ใน​ทุ่ง​เถอะ” ทั้ง​สอง​จึง​ออก​ไป​ใน​ทุ่ง
11І сказав Йонатан Давидові: Ось ходїмо в поле. І вийшли обидва на поле.
12โยนาธาน​กล่าว​กับ​ดาวิด​ว่า “ขอ​พระยาห์เวห์​พระเจ้า​ของ​อิสราเอล​เป็น​พยาน พรุ่ง​นี้​เวลา​ประมาณ​นี้​หรือ​วัน​ที่​สาม ฉัน​จะ​หยั่ง​ดู​ท่าที​พ่อ ถ้า​เขา​มี​เจตนา​ดี​ต่อ​ดาวิด ฉัน​จะ​ส่ง​ข่าว​ให้​เจ้า​รู้​แน่
12От і каже Йонатан Давидові: Як живе Господь, Бог Ізрайлїв: я завтра около сієї пори, або позавтра, допитаюсь у панотця мого, і наколи буде що добре про Давида, а я тодї не пошлю до тебе й не сповіщу тебе про те,
13แต่​ถ้า​พ่อ​คิด​ทำร้าย​เจ้า​แล้ว​ฉัน​ไม่​บอก​หรือ​ไม่​ส่ง​เจ้า​ไป​อย่าง​ปลอดภัย ขอ​พระยาห์เวห์​ลงโทษ​โยนาธาน​อย่าง​หนัก​และ​หนัก​ยิ่ง​กว่า ขอ​พระยาห์เวห์​ทรง​อยู่​กับ​เจ้า​อย่าง​ที่​เคย​ทรง​อยู่​กับ​พ่อ​ของ​ฉัน
13Нехай те й те вдїє Господь з Йонатаном та ще й причинить йому. Коли ж панотець мій постановив заподїяти зло тобі, то я й про те сповіщу тебе, а тодї йди в мирі, і нехай Господь буває з тобою, як він бував із моїм панотцем.
14ขอ​เจ้า​แสดง​ความ​เมตตา​ของ​พระยาห์เวห์​แก่​ฉัน​ขณะ​ยัง​มี​ชีวิต เพื่อ​ฉัน​จะ​ไม่​ตาย
14Але й ти, як я буду жити, вчиниш надо мною милосердє Господнє;
15และ​อย่า​ตัด​ความ​เมตตา​จาก​ครอบครัว​ฉัน​ตลอด​ไป แม้​เมื่อ​พระยาห์เวห์​ทรง​กำจัด​ศัตรู​ของ​ดาวิด​ทั้งหมด​ไป​จาก​แผ่น​ดิน”
15А коли б я вмер, то не віднімай милости твоєї від мого дому повіки, навіть тодї, як повикоренює Господь ворогів Давидових одного за одним із землї.
16โยนาธาน​จึง​ทำ​พันธ​สัญญา​กับ​ครอบครัว​ของ​ดาวิด​และ​กล่าว​ว่า “พระยาห์เวห์​จะ​ทรง​ทวงถาม​เรื่อง​นี้​จาก​ศัตรู​ของ​ดาวิด”
16Так учинив Йонатан умову з домом Давида, і сказав: Нехай помститься Господь над ворогами Давидовими!
17โยนาธาน​ให้​ดาวิด​สาบาน​อีก​ครั้ง​เพราะ​รัก​เขา​เหมือน​รัก​ชีวิต​ตนเอง
17І заприсяг Йонатан Давидові ще раз у любові своїй до його, бо любив його як свою душу.
18แล้ว​โยนาธาน​กล่าว​ว่า “พรุ่ง​นี้​เป็น​วัน​ขึ้น​เดือน​ใหม่ เจ้า​จะ​ถูก​ถาม​หา​เพราะ​ที่​นั่ง​ว่าง
18І каже Йонатан йому: Завтра новомісяць, то про тебе питати муть (бо твоє місце буде порожнє);
19พอ​ถึง​วัน​ที่​สาม จง​รีบ​ลง​ไป​ยัง​ที่​ซ่อน​เดิม​ตอน​เรื่อง​นี้​เริ่ม​ขึ้น และ​อยู่​ข้าง​ก้อน​หิน​เอ​เซล
19Аж до третього дня питати муть про твоє місце; то ж третього дня прийди на те місце, де ховавсь уперед, та й сядь коло каменя Азель;
20ฉัน​จะ​ยิง​ธนู​สาม​ดอก​ไป​ด้าน​ข้าง​ราวกับ​กำลัง​ยิง​เป้า
20Я ж пущу туди три стріли, наче б стріляв до мети.
21แล้ว​ส่ง​เด็ก​ไป​เก็บ​ลูก​ธนู ถ้า​ฉัน​บอก​เขา​ว่า ‘ลูก​ธนู​อยู่​ทาง​นี้​ของ​เจ้า เก็บ​มา’ เจ้า​ก็​กลับ​มา​ได้ พระยาห์เวห์​ทรง​พระชนม์​อยู่​แน่​ฉันใด เจ้า​ก็​ปลอดภัย​ไม่​มี​อันตราย​ฉันนั้น
21А також посилати му хлопця кажучи йому: Йди шукай стріли; і як скажу хлопцеві: стріла лежить ось де перед тобою, неси сюди! то ти приходь ід менї, бо все гаразд, так певно, як живе Господь.
22แต่​ถ้า​ฉัน​บอก​เด็ก​ว่า ‘ลูก​ธนู​อยู่​เลย​เจ้า​ไป’ เจ้า​จง​ไป​ตาม​ทาง​ของ​เจ้า เพราะ​พระยาห์เวห์​ทรง​ให้​เจ้า​ไป
22Коли ж кликну молодикові так: стріла лежить від тебе далїй, тодї йди собі, бо Господь відсилає тебе;
23ส่วน​เรื่อง​ที่​เรา​คุย​กัน พระยาห์เวห์​ทรง​อยู่​ระหว่าง​เจ้า​และ​ฉัน​ตลอด​ไป”
23Що ж до розмови нашої, дак нехай Господь буде сьвідком між мною й тобою по віки.
24ดาวิด​จึง​ซ่อน​ตัว​ใน​ทุ่ง เมื่อ​ถึง​วัน​ขึ้น​เดือน​ใหม่ กษัตริย์​นั่ง​ลง​กิน​อาหาร
24І сховався Давид у полі. Як же настав новомісяць, сїв царь за столом обідати.
25ซาอูล​นั่ง​ประจำ​ที่​ข้าง​กำแพง​เหมือน​ทุก​ครั้ง โยนาธาน​ลุก​ขึ้น​ยืน อับเนอร์​นั่ง​ข้าง​ซาอูล แต่​ที่​ของ​ดาวิด​ว่าง
25І сїв царь на свойму звичайному місцї, на покутї, і встав Йонатан, Абенир же сїв побіч Саула, а Давидове місце зісталось порожнє.
26วัน​นั้น​ซาอูล​ไม่​พูด​อะไร คิด​ว่า “คง​มี​เรื่อง​เกิด​ขึ้น​กับ​เขา เขา​ไม่​สะอาด​ตาม​พิธี แน่​ละ เขา​คง​ไม่​สะอาด”
26Та Саул не сказав того дня нїчого, бо думав, що се так лучилось, що Давид нечистий, що не очистився.
27วัน​ถัด​จาก​วัน​ขึ้น​เดือน​ใหม่ ซึ่ง​เป็น​วัน​ที่​สอง ที่​ของ​ดาวิด​ยัง​ว่าง ซาอูล​จึง​ถาม​โยนาธาน​ว่า “ทำไม​ลูก​ของ​เจสซี​ไม่​มา​กิน​อาหาร​ทั้ง​เมื่อ​วาน​และ​วัน​นี้?”
27Прийшов і другий день у новому місяцї, а місце Давида оставало порожнє. Тодї сказав Саул свому синові Йонатанові: Чом се Ессеєнко нї вчора, нї сьогоднї не прийшов до обіду?
28โยนาธาน​ตอบ​ซาอูล​ว่า “ดาวิด​ขอ​อนุญาต​ผม​อย่าง​จริงจัง​ให้​ไป​เบธเลเฮม
28І відказав Йонатан Саулові: Давид випрохав у мене відзвіл у Бетлеєм;
29เขา​บอก​ว่า ‘ขอ​ให้​ฉัน​ไป​เถอะ ครอบครัว​เรา​มี​การ​ถวาย​เครื่องบูชา​ใน​เมือง พี่​ชาย​สั่ง​ให้​ฉัน​ไป ถ้า​เจ้า​พอใจ​ฉัน ขอ​ให้​ฉัน​ไป​พบ​พี่​น้อง’ เขา​จึง​ไม่​ได้​มา​กิน​อาหาร​กับ​กษัตริย์”
29Відпусти, каже, мене, бо в нас у містї родова жертва, і брат мій покликав мене; коли твоя ласка, так одпусти мене, братів моїх одвідати; через те ж то він і не прийшов до царського обіду.
30ซาอูล​โกรธ​โยนาธาน​จัด​และ​พูด​ว่า “ไอ้​ลูก​ของ​หญิง​ดื้อ​รั้น​วิปริต! ข้า​รู้​ว่า​เจ้า​เลือก​เข้า​ข้าง​ลูก​ของ​เจสซี ทำให้​ตัวเอง​อับอาย และ​ทำให้​แม่​เจ้า​ขายหน้า​ราว​กับ​ถูก​เปลื้อง​ผ้า
30І закипів Саул гнївом на Йонатана й сказав йому: Сину ти ледащичин! Я добре знаю, що ти здружився з Ессеєнком на сором собі самому й на сором матері твоїй!
31ตราบ​ใด​ที่​ลูก​ของ​เจสซี​ยัง​มี​ชีวิต ตัว​เจ้า​กับ​ราช​อาณาจักร​ของ​เจ้า​จะ​ไม่​มั่นคง ไป​จับ​ตัว​เขา​มา เขา​ต้อง​ตาย!”
31Бо всї днї, поти син Ессеїв жити ме на землї, не встоїш нї сам ти, нї твоє царство. Оце ж пошли, нехай приведуть його перед мене: бо його призначено на смерть!
32โยนาธาน​ถาม​พ่อ​ว่า “ทำไม​ต้อง​ฆ่า​เขา? เขา​ทำ​อะไร​ผิด?”
32І відказав Йонатан Саулові, батькові свойму, та й поспитав: За що йому вмірати? що він провинив?
33ซาอูล​ขว้าง​หอก​ใส่​โยนาธาน​เพื่อ​แทง​เขา โยนาธาน​จึง​รู้​ว่า​พ่อ​ตั้งใจ​จะ​ฆ่า​ดาวิด
33І метнув на його Саул списом, думаючи влучити в його. От і впевнивсь тодї Йонатан, що його батько постановив убити Давида.
34โยนาธาน​ลุก​จาก​โต๊ะ​ด้วย​ความ​โกรธ​จัด ไม่​กิน​อาหาร​ใน​วัน​ที่​สอง​ของ​เดือน เพราะ​เสียใจ​แทน​ดาวิด​ที่​พ่อ​ทำให้​เขา​อับอาย
34І встав Йонатан ізза столу в палкому гнїву, та й не їв другого дня в новому місяцї, бо гірко йому було за Давида, та й що й його самого осоромив батько його.
35เช้า​วัน​ต่อ​มา โยนาธาน​ออก​ไป​ยัง​ทุ่ง​ตาม​เวลา​ที่​นัด​กับ​ดาวิด มี​เด็ก​ชาย​คน​หนึ่ง​ไป​ด้วย
35Назавтра ж вийшов Йонатан умовленої з Давидом доби на поле з молодим хлопцем.
36เขา​บอก​เด็ก​ว่า “วิ่ง​ไป​หา​ลูก​ธนู​ที่​ฉัน​ยิง” ขณะ​เด็ก​วิ่ง เขา​ยิง​ลูก​ธนู​เลย​ตัว​เด็ก​ไป
36І каже свойму хлопцеві: Біжи будеш шукати стріли, що я випускаю. Як же хлопець побіг, він випустив стрілу поза його.
37เมื่อ​เด็ก​ไป​ถึง​บริเวณ​ที่​ลูก​ธนู​ตก โยนาธาน​ตะโกน​ตาม​หลัง​ว่า “ลูก​ธนู​อยู่​เลย​เจ้า​ไป​ไม่ใช่​หรือ?”
37Як прийшов же хлопець до стріли, що випустив Йонатан, крикнув Йонатан за хлопцем і сказав: Стріла лежить дальше від тебе!
38แล้ว​ตะโกน​ว่า “เร็ว​เข้า รีบ​ไป อย่า​ช้า!” เด็ก​เก็บ​ลูก​ธนู​กลับ​มา​หา​เขา
38І знов крикнув Йонатан хлопцеві: Скорше біжи, не гайся! Хлопець підняв стрілу та й принїс панові свойму.
39เด็ก​ไม่รู้​เรื่อง​อะไร มี​แต่​โยนาธาน​กับ​ดาวิด​ที่​รู้​ความ​หมาย
39Хлопець же не знав нї про що, тільки Йонатан та Давид знали про сю річ.
40โยนาธาน​ส่ง​อาวุธ​ให้​เด็ก​แล้ว​บอก​ว่า “นำ​กลับ​เข้า​เมือง”
40І передав Йонатан свою зброю хлопцеві, що був при йому, і звелїв йому: Йди, однеси в місто.
41เมื่อ​เด็ก​ไป​แล้ว ดาวิด​ลุก​ออก​มา​จาก​ทาง​ใต้ ก้ม​หน้า​ลง​ถึง​พื้น​คำนับ​สาม​ครั้ง ทั้ง​สอง​จูบ​กัน​และ​ร้องไห้​ด้วย​กัน ดาวิด​ร้องไห้​หนัก​กว่า
41Тим часом же, як ійшов хлопець додому, знявся Давид із місця, що на полуднї, і припав лицем до землї та й уклонився тричі. І поцїлувались вони й плакали один з одним; Давид же плакав більше.
42โยนาธาน​กล่าว​กับ​ดาวิด​ว่า “ไป​อย่าง​สงบ​เถอะ เรา​ทั้ง​สอง​สาบาน​ใน​พระนาม​พระยาห์เวห์​แล้ว​ว่า ‘พระยาห์เวห์​ทรง​อยู่​ระหว่าง​ฉัน​กับ​เจ้า และ​ระหว่าง​ลูกหลาน​ฉัน​กับ​ลูกหลาน​เจ้า ตลอด​ไป’” ดาวิด​ลุก​จาก​ไป ส่วน​โยนาธาน​กลับ​เข้า​เมือง
42І каже Йонатан Давидові: Йди в мирі; що ж до того, що ми заприсяглись в імя Господнє, то нехай буде Господь між мною й тобою, як і між моїм і твоїм потомством у вічні часи.
no verse 43 in this text
43І встав Давид і пійшов, а Йонатан вернувся в місто.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.