1 Самуел 22
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Давид а плекат де аколо ши а скэпат ын пештера Адулам. Фраций луй ши тоатэ каса татэлуй сэу ау афлат ши с-ау коборыт ла ел.
1І вийшов Давид ізвідти та й утїк у Адолламську печеру в горах. Довідавшись про се брати його і уся родина його, поприходили до його.
2Тоць чей че се афлау ын невое, каре авяу даторий сау каре ерау немулцумиць с-ау стрынс ла ел ши ел а ажунс кэпетения лор. Астфел, с-ау унит ку ел апроапе патру суте де оамень.
2І скупились коло його всякі злиденники й задовжені, й всякі невдоволені люде, і зробився їх отаманом, і пристало до його чоловіка з чотириста.
3Де аколо, Давид с-а дус ла Мицпе, ын цара Моабулуй. Ел а зис ымпэратулуй Моабулуй: „Дэ вое, те рог, татэлуй меу ши мамей меле сэ винэ ла вой пынэ вой шти че ва фаче Думнезеу ку мине.”
3І пійшов Давид ізвідти в Массифу в Моабі і прохав царя Моабійського: Чи не можна б моєму панотцеві і паніматцї моїй перебути в вас, покіль я знати му, що Господь удїє зо мною?
4Ши й-а адус ынаинтя ымпэратулуй Моабулуй ши ау локуит ку ел ын тот тимпул кыт а стат Давид ын четэцуе.
4І помістив їх між прибічники царя Моабійського і жили вони при йому, докіль Давид пробував у тому сховку.
5Пророкул Гад а зис луй Давид: „Ну шедя ын четэцуе, чи ду-те ши интрэ ын цара луй Иуда.” Ши Давид а плекат ши а ажунс ла пэдуря Херет.
5Пророк же Гад сказав Давидові: Не сиди дальш у сїй рощілинї, а збирайся та йди в землю Юдину. І пійшов Давид та й прийшов у лїс Херет.
6Саул а афлат кэ Давид ши оамений луй ау фост дескопериць. Саул шедя суб тамариск, ла Гибея, пе ынэлциме; авя сулица ын мынэ ши тоць служиторий луй стэтяу лынгэ ел.
6І довідався Саул, що Давид із людьми явився. А седїв Саул саме тодї у Гиві під дубом на згіррі, з списом у руцї, а всї його надвірні слуги стояли кругом його.
7Ши Саул а зис служиторилор сэй де лынгэ ел: „Аскултаць, бениамиць! Вэ ва да фиул луй Исай ла тоць огоаре ши вий? Ва фаче ел дин вой тоць кэпетений песте о мие ши кэпетений песте о сутэ?
7І каже Саул своїм слугам кругом себе: Слухайте, Беняминїї! чи то ж Ессеєнко дасть вам усїм і ниви й виноградники та й понаставляє вас тисячниками й сотниками,
8Дакэ ну, де че в-аць унит тоць ымпотрива мя ши нимень ну мь-а дат де штире деспре легэмынтул фиулуй меу ку фиул луй Исай? Пентру че н-а фост нимень динтре вой пе каре сэ-л доарэ инима пентру мине ши сэ мэ ынштиинцезе кэ фиул меу а рэскулат пе робул меу ымпотрива мя, ка сэ-мь ынтиндэ курсе, кум фаче астэзь?”
8Що ви всї змовились проти мене і нїхто мене не сповістив, як мій син побратавсь із сином Ессея, і що нїхто не пожалував мене й не зʼясував менї, що мій син та підмовив проти мене раба мого, як се тепер показалось?
9Доег, Едомитул, каре ера ши ел принтре служиторий луй Саул, а рэспунс: „Еу ам вэзут пе фиул луй Исай венинд ла Ноб, ла Ахимелек, фиул луй Ахитуб.
9Озветься тодї Ідумій Доик, що стояв коло двораків Саулових: Бачив я, як Ессеєнко приходив до Ахимелеха Ахитувенка в Номві;
10Ахимелек а ынтребат пе Домнул пентру ел, й-а дат меринде ши й-а дат сабия луй Голиат, Филистянул.”
10Той питав Господа про його, і харчі дав йому і меч Голіята Филистія.
11Ымпэратул а тримис дупэ Ахимелек, фиул луй Ахитуб, преотул, ши дупэ тоатэ каса татэлуй сэу, дупэ преоций каре ерау ла Ноб. Ей ау венит тоць ла ымпэрат.
11І повелїв царь покликати до себе Ахимелеха, сина Ахитувового, сьвященника, й усю його родину, і сьвященників, що були в Номві. І всї вони зявились перед царем.
12Саул а зис: „Аскултэ, фиул луй Ахитуб!” Ел а рэспунс: „Ятэ-мэ, домнул меу!”
12І промовив Саул: Слухай лишень, Ахитувенку! І відказав той: Слухаю, мій повелителю!
13Саул й-а зис: „Пентру че в-аць унит ымпотрива мя, ту ши фиул луй Исай? Пентру че й-ай дат пыне ши о сабие ши ай ынтребат пе Думнезеу пентру ел, ка сэ се ридиче ымпотрива мя ши сэ-мь ынтиндэ курсе, кум фаче астэзь?”
13І питає Саул: Чого ви, ти да Ессеєнко, проти мене змовились, що ти дав йому хлїба й меча і питав Бога про його, так щоб він виступив проти мене ворогом, як я тепер дознавсь?
14Ахимелек а рэспунс ымпэратулуй: „Каре динтре служиторий тэй поате фи пус алэтурь ку крединчосул Давид, ӂинереле ымпэратулуй, гата ла порунчиле луй ши ынконжурат ку чинсте ын каса та?
14І відказав Ахимелех цареві: Хто ж між усїма твоїми слугами так вірен, як Давид? Він же й царський зять, і повнить прикази твої, а в дому твойму в повазї.
15Оаре де астэзь ам ынчепут еу сэ ынтреб пе Думнезеу пентру ел? Департе де мине аша чева! Сэ ну арунче ымпэратул ничо винэ асупра робулуй сэу, нич асупра нимэнуй дин каса татэлуй меу, кэч робул тэу ну штие нимик дин тоате ачестя, нич лукру мик, нич лукру маре.”
15Хиба ж я вперше тепер питав Бога про його? Нї; нехай царь не винуватить раба свого й усю родину мою, бо раб твій не відав у сїй справі нїчого, нї малого нї великого.
16Ымпэратул а зис: „Требуе сэ морь, Ахимелек, ту ши тоатэ каса татэлуй тэу.”
16Царь же каже: Мусиш умерти, Ахимелеше, сам ти й увесь дім отця твого.
17Ши ымпэратул а зис алергэторилор каре стэтяу лынгэ ел: „Ынтоарчеци-вэ ши оморыць пе преоций Домнулуй, кэч с-ау ынвоит ку Давид: ау штиут бине кэ фуӂе, ши ну мь-ау дат де весте.” Дар служиторий ымпэратулуй н-ау воит сэ ынтиндэ мына ка сэ ловяскэ пе преоций Домнулуй.
17І повелїв царь слугам, що стояли побіч його: Йдїте, повбивайте сьвященників Господнїх, бо й їх рука з Давидом, і не сповістили мене, хоч і знали, що він утїк. Слуги ж царські затялись ізняти руки на сьвященників Господнїх.
18Атунч, ымпэратул а зис луй Доег: „Ынтоарче-те ши ловеште пе преоць.” Ши Доег, Едомитул, с-а ынторс ши а ловит пе преоць; а оморыт ын зиуа ачея оптзечь ши чинч де оамень каре пуртау ефодул де ин.
18І повелїв царь Доикові: Йди, повбивай сьвященників! І пійшов Ідумій Доик, та й повбивав сьвященників, і завдав смерть вісїмдесятьом і пятьом, що носили лняне оплїччє.
19Саул а май трекут прин аскуцишул сабией четатя преоцяскэ Ноб; бэрбаць ши фемей, копий ши прунчь, бой, мэгарь ши ой: тоць ау кэзут суб аскуцишул сабией.
19І Номву, сьвященниче місто, вигубив мечем, і чоловіків і жінок, і хлопят і немовлят, і коров й вівцї й осли, все повбивав.
20Ун фиу ал луй Ахимелек, фиул луй Ахитуб, а скэпат. Нумеле луй ера Абиатар. А фуӂит ла Давид
20Тільки один син Ахимелехів Ахитувенків, на ймя Абіятар, утїк і пристав до Давидових людей.
21ши й-а спус кэ Саул а учис пе преоций Домнулуй.
21І сповістив Абіятар Давида: Саул побив сьвященники Господнї!
22Давид а зис луй Абиатар: „М-ам гындит кяр ын зиуа ачея кэ Доег, Едомитул, фиинд аколо, ну се путя сэ ну спунэ луй Саул. Еу сунт причина морций тутурор суфлетелор дин каса татэлуй тэу.
22І сказав Давид Абіятарові: Я знав се ще тодї, коли Ідумій Доик там був, що він се виявить Саулові. Я винуватий за всї душі дому отця твого.
23Рэмый ку мине, ну те теме де нимик, кэч чел че каутэ сэ я вяца мя каутэ с-о я ши пе а та; лынгэ мине вей фи бине пэзит.”
23Бувай безпечен у мене: Хто чигати ме на мою душу, той чигати ме на твою душу; ти будеш у мене під охороною.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.