1 Самуел 24
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Кынд с-а ынторс Саул де ла урмэриря филистенилор, ау венит ши й-ау спус: „Ятэ кэ Давид есте ын пустиул Ен-Геди.”
1І звідти вийшов Давид і перебував в безпечних місцях в Ен-Гадди.
2Саул а луат трей мий де оамень алешь дин тот Исраелул ши с-а дус сэ кауте пе Давид ши пе оамений луй пынэ пе стынчиле цапилор сэлбатичь.
2Як же вернувся Саул із походу свого прити Филистіїв, зʼясовано йому: Давид обертається тепер в Енгадській пустинї.
3А ажунс ла ниште стыне де ой, каре ерау лынгэ друм, ши аколо ера о пештерэ ын каре а интрат сэ доармэ. Давид ши оамений луй ерау ын фундул пештерий.
3Узяв тодї Саул три тисячі з усього Ізраїля вибраних людей та й пустивсь, шукати Давида й людей його, по горах, куди дикі кози можуть ходити.
4Оамений луй Давид й-ау зис: „Ятэ зиуа ын каре Домнул ыць зиче: ‘Дау пе врэжмашул тэу ын мыниле тале; фэ-й че-ць ва плэчя.’” Давид с-а скулат ши а тэят ынчет колцул хайней луй Саул.
4По дорозї прийшов до хлївів овечих; а була там печера, й ввійшов туди Саул справити свою природну потребу; тим часом у кінцї в печері сидїв Давид із своїми людьми.
5Дупэ ачея, инима ый бэтя, пентру кэ тэясе колцул хайней луй Саул.
5І казали Давидові люде його: Оце ж той день, що про його казав тобі Господь: Видам тобі в руки ворога твого, щоб ти чинив із ним, що тобі вподобаєсь. Давид же встав та й урізав тихцем кусень поли в верхній одежі в Саула.
6Ши а зис оаменилор сэй: „Сэ мэ феряскэ Домнул сэ фак ымпотрива домнулуй меу, каре есте унсул Домнулуй, о аша фаптэ ка сэ пун мына пе ел! Кэч ел есте унсул Домнулуй.”
6Опісля ж ударила Давида совість, що він урізав поли в Сауловій одежі.
7Ку ачесте кувинте, Давид а оприт пе оамений сэй ши й-а ымпедикат сэ се арунче асупра луй Саул. Апой Саул с-а скулат сэ ясэ дин пештерэ ши шь-а вэзут ынаинте де друм.
7І сказав він людям своїм: Нехай не дозволить менї Бог вдїяти таке мойму панові, помазанникові Господньому, щоб наложити на його руку, бо він помазанник Господень.
8Дупэ ачея, Давид с-а скулат ши а ешит дин пештерэ. Ел а ынчепут сэ стриӂе атунч дупэ Саул: „Ымпэрате, домнул меу!” Саул с-а уйтат ынапой, ши Давид с-а плекат ку фаца ла пэмынт ши с-а ынкинат.
8І зупинив Давид своїх людей сими словами і не дав їм устати на Саула. А Саул устав і вийшов із печері на дорогу.
9Давид а зис луй Саул: „Де че аскулць ту де ворбеле оаменилор каре зик: ‘Давид ыць вря рэул’?
9Потім встав і Давид, покинув печеру та й промовив услїд Саулові: Пане мій, царю! Озирнеться Саул, коли ж Давид припав лицем до землї та й поклонивсь йому.
10Везь акум ку окий тэй кэ Домнул те дэдусе астэзь ын мыниле меле ын пештерэ. Оамений мей мэ ындемнау сэ те омор, дар те-ам круцат ши ам зис: ‘Ну вой пуне мына пе домнул меу, кэч есте унсул Домнулуй.’
10І каже Давид Саулові: На що ти слухаєш людського наговору, що мовляють: Давид хоче лиха тобі?
11Уйте, пэринтеле меу, уйте колцул хайней тале ын мына мя. Фииндкэ ць-ам тэят колцул хайней ши ну те-ам учис, сэ штий ши сэ везь кэ ын пуртаря мя ну есте нич рэутате, нич рэзврэтире ши кэ н-ам пэкэтуит ымпотрива та. Тотушь ту ымь ынтинзь курсе, ка сэ-мь ей вяца.
11Ось сьогоднї бачив єси своїми очима, що Господь віддавав тебе в руки мої в печері; менї ж і радили тебе вбити, та я ощадив тебе і сказав: не зніму руки на пана мого, бо він помазанник Господень.
12Жудече Домнул ынтре мине ши тине ши Домнул сэ мэ рэзбуне пе тине, дар еу ну вой пуне мына пе тине.
12Отче мій! споглянь, ось у мене в руцї клапоть з одежі твоєї; я урізав поли в твоїй одежі, а тебе не вбив; з сього зрозумій, що я не мислю тобі зла й зради і не провинивсь проти тебе нїчим, а ти наважився, щоб загубити мою душу.
13‘Рэул де ла чей рэй вине’, зиче векя зикалэ. Де ачея еу ну вой пуне мына пе тине.
13Нехай Господь між нами двома розсудить, нехай Господь за мене на тобі помститься,
14Ымпотрива куй а порнит ымпэратул луй Исраел? Пе чине урмэрешть ту? Ун кыне морт, ун пуриче.
14Як се й говорить стара приповідка: від безбожних виходить безбожність; моя ж рука не буде на тобі.
15Домнул ва жудека ши ва хотэры ынтре мине ши тине, Ел ва ведя, Ел ымь ва апэра причина ши Ел ымь ва фаче дрептате, избэвинду-мэ дин мына та.”
15За ким уганяти вийшов царь Ізраїльський? Кого переслїдуєш ти? Здохлого пса, одну блоху!
16Кынд а сфыршит Давид де спус ачесте ворбе луй Саул, Саул а зис: „Гласул тэу есте, фиуле Давид?” Ши Саул а ридикат гласул ши а плынс.
16Нехай же Господь буде суддею та й розсудить між обома нами. Він розбере справу мою і спасе мене від руки твоєї.
17Ши а зис луй Давид: „Ту ешть май бун декыт мине, кэч ту мь-ай фэкут бине, яр еу ць-ам фэкут рэу.
17Як же скінчив Давид сю промову до Саула, сказав Саул: Чи не твій же се голос, синоньку Давиде? Та й заплакав Саул у голос,
18Ту ыць арэць азь бунэтатя ку каре те порць фацэ де мине, кэч Домнул мэ дэдусе ын мыниле тале, ши ну м-ай оморыт.
18І сказав Давидові: Ти справедливший за мене, ти бо показав менї добро, тодї як я заподїяв тобі зло;
19Дакэ ынтылнеште чинева пе врэжмашул луй, ыл ласэ оаре сэ-шь урмезе друмул ын линиште? Домнул сэ-ць рэсплэтяскэ пентру че мь-ай фэкут ын зиуа ачаста!
19Ти доказав те сьогоднї, поступивши зо мною милостиво: не вбив мене, дарма що Господь видав мене тобі в руки.
20Акум ятэ, штиу кэ ту вей домни ши кэ ымпэрэция луй Исраел ва рэмыне ын мыниле тале.
20Хто ж бо, найшовши ворога свого, пустить його на добру дорогу?
21Журэ-мь дар пе Домнул кэ ну-мь вей нимичи сэмынца мя дупэ мине ши кэ ну-мь вей штерӂе нумеле дин каса татэлуй меу.”
21Оце ж я знаю, що ти будеш царем і що в твоїй руцї остоїться царюваннє над Ізраїлем.
22Давид а журат луй Саул. Апой Саул а плекат акасэ, яр Давид ши оамений луй с-ау суит ын локул ынтэрит.
22Поклянися ж менї Господом, що не викорениш потомства мого після мене і не вигубиш мого ймення в роду мойму.
no verse 23 in this text
23І поклявсь у тому Давид Саулові. Тодї двинув Саул додому, Давид же з людьми своїми зійшов на вижини безпечні.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.