1 Самуел 21
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Давид с-а дус ла Ноб, ла преотул Ахимелек, каре а алергат сперият ынаинтя луй ши й-а зис: „Пентру че ешть сингур ши ну есте нимень ку тине?”
1І прийшов Давид у Номву до сьвященника Ахимелеха. Ахимелех же здивувався, стрічаючи Давида, та й питає; Що се прийшов єси самотою і нема при тобі нїкого?
2Давид а рэспунс преотулуй Ахимелек: „Ымпэратул мь-а дат о порункэ ши мь-а зис: ‘Нимень сэ ну штие нимик де причина пентру каре те тримит ши де порунка пе каре ць-ам дат-о.’ Ам хотэрыт ун лок де ынтылнире ку оамений мей.
2І відказав Давид Ахимелехові, сьвященникові: царь дав менї наказ кажучи: нехай нїхто не знає нїчого про ту річ, що з нею посилаю тебе і що звірився тобі в їй. Тим я оставив люде на певному місцї.
3Акум че ай ла ындемынэ? Дэ-мь чинч пынь сау че се ва гэси.”
3Тепер же, коли в тебе є пять боханцїв хлїба, дай менї їх, чи й ще що небудь, коли маєш.
4Преотул а рэспунс луй Давид: „Н-ам пыне обишнуитэ ла ындемынэ, чи нумай пыне сфинцитэ; доар дакэ оамений тэй с-ау ферит де ымпреунаря ку фемей!”
4І відказав сьвященник Давидові: хлїба звичайного нема в мене під рукою, а є тільки сьвященний хлїб, коли тільки люде чисті від жінок.
5Давид а рэспунс преотулуй: „Не-ам ферит де ымпреунаря ку фемей де трей зиле де кынд ам плекат ши тоць оамений мей сунт кураць; де алтфел, дакэ ачаста есте о фаптэ некуратэ, ва фи сфинцитэ негрешит азь де ачела каре о ва фаче.”
5І відказав Давид сьвященникові та й каже: Від жінок ми вчера і три днї тому, від коли вийшли, здержались, і посуди слуг твоїх чисті, а хоч дорога нечиста, то хлїб останеться чистим в посудинах.
6Атунч, преотул й-а дат пыня сфинцитэ, кэч ну ера аколо алтэ пыне декыт пыня пентру пунеря ынаинте, каре фусесе луатэ динаинтя Домнулуй ка сэ фие ынлокуитэ ку пыне калдэ ын клипа кынд луасерэ пе чялалтэ.
6І дав сьвященник йому сьвященного хлїба, не було бо иншого хлїба, як показний хлїб, що його тодї знято зперед лиця Господнього, щоб на його місце положити сьвіжі хлїби.
7Кяр ын зиуа ачея се афла аколо ынкис ынаинтя Домнулуй ун ом динтре служиторий луй Саул; ера ун едомит, нумит Доег, кэпетения пэсторилор луй Саул.
7Був же там того дня перед Господом один із слуг Саулових, на імя Доик, Ідумій, старший над пастухами Сауловими.
8Давид а зис луй Ахимелек: „Н-ай ла ындемынэ о сулицэ сау о сабие? Кэч ну мь-ам луат ку мине нич сабия, нич армеле, пентру кэ порунка ымпэратулуй ера грабникэ.”
8І поспитав Давид ув Ахимелеха: Чи нема в тебе якого списа або меча під рукою? Бо я не взяв із собою нї меча нї иншої зброї, бо наказ царській був спішний.
9Преотул а рэспунс: „Ятэ сабия луй Голиат, Филистянул, пе каре л-ай оморыт ын Валя Теребинцилор; есте ынвелитэ ынтр-ун ковор, ын досул ефодулуй. Дакэ врей с-о ей, я-о, кэч ну есте алта аич.” Ши Давид а зис: „Ну-й алта ка еа; дэ-мь-о.”
9І каже йому сьвященник: Ось є меч Филистія Голіята, що ти вбив у Теребинтовій долинї, обгорнутий одежею, позад ефода. Коли хочеш, возьми, бо тут иншого нема. І відказав Давид: Такого другого й не знайти, дай менї його.
10Давид с-а скулат ши а фуӂит кяр ын зиуа ачея де Саул. А ажунс ла Акиш, ымпэратул Гатулуй.
10І рушив Давид і втїк того ж дня від Саула до царя Анхуза в Гет.
11Служиторий луй Акиш й-ау зис: „Ну есте ачеста Давид, ымпэратул цэрий? Ну есте ел ачела пентру каре се кынта жукынд: ‘Саул шь-а бэтут мииле луй, яр Давид, зечиле луй де мий’?”
11Прибічники ж Анхузові мовляли до його: Чи оце не Давид, царь землї, що йому присьпівували в хороводах: Побив Саул тисячі, а Давид десятки тисяч!
12Давид а пус ла инимэ ачесте кувинте ши а авут о маре фрикэ де Акиш, ымпэратул Гатулуй.
12Слова сї прийняв Давид у серце, та й збоявся вельми царя Гетського Анхуза.
13А фэкут пе небунул ынаинтя лор; фэчя нэздрэвэний ынаинтя лор, фэчя згыриетурь пе ушиле порцилор ши лэса сэ-й кургэ балеле пе барбэ.
13І відмінив лице своє перед ними, й удавав бісноватого в очах їх, кидавсь під їх руками наче не при собі, грюкотїв у двері і пускав слину з роту по бородї.
14Акиш а зис служиторилор сэй: „Ведець бине кэ омул ачеста шь-а пердут минциле. Пентру че ми-л адучець?
14І каже тодї Анхуз прибічникам своїм: Ви ж бачите, що се чоловік божевільний; на чо ж ви привели його до мене?
15Оаре дук липсэ де небунь, де-мь адучець пе ачеста ши мэ фачець мартор ла нэздрэвэнииле луй? Сэ интре ел ын каса мя?”
15Хиба в мене мало скажених, що привели сього, біснуватись передо мною? чи йому ж то ввійти в мої палати?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.