Пісень 2
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Kralice Bible (1613)
1Я нарциз, Соронська квітка, я лилїя долиняна!
1Já jsem růže Sáronská, a lilium při dolinách.
2Що лилїя між тернами — те мила моя між дївами.
2Jako lilium mezi trním, tak přítelkyně má mezi pannami.
3Яблоня між деревами лїсними — се мій милий між молодиками. В холодку під нею любо седїти менї, овощі її солодкі піднебінню мойму.
3Jako jabloň mezi dřívím lesním, tak milý můj mezi mládenci. V stínu jeho žádostiva jsem byla seděti, a sedímť; nebo ovoce jeho sladké jest ústům mým.
4Він увів мене в дім веселої гостини, а стяг його надо мною — любов.
4Uvedl mne na hody, maje za korouhev lásku ke mně.
5Покріпіть мене вином, осьвіжіть мене яблоками: від любови знемогаю.
5Očerstvětež mne těmi flašemi, posilňte mne těmi jablky, nebo umdlévám milostí,
6Лїва рука його під головою в мене, правою мене він обнімає.
6Levice jeho pod hlavou mou, a pravicí svou objímá mne.
7Заклинаю ж вас, дочки Ерусалимські, на серни й оленицї польні, не будїть, не розрухуйте милої моєї, аж доки їй вгодно!
7Zavazujiť vás přísahou, dcery Jeruzalémské, skrze srny a laně polní, abyste nebudily a nevyrážely ze sna milého mého, dokudž by nechtěl.
8Се голос любого мого! ось, він ійде, скаче через гори; перескакує узгірря!
8Hlas milého mého, aj, onť se béře, skáče po těch horách, poskakuje na těch pahrbcích.
9Бо ж мій милий — мов той сугак, мов той олень молоденький! Глянь, стоїть він за стїною в нас, у віконце зазирає, і кріз крати поглядає.
9Podobný jest milý můj srně aneb mladému jelenu; aj, on stojí za stěnou naší, vyhlédá z oken, patří skrze mříži.
10Ось мій любий говорить до мене: Встань, моя ти мила, вийди, прекрасна моя!
10Ozval se milý můj, a řekl mi: Vstaň, přítelkyně má, krásná má, a poď.
11Вже зима минула, дощі перестали;
11Nebo aj, zima pominula, prška přestala a odešla.
12Квітки вбірають землю; час пісень настиг; в лугах наших голос горлицї чути;
12Kvítíčko se ukazuje po zemi, čas prozpěvování přišel, a hlas hrdličky slyší se v krajině naší.
13Завязки фіґ показались на фіґовинї; виноград зацвив і дише любим своїм цьвітом. Уставай, моя ти люба, вийди, пишна вродо!
13Fík vypustil holičky své, a réví rozkvetlé vydalo vůni. Vstaniž, přítelkyně má, krásná má, a poď.
14Голубко моя в росколинах скелї, схована в дупловинї! покажи менї лице твоє, дай голос твій почути; голос твій такий солодкий, образ твій такий принадний!
14Holubičko má, v rozsedlinách skalních, v skrýši příkré, ukaž mi oblíčej svůj, nechať slyším hlas tvůj; nebo hlas tvůj libý jest, a oblíčej tvůj žádostivý.
15Ловіть нам лисицї, молодії лисинята, що псують наш виноградник, — виноградник у цьвіту наш!
15Zlapejte nám lišky, lišky maličké, ješto škodu dělají na vinicích, poněvadž vinice naše kvete.
16Мій любий менї належить, а я йому; він пасе серед лилїй.
16Milý můj jest můj, a já jeho, jenž pase mezi lilium.
17Покіль день холодом дише, тїнь не простяглася, ти знов вернися; будь скорий, як серна, як молодий олень на розпадених горах.
17Ažby zavítal ten den, a utekli by stínové ti, navratiž se, připodobni se, milý můj, srně neb mladému jelenu na horách Beter.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.