Филипян 2
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Clementine Vulgate, 1598
1Коли ж оце (є) утїшеннє в Христї, або яка одрада любови, коли (є) яка спільність духа, коли (є) яка милость і милосердє,
1Si qua ergo consolatio in Christo, si quod solatium caritatis, si qua societas spiritus, si qua viscera miserationis:
2то сповнїть мою радість, щоб однаково думали, одну любов маючи, один дух і один розум.
2implete gaudium meum ut idem sapiatis, eamdem caritatem habentes, unanimes, idipsum sentientes,
3Нїчого (не роблячи) перекором або з марної слави; а смирним розумом один одного вважаючи більшим себе.
3nihil per contentionem, neque per inanem gloriam: sed in humilitate superiores sibi invicem arbitrantes,
4Не про своє кожен, а також про другого (справи) кожен дбайте.
4non quæ sua sunt singuli considerantes, sed ea quæ aliorum.
5Так бо нехай думаєть ся у вас, як і в Христї Ісусї,
5Hoc enim sentite in vobis, quod et in Christo Jesu:
6котрий, бувши в образї Божому, не вважав хижацтвом бути рівним Богу;
6qui cum in forma Dei esset, non rapinam arbitratus est esse se æqualem Deo:
7тільки ж умалив себе, прийнявши вид слуги, бувши в подобиї чоловічому,
7sed semetipsum exinanivit, formam servi accipiens, in similitudinem hominum factus, et habitu inventus ut homo.
8і здававшись видом, яко чоловік, принизив себе, бувши слухняним аж до смерти, смерти ж хрестної.
8Humiliavit semetipsum factus obediens usque ad mortem, mortem autem crucis.
9Тим же і Бог Його високо вознїс, і дав Йому імя, більше всякого імени,
9Propter quod et Deus exaltavit illum, et donavit illi nomen, quod est super omne nomen:
10щоб в імя Ісусове приклонилось усяке колїно, що на небі, і на землї, і під землею,
10ut in nomine Jesu omne genu flectatur cælestium, terrestrium et infernorum,
11і щоб усякий язик визнавав, що Господь Ісус Христос у славу Бога Отця.
11et omnis lingua confiteatur, quia Dominus Jesus Christus in gloria est Dei Patris.
12Тим же, любі мої, яко ж завсїди слухали ви мене, не тільки як се за мого побиту між вами, а й тепер ще більш за моїм непобитом, із страхом і трепетом про своє спасеннє дбайте.
12Itaque carissimi mei (sicut semper obedistis), non ut in præsentia mei tantum, sed multo magis nunc in absentia mea, cum metu et tremore vestram salutem operamini.
13Бог бо се робить у вас, щоб і хотїти (вам) і робити по (Його) вподобі.
13Deus est enim, qui operatur in vobis et velle, et perficere pro bona voluntate.
14Усе робіть без нарекання і розбирання,
14Omnia autem facite sine murmurationibus et hæsitationibus:
15щоб ви були безвинними і чистими, дїтьми Божими непорочними серед лукавого і розворотного роду, що між ними ви сияєте як сьвітила в сьвітї,
15ut sitis sine querela, et simplices filii Dei, sine reprehensione in medio nationis pravæ et perversæ: inter quos lucetis sicut luminaria in mundo,
16держачи (перед ними) слово життя, на похвалу менї в день Христів, що не дурно ходив я, анї дурно працював.
16verbum vitæ continentes ad gloriam meam in die Christi, quia non in vacuum cucurri, neque in vacuum laboravi.
17Та хоч і приносять мене в жертву і служеннє віри вашої, я (тим) радуюсь і веселюсь із усїма вами.
17Sed et si immolor supra sacrificium, et obsequium fidei vestræ, gaudeo, et congratulor omnibus vobis.
18Тим же самим і ви радуйтесь і веселїть ся зо мною.
18Idipsum autem et vos gaudete, et congratulamini mihi.
19Уповаю ж в Господї Ісусї незабаром послати до вас Тимотея, щоб і менї радїти душею, довідавшись про вас.
19Spero autem in Domino Jesu, Timotheum me cito mittere ad vos: ut et ego bono animo sim, cognitis quæ circa vos sunt.
20Нїкого бо не маю рівного (йому) душею, щоб (так) щиро дбав про вас.
20Neminem enim habeo tam unanimem, qui sincera affectione pro vobis sollicitus sit.
21Усї бо свого шукають, а не Ісус-Христового.
21Omnes enim quæ sua sunt quærunt, non quæ sunt Jesu Christi.
22Ви ж досьвід його знаєте; тим, що як батькові дитина, так він служив зо мною в благовістї.
22Experimentum autem ejus cognoscite, quia sicut patri filius, mecum servivit in Evangelio.
23Сього ж оце надїюсь послати зараз, скоро тільки довідаюсь, як воно буде зо мною.
23Hunc igitur spero me mittere ad vos, mox ut videro quæ circa me sunt.
24Маю ж надїю в Господї, що й сам скоро прийду.
24Confido autem in Domino quoniam et ipse veniam ad vos cito.
25Вважав же я потрібним послати до вас Єпафродита, брата й товариша мого в працї і боротьбі, а вашого посла й слугу в потребі моїй.
25Necessarium autem existimavi Epaphroditum fratrem, et cooperatorem, et commilitonem meum, vestrum autem apostolum, et ministrum necessitatis meæ, mittere ad vos:
26Яко ж бо жадав (бачити) всїх вас і тужив тим, що ви чули, що він нездужав.
26quoniam quidem omnes vos desiderabat: et mœstus erat, propterea quod audieratis illum infirmatum.
27Бо й нездужав мало що не до смерти, та Бог помилував його; не його ж тільки, та й мене, щоб не було менї смутку на смуток.
27Nam et infirmatus est usque ad mortem: sed Deus misertus est ejus: non solum autem ejus, verum etiam et mei, ne tristitiam super tristitiam haberem.
28Оце ж скоріщ послав я його, щоб ви, побачивши його знов, зрадїли, та й я меньше мав смутку.
28Festinantius ergo misi illum, ut viso eo iterum gaudeatis, et ego sine tristitia sim.
29Прийміть же оце його в Господї з усякими радощами, і таких держіть у повазї,
29Excipite itaque illum cum omni gaudio in Domino, et ejusmodi cum honore habetote;
30тим що він за дїло Христове був близько смерти, не дбаючи про своє життє, аби сповнити недостаток служення вашого менї.
30quoniam propter opus Christi usque ad mortem accessit, tradens animam suam ut impleret id quod ex vobis deerat erga meum obsequium.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.