4 Мойсея 30
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1І промовив Мойсей до голов поколїнь синів Ізрайлевих:
1Мойсе а ворбит кэпетениилор семинциилор копиилор луй Исраел ши а зис: „Ятэ че порунчеште Домнул.
2От що заповідав Господь: Коли чоловік шлюбував обітницю Господеві, чи поклявся клятьбою, взяти обовязок на душу свою, то не можна йому ломити слова свого, а мусить чинити після того, що вийшло з уст його.
2Кынд ун ом ва фаче о журуинцэ Домнулуй сау ун журэмынт прин каре се ва лега принтр-о фэгэдуялэ, сэ ну-шь калче кувынтул, чи сэ факэ потривит ку тот че й-а ешит дин гурэ.
3А коли жінка шлюбує обитницю Господеві, і возьме обовязок в домі батька свого, дївуючи,
3Кынд о фемее ва фаче о журуинцэ Домнулуй ши се ва лега принтр-о фэгэдуялэ ын тинереця ей ши ын каса татэлуй ей
4І батько чує обітницю її, або обовязок її, що взяла його на душу свою, та й промовчить проти неї, так буде важна обітниця її, і важний обовязок її, який вона взяла на душу свою.
4ши татэл ей ва афла де журуинца пе каре а фэкут-о еа ши де фэгэдуяла ку каре с-а легат, дакэ ну-й зиче нимик ын зиуа кынд афлэ де журуинца ей, тоате журуинцеле ей вор фи примите ши орьче фэгэдуялэ ку каре с-а легат еа ва фи примитэ,
5Коли ж заборонить їй отець її того ж дня, як почув, то всї обітницї її і всї обовязки її, які взяла на душу свою, не будуть важні; Господь простить їй, бо заборонив їй батько її.
5дар, дакэ татэл ей ну-й дэ вое ын зиуа кынд я куноштинцэ де журуинца ей, тоате журуинцеле ей ши тоате фэгэдуелиле ку каре се ва фи легат еа ну вор авя ничо тэрие; ши Домнул о ва ерта, пентру кэ ну й-а дат вое татэл ей.
6Як же вона замужна і зробить обітницю, чи то скаже що небудь не роздумавши, і звяже душу свою,
6Кынд се ва мэрита, дупэ че а фэкут журуинце сау дупэ че с-а легат принтр-ун кувынт ешит де пе бузеле ей
7А чоловік її почує, та й не озветься проти того в той день, як почує се, так її обітницї будуть важні, і обовязки її, що взяла їх на душу свою, будуть важні.
7ши бэрбатул ей ва луа куноштинцэ де лукрул ачеста ши ну-й ва зиче нимик ын зиуа кынд ва луа куноштинцэ де еле, журуинцеле ей вор рэмыне ын пичоаре ши фэгэдуелиле ку каре се ва фи легат еа вор рэмыне ын пичоаре,
8Коли ж чоловік її заборонить їй того ж дня, як почує се, то знївечив він обітницю її, що на їй, і нерозважне слово усть її, що ним звязала вона душу свою; і Господь простить їй.
8дар, дакэ бэрбатул ей ну-й дэ вое ын зиуа кынд я куноштинцэ де журуинца ей, ел ва десфиинца журуинца пе каре а фэкут-о ши кувынтул скэпат де пе бузеле ей ку каре с-а легат еа ши Домнул о ва ерта.
9Як вдова вона або розвідка, то всяка обітниця, якою звязала вона душу свою, мусить бути важною для неї.
9Журуинца уней фемей вэдуве сау деспэрците де бэрбат, фэгэдуинца ку каре се ва фи легат еа, ва рэмыне ын пичоаре пентру еа.
10Як же вона у господї чоловіка свого зробила обітницю, або клятьбою взяла обовязок на душу свою,
10Кынд о фемее, фиинд ынкэ ын каса бэрбатулуй ей, ва фаче журуинце сау се ва лега ку вреун журэмынт
11І як почув чоловік її, та й промовчав, не заборонив їй, так мусять бути важні всї обітницї її, і всякий обовязок, що взяла його вона на душу свою, буде важний.
11ши бэрбатул ей ва афла де лукрул ачеста, дакэ ну-й зиче нимик ши н-о опреште, тоате журуинцеле ей вор рэмыне ын пичоаре ши тоате фэгэдуинцеле прин каре се ва фи легат еа вор рэмыне ын пичоаре,
12Коли ж чоловік її знївечит їх того дня, як почув їх, то всї обітницї й обовязки душі її, що вийшли з уст її, не важні; чоловік її знївечив їх, і Господь простить їй.
12дар, дакэ бэрбатул ей ну ле примеште ын зиуа кынд афлэ де еле, орьче журуинцэ ши орьче фэгэдуялэ ешите де пе бузеле ей ну вор авя ничун прец, бэрбатул ей ну ле-а примит; ши Домнул о ва ерта.
13Всяку обітницю і всякий обовязок клятьби для впокорювання душі може чоловік її удобрити, і може знївечити.
13Бэрбатул ей поате ынтэри ши бэрбатул ей поате десфиинца орьче журуинцэ, орьче журэмынт ку каре се лягэ еа ка сэ-шь мыхняскэ суфлетул.
14Коли ж мовчав чоловік її з дня на день, то він пристав на всї обітницї її або на всї зʼобовязання її, що на нїй; він одобрив їх, бо мовчав у той день, як почув їх.
14Ши ануме, дакэ ну-й зиче нимик зи де зи дупэ че афлэ де лукрул ачеста, ел ынтэреште астфел тоате журуинцеле ши тоате фэгэдуелиле ку каре с-а легат еа; ле ынтэреште пентру кэ ну й-а зис нимик ын зиуа кынд а афлат де еле.
15Коли ж він знївечить їх після того, як, почувши їх, мовчав, так нести ме він гріх її.
15Дар, дакэ ну ле примеште, дупэ че а трекут зиуа ын каре ле-а афлат, ва фи виноват де пэкатул невестей луй.”
16Се встанови, що повелїв Господь Мойсейові про справи між чоловіком і жінкою, між батьком і дочкою за її дївування в батьковій господї.
16Ачестя сунт леӂиле пе каре ле-а дат луй Мойсе Домнул, ка сэ айбэ путере ынтре ун бэрбат ши неваста луй, ынтре ун татэ ши фата луй, кынд еа есте ын тинереце ши акасэ ла татэл ей.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.