4 Мойсея 20
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1І прийшли сини Ізрайлеві цїлою громадою в степ Зин, первого місяця; і остановився народ в Кадесї; і вмерла там Миряма, і поховано її там.
1Тоатэ адунаря копиилор луй Исраел а ажунс ын пустиул Цин ын луна ынтый. Ши попорул с-а оприт ла Кадес. Аколо а мурит ши а фост ынгропатэ Мария.
2І не стало води для громади, і зібрались вони проти Мойсея і Арона.
2Адунаря н-авя апэ. Ши с-ау рэскулат ымпотрива луй Мойсе ши ымпотрива луй Аарон.
3І сварились люде з Мойсейом і з Ароном, мовляючи: Лучче було б нам померти тодї, як померло браттє наше перед Господом!
3Попорул а кэутат чартэ ку Мойсе. Ей ау зис: „Че бине ар фи фост сэ фи мурит ной кынд ау мурит фраций ноштри ынаинтя Домнулуй!
4Та на що привели ви громаду Господню в цей степ, щоб і нам тут погибнути і скотинї нашій?
4Пентру че аць адус адунаря Домнулуй ын пустиул ачеста, ка сэ мурим ын ел, ной ши вителе ноастре?
5І нащо вивели ви нас із Египту, щоб завести нас у се ледаче врочище? Нема ту нї землї на сїйбу, нї смоківниць, нї винограду, нї гранат, і навіть води нїде напитись.
5Пентру че не-аць скос дин Еӂипт ши не-аць адус ын ачест лок рэу, унде ну есте нич лок де семэнат, нич смокин, нич вицэ, нич родиу, нич апэ де бэут?”
6І пійшов Мойсей з Ароном від громади до входу в соборний намет, і впали ниць на лиця свої; і явилась їм слава Господня.
6Мойсе ши Аарон ау плекат де ла адунаре ши с-ау дус ла уша кортулуй ынтылнирий. Ау кэзут ку фаца ла пэмынт ши ли с-а арэтат слава Домнулуй.
7І промовив Господь до Мойсея: кажучи:
7Домнул а ворбит луй Мойсе ши а зис:
8Возьми жезло та збери громаду, ти й твій брат Арон, і покличте до скелї перед очима їх; і дасть вона вам воду свою, і виведеш їм воду із скелї, і напоїш громаду й скотину їх.
8„Я тоягул ши кямэ адунаря, ту ши фрателе тэу Аарон. Сэ ворбиць стынчий ачестея ын фаца лор, ши еа ва да апэ. Сэ ле скоць астфел апэ дин стынкэ ши сэ адэпь адунаря ши вителе лор.”
9І взяв Мойсей жезло од лиця Господнього, як він повелїв йому.
9Мойсе а луат тоягул динаинтя Домнулуй, кум ый порунчисе Домнул.
10І зібрали Мойсей та Арон громаду перед скелею; і рече їм: Слухайте ж, ворохобники, чи добудемо з сієї скелї воду про вас?
10Мойсе ши Аарон ау кемат адунаря ынаинтя стынчий. Ши Мойсе ле-а зис: „Аскултаць, рэзврэтицилор! Вом путя ной оаре сэ вэ скоатем апэ дин стынка ачаста?”
11І підняв Мойсей руку та й вдарив скелю жезлом своїм двічі; і потекло багацько води, і напилась громада й скотина їх.
11Апой Мойсе а ридикат мына ши а ловит стынка де доуэ орь ку тоягул. Ши а ешит апэ дин белшуг, аша ынкыт а бэут ши адунаря ши ау бэут ши вителе.
12І рече Господь Мойсейові й Аронові: За те, що не няли ви менї віри, щоб осьвятити мене в очу синів Ізраїля, за те не приведете ви громади сієї в землю, що я надїлив їм.
12Атунч, Домнул а зис луй Мойсе: „Пентру кэ н-аць крезут ын Мине ка сэ Мэ сфинциць ынаинтя копиилор луй Исраел, ну вой вець дуче адунаря ачаста ын цара пе каре й-о дау.”
13Се води Мериви, де сварились Ізрайлеві сини з Господом, і він явив їм сьвятість свою.
13Ачестя сунт апеле Мериба, унде с-ау чертат копиий луй Исраел ку Домнул, каре а фост сфинцит ынтре ей.
14І післав Мойсей посли з Кадесу до царя Едомського: Так каже твій брат Ізраїль: Ти знаєш усї ті пригоди, що стались нам:
14Де ла Кадес, Мойсе а тримис ниште соль ла ымпэратул Едомулуй ка сэ-й спунэ: „Аша ворбеште фрателе тэу Исраел: ‘Ту штий тоате суферинцеле прин каре ам трекут.
15Як батьки наші спустились в Египет і ми жили в Египтї довгий час, і що Египтяне заподїяли нам і батькам нашим.
15Пэринций ноштри с-ау коборыт ын Еӂипт ши ам локуит аколо мултэ време. Дар еӂиптений не-ау кинуит, пе ной ши пе пэринций ноштри.
16Тодї позвали ми до Господа, і він почув наш голос, і післав ангела та й вивів нас із Египту; і се ми в Кадесї містї, що на краю займища твого.
16Ам стригат кэтре Домнул, ши Ел не-а аузит гласул. А тримис ун Ынӂер ши не-а скос дин Еӂипт. Ши ятэ кэ сунтем ла Кадес, четате каре се афлэ ла марӂиня цинутулуй тэу.
17Дозволь же нам пройти через твою землю! Не будемо йти полями й виноградниками, і не будемо пити води з колодязїв; по царській дорозї перейдемо, не будемо звертати нї на право, нї на ліво, докіль не перейдемо займища твого.
17Ласэ-не сэ тречем прин цара та; ну вом трече нич прин огоаре, нич прин вий ши нич ну вом бя апэ дин фынтынь; вом мерӂе пе друмул ымпэрэтеск, фэрэ сэ не абатем ла дряпта сау ла стынга, пынэ вом трече де цинутул тэу.’”
18Та відказав йому Едом: Не переходити меш в мене; ато з мечем вийду проти тебе.
18Едом й-а рэспунс: „Сэ ну кумва сэ тречь пе ла мине, кэч алтфел ыць вой еши ынаинте ку сабия.”
19І казали йому синове Ізрайлеві: Битим шляхом ми хочемо йти; а коли воду твою пити му я, чи скотина моя, так заплачу тобі за неї; тільки ногами моїми хочу перейти, більш нїчого.
19Копиий луй Исраел й-ау зис: „Вом мерӂе пе друмул чел маре ши, дакэ вом бя дин апа та еу ши турмеле меле, ыць вой плэти прецул; ну-ць чер алтчева декыт сэ трек ку пичоареле!”
20І каже: не можна щоб проходити! І вийшов Едом проти його з великим народом і з потужною рукою.
20Ел а рэспунс: „Сэ ну кумва сэ тречь!” Ши Едом й-а ешит ынаинте ку мултэ глоатэ ши ку мынэ таре.
21І так не дав Едом Ізраїлеві перейти через займища свої, і звернув Ізраїль на бік від його.
21Астфел, Едом н-а врут сэ ласе пе Исраел сэ трякэ прин цинутул луй. Ши Исраел с-а абэтут де ла ел.
22І рушили в дорогу від Кадесу, і прийшли сини Ізрайлеві, цїлою громадою, до Ор гори.
22Тоатэ адунаря копиилор луй Исраел а плекат де ла Кадес ши а ажунс ла мунтеле Хор.
23І рече Господь Мойсейові та Аронові під Ор-горою, на границях землї Едомової:
23Домнул а зис луй Мойсе ши луй Аарон лынгэ мунтеле Хор, ла хотареле цэрий луй Едом:
24Мусить прилучитись Арон до народу свого; бо не має він увійти в землю, що я віддав синам Ізрайлевим за те, що ви противились повелїнню мому при водах Мериви.
24„Аарон аре сэ фие адэугат ла попорул луй, кэч ну ва интра ын цара пе каре о дау копиилор луй Исраел, пентру кэ в-аць ымпотривит порунчий Меле, ла апеле Мериба.
25Возьми Арона та Елеазара, сина його, та й приведи їх на Ор-гору;
25Я пе Аарон ши пе фиул сэу Елеазар ши суе-й пе мунтеле Хор.
26І знїми з Арона одїж його та вдягни в неї Елеазара, сина його, і прилучиться Арон і вмре там.
26Дезбракэ пе Аарон де вешминтеле луй ши ымбракэ пе фиул сэу Елеазар ку еле. Аколо ва фи адэугат Аарон ла попорул луй ши ва мури.”
27І вчинив Мойсей, як заповідав Господь. І зійшли вони на гору перед очима в усієї громади.
27Мойсе а фэкут че-й порунчисе Домнул. С-ау суит пе мунтеле Хор, ын фаца ынтреӂий адунэрь.
28І зняв Мойсей з Арона одїж його, та й одягнув у неї Елеазара, сина його. І вмер Арон на верховинї Ор-гори. І спустивсь із гори Мойсей та Елеазар. І побачила вся громада, що вмер Арон, і плакав увесь люд Ізраїльський трийцять день.
28Мойсе а дезбрэкат пе Аарон де вешминтеле луй ши а ымбрэкат ку еле пе фиул сэу Елеазар. Аарон а мурит аколо, пе вырфул мунтелуй. Мойсе ши Елеазар с-ау коборыт де пе мунте.
no verse 29 in this text
29Тоатэ адунаря а вэзут кэ Аарон мурисе ши тоатэ каса луй Исраел а плынс пе Аарон трейзечь де зиле.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.