4 Мойсея 20
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
King James Version with Apocrypha
1І прийшли сини Ізрайлеві цїлою громадою в степ Зин, первого місяця; і остановився народ в Кадесї; і вмерла там Миряма, і поховано її там.
1Then came the children of Israel, even the whole congregation, into the desert of Zin in the first month: and the people abode in Kadesh; and Miriam died there, and was buried there.
2І не стало води для громади, і зібрались вони проти Мойсея і Арона.
2And there was no water for the congregation: and they gathered themselves together against Moses and against Aaron.
3І сварились люде з Мойсейом і з Ароном, мовляючи: Лучче було б нам померти тодї, як померло браттє наше перед Господом!
3And the people chode with Moses, and spake, saying, Would God that we had died when our brethren died before the LORD !
4Та на що привели ви громаду Господню в цей степ, щоб і нам тут погибнути і скотинї нашій?
4And why have ye brought up the congregation of the LORD into this wilderness, that we and our cattle should die there?
5І нащо вивели ви нас із Египту, щоб завести нас у се ледаче врочище? Нема ту нї землї на сїйбу, нї смоківниць, нї винограду, нї гранат, і навіть води нїде напитись.
5And wherefore have ye made us to come up out of Egypt, to bring us in unto this evil place? it is no place of seed, or of figs, or of vines, or of pomegranates; neither is there any water to drink.
6І пійшов Мойсей з Ароном від громади до входу в соборний намет, і впали ниць на лиця свої; і явилась їм слава Господня.
6And Moses and Aaron went from the presence of the assembly unto the door of the tabernacle of the congregation, and they fell upon their faces: and the glory of the LORD appeared unto them.
7І промовив Господь до Мойсея: кажучи:
7¶ And the LORD spake unto Moses, saying,
8Возьми жезло та збери громаду, ти й твій брат Арон, і покличте до скелї перед очима їх; і дасть вона вам воду свою, і виведеш їм воду із скелї, і напоїш громаду й скотину їх.
8Take the rod, and gather thou the assembly together, thou, and Aaron thy brother, and speak ye unto the rock before their eyes; and it shall give forth his water, and thou shalt bring forth to them water out of the rock: so thou shalt give the congregation and their beasts drink.
9І взяв Мойсей жезло од лиця Господнього, як він повелїв йому.
9And Moses took the rod from before the LORD , as he commanded him.
10І зібрали Мойсей та Арон громаду перед скелею; і рече їм: Слухайте ж, ворохобники, чи добудемо з сієї скелї воду про вас?
10And Moses and Aaron gathered the congregation together before the rock, and he said unto them, Hear now, ye rebels; must we fetch you water out of this rock?
11І підняв Мойсей руку та й вдарив скелю жезлом своїм двічі; і потекло багацько води, і напилась громада й скотина їх.
11And Moses lifted up his hand, and with his rod he smote the rock twice: and the water came out abundantly, and the congregation drank, and their beasts also .
12І рече Господь Мойсейові й Аронові: За те, що не няли ви менї віри, щоб осьвятити мене в очу синів Ізраїля, за те не приведете ви громади сієї в землю, що я надїлив їм.
12¶ And the LORD spake unto Moses and Aaron, Because ye believed me not, to sanctify me in the eyes of the children of Israel, therefore ye shall not bring this congregation into the land which I have given them.
13Се води Мериви, де сварились Ізрайлеві сини з Господом, і він явив їм сьвятість свою.
13This is the water of Meribah; because the children of Israel strove with the LORD , and he was sanctified in them.
14І післав Мойсей посли з Кадесу до царя Едомського: Так каже твій брат Ізраїль: Ти знаєш усї ті пригоди, що стались нам:
14¶ And Moses sent messengers from Kadesh unto the king of Edom, Thus saith thy brother Israel, Thou knowest all the travail that hath befallen us:
15Як батьки наші спустились в Египет і ми жили в Египтї довгий час, і що Египтяне заподїяли нам і батькам нашим.
15How our fathers went down into Egypt, and we have dwelt in Egypt a long time; and the Egyptians vexed us, and our fathers:
16Тодї позвали ми до Господа, і він почув наш голос, і післав ангела та й вивів нас із Египту; і се ми в Кадесї містї, що на краю займища твого.
16And when we cried unto the LORD , he heard our voice, and sent an angel, and hath brought us forth out of Egypt: and, behold, we are in Kadesh, a city in the uttermost of thy border:
17Дозволь же нам пройти через твою землю! Не будемо йти полями й виноградниками, і не будемо пити води з колодязїв; по царській дорозї перейдемо, не будемо звертати нї на право, нї на ліво, докіль не перейдемо займища твого.
17Let us pass, I pray thee, through thy country: we will not pass through the fields, or through the vineyards, neither will we drink of the water of the wells: we will go by the king’s high way, we will not turn to the right hand nor to the left, until we have passed thy borders.
18Та відказав йому Едом: Не переходити меш в мене; ато з мечем вийду проти тебе.
18And Edom said unto him, Thou shalt not pass by me, lest I come out against thee with the sword.
19І казали йому синове Ізрайлеві: Битим шляхом ми хочемо йти; а коли воду твою пити му я, чи скотина моя, так заплачу тобі за неї; тільки ногами моїми хочу перейти, більш нїчого.
19And the children of Israel said unto him, We will go by the high way: and if I and my cattle drink of thy water, then I will pay for it: I will only, without doing any thing else , go through on my feet.
20І каже: не можна щоб проходити! І вийшов Едом проти його з великим народом і з потужною рукою.
20And he said, Thou shalt not go through. And Edom came out against him with much people, and with a strong hand.
21І так не дав Едом Ізраїлеві перейти через займища свої, і звернув Ізраїль на бік від його.
21Thus Edom refused to give Israel passage through his border: wherefore Israel turned away from him.
22І рушили в дорогу від Кадесу, і прийшли сини Ізрайлеві, цїлою громадою, до Ор гори.
22¶ And the children of Israel, even the whole congregation, journeyed from Kadesh, and came unto mount Hor.
23І рече Господь Мойсейові та Аронові під Ор-горою, на границях землї Едомової:
23And the LORD spake unto Moses and Aaron in mount Hor, by the coast of the land of Edom, saying,
24Мусить прилучитись Арон до народу свого; бо не має він увійти в землю, що я віддав синам Ізрайлевим за те, що ви противились повелїнню мому при водах Мериви.
24Aaron shall be gathered unto his people: for he shall not enter into the land which I have given unto the children of Israel, because ye rebelled against my word at the water of Meribah.
25Возьми Арона та Елеазара, сина його, та й приведи їх на Ор-гору;
25Take Aaron and Eleazar his son, and bring them up unto mount Hor:
26І знїми з Арона одїж його та вдягни в неї Елеазара, сина його, і прилучиться Арон і вмре там.
26And strip Aaron of his garments, and put them upon Eleazar his son: and Aaron shall be gathered unto his people , and shall die there.
27І вчинив Мойсей, як заповідав Господь. І зійшли вони на гору перед очима в усієї громади.
27And Moses did as the LORD commanded: and they went up into mount Hor in the sight of all the congregation.
28І зняв Мойсей з Арона одїж його, та й одягнув у неї Елеазара, сина його. І вмер Арон на верховинї Ор-гори. І спустивсь із гори Мойсей та Елеазар. І побачила вся громада, що вмер Арон, і плакав увесь люд Ізраїльський трийцять день.
28And Moses stripped Aaron of his garments, and put them upon Eleazar his son; and Aaron died there in the top of the mount: and Moses and Eleazar came down from the mount.
no verse 29 in this text
29And when all the congregation saw that Aaron was dead, they mourned for Aaron thirty days, even all the house of Israel.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.