4 Мойсея 5
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1І рече Господь Мойсейові:
1Домнул а ворбит луй Мойсе ши а зис:
2Повели синам Ізрайлевим висилати з табору всякого прокаженого й усякого з течивом і всякого, хто зробиться нечистим од мерця.
2„Порунчеште копиилор луй Исраел сэ изгоняскэ дин табэрэ пе орьче лепрос ши пе орьчине аре о лепэдаре де сэмынцэ сау есте ынтинат прин атинӂеря де ун морт.
3Як чоловіка, так жінку мусите висилати геть із табору, щоб не занечистили шатрів своїх, що серед їх я витаю.
3Фие бэрбаць, фие фемей, сэ-й скоатець дин табэрэ; сэ-й скоатець афарэ, ка сэ ну спурче табэра ын мижлокул кэрея Ымь ам Еу локуинца.”
4І вчинили так сини Ізрайлеві; і стали висилати їх із табору; як приказав Господь Мойсейові, так і стали чинити сини Ізрайлеві.
4Копиий луй Исраел ау фэкут аша ши й-ау скос афарэ дин табэрэ; кум порунчисе луй Мойсе Домнул, аша ау фэкут копиий луй Исраел.
5І рече Господь Мойсейові:
5Домнул а ворбит луй Мойсе ши а зис:
6Промов до синів Ізрайлевих: Коли чоловік або жінка вчинять який гріх проти людини, та спроневіряться тим Господеві, і провиниться душа,
6„Спуне копиилор луй Исраел: ‘Кынд ун бэрбат сау о фемее ва пэкэтуи ымпотрива апроапелуй сэу, фэкынд о кэлкаре де леӂе фацэ де Домнул, ши се ва фаче астфел виноват,
7Так покаятись мусять у грісї свому, котрим согрішили; і хто зробив кривду, мусить в повнї вернути, та ще пятину того наддати, і тому віддати, кого скривдив.
7сэ-шь мэртурисяскэ пэкатул ши сэ дя ынапой ын ынтреӂиме прецул лукрулуй кыштигат прин мижлоаче нечинстите, адэугынд а чинчя парте; сэ-л дя ачелуя фацэ де каре с-а фэкут виноват.
8А коли в людини та нема родича, щоб вернути йому кривду, так нехай верне кривду Господеві, і буде вона сьвященникові, опріч барана жертви премирення, що буде на покуту за його.
8Дакэ ну есте нимень каре сэ айбэ дрепт сэ я ынапой лукрул кыштигат прин мижлоаче нечинстите, лукрул ачела сэ се ынтоаркэ ла Домнул, ла преот, афарэ де бербекул адус ка жертфэ де испэшире ку каре се ва фаче испэшире пентру чел виноват.
9І буде йому всяка жертва підношення з усяких сьвятих приносів, що приносять їх сини Ізрайлеві сьвященникові.
9Орьче дар ридикат дин лукруриле ынкинате Домнулуй де копиий луй Исраел сэ фие ал преотулуй кэруя ый сунт адусе.
10І все, що хто посьвятить, буде його; що хто дає сьвященникові, його буде.
10Лукруриле ынкинате Домнулуй вор фи але преотулуй: тот че и се ва да преотулуй ал луй сэ фие.’”
11І рече Господь Мойсейові:
11Домнул а ворбит луй Мойсе ши а зис:
12Промов до синів Ізрайлевих і скажи їм: Коли зверне жінка чия на бік, і спроневіриться чоловікові свому,
12„Ворбеште копиилор луй Исраел ши спуне-ле: ‘Дакэ пэкэтуеште неваста куйва фацэ де бэрбатул ей ши-й есте некрединчоасэ;
13І зляжеться хто з нею, і буде воно втаєно від очей чоловіка її, і тайкома нечистою стала вона, та нема сьвідка проти неї, а самої не поймано на вчинку;
13дакэ алтул се кулкэ ку еа ши лукрул есте аскунс де бэрбатул ей; дакэ еа с-а пынгэрит ын аскунс, фэрэ сэ фие вреун мартор ымпотрива ей ши фэрэ сэ фие принсэ асупра фаптулуй;
14Та ревнивий дух схопить його, і буде він ревнувати на жінку, як вона опоганилась; або зійде на його дух ревнивий, і стане він ревнувати на жінку свою, а вона не опоганилась;
14ши дакэ бэрбатул есте апукат де ун дух де ӂелозие ши аре бэнуель асупра невестей луй, каре с-а пынгэрит, сау дакэ есте купринс де ун дух де ӂелозие ши аре бэнуель асупра невестей луй, каре ну с-а пынгэрит,
15То приведе чоловік той жінку до сьвященника, і принесе приніс її задля неї, десятину ефи ячмінної муки; не наливати ме олїї на неї і не класти ме ладану; бо се приніс за ревнуваннє, хлїбний приніс на спомин, що нагадує провину.
15омул ачела сэ-шь адукэ неваста ла преот ши, ка дар де мынкаре пентру еа, сэ адукэ а зечя парте динтр-о ефэ де флоаре де фэинэ де орз; сэ ну тоарне унтделемн пе еа ши сэ ну пунэ тэмые пе еа, кэч ачеста есте ун дар де мынкаре адус пентру ӂелозие, ун дар де дескоперире, каре дескоперэ о фэрэделеӂе.
16І скаже їй приступити сьвященник, і поставить її перед Господом.
16Преотул с-о апропие ши с-о пунэ сэ стя ын пичоаре ынаинтя Домнулуй.
17І возьме сьвященник води сьвятої в посудину глиняну; та возьме сьвященник пороху, що на долївцї в храминї, та й вкине його в воду.
17Преотул сэ я апэ сфынтэ ынтр-ун вас де пэмынт, сэ я цэрынэ де пе подяуа кортулуй ши с-о пунэ ын апэ.
18І поставить сьвященник жінку перед Господом, і відкриє голову жінцї, і положить на руки її хлїбний приніс поминальний; се приніс за ревнуваннє; а в руцї сьвященника буде гірка вода, що наводить прокляттє.
18Преотул сэ пунэ пе фемее сэ стя ын пичоаре ынаинтя Домнулуй, сэ дескопере капул фемеий ши сэ-й пунэ ын мынь дарул де мынкаре адус пентру дескоперире, дарул де мынкаре адус пентру ӂелозие; преотул сэ айбэ ын мынэ апеле амаре адукэтоаре де блестем.
19І заклинати ме сьвященник її, і казати ме жінцї: Коли не лежав нїхто з тобою, і коли ти, бувши за чоловіком твоїм, не спроневірилась мужові нечистотою, то будь не пошкоджена від сієї води гіркої, що наводить прокляттє;
19Преотул сэ пунэ пе фемее сэ журе ши сэ-й зикэ: «Дакэ ничун ом ну с-а кулкат ку тине ши дакэ, фиинд суб путеря бэрбатулуй тэу, ну те-ай абэтут де ла ел ка сэ те пынгэрешть ку алтул, сэ ну-ць факэ ничун рэу ачесте апе амаре адукэтоаре де блестем!
20Коли ж ти, бувши за чоловіком твоїм, спроневірилась і опоганила себе, і лежав з тобою хто окрім чоловіка твого,
20Дар дакэ, фиинд суб путеря бэрбатулуй тэу, те-ай абэтут де ла ел ши те-ай пынгэрит ши дакэ ун алт ом декыт бэрбатул тэу с-а кулкат ку тине»,
21І заклене жінку сьвященник клятьбою прокляття, і промовить сьвященник до жінки: І нехай зробить Господь проклятою і злорікою тебе серед люду твого, і нехай допустить, щоб опало лоно твоє і опух живіт твій.
21ши преотул сэ пунэ пе фемее сэ журе ку ун журэмынт де блестем ши сэ-й зикэ: «Домнул сэ те факэ сэ ажунӂь де блестем ши де урӂие ын мижлокул попорулуй тэу, фэкынд сэ ци се усуче коапса ши сэ ци се умфле пынтечеле,
22І ся вода, що наводить прокляттє, увійде в утробу твою, щоб твій живіт опух і щоб лоно твоє опало. І скаже жінка: Амінь, амінь!
22ши апеле ачестя адукэтоаре де блестем сэ интре ын мэрунтаеле тале, ка сэ факэ сэ ци се умфле пынтечеле ши сэ ци се усуче коапса!» Ши фемея сэ зикэ: «Амин! Амин!»
23І запише прокляття сї сьвященник у книзї, та й змиє їх водою гіркою;
23Преотул сэ скрие блестемеле ачестя ынтр-о карте, апой сэ ле штяргэ ку апеле челе амаре.
24І дасть він жінцї напитись гіркої води, що наводить прокляттє, щоб увійшла вода в неї для гіркостї.
24Ши сэ дя фемеий сэ бя апеле амаре адукэтоаре де блестем, ши апеле адукэтоаре де блестем вор интра ын еа ши-й вор причинуи амэрэчуня.
25І возьме сьвященник із руки в жінки приніс за ревнуваннє, і похитувати ме сим даром перед Господом, і принесе його до жертівника.
25Преотул сэ я дин мыниле фемеий дарул де мынкаре адус пентру ӂелозие, сэ леӂене дарул ынтр-о парте ши ынтр-алта ынаинтя Домнулуй ши сэ-л адукэ пе алтар.
26І возьме сьвященник жменю із приносу, як частку на спомин та й пустить з димом на жертівнику; а потім дасть жінцї води напитись.
26Апой преотул сэ я ун пумн дин дарул ачеста, ка адучере аминте, ши сэ-л ардэ пе алтар. Дупэ ачея, сэ дя фемеий сэ бя апеле.
27А як дасть їй води напитись, то станеться, коли опоганилась вона і спроневіралась чоловікові свому, так вода, що наводить прокляттє, увійде в неї для гіркостї, і опухне живіт в неї, та й опаде лоно в неї; і стане жінка проклятою між людом своїм.
27Дупэ че ый ва да сэ бя апеле, дакэ еа с-а пынгэрит ши а фост некрединчоасэ бэрбатулуй ей, апеле адукэтоаре де блестем вор интра ын еа ши-й вор причинуи амэрэчуня; пынтечеле и се ва умфла, коапса и се ва уска, ши фемея ачаста ва фи де блестем ын мижлокул попорулуй ей.
28А коли жінка не опоганила себе, а чиста вона, так буде непошкоджена і зачне насїннє.
28Дар, дакэ фемея ну с-а пынгэрит ши есте куратэ, ва рэмыне неатинсэ ши ва авя копий.
29Се закон про ревнуваннє: Як жінка, бувши за мужом своїм, зверне на бік і опоганить себе,
29Ачаста есте леӂя асупра ӂелозией, пентру ымпрежураря кынд о фемее каре есте суб путеря бэрбатулуй ей се абате ши се пынгэреште
30Або коли обійме чоловіка ревнивий дух, і ревнує він на жінку свою, і ставляє жінку перед Господом, так сповнить над нею сьвященник увесь той закон.
30ши пентру ымпрежураря кынд ун бэрбат, апукат де ун дух де ӂелозие, аре бэнуель асупра невестей луй: преотул с-о пунэ сэ стя ын пичоаре ынаинтя Домнулуй ши сэ-й факэ ынтокмай дупэ леӂя ачаста.
31І проститься чоловікові провину його, а жінка нести ме на собі гріх свій.
31Бэрбатул ва фи скутит де винэ, дар фемея ачея ышь ва луа педяпса нелеӂюирий ей.’”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.