4 Мойсея 30
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
1І промовив Мойсей до голов поколїнь синів Ізрайлевих:
1And Moses told the children of Israel all that the Lord had commanded him:
2От що заповідав Господь: Коли чоловік шлюбував обітницю Господеві, чи поклявся клятьбою, взяти обовязок на душу свою, то не можна йому ломити слова свого, а мусить чинити після того, що вийшло з уст його.
2And he said to the princes of the tribes of the children of Israel: This is the word that the Lord hath commanded:
3А коли жінка шлюбує обитницю Господеві, і возьме обовязок в домі батька свого, дївуючи,
3If any man make a vow to the Lord, or bind himself by an oath: he shall not make his word void but shall fulfill all that he promised.
4І батько чує обітницю її, або обовязок її, що взяла його на душу свою, та й промовчить проти неї, так буде важна обітниця її, і важний обовязок її, який вона взяла на душу свою.
4If a woman vow any thing, and bind herself by an oath, being in her father’s house, and but yet a girl in age: if her father knew the vow that she hath promised, and the oath wherewith she hath bound her soul, and held his peace, she shall be bound by the vow:
5Коли ж заборонить їй отець її того ж дня, як почув, то всї обітницї її і всї обовязки її, які взяла на душу свою, не будуть важні; Господь простить їй, бо заборонив їй батько її.
5Whatsoever she promised and swore, she shall fulfill in deed.
6Як же вона замужна і зробить обітницю, чи то скаже що небудь не роздумавши, і звяже душу свою,
6But if her father, immediately as soon as he heard it, gainsaid it, both her vows and her oaths shall be void, neither shall she be bound to what she promised, because her father hath gainsaid it.
7А чоловік її почує, та й не озветься проти того в той день, як почує се, так її обітницї будуть важні, і обовязки її, що взяла їх на душу свою, будуть важні.
7If she have a husband, and shall vow any thing, and the word once going out of her mouth shall bind her soul by an oath:
8Коли ж чоловік її заборонить їй того ж дня, як почує се, то знївечив він обітницю її, що на їй, і нерозважне слово усть її, що ним звязала вона душу свою; і Господь простить їй.
8The day that her husband shall hear it, and not gainsay it, she shall be bound to the vow, and shall give whatsoever she promised.
9Як вдова вона або розвідка, то всяка обітниця, якою звязала вона душу свою, мусить бути важною для неї.
9But if as soon as he heareth he gainsay it, and make her promises and the words wherewith she had bound her soul of no effect: the Lord will forgive her.
10Як же вона у господї чоловіка свого зробила обітницю, або клятьбою взяла обовязок на душу свою,
10The widow, and she that is divorced, shall fulfill whatsoever they vow.
11І як почув чоловік її, та й промовчав, не заборонив їй, так мусять бути важні всї обітницї її, і всякий обовязок, що взяла його вона на душу свою, буде важний.
11If the wife in the house of her husband, hath bound herself by vow and by oath,
12Коли ж чоловік її знївечит їх того дня, як почув їх, то всї обітницї й обовязки душі її, що вийшли з уст її, не важні; чоловік її знївечив їх, і Господь простить їй.
12If her husband hear, and hold his peace, and doth not disallow the promise, she shall accomplish whatsoever she had promised.
13Всяку обітницю і всякий обовязок клятьби для впокорювання душі може чоловік її удобрити, і може знївечити.
13But if forthwith he gainsay it, she shall not be bound by the promise: because her husband gainsaid it, and the Lord will be merciful to her.
14Коли ж мовчав чоловік її з дня на день, то він пристав на всї обітницї її або на всї зʼобовязання її, що на нїй; він одобрив їх, бо мовчав у той день, як почув їх.
14If she vow and bind herself by oath, to afflict her soul by fasting, or abstinence from other things, it shall depend on the will of her husband, whether she shall do it, or not do it.
15Коли ж він знївечить їх після того, як, почувши їх, мовчав, так нести ме він гріх її.
15But if the husband hearing it hold his peace, and defer the declaring his mind till another day: whatsoever she had vowed and promised, she shall fulfill: because immediately as he heard it, he held his peace.
16Се встанови, що повелїв Господь Мойсейові про справи між чоловіком і жінкою, між батьком і дочкою за її дївування в батьковій господї.
16But if he gainsay it after that he knew it, he shall bear her iniquity.
no verse 17 in this text
17These are the laws which the Lord appointed to Moses between the husband and the wife, between the father and the daughter that is as yet but a girl in age, or that abideth in her father’s house.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.