Ісаїї 24
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Clementine Vulgate, 1598
1Оце попустошить Господь землю, й вчинить її неплідною; змінить вигляд її й розсїє все, що живе на нїй.
1[Ecce Dominus dissipabit terram: et nudabit eam, et affliget faciem ejus, et disperget habitatores ejus.
2А що буде з народом, те саме й з сьвященником; що буде слузї, те й панові його; що служебцї, те й панї її; що з купуючим, те й з тим, хто продає; що довжникові, те й тому, хто дає позичку; що з лихварем, те й з даючим лихву.
2Et erit sicut populus, sic sacerdos; et sicut servus, sic dominus ejus; sicut ancilla, sic domina ejus; sicut emens, sic ille qui vendit; sicut fœnerator, sic is qui mutuum accipit; sicut qui repetit, sic qui debet.
3Земля опустїє до щаду, й мов би злуплена буде; бо Господь вирік се слово.
3Dissipatione dissipabitur terra, et direptione prædabitur; Dominus enim locutus est verbum hoc.
4Засумує, заниє; поникне, помарнїє куля земна; поникнуть і ті, що з висока позирали на людей на землї.
4Luxit, et defluxit terra, et infirmata est; defluxit orbis, infirmata est altitudo populi terræ.
5Бо земля вся зледащіла під живучими на нїй, вони бо переступили закони; змінили устави; зломали вічний заповіт.
5Et terra infecta est ab habitatoribus suis, quia transgressi sunt leges, mutaverunt jus, dissipaverunt fœdus sempiternum.
6Тим то пожере прокляттє землю, й живучі на нїй відберуть кару; за те попалені осадники землї, й не багато зостанесь людей.
6Propter hoc maledictio vorabit terram, et peccabunt habitatores ejus; ideoque insanient cultores ejus, et relinquentur homines pauci.
7Заплакали соком грона, захоріла винна лоза, зітхає кожне серце, — перед тим веселе.
7Luxit vindemia, infirmata est vitis, ingemuerunt omnes qui lætabantur corde;
8Перестали веселощі з бубнами, замовкли радісні клики, занїміли гуслі;
8cessavit gaudium tympanorum, quievit sonitus lætantium, conticuit dulcedo citharæ.
9Вже вина не пють із сьпівом; гіркий напиток усїм, що його пють.
9Cum cantico non bibent vinum; amara erit potio bibentibus illam.
10Поруйнований запустїлий город, будинки замкнені стоять, нї-як входити.
10Attrita est civitas vanitatis, clausa est omnis domus, nullo introëunte.
11Плачуть за вином по улицях; радощі замеркли, прогнані всї веселощі з землї.
11Clamor erit super vino in plateis, deserta est omnia lætitia, translatum est gaudium terræ.
12В городах пустки зістались, ворота повалились.
12Relicta est in urbe solitudo, et calamitas opprimet portas.
13А на землї буде з народами те саме, що буває, коли пообтрушують оливки, виноград обріжуть, та покінчать збірку.
13Quia hæc erunt in medio terræ in medio populorum, quomodo si paucæ olivæ quæ remanserunt excutiantur ex olea et racemi, cum fuerit finita vindemia.]
14(тільки праведні) Тілько вони піднесуть свій голос, возрадуються задля величностї Господньої, голосно викликати муть із того моря.
14[Hi levabunt vocem suam, atque laudabunt: cum glorificatus fuerit Dominus, hinnient de mari.
15Ой шануйте ж на востоцї Господа, по островах морських (хвалїть) імя Господа, Бога Ізрайлевого.
15Propter hoc in doctrinis glorificate Dominum; in insulis maris nomen Domini Dei Israël.
16Від найдалшого краю землї чуєм пісню: „Слава Праведному!‟ Я ж промовив: „Нуждо моя, нуждо моя! о горе моє! Лиходїї коять лихо, й коять лихо лиходїї по лиходїйськи.‟
16A finibus terræ laudes audivimus, gloriam Justi. Et dixi: Secretum meum mihi, secretum meum mihi. Væ mihi ! prævaricantes prævaricati sunt, et prævaricatione transgressorum prævaricati sunt.
17Страх на тебе й яма й сїло, чоловіче земний.
17Formido, et fovea, et laqueus super te, qui habitator es terræ.
18Хто бо від страху втече, почувши крик страху, той впаде у яму, а хто вилїзе з ями, попадеться в сїло; бо всї спусти на небі відчинені будуть, і земля буде трусом труситись в основах.
18Et erit: qui fugerit a voce formidinis cadet in foveam; et qui se explicaverit de fovea tenebitur laqueo; quia cataractæ de excelsis apertæ sunt et concutientur fundamenta terræ.
19Земля розступиться, земля розсядеться, земля, знай, труситися буде.
19Confractione confringetur terra, contritione conteretur terra, commotione commovebitur terra;
20І хитати меться, наче пяний, гойдати меться, неначе колиска, бо беззаконностї її обтяжують її; упаде вона, та й не підведеться.
20agitatione agitabitur terra sicut ebrius, et auferetur quasi tabernaculum unius noctis; et gravabit eam iniquitas sua, et corruet, et non adjiciet ut resurgat.
21І навідає тодї Господь військо надземне в висотах, і царів земних унизу.
21Et erit: in die illa visitabit Dominus super militiam cæli in excelso, et super reges terræ qui sunt super terram;
22І збере їх до купи, як вязнї, у яму, та й зачинить їх разом у темницї, й по довгому часї будуть все ще кари терпіти.
22et congregabuntur in congregatione unius fascis in lacum, et claudentur ibi in carcere, et post multos dies visitabuntur.
23І засоромиться місяць тодї, застидаєсь сонце, коли Господь сил воцариться в Сионї й в Ерусалимі, й перед старцями в славі засияє.
23Et erubescet luna, et confundetur sol, cum regnaverit Dominus exercituum in monte Sion et in Jerusalem et in conspectu senum suorum fuerit glorificatus.]
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.