2 Мойсея 22
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Коли хто вкраде вола, чи дрібну скотину та й убє її, чи продасть її, пять волів мусить віддати за вола і чотири скотин за одну штуку.
1Дакэ ун ом фурэ ун боу сау о оае ши-л тае сау ыл винде, сэ дя чинч бой пентру боул фурат ши патру ой пентру оая фуратэ.
2Коли захоплять злодїя, як вломився, і побють так, що вмре, то се не буде крівавою провиною.
2Дакэ хоцул есте принс спэргынд ши е ловит ши моаре, чел че л-а ловит ну ва фи виноват де омор фацэ де ел;
3Коли ж тодї вже соньце сьвітило, дак се буде крівава провина. Злодїй мусить заплатити; коли ж нїчого нема в його, мусять його, за кражу його продати.
3дар, дакэ а рэсэрит соареле, ва фи виноват де омор фацэ де ел. Хоцул требуе сэ дя ынапой че есте датор сэ дя; дакэ н-аре нимик, сэ фие вындут роб, ка деспэгубире пентру фуртул луй.
4Коли вкрадене, чи то буде віл, чи осел, чи мала скотина, живим у його знайдуть, мусить він за кожне ще другу животину дати.
4Дакэ чея че а фурат, фие боу, фие мэгар сау оае, се гэсеште ынкэ виу ын мыниле луй, сэ дя ындоит ынапой.
5Коли хто чуже поле чи виноградник випасувати ме, а скотину свою пускати ме пустопаш, і воно на чужому полї що поїсть, дак мусить він віддати за се найлучче з поля свого чи з виноградника свого.
5Дакэ чинева фаче стрикэчуне ынтр-ун огор сау ынтр-о вие ши ышь ласэ вита сэ паскэ пе огорул алтуя, сэ дя ка деспэгубире чел май бун род дин огорул ши вия луй.
6Коли загориться багаттє й обійме тернину, а при тому погорять копи, чи на пни стояче колоссє, чи усе поле вигорить, дак мусить той, що через його сталась пожежа, за попалене заплатити.
6Дакэ избукнеште ун фок ши ынтылнеште мэрэчинь ын кале ши арде грыул ын снопь сау ын пичоаре сау кымпул, чел че а пус фок сэ фие силит сэ дя о деспэгубире деплинэ.
7Коли хто другому передасть у схованку гроші, чи дорогі речі, і те буде вкрадене в його, мусить злодїй, коли знайдеться, заплатити удвоє за окражу;
7Дакэ ун ом дэ алтуя бань сау унелте спре пэстраре ши ле фурэ чинева дин каса ачестуя дин урмэ, хоцул требуе сэ ынтоаркэ ындоит, дакэ ва фи гэсит.
8Коли ж злодїй не знайдеться, дак мусить власник дому того прийти перед суддїв та й заприсягти, що не загарбав чужої власностї.
8Дакэ хоцул ну се гэсеште, стэпынул касей сэ се ынфэцишезе ынаинтя луй Думнезеу ка сэ спунэ кэ н-а пус мына пе авутул апроапелуй сэу.
9При кожному спроневіренню власностї, чи то буде віл, чи осел, чи малий скот, чи одежина, чи яка инша втрата, про котру хто скаже: „Ось воно‟, мусить прийти перед суддїв слово обох, і той, кого суддї узнають винним, мусить заплатити близьньому удвоє.
9Ын орьче причинэ де ыншелэчуне ку привире ла ун боу, ун мэгар, о оае, о хайнэ сау ун лукру пердут, деспре каре се ва зиче: ‘Уйте-л!’ – причина амындурор пэрцилор сэ мяргэ пынэ ла Думнезеу; ачела пе каре-л ва осынди Думнезеу требуе сэ ынтоаркэ ындоит апроапелуй сэу.
10Коли хто передасть другому на перехованнє осла, чи вола, чи малого скота, чи всяку иншу животину, і воно здохне, чи буде пошкоджене, або украдене і нїхто не бачив,
10Дакэ ун ом дэ алтуя ун мэгар, ун боу, о оае сау ун добиток оарекаре сэ и-л пэстрезе ши добитокул моаре, ышь стрикэ ун мэдулар сау е луат ку сила де ла ел, фэрэ сэ фи вэзут чинева,
11Дак мусить присяга перед Господом розвязати справу, чи не посягнув він рукою на власність свого близьнього; коли власник се прийме, не мусить нїчого той платити.
11сэ се факэ ун журэмынт, ын Нумеле Домнулуй, ынтре челе доуэ пэрць, ши чел че а пэстрат добитокул ва мэртуриси кэ н-а пус мына пе авутул апроапелуй сэу; стэпынул добитокулуй ва прими журэмынтул ачеста, ши челэлалт ну ва фи датор сэ и-л ынлокуяскэ.
12Коли справдї вкрадено йому, дак мусить заплатити власникові.
12Дар, дакэ добитокул а фост фурат де ла ел, ва фи датор фацэ де стэпынул луй сэ и-л ынлокуяскэ.
13Коли ж дикий зьвіряка роздер його, і він се явним доказом доведе, не треба йому нїчого за роздерте платити.
13Дакэ добитокул а фост сфышият де фяре сэлбатиче, ыл ва адуче ка довадэ ши ну ва фи датор сэ-й ынлокуяскэ добитокул сфышият.
14Коли хто вижичить у другого скотину, і вона буде пошкоджена, чи здохне, так що власника його не було при тому, мусить він тому заплатити.
14Дакэ ун ом ымпрумутэ алтуя о витэ, ши вита ышь стрикэ ун мэдулар сау моаре ын липса стэпынулуй ей, ва требуи с-о плэтяскэ.
15Коли ж власник та був при тому, не треба йому платити нїчого. Коли дана була в найми, то нехай буде за умовлену цїну.
15Дакэ стэпынул е де фацэ, ну й-о ва плэти. Дакэ вита а фост датэ ку кирие, прецул кирией ва фи де ажунс.
16Коли хто зведе з ума дівицю, що не була ще заручена, та й лежати ме з нею, мусить дати ій віно і взяти собі її за жінку.
16Дакэ ун ом ыншалэ пе о фатэ нелогодитэ ши се кулкэ ку еа, ый ва плэти зестря ши о ва луа де невастэ.
17Коли ж отець її затнеться віддати йому за жінку, дак мусить він стільки срібла одважити, скільки дається як віно дївицї.
17Дакэ татэл ну вря сэ й-о дя, ел ва плэти ын арӂинт прецул зестрей кувените фетелор.
18Не зоставляй відьми живою.
18Пе врэжитоаре сэ н-о лашь сэ трэяскэ.
19Кожного, що злїгсь із скотиною, смертю карати меш.
19Орьчине се кулкэ ку ун добиток сэ фие педепсит ку моартя.
20Хто замість Господа приносить жертву ідолам, мусить бути прогнаний.
20Чине адуче жертфе алтор думнезей декыт Домнулуй сингур сэ фие нимичит ку десэвыршире.
21Не тїснити меш чуженицї і не гнобити меш його; були бо ви чуженицями в Египецькій землї.
21Сэ ну кинуешть пе стрэин ши сэ ну-л асупрешть, кэч ши вой аць фост стрэинь ын цара Еӂиптулуй.
22Удови нїяким робом не тїснити меш, анї сироти.
22Сэ ну асупрешть пе вэдувэ, нич пе орфан.
23Бо коли їх тїснити меш, і вони заголосять до мене, дак я певно голос їх почую.
23Дакэ-й асупрешть, ши ей стригэ ла Мине дупэ ажутор, Еу ле вой аузи стригэтеле;
24І загориться гнїв мій і попущу побити вас мечем, так що жінки ваші будуть удовами, а дїти сиротами.
24мыния Мя се ва апринде ши вэ вой нимичи ку сабия; невестеле воастре вор рэмыне вэдуве ши копиий воштри вор рэмыне орфань.
25Коли даси грошей кому з людей моїх убогому, що при тобі живе, не мусиш ти бути йому пожичальником, не наложиш на його чиншу.
25Дакэ ымпрумуць бань вреунуя дин попорул Меу, сэракулуй каре есте ку тине, сэ ну фий фацэ де ел ка ун кэмэтар ши сэ ну черь камэтэ де ла ел.
26Коли візьмеш у заклад свиту в близнього твого, мусиш вернути йому її до заходу соньця;
26Дакэ ей зэлог хайна апроапелуй тэу, сэ й-о дай ынапой ынаинте де апусул соарелуй,
27Бо се одна, тільки й одежи його, свитка про шкіру його; у чому ж лягти йому? І як заголосить до мене, почую плач його; бо я милосерден.
27кэч есте сингура луй ынвелитоаре, есте хайна ку каре ышь ынвелеште трупул – ку че аре сэ се кулче? Дакэ стригэ спре Мине дупэ ажутор, Еу ыл вой аузи, кэч Еу сунт милостив.
28Не лаяти меш суддїв, і не проклинати меш князя народу твого.
28Сэ ну хулешть пе Думнезеу ши сэ ну блестемь пе май-мареле попорулуй тэу.
29Від достатків збіжа твого і випливу точива твого не гаяти мешся приносити в жертву. Первенця з дїтей твоїх оддавати меш менї.
29Сэ ну преӂець сэ-Мь адучь пырга сечеришулуй тэу ши а кулесулуй вией тале. Сэ-Мь дай пе ынтыюл нэскут дин фиий тэй.
30Так робити меш з волом і з малим скотом; сїм день буде воно при матері своїй, а восьмого дня даси його менї.
30Сэ-Мь дай ши ынтыюл нэскут ал вачий тале ши ал оий тале; сэ рэмынэ шапте зиле ку мама са, яр ын зиуа а опта сэ Ми-л адучь.
31І люде сьвяті будете ви менї, і мясива в полї роздертого не їсти мете; собацї кидати мете його.
31Сэ-Мь фиць ниште оамень сфинць. Сэ ну мынкаць карне сфышиятэ де фяре пе кымп, чи с-о арункаць ла кынь.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.