2 Мойсея 33
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1І рече Господь Мойсейові: Ійди, здіймайсь ізвідсї, ти й люде, що ведеш з Египецької землї в землю, що про неї я клявся Авраамові, Ізаакові і Яковові, глаголючи: Насїнню твойму оддам її.
1Домнул а зис луй Мойсе: „Ду-те ши порнеште де аич ку попорул пе каре л-ай скос дин цара Еӂиптулуй; суе-те ын цара пе каре ам журат кэ о вой да луй Авраам, луй Исаак ши луй Иаков, зикынд: ‘Семинцей тале о вой да!’
2І пошлю перед тобою ангела та й повиганяю Канааніїв, Аморіїв, і Хетіїв, і Ферезіїв і Гевіїв і Євузіїв.
2Вой тримите ынаинтя та ун ынӂер ши вой изгони пе канааниць, амориць, хетиць, ферезиць, хевиць ши иебусиць.
3Ійди в землю, де тече молоко і мід; сам бо не пійду серед вас, тим що ви запеклий народ, дак щоб не вигубити менї вас в дорозї.
3Суе-те ын цара ачаста унде курӂе лапте ши мьере. Дар Еу ну Мэ вой суи ын мижлокул тэу, ка сэ ну те прэпэдеск пе друм, кэч ешть ун попор ынкэпэцынат.”
4І почули люде се гірке слово, та й засуміли, і нїхто не надївав своїх окрас.
4Кынд а аузит попорул ачесте тристе кувинте, тоць с-ау ынтристат ши нимень ну шь-а пус подоабеле пе ел.
5Рече бо Господь Мойсейові: Промов до синів Ізрайлевих: Ви народ запеклий; коли б ійшов я одну тілько минуту проміж вами, дак вигубив би вас. Оце ж поздіймайте свої окраси з себе, я ж знаю, що чинити му з вами.
5Ши Домнул а зис луй Мойсе: „Спуне копиилор луй Исраел: ‘Вой сунтець ун попор ынкэпэцынат; нумай о клипэ дакэ М-аш суи ын мижлокул тэу, те-аш прэпэди. Арункэ-ць акум подоабеле де пе тине, ши вой ведя че-ць вой фаче.’”
6І позривали сини Ізрайлеві свої окраси з себе почавши від Гореб гори.
6Копиий луй Исраел шь-ау скос де пе ей подоабеле ши ау плекат де ла мунтеле Хореб.
7Мойсей же взяв намета й напяв його за кошем, оддалеки від коша, та й назвав його соборним наметом. І сталося, кожен, хто шукав Господа, виходив до намета, що був за кошем.
7Мойсе а луат кортул луй ши л-а ынтинс афарэ дин табэрэ, ла о депэртаре оарекаре; л-а нумит кортул ынтылнирий. Ши тоць чей че ынтребау пе Домнул се дучяу ла кортул ынтылнирий, каре ера афарэ дин табэрэ.
8І сталось, як виходив Мойсей з намету, вставали всї люде, і стояло кожне коло входу у свій намет і дививсь всьлід Мойсейові, аж покіль увійде він у намет.
8Кынд се дучя Мойсе ла корт, тот попорул се скула ын пичоаре; фиекаре стэтя ла уша кортулуй сэу ши урмэря ку окий пе Мойсе, пынэ интра ел ын корт.
9А як увіходив Мойсей у намет, дак спускався хмарний стовп, і зупинявсь коло входу в намет, і розмовляв Господь із Мойсейом.
9Ши кынд интра Мойсе ын корт, стылпул де нор се кобора ши се опря ла уша кортулуй, ши Домнул ворбя ку Мойсе.
10І вбачаючи весь люд стовпа хмарного, що стояв коло входу в намет, вставав увесь люд і падали ниць, кожне коло входу в свій намет.
10Тот попорул ведя стылпул де нор опринду-се ла уша кортулуй; тот попорул се скула ши се арунка ку фаца ла пэмынт ла уша кортулуй луй.
11І розмовляв Господь із Мойсейом лицем до лиця, так як говорить чоловік з чоловіком; і вертався він до коша. Слуга ж його Йосуа Нуненко, молодик, не виходив із середини намету.
11Домнул ворбя ку Мойсе фацэ ын фацэ, кум ворбеште ун ом ку приетенул луй. Апой, Мойсе се ынторчя ын табэрэ, дар тынэрул луй служитор, Иосуа, фиул луй Нун, ну ешя делок дин мижлокул кортулуй.
12І рече Мойсей Господеві: Дивись, глаголав єси менї: Веди люд сей, та не сповістив мене, кого посилаєш зо мною. Ти ж глаголав: Знаю тебе на імя, та ще й ласку знайшов єси в очах моїх.
12Мойсе а зис Домнулуй: „Ятэ, Ту ымь зичь: ‘Ду пе попорул ачеста!’ Ши ну-мь арэць пе чине вей тримите ку мине. Ынсэ Ту ай зис: ‘Еу те куноск пе нуме ши ай кэпэтат тречере ынаинтя Мя!’
13Оце ж, коли знайшов я ласку в очах твоїх, дак дай менї взнати дороги твої, щоб пізнав тебе, та й знайшов ласку в очах твоїх, та зглянься й на те, що се люде твої!
13Акум, дакэ ам кэпэтат тречере ынаинтя Та, аратэ-мь кэиле Тале; атунч Те вой куноаште ши вой авя тречере ынаинтя Та. Ши гындеште-Те кэ нямул ачеста есте попорул Тэу!”
14І рече: Лице моє йти ме з тобою, і я дбати му про упокій твій.
14Домнул а рэспунс: „Вой мерӂе Еу Ынсумь ку тине ши ыць вой да одихнэ.”
15І рече до його: Коли не йти ме лице твоє, так і не веди нас ізвідти.
15Мойсе й-а зис: „Дакэ ну мерӂь Ту Ынсуць ку ной, ну не лэса сэ плекэм де аич.
16Бо чим же впевняться, що знайшов я ласку в очах твоїх, я й люде твої? Чи не тим же, що пійдеш ти з нами, і відрізнимось ми, я й люде твої, від усякого народа, який є на земному лицї?
16Кум се ва шти кэ ам кэпэтат тречере ынаинтя Та, еу ши попорул Тэу? Оаре ну кынд вей мерӂе Ту ку ной ши кынд прин ачаста вом фи деосебиць, еу ши попорул Тэу, де тоате попоареле де пе фаца пэмынтулуй?”
17І рече Господь Мойсейові: І те, що промовив єси, сотворю; бо знайшов єси ласку в очу в мене, і знаю я на імя тебе.
17Домнул а зис луй Мойсе: „Вой фаче ши чея че-мь черь акум, кэч ай кэпэтат тречере ынаинтя Мя ши те куноск пе нуме!”
18І рече він: Покажи ж менї славу твою!
18Мойсе а зис: „Аратэ-мь слава Та!”
19І рече: Проведу всю милость мою перед лицем твоїм і проголошу імя Господа перед тобою; і милувати му, кого милувати, і милосердувати мусь, над ким милосердуватись. І рече:
19Домнул а рэспунс: „Вой фаче сэ трякэ пе динаинтя та тоатэ фрумусеця Мя ши вой кема Нумеле Домнулуй ынаинтя та; Еу Мэ ындур де чине вряу сэ Мэ ындур ши ам милэ де чине вряу сэ ам милэ!”
20Не можна тобі бачити лице моє: бо не жити ме вже людина, що бачила лице моє.
20Домнул а зис: „Фаца ну вей путя сэ Мь-о везь, кэч ну поате омул сэ Мэ вадэ ши сэ трэяскэ!”
21І рече Господь: Ось місце коло мене, і будеш стояти на скелї:
21Домнул а зис: „Ятэ ун лок лынгэ Мине; вей ста пе стынкэ.
22І як проходити ме слава моя, поставлю тебе в щелинї скелї, та й затулю долонею моєю лице тобі, поки не перейду.
22Ши кынд ва трече слава Мя, те вой пуне ын крэпэтура стынчий ши те вой акопери ку мына Мя пынэ вой трече.
23А як відтулю долоню мою, дак бачити меш мене ззаду, лиця ж мого не бачити меш.
23Яр кынд Ымь вой траӂе мына ла о парте де ла тине, Мэ вей ведя пе динапой; дар Фаца Мя ну се поате ведя.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.