2 Мойсея 34
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1І рече Господь Мойсейові: Висїчи собі дві таблицї камяні взором первих, і напишу на таблицях слова, що були на таблицях первих, що розбив єси.
1Домнул а зис луй Мойсе: „Тае доуэ табле де пятрэ ка челе динтый ши Еу вой скрие пе еле кувинтеле каре ерау пе таблеле динтый, пе каре ле-ай сфэрымат.
2І бувай готов у раньцї, і зійди в раньцї на Синай гору, та й станеш тамо передо мною на верху гори.
2Фий гата дис-де-диминяцэ ши суе-те де диминяцэ пе мунтеле Синай; сэ стай аколо ынаинтя Мя, пе вырфул мунтелуй.
3І нїхто щоб не взійшов з тобою, та нїкого щоб не було видно по всїй горі; ба й отара й череда щоб не паслась під горою.
3Нимень сэ ну се суе ку тине ши нимень сэ ну се арате пе тот мунтеле, ши нич бой, нич ой сэ ну паскэ пе лынгэ мунтеле ачеста.”
4І висїк дві таблицї камяні взором первих; і встав Мойсей рано враньцї, та й зійшов на Синай гору, як заповідав йому Господь, і взяв в руки обидві таблицї камяні.
4Мойсе а тэят доуэ табле де пятрэ ка ши челе динтый; с-а скулат дис-де-диминяцэ ши с-а суит пе мунтеле Синай, дупэ кум ый порунчисе Домнул, ши а луат ын мынэ челе доуэ табле де пятрэ.
5І зійшов Господь у хмарі і став з ним там, і промовив імя „Господь‟.
5Домнул С-а коборыт ынтр-ун нор, а стат аколо лынгэ ел ши а ростит Нумеле Домнулуй.
6І переходив Господь перед ним, і покликував: Господь! Господь! Бог, милосердний і ласкавий, нескорий на гнїв і щедрий на милость і правду,
6Ши Домнул а трекут пе динаинтя луй ши а стригат: „Домнул Думнезеу есте ун Думнезеу плин де ындураре ши милостив, ынчет ла мыние, плин де бунэтате ши крединчошие,
7Що держить ласку про тисячі, прощає несправедливість, переступ і гріх, хоч нїколи не вважає безвинним виноватого, карає несправедливість батьківську на дїтях і на дїтях дїтей, на третьому й на четвертому родї.
7каре Ышь цине драгостя пынэ ын мий де нямурь де оамень, яртэ фэрэделеӂя, рэзврэтиря ши пэкатул, дар ну сокотеште пе чел виноват дрепт невиноват ши педепсеште фэрэделеӂя пэринцилор ын копий ши ын копиий копиилор лор пынэ ла ал трейля ши ал патруля ням!”
8І припав хутко Мойсей до землї і поклонився Богу,
8Ындатэ, Мойсе с-а плекат пынэ ла пэмынт ши с-а ынкинат.
9І рече: Коли тільки знайшов я ласку в очу в тебе, Господе, нехай же йде Господь серед нас; бо запеклі се люде, та прости несправедливість нашу і гріх наш, і возьми нас за наслїддє своє!
9Ел а зис: „Доамне, дакэ ам кэпэтат тречере ынаинтя Та, Те рог сэ мерӂь ын мижлокул ностру, Доамне; попорул ачеста есте ын адевэр ун попор ынкэпэцынат, дар яртэ-не фэрэделеӂиле ши пэкателе ноастре ши я-не ын стэпыниря Та!”
10І рече: Се я покладаю завіт: Перед усїма людьми твоїми сотворю чудеса, які не творились на всїй землї і у всїх народів, і вбачати ме ввесь люд, що проміж ним живеш, дїло Господнє: страшенне бо те, що сотворю з тобою.
10Домнул а рэспунс: „Ятэ, Еу фак ун легэмынт. Вой фаче ын фаца ынтрегулуй попор минунь каре н-ау авут лок ын ничо царэ ши ла ничун ням; тот попорул каре есте ын журул тэу ва ведя лукраря Домнулуй ши прин тине вой фаче лукрурь ынфрикошате.
11Пильнуй же того, що я заповідав нинї тобі. Се повиганяю перед тобою Аморіїв, і Канааніїв, і Хетіїв, і Ферезіїв, і Гевіїв, і Євузіїв.
11Я сяма ла чея че-ць порунческ азь. Ятэ, вой изгони динаинтя та пе амориць, канааниць, хетиць, ферезиць, хевиць ши иебусиць.
12Остерегайсь чинити вмову з осадниками тієї країни, що в їх землю ввіходиш, щоб не зробились вони сїткою проміж вами.
12Сэ ну кумва сэ фачь легэмынт ку локуиторий цэрий унде ай сэ интри, ка сэ ну фие о курсэ пентру тине, дакэ вор локуи ын мижлокул тэу.
13Нї, мусите руйнувати жертівники їх, і будете ламати стовпи їх, і рубати сьвященні дуброви їх,
13Димпотривэ, сэ ле дэрымаць алтареле, сэ ле сфэрымаць стылпий идолешть ши сэ ле трынтиць ла пэмынт идолий.
14Бо не будеш покланятись иншому богу; бо Господь, на імя Ревнивий, він Бог ревнивий.
14Сэ ну те ынкинь ынаинтя унуй алт думнезеу; кэч Домнул се нумеште ӂелос, есте ун Думнезеу ӂелос.
15Не чинити меш умови з жителями тієї країни, ато будуть блудувати вони з богами своїми і приносити жертву богам своїм, та й покличуть тебе, і зачнеш їсти жертви їх.
15Фереште-те сэ фачь легэмынт ку локуиторий цэрий, ка ну кумва, курвинд ынаинтя думнезеилор лор ши адукынду-ле жертфе, сэ те пофтяскэ ши пе тине ши сэ мэнынчь дин жертфеле лор;
16І будеш брати дочки їх за синів своїх, і будуть блудовати дочки їх за богами своїми, і приводити синів твоїх до блуду за богами своїми.
16ка ну кумва сэ ей дин фетеле лор невесте фиилор тэй ши, астфел, фетеле лор, курвинд ынаинтя думнезеилор лор, сэ тыраскэ ши пе фиий тэй сэ курвяскэ ынаинтя думнезеилор лор.
17Виливаних богів не будеш робити.
17Сэ ну-ць фачь ун думнезеу турнат.
18Сьвята не заквашеного хлїба будеш допильновувати, сїм день їсти меш опрісноки, як заповідав я тобі, в певну годину, в місяцї Абиві; бо в місяцї Абиві вийшов єси з Египту.
18Сэ ций Сэрбэтоаря Азимилор: тимп де шапте зиле, ла время хотэрытэ, ын луна спичелор, сэ мэнынчь азиме, кум ць-ам порунчит, кэч ын луна спичелор ай ешит дин Еӂипт.
19Все, що родить мати, моє; і весь твій скот, первородні самцї бики й барани.
19Орьче ынтый нэскут есте ал Меу, кяр орьче ынтый нэскут де парте бэрбэтяскэ дин турмеле де вачь сау де ой.
20Первака ж осла мусиш викупити бараном, коли ж не викупиш, так переломи йому шию. Всякого первенця з синів мусиш викупити, і нехай нїхто не показується передо мною з порожнїми руками.
20Сэ рэскумперь ку ун мел пе ынтыюл нэскут ал мэгэрицей, яр дакэ ну-л рэскумперь, сэ-й фрынӂь гытул. Сэ рэскумперь пе орьче ынтый нэскут ал фиилор тэй ши сэ ну те ынфэцишезь ку мыниле гоале ынаинтя Мя.
21Шість день робити меш, семого ж дня перестанеш орати і жати.
21Шасе зиле сэ лукрезь, яр ын зиуа а шаптя сэ те одихнешть; сэ те одихнешть, кяр ын время аратулуй ши а сечератулуй.
22І сьвято тижневе держатя меш, те ж і сьвято первоплоду пшеничних вжинків, і сьвято збору при кінцї року.
22Сэ ций Сэрбэтоаря Сэптэмынилор, а челор динтый роаде дин сечеришул грыулуй, ши Сэрбэтоаря Стрынӂерий Роаделор ла сфыршитул анулуй.
23Три рази що року мусить показуватись увесь муський пол ваш перед лицем Господа, Бога Ізраїлського:
23Де трей орь пе ан, тоць чей де парте бэрбэтяскэ сэ се ынфэцишезе ынаинтя Домнулуй Думнезеу, Думнезеул луй Исраел.
24Бо повиганяю народи сперед тебе і розпросторю границї твої, і нїхто не посягне на землю твою, як виходити меш, показатись перед Господом, Богом вашим, три рази що року.
24Кэч вой изгони нямуриле динаинтя та ши-ць вой ынтинде хотареле ши нимень ну-ць ва пофти цара ын тимпул кынд те вей суи де трей орь пе ан ка сэ те ынфэцишезь ынаинтя Домнулуй Думнезеулуй тэу.
25Не приносити меш вкупі з заквашеним кров жертви моєї, і не зоставати меться до ранку жертва в паскове сьвято.
25Сэ н-адучь ку пыне доспитэ сынӂеле добитокулуй жертфит ын чинстя Мя, ши карня дин жертфа празникулуй Паштелор сэ ну фие цинутэ ын тимпул нопций пынэ диминяца.
26Первий первоплід землї твоєї приносити меш домові Господа, Бога твого. Не варити меш козеняти в молоцї матері його.
26Сэ адучь ын каса Домнулуй Думнезеулуй тэу пырга челор динтый роаде але пэмынтулуй. Едул сэ ну-л фербь ын лаптеле мамей луй.”
27І рече Господь Мойсейові: Позаписуй собі сі слова: бо згідно з сїми словами вчинив я з тобою і з Ізраїлем завіт.
27Домнул а зис луй Мойсе: „Скрие-ць кувинтеле ачестя, кэч пе темеюл ачестор кувинте ынкей легэмынт ку тине ши ку Исраел!”
28І був там він з Господом сорок день і сорок ночей, хлїба не їв і води не пив. І написав на таблицях слова завіту, десять слів.
28Мойсе а стат аколо ку Домнул патрузечь де зиле ши патрузечь де нопць. Н-а мынкат делок пыне ши н-а бэут делок апэ. Ши Домнул а скрис пе табле кувинтеле легэмынтулуй, Челе Зече Порунчь.
29І сталось, як сходив Мойсей з Синай гори, а обидві таблицї сьвідчення були в руцї Мойсейовій, як сходив із гори, так не знав Мойсей, що стала сияти проміннєм кожа на лицї в його, бо розмовляв він з Господом.
29Мойсе с-а коборыт де пе мунтеле Синай ку челе доуэ табле але мэртурией ын мынэ. Кынд се кобора де пе мунте, ну штия кэ пеля фецей луй стрэлучя, пентру кэ ворбисе ку Домнул.
30І побачив Арон і всї синове Ізрайлеві Мойсея, і се почала сияти проміннєм кожа на лицї в його, і побоялись приступити до його.
30Аарон ши тоць копиий луй Исраел с-ау уйтат ла Мойсе ши ятэ кэ пеля фецей луй стрэлучя ши се темяу сэ се апропие де ел.
31І покликав їх Мойсей, і поприходили до його Арон і всї князї громадські, і розмовляв Мойсей із ними;
31Мойсе й-а кемат; Аарон ши тоць фрунташий адунэрий с-ау ынторс ла ел, ши ел ле-а ворбит.
32А потім приступили й усї синове Ізрайлеві, і заповідав їм він усе, про що глаголав йому Господь на Синай горі.
32Дупэ ачея, тоць копиий луй Исраел с-ау апропият, ши ел ле-а дат тоате порунчиле, пе каре ле примисе де ла Домнул пе мунтеле Синай.
33І як переставав Мойсей промовляти до них, так спускав на лице собі покривало.
33Кынд а ынчетат сэ ле ворбяскэ, шь-а пус о марамэ пе фацэ.
34Якже приходив Мойсей перед Господа розмовляти з ним, здіймав покривало, аж поки він відходив; і виходив він і промовляв синам Ізрайлевим, що заповідано йому.
34Кынд интра Мойсе ынаинтя Домнулуй ка сэ-Й ворбяскэ, ышь скотя марама пынэ че ешя; яр кынд ешя, спуня копиилор луй Исраел че и се порунчисе.
35І вбачили синове Ізрайлеві лице Мойсейове, що сияла проміннєм кожа на лицї в Мойсея; і надївав ізнов Мойсей покривало на лице собі, поки не прийшов, щоб розмовляти з ним.
35Копиий луй Исраел се уйтау ла фаца луй Мойсе ши ведяу кэ пеля фецей луй стрэлучя, ши Мойсе ышь пуня ярэшь марама пе фацэ пынэ че интра ка сэ ворбяскэ ку Домнул.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.