2 Мойсея 3
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Мойсей же пас вівцї в Єтра, тестя свого, сьвященника Мидиянського, та й погнавсь з вівцями за степ, і прийшов до Божої Гореб гори.
1Мойсе пэштя турма сокрулуй сэу, Иетро, преотул Мадианулуй. Одатэ, а мынат турма пынэ динколо де пустиу ши а ажунс ла мунтеле луй Думнезеу, ла Хореб.
2І явивсь йому ангел Господень ув огнистому поломї ізсеред куща тернового. Побачив, що кущ горить огнем, горить і не згоряє.
2Ынӂерул Домнулуй и С-а арэтат ынтр-о флакэрэ де фок, каре ешя дин мижлокул унуй руг. Мойсе с-а уйтат ши ятэ кэ ругул ера тот ун фок ши ругул ну се мистуя делок.
3І каже сам собі Мойсей: Зайду лишень збоку та подивлюсь на сю велику появу, чом не згорить купина.
3Мойсе а зис: „Ам сэ мэ ынторк сэ вэд че есте ачастэ ведение минунатэ ши пентру че ну се мистуе ругул.”
4І побачив Господь, що зайшов збоку дивитись, і кликне його зсеред колючого куща і рече: Мойсею, Мойсею!
4Домнул а вэзут кэ ел се ынтоарче сэ вадэ ши Думнезеу л-а кемат дин мижлокул ругулуй ши а зис: „Мойсе! Мойсе!” Ел а рэспунс: „Ятэ-мэ!”
5І каже він: Ось я! І рече: Не наближуйся сюди; іззуй обувє твоє з ніг твоїх, місце бо, що на йому стоїш, земля сьвята.
5Думнезеу а зис: „Ну те апропия де локул ачеста; скоате-ць ынкэлцэминтя дин пичоаре, кэч локул пе каре калчь есте ун пэмынт сфынт.”
6І рече йому: Я Бог отця твого, Бог Авраамів, Бог Ізааків і Бог Яковів. І затулив Мойсей вид собі; не важився бо дивитись на Бога.
6Ши а адэугат: „Еу сунт Думнезеул татэлуй тэу, Думнезеул луй Авраам, Думнезеул луй Исаак ши Думнезеул луй Иаков.” Мойсе шь-а аскунс фаца, кэч се темя сэ-Л привяскэ пе Думнезеу.
7І рече Господь: Бачив я бідуваннє людей моїх, що в Египтї, і почув голосїннє їх із причини приставників; знаю бо печаль їх.
7Домнул а зис: „Ам вэзут асуприря попорулуй Меу, каре есте ын Еӂипт, ши ам аузит стригэтеле пе каре ле скоате дин причина асуприторилор луй, кэч ый куноск дурериле.
8І зійшов я рятувати їх із потали Египецької та вивести їх із землї тієї, та ввести їх у землю добру й простору, в землю текучу молоком і медом, в займище Канаанське та Гетіївське, та Аморіївське та Ферезіївське та Євузіївське.
8М-ам коборыт ка сэ-л избэвеск дин мына еӂиптенилор ши сэ-л скот дин цара ачаста ши сэ-л дук ынтр-о царэ бунэ ши ынтинсэ, ынтр-о царэ унде курӂе лапте ши мьере, ши ануме ын локуриле пе каре ле локуеск канааниций, хетиций, амориций, ферезиций, хевиций ши иебусиций.
9І се голосїння синів Ізрайлевих дійшло до мене, та й бачив я тїсноту, що нею тїсьнять їх Египтяне.
9Ятэ кэ стригэтеле исраелицилор ау ажунс пынэ ла Мине ши ам вэзут кинул ку каре ый кинуеск еӂиптений.
10Ійди ж оце, пошлю тебе до Фараона, щоб ти вивів нарід мій, сини Ізрайлеві, з Египту.
10Акум, вино, Еу те вой тримите ла Фараон ши вей скоате дин Еӂипт пе попорул Меу, пе копиий луй Исраел.”
11І каже Мойсей до Бога: Хто я такий, щоб менї та йти до Фараона, і щоб менї та вивести сини Ізрайлеві з Египту.
11Мойсе а зис луй Думнезеу: „Чине сунт еу, ка сэ мэ дук ла Фараон ши сэ скот дин Еӂипт пе копиий луй Исраел?”
12Рече ж Бог до Мойсея: Та ж я буду з тобою, і се тобі знамення, що сам я тебе послав. Як виведеш люде мої з Египту, помолитесь ви Богу під горою сією.
12Думнезеу а зис: „Еу вой фи негрешит ку тине, ши ятэ каре ва фи пентру тине семнул кэ Еу те-ам тримис: дупэ че вей скоате пе попор дин Еӂипт, вець служи луй Думнезеу пе мунтеле ачеста.”
13І каже Мойсей до Бога: Ну, прийду оце до синів Ізрайлевих і промовлю до них: Бог батьків наших прислав мене до вас, а вони скажуть менї: Яке ж імя йому? Що казати му їм?
13Мойсе а зис луй Думнезеу: „Ятэ, кынд мэ вой дуче ла копиий луй Исраел ши ле вой спуне: ‘Думнезеул пэринцилор воштри м-а тримис ла вой’ ши мэ вор ынтреба: ‘Каре есте Нумеле Луй?’, че ле вой рэспунде?”
14І промовив Бог до Мойсея: Я той, хто єсть. І рече він: Так промовиш до синів Ізрайлевих: Сущий послав мене до вас.
14Думнезеу а зис луй Мойсе: „Еу сунт Чел че сунт.” Ши а адэугат: „Вей рэспунде копиилор луй Исраел астфел: ‘Чел че Се нумеште «Еу сунт» м-а тримис ла вой.’”
15І каже Бог знов до Мойсея: Так промовиш до синів Ізрайлевих: Господь Бог отець ваших, Бог Авраамів, Бог Ізааків і Бог Яковів послав мене до вас. Се імя моє на віки, і се моя память від роду та й до роду.
15Думнезеу а май зис луй Мойсе: „Аша сэ ворбешть копиилор луй Исраел: ‘Домнул Думнезеул пэринцилор воштри, Думнезеул луй Авраам, Думнезеул луй Исаак ши Думнезеул луй Иаков, м-а тримис ла вой. Ачеста есте Нумеле Меу пентру вешничие, ачеста есте Нумеле Меу дин ням ын ням.’
16Ійди та поскуплюй до купи старші мужі громадські в синів Ізрайлевих і промов до них: Господь Бог Авраамів, Ізааків і Яковів явився менї глаголючи: Навідом навідавсь я до вас, що приключилось вам в Египтї,
16Ду-те, стрынӂе пе бэтрыний луй Исраел ши спуне-ле: ‘Ми с-а арэтат Домнул Думнезеул пэринцилор воштри, Думнезеул луй Авраам, луй Исаак ши луй Иаков. Ел а зис: «В-ам вэзут ши ам вэзут че ви се фаче ын Еӂипт
17І рече: Виведу вас із бідування Египецького в землю Канааніїв і Гетіїв і Аморіїв і Ферезіїв і Гевіїв і Євузіїв, в землю текущу молоком і медом.
17ши ам зис: Вэ вой скоате дин суферинца Еӂиптулуй ши вэ вой дуче ын цара канааницилор, хетицилор, аморицилор, ферезицилор, хевицилор ши иебусицилор, ынтр-о царэ унде курӂе лапте ши мьере.»’
18І послухають голосу твого, і ввійдеш ти й старші громадські мужі Ізрайлеві до царя Египецького, та й промовиш до його: Господь, Бог Єврейський, зустьрів нас, і тепер дозволь нам пійти на три днї ходи в степ, принести жертву Господеві Богу нашому.
18Ей вор аскулта де гласул тэу ши те вей дуче, ту ши бэтрыний луй Исраел, ла ымпэратул Еӂиптулуй ши ый вець спуне: ‘Домнул Думнезеул евреилор С-а ынтылнит ку ной. Дэ-не вое сэ мерӂем кале де трей зиле ын пустиу, ка сэ адучем жертфе Домнулуй Думнезеулуй ностру.’
19Я ж відаю, що не дозволить вам ійти царь Египецький, нї! Хиба тільки через потужну руку.
19Штиу кэ ымпэратул Еӂиптулуй н-аре сэ вэ ласе сэ плекаць декыт силит де о мынэ путерникэ.
20І простягну руку мою, і вдарю на Египет усїма чудесами моїми, що сотворю між ними, а потім відпустить вас.
20Еу Ымь вой ынтинде мына ши вой лови Еӂиптул ку тот фелул де минунь, пе каре ле вой фаче ын мижлокул луй. Дупэ ачея, аре сэ вэ ласе сэ плекаць.
21І дам ласку людям сим в очу в Египтянів, і станеться, що, як вийдете, пійдете не в порожнї.
21Вой фаче кяр ка попорул ачеста сэ капете тречере ынаинтя еӂиптенилор, ши, кынд вець плека, ну вець плека ку мыниле гоале.
22Нї! нехай усяка молодиця пожичить у сусїдки своєї і в такої, що пробуває в господї в неї, клейноти срібні і клейноти золоті і шати, та й понадїваєте на сини ваші й дочки ваші, і пограбуєте Египтянів.
22Фиекаре фемее ва чере де ла вечина ей ши де ла чя каре локуеште ын каса ей васе де арӂинт, васе де аур ши хайне пе каре ле вець пуне пе фиий ши фийчеле воастре. Ши вець жефуи астфел пе еӂиптень.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.