2 Мойсея 13
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1І рече Господь Мойсейові:
1Домнул а ворбит луй Мойсе ши а зис:
2Посьвяти менї всї первеньцї, первородних з усякої утроби між синами Ізрайлевими, і в людини, і скотини: мої вони будуть.
2„Пуне-Мь деопарте ка сфынт пе орьче ынтый нэскут, пе орьче ынтый нэскут динтре копиий луй Исраел, атыт динтре оамень, кыт ши динтре добитоаче: есте ал Меу.”
3І промовив Мойсей до людей: Памятайте день сей, которого виходите з Египту, із невольницького дому, рукою бо потужною вивів Господь вас ізвідсї; не їжте заквашеного хлїба.
3Мойсе а зис попорулуй: „Адучеци-вэ аминте де зиуа ачаста, кынд аць ешит дин Еӂипт, дин каса робией, кэч ку мынэ путерникэ в-а скос Домнул де аколо. Сэ ну мынкаць пыне доспитэ.
4В сей день вас виведено в місяцї Абиб.
4Астэзь ешиць, ын луна спичелор.
5І станеться, як уведе тебе Господь у землю Канаанську, Гетійську, Аморійську, Гевійську, Ебусійську, що нею клявся батькам твоїм оддати тобі, в землю текучу молоком та медом, тодї служити меш службу сю в місяцї сьому.
5Кынд те ва дуче Домнул ын цара канааницилор, хетицилор, аморицилор, хевицилор ши иебусицилор, пе каре а журат пэринцилор тэй кэ ць-о ва да, царэ унде курӂе лапте ши мьере, сэ ций урмэтоаря службэ ын луна ачаста.
6Сїм день їсти меш опрісноки, а семого дня сьвято Господеві.
6Тимп де шапте зиле, сэ мэнынчь азиме, ши ын зиуа а шаптя, сэ фие о сэрбэтоаре ын чинстя Домнулуй.
7Опрісноки їсти меш сїм день, і не буде видко в тебе квашеного, і не буде видко в тебе заквасу по всїх займищах твоїх.
7Ын тимпул челор шапте зиле, сэ мынкаць азиме; сэ ну се вадэ ла тине нимик доспит, нич алуат, пе тоатэ ынтиндеря цэрий тале.
8І будеш оповідувати дїтям твоїм так: Се за те, що сотворив Господь менї, як вийшов я з Египту.
8Сэ спуй атунч фиулуй тэу: ‘Ачаста есте спре помениря челор че а фэкут Домнул пентру мине, кынд ам ешит дин Еӂипт.’
9І буде се в тебе знаменнєм на руцї твоїй і споминкою між очима в тебе, про те щоб закон Господень був ув устах твоїх: рукою бо міцною вивів тебе Господь із Египту.
9Сэ-ць фие ка ун семн пе мынэ ши ка ун семн де адучере аминте пе фрунте, ынтре окий тэй, пентру ка Леӂя Домнулуй сэ фие тотдяуна ын гура та; кэч ку мынэ путерникэ те-а скос Домнул дин Еӂипт.
10І допильновувати меш установи сієї знаного часу від року до року.
10Сэ ций порунка ачаста ла время хотэрытэ, дин ан ын ан.
11І як приведе тебе Господь у Канаан землю, як він клявсь тобі й батькам твоїм, та й оддасть її тобі,
11Кынд те ва адуче Домнул ын цара канааницилор, кум а журат цие ши пэринцилор тэй, ши кынд ць-о ва да,
12Вилучати меш тодї всякого первеньця з утроби Господеві, і всякого первачка в скотини, яка в тебе єсть. Первеньцї мусять бути про Господа.
12сэ ынкинь Домнулуй пе орьче ынтый нэскут, кяр пе орьче ынтый нэскут дин вителе пе каре ле вей авя: орьче парте бэрбэтяскэ есте а Домнулуй.
13Всяке ж осля первачка викуповувати меш ягням; коли ж не викупиш, дак мусиш зламати шию йому. Усякого ж первеньця людського викуповувати мусиш.
13Сэ рэскумперь ку ун мел пе орьче ынтый нэскут ал мэгэрицей, яр дакэ ну-л вей рэскумпэра, сэ-й фрынӂь гытул. Сэ рэскумперь, де асеменя, пе орьче ынтый нэскут де парте бэрбэтяскэ динтре фиий тэй.
14І станеться, що як поспитає син твій кажучи: Що воно таке? казати меш йому: Рукою потужною вивів нас Господь з Египту, із дому невольницького.
14Ши кынд те ва ынтреба фиул тэу ынтр-о зи: ‘Че ынсямнэ лукрул ачеста?’ сэ-й рэспунзь: ‘Прин мына Луй чя атотпутерникэ, Домнул не-а скос дин Еӂипт, дин каса робией;
15І як затявся Фараон одпустити нас, дак побив Господь усї первенцї в землї Египецькій, і первеньця в людини й первака в скотини; тим і я приношу на жертву Господеві всї первеньцї самчики, а всї первеньцї із моїх синів викуповую.
15ши, фииндкэ Фараон се ынкэпэцына ши ну воя сэ не ласе сэ плекэм, Домнул а оморыт пе тоць ынтыий нэскуць дин цара Еӂиптулуй, де ла ынтыий нэскуць ай оаменилор пынэ ла ынтыий нэскуць ай добитоачелор. Ятэ де че адук жертфэ Домнулуй пе орьче ынтый нэскут де парте бэрбэтяскэ ши рэскумпэр пе орьче ынтый нэскут динтре фиий мей.
16І мусить воно бути знаменнєм на руцї в тебе і повяззю проміж очима твоїми; рукою бо міцною вивів нас Господь із Египецької землї.
16Сэ-ць фие ка ун семн пе мынэ ши ка ун семн де адучере аминте пе фрунте, ынтре окь, кэч прин мына Луй атотпутерникэ не-а скос Домнул дин Еӂипт.’”
17І сталось, як одпустив Фараон люде, що не повів їх Бог по дорозї до землї Филистимської, хоч вона й близька; бо рече Бог: ато жалкувати муть люде, побачивши войну, та й вернуться в Египет.
17Дупэ че Фараон а лэсат пе попор сэ плече, Думнезеу ну л-а дус пе друмул каре дэ ын цара филистенилор, мэкар кэ ера май апроапе, кэч а зис Думнезеу: „С-ар путя сэ-й парэ рэу попорулуй вэзынд рэзбоюл ши сэ се ынтоаркэ ын Еӂипт.”
18І повів Бог люде по дорозї до степу Червономорського. І стали сини Ізрайлеві виходити полками із землї Египецької.
18Чи Думнезеу а пус пе попор сэ факэ ун окол пе друмул каре дуче спре пустиу, спре Маря Рошие. Копиий луй Исраел ау ешит ынармаць дин цара Еӂиптулуй.
19І забрав Мойсей костї Йосифові з собою; бо клятьбою закляв той сини Ізрайлеві, такою: Навідом навідається до вас Бог, і винесете ви костї мої звідсї з собою.
19Мойсе а луат ку ел оаселе луй Иосиф; кэч Иосиф пусесе пе фиий луй Исраел сэ журе, зикынд: „Кынд вэ ва черчета Думнезеу, сэ луаць ку вой оаселе меле де аич.”
20І помандрували вони від Суккотта та й отаборились ув Етамі, уз край степу.
20Ау плекат дин Сукот ши ау тэбэрыт ла Етам, ла марӂиня пустиулуй.
21Господь же йшов перед ними в день стовпом хмаряним, щоб вести їх по дорозї, а в ночі стовпом огняним, щоб можна було йти й у день і в ночі.
21Домнул мерӂя ынаинтя лор: зиуа ынтр-ун стылп де нор, ка сэ-й кэлэузяскэ пе друм, яр ноаптя ынтр-ун стылп де фок, ка сэ-й луминезе, пентру ка сэ мяргэ ши зиуа, ши ноаптя.
22Не віднїмав у людей у день стовпа хмаряного, і в ночі стовпа огняного.
22Стылпул де нор ну се депэрта динаинтя попорулуй ын тимпул зилей, нич стылпул де фок, ын тимпул нопций.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.