2 Мойсея 4
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1І відказав Мойсей і каже: А як же не звіряться менї, анї послухають голосу мого, та скажуть: Не являвсь тобі Господь?
1Мойсе а рэспунс ши а зис: „Ятэ кэ н-ау сэ мэ крядэ, нич н-ау сэ аскулте де гласул меу. Чи вор зиче: ‘Ну ци С-а арэтат Домнул!’”
2І промовив до його Господь: Що се в руцї у тебе? І каже він: Палиця.
2Домнул й-а зис: „Че ай ын мынэ?” Ел а рэспунс: „Ун тояг.”
3І глаголе: Кинь її на землю. І кинув її на землю, і стала змієм. І відбіг Мойсей від його.
3Домнул а зис: „Арункэ-л ла пэмынт.” Ел л-а арункат ла пэмынт, ши тоягул с-а префэкут ынтр-ун шарпе. Мойсе фуӂя де ел.
4І каже Господь Мойсейові: Простягни руку, та возьми за хвоста. І просьтяг руку і узяв його за хвоста. І стала палиця в руцї в його:
4Домнул а зис луй Мойсе: „Ынтинде-ць мына ши апукэ-л де коадэ.” Ел а ынтинс мына ши л-а апукат, ши шарпеле с-а префэкут ярэшь ынтр-ун тояг ын мына луй.
5Щоб упевнились, що явивсь тобі Господь, Бог батьків їх, Бог Авраамів, Бог Ізааків і Бог Яковів.
5„Ятэ”, а зис Домнул, „че вей фаче ка сэ крядэ кэ ци С-а арэтат Домнул Думнезеул пэринцилор лор: Думнезеул луй Авраам, Думнезеул луй Исаак ши Думнезеул луй Иаков.”
6Каже йому Господь знов: Засунь руку твою за пазуху собі. І засунув руку за пазуху собі, і як вийняв її зза пазухи своєї, аж се рука його побілїла від прокази, як сьнїг.
6Домнул й-а май зис: „Багэ-ць мына ын сын.” Ел шь-а бэгат мына ын сын; апой а скос-о ши ятэ кэ мына и се акоперисе де лепрэ ши се фэкусе албэ ка зэпада.
7І каже знов йому: Засунь руку твою за пазуху собі. І засунув він знов руку за пазуху свою; і вийняв її зза пазухи своєї, і се стала вона як тїло його.
7Домнул а зис: „Багэ-ць дин ноу мына ын сын.” Ел шь-а бэгат дин ноу мына ын сын, апой а скос-о дин сын ши ятэ кэ мына се фэкусе ярэшь кум ера карня луй.
8І станеться коли не піймуть віри тобі, анї послухаються знамення первого, так піймуть віри тобі й послухаються знамення другого.
8„Дакэ ну те вор креде”, а зис Домнул, „ши ну вор аскулта де гласул челуй динтый семн, вор креде гласул челуй де ал дойля семн.
9І станеться, коли не впевняться й сими двома знаменнями, і не послухають голосу твого, так візьмеш води річної, та й виллєш на суходіл, і вода, що взяв єси з ріки, візьметься кровю на суходолї.
9Дакэ ну вор креде нич ачесте доуэ семне ши ну вор аскулта де гласул тэу, сэ ей апэ дин рыу ши с-о торнь пе пэмынт, ши апа пе каре о вей луа дин рыу се ва префаче ын сынӂе пе пэмынт.”
10І каже Мойсей Господеві: Ой Господе! Не проречистий я нї здавна, нї з того часу, як почав єси глаголати рабові твойму. Нї! покволий у мові й тугоязикий.
10Мойсе а зис Домнулуй: „Ах! Доамне, еу ну сунт ун ом ку ворбиря ушоарэ ши кусурул ачеста ну-й нич де ерь, нич де алалтэерь, нич мэкар де кынд ворбешть Ту робулуй Тэу, кэч ворба ши лимба ымь сунт ынкуркате.”
11І каже Господь Мойсейові: Хто дав уста чоловікові? Або хто сотворив нїмого, чи глухого, чи видющого, чи слїпуючого? Хиба не я, Господь?
11Домнул й-а зис: „Чине а фэкут гура омулуй? Ши чине фаче пе ом мут сау сурд, ку ведере сау орб? Оаре ну Еу, Домнул?
12Оце ж ійди, і я буду в устах твоїх, і навчати му тебе, що тобі промовляти.
12Ду-те дар; Еу вой фи ку гура та ши те вой ынвэца че вей авя де спус.”
13І рече Мойсей: Молю тебе, Господи, вибери луччого посла.
13Мойсе а зис: „Ах, Доамне, тримите пе чине вей вря сэ тримиць!”
14І запалав гнїв Господень на Мойсея, і рече: Хиба не знаю, що твій брат Арон, Левієнко, уміє добре промовляти? І се він вийде на зустріч тобі і, побачивши тебе, звеселиться в серцї свойму.
14Атунч, Домнул С-а мыният пе Мойсе ши а зис: „Ну-й оаре аколо фрателе тэу Аарон, Левитул? Штиу кэ ел ворбеште ушор. Ятэ кэ ел ынсушь вине ынаинтя та ши, кынд те ва ведя, се ва букура ын инима луй.
15І промовляти меш до його, вкладувати меш слова мої в уста його, я ж буду в устах у тебе і в устах у його, і навчати му вас, що вам чинити.
15Ту ый вей ворби ши вей пуне кувинтеле ын гура луй, ши Еу вой фи ку гура та ши ку гура луй ши вэ вой ынвэца че вець авя де фэкут.
16І він буде речником твоїм до людей, і він тобі буде устами, ти ж йому будеш Богом.
16Ел ва ворби попорулуй пентру тине, ыць ва служи дрепт гурэ, ши ту вей цине пентру ел локул луй Думнезеу.
17І сю палицю візьмеш у руку твою, нею сотвориш знамення.
17Я ын мынэ тоягул ачеста ку каре вей фаче семнеле.”
18І пійшов Мойсей, та й вернувсь до Єтра, тесьтя свого, і каже: Пійду й вернусь до браття мого, що в Египтї, та побачу, чи вони ще живі. І каже Єтро Мойсейові: Ійди собі здоровий з миром.
18Мойсе а плекат ши, кынд с-а ынторс ла сокрул сэу Иетро, й-а зис: „Ласэ-мэ, те рог, сэ плек ши сэ мэ ынторк ла фраций мей, каре сунт ын Еӂипт, ка сэ вэд дакэ май трэеск.” Иетро а зис луй Мойсе: „Ду-те ын паче!”
19І рече Господь Мойсейові в Мидіян землї: Ійди, вертайсь у Египет; повмірали бо всї, що шукали душі твоєї.
19Домнул а зис луй Мойсе ын Мадиан: „Ду-те, ынтоарче-те ын Еӂипт, кэч тоць чей че умблау сэ-ць я вяца ау мурит.”
20І взяв Мойсей жену свою та хлопята свої, посадив їх на осла, та й вернувсь у Египет. І взяв Мойсей жезло Боже в руку свою.
20Мойсе шь-а луат неваста ши копиий, й-а пус кэларе пе мэгарь ши с-а ынторс ын цара Еӂиптулуй. Шь-а луат ын мынэ тоягул луй Думнезеу.
21І рече Господь Мойсейові: Як прийдеш в Египет, гляди, усї ті чудеса, що вложив я в руку твою, щоб ти сотворив перед Фараоном. Я ж закаменю серце йому, і не відпустить людей.
21Домнул а зис луй Мойсе: „Плекынд ка сэ те ынторчь ын Еӂипт, везь, тоате минуниле пе каре ци ле пун ын мынэ сэ ле фачь ынаинтя луй Фараон. Еу ый вой ымпетри инима, ши ну ва лэса пе попор сэ плече.
22Ти ж промовляти меш до Фараона: Тако глаголе Господь: Мій син, мій первенець Ізраїль.
22Ту вей зиче луй Фараон: ‘Аша ворбеште Домнул: «Исраел есте фиул Меу, ынтыюл Меу нэскут.
23І глаголю тобі: Відпусти сина мого, щоб він служив менї. Як же не схочеш відпустити, знай, я вбю сина твого, первенця твого.
23Ыць спун: Ласэ пе фиул Меу сэ плече, ка сэ-Мь служяскэ; дакэ ну врей сэ-л лашь сэ плече, вой учиде пе фиул тэу, пе ынтыюл тэу нэскут.»’”
24І сталось у дорозї, на попасї, що стьрів Господь його та й хотїв убити.
24Ын тимпул кэлэторией, ынтр-ун лок унде а рэмас Мойсе песте ноапте, л-а ынтылнит Домнул ши а врут сэ-л омоаре.
25І взяла Зипора гострого кременя, та й обрізала крайнє тїлце в синка свого, та й кинула до ніг йому, і каже: Крівавий жених ти менї.
25Сефора а луат о пятрэ аскуцитэ, а тэят препуцул фиулуй сэу ши л-а арункат ла пичоареле луй Мойсе, зикынд: „Ту ешть ун соц де сынӂе пентру мине.”
26І відійшов геть від його. Казала тодї вона: Крівавий жених задля обрізання.
26Ши Домнул л-а лэсат. Атунч а зис еа: „Соц де сынӂе!” дин причина тэерий ымпрежур.
27І рече Господь Аронові: Вийди в степ на зустьріч Мойсейові. І пійшов і зустьрів його під горою Божою, та й поцїлував його.
27Домнул а зис луй Аарон: „Ду-те ынаинтя луй Мойсе ын пустиу.” Аарон а плекат. А ынтылнит пе Мойсе ла мунтеле луй Думнезеу ши л-а сэрутат.
28І повідав Мойсей Аронові всї слова Господнї, що послав його, й усї знамення, що заповідав йому.
28Мойсе а фэкут куноскуте луй Аарон тоате кувинтеле Домнулуй, каре-л тримисесе, ши тоате семнеле пе каре-й порунчисе сэ ле факэ.
29І пійшов Мойсей з Ароном і поскуплювали до купи всїх старших мужів громадських Ізраїля.
29Мойсе ши Аарон шь-ау вэзут де друм ши ау адунат пе тоць бэтрыний копиилор луй Исраел.
30І промовив Арон усї слова, що глаголав Бог до Мойсея, і сотворив знамення перед людьми.
30Аарон а историсит тоате кувинтеле пе каре ле спусесе Домнул луй Мойсе ши Мойсе а фэкут семнеле ынаинтя попорулуй.
31І вірували люде, і чувши, що Господь навідавсь до синів Ізрайлевих, і що зглянувсь на їх бідуваннє, похилились і поклонились до землї.
31Попорул а крезут. Астфел ау афлат кэ Домнул черчетасе пе копиий луй Исраел, кэ ле вэзусе суферинца ши с-ау плекат ши с-ау арункат ку фаца ла пэмынт.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.