2 Самуїлова 9
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1І поспитав одного разу Давид: Чи не зосталось кого небудь із дому Саулового? Я б змилосердивсь до нього задля Йонатана.
1Давид а зис: „А май рэмас чинева дин каса луй Саул, ка сэ-й фак бине дин причина луй Ионатан?”
2Був же в Сауловій родинї один урядник, на ймя Сиба; й покликали його до Давида, й питає в його царь: Чи ти Сиба? І відказує той: Я, твій раб.
2Ера ун служитор дин каса луй Саул, нумит Циба, пе каре л-ау адус ла Давид. Ымпэратул й-а зис: „Ту ешть Циба?” Ши ел а рэспунс: „Робул тэу, да!”
3І питає царь: Чи нема ще кого з дому Саулового, щоб я змилосердивсь над ним побожеськи? І відказує Сиба цареві: Е ще син Йонатанів тут, кульгавий.
3Ымпэратул а зис: „Ну май есте нимень дин каса луй Саул, ка сэ мэ порт ку ел ку о бунэтате ка бунэтатя луй Думнезеу?” Ши Циба а рэспунс ымпэратулуй: „Май есте ун фиу ал луй Ионатан, олог де пичоаре.”
4І питає в його царь: Де ж він? І відказує Сиба цареві: Пробуває в домі Махировому Аммієленковому, в Лодебарі.
4Ымпэратул а зис: „Унде есте?” Ши Циба а рэспунс ымпэратулуй: „Есте ын каса луй Макир, фиул луй Амиел, ла Лодебар.”
5І послав цар Давид і повелїв забрати його з Лодебару, з дому Махирового Аммієленкового.
5Ымпэратул Давид л-а тримис сэ-л я дин каса луй Макир, фиул луй Амиел, дин Лодебар.
6Приступивши ж перед Давида Мемфівостей Йонатаненко, Сауленко, упав ниць і поклонивсь. І рече Давид: Мемфівостею! І відказує він: Ось раб твій!
6Ши Мефибошет, фиул луй Ионатан, фиул луй Саул, а венит ла Давид, а кэзут ку фаца ла пэмынт ши с-а ынкинат. Давид а зис: „Мефибошет!” Ши ел а рэспунс: „Ятэ робул тэу!”
7І рече до його Давид: Не бійся; хочу я змилосердитись до тебе задля твого батька Йонатана і вернути тобі всї поля твого дїда Саула й ти їсти меш хлїб по всяк час у мойого стола.
7Давид й-а зис: „Ну те теме, кэч вряу сэ-ць фак бине дин причина татэлуй тэу Ионатан. Ыць вой да ынапой тоате пэмынтуриле татэлуй тэу Саул, ши вей мынка тотдяуна ла маса мя.”
8І вклонивсь він та й каже: Що таке раб твій, щоб тобі журитись таким здохлим псом, як я?
8Ел с-а ынкинат ши а зис: „Чине есте робул тэу, ка сэ те уйць ла ун кыне морт ка мине?”
9Озвався ж царь до Саулового слуги Сиби й каже: Все що належало Саулові й родинї його, надїляю синові пана твого,
9Ымпэратул а кемат пе Циба, службашул луй Саул, ши й-а зис: „Дау фиулуй стэпынулуй тэу тот че ера ал луй Саул ши тот че авя тоатэ каса луй.
10І ти маєш порати йому землю вкупі з твоїми синами й твоїми рабами, й достачати, щоб син твого пана мав харчі достатком, і Мемфівостей, син пана твого, щодня їсти ме у мого стола. У Сиби ж було пятнайцять синів і двайцятеро рабів.
10Ту сэ лукрезь пэмынтуриле пентру ел, ту, фиий тэй ши робий тэй, ши сэ стрынӂь роаделе, ка фиул стэпынулуй тэу сэ айбэ пыне де мынкаре, ши Мефибошет, фиул стэпынулуй тэу, ва мынка тотдяуна ла маса мя.” Ши Циба авя чинчспрезече фий ши доуэзечь де робь.
11І відказав Сиба цареві: Як повелїв мій пан, царь, рабові свойму, так раб твій й чинити ме. І трапезував Мемфівостей за Давидовим столом, як би й син царський.
11Ел а зис ымпэратулуй: „Робул тэу ва фаче тот че порунчеште ымпэратул, домнул меу, робулуй сэу.” Ши Мефибошет а мынкат ла маса луй Давид, ка унул дин фиий ымпэратулуй.
12А був у Мемфістоея син малолїтний, на ймя Миха. Усї ж, хто жив у Сибиному дому, були раби Мемфівостея.
12Мефибошет авя ун фиу мик, нумит Мика, ши тоць чей че локуяу ын каса луй Циба ерау робий луй Мефибошет.
13І жив Мемфівостей в Ерусалимі, бо він раз-ураз трапезував за царським столом. А був він кульгавий на обі ноги.
13Мефибошет локуя ла Иерусалим, кэч мынка тотдяуна ла маса ымпэратулуй. Ел ера олог де амындоуэ пичоареле.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.