2 Самуїлова 10
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1І сталось потім, що вмер царь Аммонїйський, а намість його став царем син його Аннон.
1Дупэ ачея, ымпэратул фиилор луй Амон а мурит, ши ын локул луй а домнит фиул сэу Ханун.
2І подумав собі Давид: Покажу себе прихильним до Аннона Наасенка, як показав себе прихильним до мене батько його. От і послав Давид людей ізміж своїх прибічників, розважати його по панотцеві його. Як же прийшли Давидові дворяне ув Аммонїйську землю,
2Давид а зис: „Вой арэта бунэвоинцэ луй Ханун, фиул луй Нахаш, кум а арэтат ши татэл луй фацэ де мине.” Ши Давид а тримис пе служиторий сэй сэ-л мынгые пентру моартя татэлуй сэу. Кынд ау ажунс служиторий луй Давид ын цара фиилор луй Амон,
3Промовили князї Аммонїйські до свого пана Аннона: Чи вже ж ти думаєш, що Давид, посилаючи до тебе розважателї, мислить показати шану твойму панотцеві? Певно Давид прислав до тебе своїх слуг на те, щоб розглядїти город, а розвідавши, опісля його зруйнувати.
3кэпетенииле фиилор луй Амон ау зис стэпынулуй лор Ханун: „Крезь кэ Давид ыць тримите оамень сэ те мынгые, ка сэ чинстяскэ пе татэл тэу? Орь ка сэ куноаскэ ши сэ черчетезе четатя, ка с-о нимичяскэ ышь тримите ел служиторий ла тине?”
4І повелїв Аннон взяти Давидових урядників, повиголювати їм по пів бороди, пообрізувати їм одежу аж по крижі, та й відослати.
4Атунч, Ханун а луат пе служиторий луй Давид, ле-а рас барба пе жумэтате ши ле-а тэят хайнеле пе жумэтате пынэ ла коапсе. Апой ле-а дат друмул.
5Як сказано про се Давидові, то послав він зустріч їх — бо мужі дознали тяжкої наруги, — і звелїв їм сказати: Загайтесь у Ерихонї, докіль бороди ваші відростуть, а тодї вертайтесь.
5Давид, ынштиинцат де лукрул ачеста, а тримис ниште оамень ынаинтя лор, кэч оамений ачея ерау фоарте батжокориць, ши ымпэратул а спус сэ ле спунэ: „Рэмынець ла Иерихон пынэ вэ ва креште барба ши пе урмэ сэ вэ ынтоарчець.”
6Схаменувшись Аммонїї, що зробились ненавидними в Давида, послали найняти Сирийцїв Бет-Рехобських і Сирийцїв Собських, двайцять тисяч пішого війська; у царя ж Мааха тисячу чоловіка, а з Істоба дванайцять тисяч чоловіка.
6Фиий луй Амон, вэзынд кэ се фэкусерэ урыць луй Давид, ау токмит доуэзечь де мий де педештри де ла сириений дин Бет-Рехоб ши де ла сириений дин Цоба, о мие де оамень де ла ымпэратул дин Маака ши доуэспрезече мий де оамень де ла оамений дин Тоб.
7Дочувшись про се Давид, послав Йоаба з усїм військом з найхоробрійших.
7Ла аузул ачестей вешть, Давид а тримис ымпотрива лор пе Иоаб ши тоатэ оштиря, нумай оамень витежь.
8Аммонїї ж вирушили та й уставились перед міськими воротами до бою, тим часом як Сирийцї Сабські й Рехобські, та Істобські й Маахські розставились у чистому полі.
8Фиий луй Амон ау ешит ши с-ау ашезат ын ширурь де бэтае ла интраря порций; сириений дин Цоба ши дин Рехоб ши оамений дин Тоб ши дин Маака ерау деопарте, ын кымпие.
9Вбачаючи ж Йоаб, що йому грозить битва й зпереду й ззаду, зробив собі вибірку з усїх вибранцїв Ізрайлевих, і поставив їх навпроти Сирийцїв;
9Иоаб а вэзут кэ авя сэ лупте ши ынаинте, ши ынапой. А алес атунч дин тоць алеший луй Исраел о чатэ, пе каре а ашезат-о ымпотрива сириенилор,
10Останок же військового люду передав під привід братові свойму Абессї, щоб уставив їх проти Аммонїїв.
10ши а пус суб порунка фрателуй сэу Абишай че май рэмэсесе дин попор, ка сэ цинэ пепт фиилор луй Амон.
11І розпорядив Йоаб: Коли Сирийцї переважувати муть мене, то ти поможеш менї, коли ж переважувати муть Аммонїї тебе, то прийду я допомогти тобі.
11Ел а зис: „Дакэ сириений вор фи май тарь декыт мине, сэ вий ын ажуторул меу; ши дакэ фиий луй Амон вор фи май тарь декыт тине, вой вени еу сэ те ажут.
12Бувай мужний, й стіймо твердо за наш нарід і за міста Бога нашого, а Господь учинить, що йому до вподоби.
12Фий таре ши сэ не арэтэм плинь де бэрбэцие пентру попорул ностру ши пентру четэциле Думнезеулуй ностру, ши Домнул сэ факэ че ва креде!”
13От і двинув Йоаб із військом, що при йому було, щоб ударити на Сирийцїв, і втекли вони перед ним.
13Иоаб, ку попорул луй, а ынаинтат ла луптэ ымпотрива сириенилор, ши ей ау луат-о ла фугэ динаинтя луй.
14Як постерегли ж Аммонїї, що Сирийцї втїкають, побігли й вони перед Абессою й вернулись у город. Йоаб же покинув Аммонїїв та й вернувсь у Ерусалим.
14Ши кынд ау вэзут фиий луй Амон кэ сириений о луасерэ ла фугэ, ау фуӂит ши ей динаинтя луй Абишай ши ау интрат ын четате. Иоаб а плекат де ла фиий луй Амон ши с-а ынторс ла Иерусалим.
15Як же побачили Сирийцї, що їх Ізрайлитяне подужали, так скупились до купи.
15Сириений, вэзынд кэ фусесерэ бэтуць де Исраел, шь-ау стрынс путериле.
16І послав Адраазер по Сирийцїв по тім боцї ріки, й прийшли вони до Еламу, а Собах, гетьман Адраазерів, проводив їм.
16Хададезер а тримис дупэ сириений каре ерау де чялалтэ парте а рыулуй ши ау венит ла Хелам, ын фрунте ку Шобак, кэпетения оштирий луй Хададезер.
17Як дано про се знати Давидові, скликав він усього Ізраїля, перейшов Йордань, і прийшов до Еламу. І постали Сирийцї навпроти Давида, та й дали йому битву.
17Ау дат де весте луй Давид, каре а стрынс тот Исраелул, а трекут Йорданул ши а венит ла Хелам: сириений с-ау прегэтит де ау ешит ынаинтя луй Давид ши ау ынчепут лупта ку ел.
18Та повтїкали Сирийцї перед Ізрайлитянами, Давид же розбив в прах сїмсот колесниць їх і сорок тисяч чоловіка; ба й гетьмана їх поранив, і він там помер.
18Дар сириений ау фуӂит динаинтя луй Исраел. Ши Давид ле-а тэят шапте суте де кай де трэсурэ ши патрузечь де мий де кэлэрець; а ловит ши пе кэпетения оштирий лор Шобак, каре а мурит пе лок.
19Як побачили ж усї царі, що помагали Адраазерові, що їх Ізраїль побив, зробили вони мир із Ізрайлитянами та й піддались їм, а Сирийцї боялись уже допомагати Аммонїям.
19Тоць ымпэраций супушь луй Хадарезер, вэзынду-се бэтуць де Исраел, ау фэкут паче ку Исраел ши и с-ау супус. Ши сириений н-ау май ындрэзнит сэ ажуте пе фиий луй Амон.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.