2 Самуїлова 2
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Після сього поспитав Давид у Господа: Чи йти менї в яке місто Юдине? І відказав йому Господь: Ійди. І спитав Давид: Куди йти? А Господь відказав: У Геброн.
1Дупэ ачея, Давид а ынтребат пе Домнул: „Сэ мэ суй ын вреуна дин четэциле луй Иуда?” Домнул й-а рэспунс: „Суе-те.” Давид а зис: „Унде сэ мэ суй?” Ши Домнул а рэспунс: „Ла Хеброн.”
2От і двинув туди Давид з обома женами своїми, Ахиноамою з Езрееля та з Абигеєю, жінкою Кармелїя Набала.
2Давид с-а суит аколо ку челе доуэ невесте але сале: Ахиноам дин Изреел ши Абигаил дин Кармел, неваста луй Набал.
3І людей, що були з ним, привів Давид, кожнього з його родиною, й поосїдались вони по місточках коло Геброна.
3Давид а луат ку ел ши пе оамений каре ерау ла ел, пе фиекаре ку каса луй, ши ау локуит ын четэциле Хебронулуй.
4І прийшли мужі Юдині та й помазали там Давида царем над Юдиним домом.
4Бэрбаций луй Иуда ау венит ши ау унс аколо пе Давид ка ымпэрат песте каса луй Иуда. Ау дат де штире луй Давид кэ оамений дин Иабесул Галаадулуй ау ынгропат пе Саул.
5Переказано ж було Давидові, що мужі з Явиса Галаадського поховали Саула.
5Давид а тримис ниште соль оаменилор дин Иабесул Галаадулуй сэ ле спунэ: „Бинекувынтаць сэ фиць де Домнул, фииндкэ аць арэтат астфел бунэвоинцэ фацэ де Саул, стэпынул востру, ши л-аць ынгропат!
6І вислав Давид посли до мужів Явиських у Галаад, сказати їм: Бувайте благословенні від Господа за те, що так любовно послужили Саулові, панові вашому, й його поховали!
6Ши акум, Домнул сэ вэ арате бунэтате ши крединчошие! Вэ вой фаче ши еу бине, пентру кэ в-аць пуртат астфел.
7Нехай й Господь відплатить вам прихильність і щирість; але й я виявлю вам ласку за те, що ви вчинили.
7Сэ ви се ынтэряскэ мыниле ши фиць витежь, кэч стэпынул востру Саул а мурит, ши пе мине м-а унс каса луй Иуда ымпэрат песте еа.”
8Тільки бувайте сьміливі й покажіте себе мужами хоробрими. Бо Саул, ваш пан, умер, а дом Юдин помазав мене царем над собою.
8Ынсэ Абнер, фиул луй Нер, кэпетения оштирий луй Саул, а луат пе Иш-Бошет, фиул луй Саул, ши л-а трекут ла Маханаим.
9Абенир же Ниренко, Саулів гетьман, узяв Саулового сина Евостея, привів його в Маханаїм,
9Л-а пус ымпэрат песте Галаад, песте гешуриць, песте Изреел, песте Ефраим, песте Бениамин, песте тот Исраелул.
10Та й зробив його царем над Галаадом і Ашуром, над Езреелем, Ефраїмом, Бенямином і всїм Ізраїлем.
10Иш-Бошет, фиул луй Саул, ера ын вырстэ де патрузечь де ань кынд с-а фэкут ымпэрат ал луй Исраел ши а домнит дой ань. Нумай каса луй Иуда а рэмас липитэ де Давид.
11Сорок лїт віку було Сауловому синові Евостейові, як став він царем над Ізраїлем, а два годи він царював. Тільки дом Юдин держався Давида.
11Тимпул кыт а домнит Давид ла Хеброн песте каса луй Иуда а фост де шапте ань ши шасе лунь.
12Царювання Давидового в Гебронї над Юдиним домом було всього сїм год і шість місяцїв.
12Абнер, фиул луй Нер, ши оамений луй Иш-Бошет, фиул луй Саул, ау ешит дин Маханаим ка сэ мяргэ асупра Габаонулуй.
13І виступив Абенир Ниренко з слугами Евостея, сина Саулового, з Маханаїма в Габаон.
13Иоаб, фиул Церуей, ши оамений луй Давид ау порнит ши ей. С-ау ынтылнит ла язул дин Габаон ши с-ау оприт уний динкоаче де яз ши чейлалць динколо.
14Так само двинув й Йоаб, син Саруї, з людьми Давидовими і зустрілись вони коло ставу Габаонського, і засїли одні по сїм боцї, а другі по тім боцї ставу.
14Абнер а зис луй Иоаб: „Сэ се скоале тинерий ачештя ши сэ се батэ ынаинтя ноастрэ!” Иоаб а рэспунс: „Сэ се скоале!”
15І каже Абенир Йоабові: Нехай наші молодцї пограються перед нами. І каже Йоаб: Добре.
15С-ау скулат ши ау ынаинтат ын ачелашь нумэр: дойспрезече дин Бениамин пентру Иш-Бошет, фиул луй Саул, ши дойспрезече иншь ай луй Давид.
16От і повставали й повиходили дванайцять з Бенямина, зі сторони Саулового сина Евостея, а дванайцять людей Давидових.
16Фиекаре, апукынд пе потривникул луй де кап, й-а ымплынтат сабия ын коастэ ши ау кэзут тоць деодатэ. Ши локул ачела де лынгэ Габаон с-а нумит Хелкат-Хацурим.
17Кожен з них ухопив свого противника за чуба й встромив йому меча в бік, і всї вони разом полягли. І прозвано те місце Полем силачів, що в Габаонї.
17Ын зиуа ачея а фост о луптэ фоарте апригэ, ын каре Абнер ши бэрбаций луй Исраел ау фост бэтуць де оамений луй Давид.
18Сим робом закипіла того дня тяжка битва, та люде Давидові побили Абенира й людей його.
18Аколо се афлау чей трей фий ай Церуей: Иоаб, Абишай ши Асаел. Асаел ера юте де пичоаре, ка о кэприоарэ де кымп.
19А були там і три сини Саруїні: Йоаб, Авесса та Асаїл. Асаїл же був легконогий як дика коза в полі.
19Ел а урмэрит пе Абнер фэрэ сэ се абатэ ла дряпта сау ла стынга.
20От і метнувсь Асаїл слїдом за Абениром і вганяв за ним, не звертаючи нї праворуч, нї лїворуч.
20Абнер с-а уйтат ынапой ши а зис: „Ту ешть, Асаел?” Ши ел а рэспунс: „Еу.”
21Озирнеться ж Абенир та й каже: Се ти Асаїле? Відказує той: Я.
21Абнер й-а зис: „Абате-те ла дряпта сау ла стынга, пуне мына пе унул дин тинерий ачештя ши я-й армеле.” Дар Асаел н-а врут сэ се абатэ диндэрэтул луй.
22І каже йому Абенир: Зверни ж хоч праворуч, хоч лїворуч та кинься на кого з людей, та й візьми його зброю. Асаїл же затявсь не покинути його.
22Абнер а зис ярэшь луй Асаел: „Абате-те динапоя мя. Пентру че сэ те ловеск ши сэ те трынтеск ла пэмынт? Кум вой ридика апой фаца ынаинтя фрателуй тэу Иоаб?”
23Крикне тодї Абенир ще раз на Асаїла: Відчепись від мене, щоб я не мусїв прибити тебе до землї, а тодї як я твойму братові Йоабові погляну ув очі?
23Ши Асаел н-а врут сэ се абатэ. Атунч, Абнер л-а ловит ын пынтече ку капэтул де жос ал сулицей ши сулица а ешит пе динапой. А кэзут ши а мурит пе лок. Тоць чей че ажунӂяу ын локул унде кэзусе Асаел морт се опряу.
24Як же той затявсь і тодї відчепитись, обернув Абенир списа й пропоров його наскрізь, і де він стояв, там і вмер на місцї. Кожен хто проходив через те місце, де поваливсь Асаїл мертвим, зупинявся.
24Иоаб ши Абишай ау урмэрит пе Абнер. Ши, ла асфинцитул соарелуй, ау ажунс ла коаста Ама, каре есте ын дрептул Гиахулуй, пе друмул каре дуче ын пустиул Габаонулуй.
25Йоаб же й Авесса уганяли за Абениром. Як заходило сонце, дойшли вони до горба Амма, навпроти Гіаха, що лежить на дорозї в пустиню Гаваонську.
25Фиий луй Бениамин с-ау адунат ын урма луй Абнер, ау фэкут о чатэ ши с-ау оприт пе вырфул унуй дял.
26Беняминїї ж зібрались округ Абенира і скупились у замкнуту купу та й стали на верху одного горба,
26Абнер а кемат пе Иоаб ши а зис: „Оаре мереу аре сэ сфышие сабия? Ну штий кэ ла сфыршит ва фи амар? Пынэ кынд вей преӂета сэ спуй попорулуй сэ ну май урмэряскэ пе фраций луй?”
27Озветься тепер Абенир до Йоаба: Чи тож до віку має жерти меч? Хиба не знаєш, яке з того лихо скоїться? І докіль того буде, що ти не навчиш людей, щоб вони за братами не вганяли?
27Иоаб а рэспунс: „Виу есте Думнезеу кэ, дакэ н-ай фи ворбит, попорул н-ар фи ынчетат пынэ мыне диминяцэ сэ урмэряскэ пе фраций луй.”
28І відказав Йоаб: Так певно, як жив Господь! Коли б ти так сказав рано, то всї люде перестали б були за своїми братами вганяти.
28Ши Иоаб а сунат дин трымбицэ ши тот попорул с-а оприт; н-ау май урмэрит пе Исраел ши нич ну с-ау май бэтут.
29І звелїв Йоаб затрубити в трубу, і ввесь люд зупинився, покинув гонитьбу за Ізраїлем, і побій застановився.
29Абнер ши оамений луй ау мерс тоатэ ноаптя ын кымпие; ау трекут Йорданул, ау стрэбэтут ын ынтреӂиме Битронул ши ау ажунс ла Маханаим.
30І йшов Абенир із людьми своїми рівниною всю ніч, і перейшли Йордань, пройшли ввесь Битрон та й прийшли так у Маханаїм.
30Иоаб с-а ынторс де ла урмэриря луй Абнер ши а адунат тот попорул: липсяу ноуэспрезече иншь дин оамений луй Давид ши Асаел.
31Йоаб же, покинувши гонитьбу за Абениром, позбірав увесь люд свій, і не доставало з слуг Давидових девятнайцять чоловіка, окрім Асаїла.
31Дар оамений луй Давид оморысерэ трей суте шайзечь де иншь дин бэрбаций луй Бениамин ши ай луй Абнер.
32Люде ж Давидові побили Беняминїїв і людей Абенирових, а погибло їх триста шістьдесять чоловіка.
32Ау луат пе Асаел ши л-ау ынгропат ын мормынтул татэлуй сэу, ла Бетлеем. Иоаб ши оамений луй ау мерс тоатэ ноаптя ши ли с-ау ревэрсат зориле ын Хеброн.
33Асаїла ж взяли й поховали в батьківському гробовищі, що в Бетлеємі. Йоаб ійшов із людьми своїми всю ніч, а до сьвіта прибув в Геброн.
no verse 33 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.