Zacarias 11
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Abra as suas portas, Líbano, para que o fogo devore os seus cedros.
1Відчиняй, Ливане, ворота твої, й нехай пожирає огонь кедри твої.
2Lamente, cipreste, pois o cedro caiu, porque as árvores majestosas foram destruídas. Lamentem, carvalhos de Basã, pois a floresta densa foi derrubada.
2Голоси, кипарисе; бо впаде кедр, бо й великі будуть спустошені; голосїте, дуби Базанські, бо повадиться гай ненроходний.
3Uma voz de lamento dos pastores! Pois a glória deles está destruída — uma voz do rugido dos leões novos! Pois o orgulho do Jordão está arruinado.
3Чути голос ридання пастухів, бо спустошено бажанне їх; чути рик левчуків, бо спустошено красу Йорданї.
4Assim diz o SENHOR, meu Deus: “Apascente o rebanho destinado à matança.
4Так говорить Господь, Бог мій: Паси вівці, призначені на заріз,
5Seus compradores as matam e saem impunes. Aqueles que as vendem dizem: 'Bendito seja o SENHOR, pois estou rico'; e os seus próprios pastores não têm pena delas.
5Що їх купивші вбивають безкарно, а продававші мовляють: Слава тобі, Господи; я збагатився! а пастухи не жалують їх.
6Pois não terei mais pena dos habitantes da terra”, diz o SENHOR; “mas, eis que entregarei cada um dos homens nas mãos do seu próximo e nas mãos do seu rei. Eles ferirão a terra, e das mãos deles eu não os livrarei.”
6Та й я вже не жалувати му сих землян, говорить Господь; і ось, я оддам людей, кожного в руки ближнього його й на поталу цареві його, й побивати муть вони країну, та й нікого не визволю із їх потали.
7Então eu apascentei o rebanho destinado à matança, especialmente as ovelhas oprimidas do rebanho. Peguei para mim dois cajados. A um chamei “Favor” e ao outro chamei “União”, e apascentei o rebanho.
7І буду пасти вівцї, призначені на заріз, — бідолашню отару. І возьму собі дві палиці; одну назву ласкавість, а другу — повязь, і буду пасти ними вівцї.
8Eu eliminei os três pastores em um mês; pois a minha alma se cansou deles, e a alma deles também me detestava.
8І занапащу трьох пастухів в один місяць, бо відвернеться душа моя од них, як се й їх душа одвертається від мене.
9Então eu disse: “Não apascentarei vocês. O que está morrendo, que morra; o que está para ser eliminado, que seja eliminado; e as que restarem, que comam a carne umas das outras.”
9І скажу тоді: Не буду більш пасти вас: що вмірає, нехай умірае; що погибае, нехай погибае, а що зостається, нехай одно одного зʼїдав.
10Peguei o meu cajado Favor e o quebrei em pedaços, para romper a minha aliança que havia feito com todos os povos.
10І возьму мою палицю — ласкавості — та й поламлю її, щоб розвязати вмову, що вчинив був із усіма народами.
11Ela foi rompida naquele dia; e assim os pobres do rebanho que me escutavam souberam que era a palavra do SENHOR.
11І буде розвязана вона того ж дня, а тоді зрозуміють бідолашні вівцї, що мене визирали, що се було слово Господнє.
12Eu lhes disse: “Se acharem melhor, deem-me o meu salário; se não, fiquem com ele.” Então eles pesaram o meu salário: trinta moedas de prata.
12Тодї скажу їм: Коли ваша ласка, дайте менї плату мою; а коли нї, так не давайте; а вони одважать плату менї — трийцять срібних.
13O SENHOR me disse: “Jogue isso ao oleiro — o belo preço pelo qual fui avaliado por eles!” Peguei as trinta moedas de prata e as joguei ao oleiro na casa do SENHOR.
13Господь же заповів менї: Вкинь їх в храмову скарбівню; — та й висока ж бо ціна, за яку мене оцїнили! І взяв я трийцять срібних та й укинув у храму Господньому про ганчаря.
14Então quebrei em pedaços o meu outro cajado, União, para romper a fraternidade entre Judá e Israel.
14Тодї поламав я й другу палицю — повязь, щоб розірвати братерства між Юдою й Ізраїлем.
15O SENHOR me disse: “Pegue para você, mais uma vez, os equipamentos de um pastor insensato.
15І знов сказав мені Господь: Возьми ж тепер собі знаряд у одного дурного пастуха:
16Pois, eis que levantarei um pastor na terra que não cuidará das que estão sendo eliminadas, nem buscará as que estão dispersas, nem curará a que está quebrada, nem alimentará a que está sadia; mas ele comerá a carne das ovelhas gordas, e despedaçará os seus cascos.
16Ось бо, я поставлю в землі сїй пастуха, що байдуже йому пропадаючі, що заблуканих не буде шукати, нї хорих лїчити, та й здорових не буде кормити, а їсти ме тілько мясиво ситих, ба й ратицї в них одривати.
17Ai do pastor inútil que abandona o rebanho! A espada ferirá o seu braço e o seu olho direito. O seu braço secará completamente, e o seu olho direito ficará totalmente cego!”
17Горе ж ледачому пастухові, що покидає стадо! Меч на руку його й на праве око його! О, рука йому зовсїм усохне, а праве око його зовсїм ослїпне!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.