ЗАХАРИЯ 11
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Дескиде-ць порциле, Либануле, ка сэ-ць мэнынче фокул чедрий!
1Відчиняй, Ливане, ворота твої, й нехай пожирає огонь кедри твої.
2Ваитэ-те, кипаросуле, кэч чедрул а кэзут ши чей фалничь сунт нимичиць! Вэитаци-вэ, стежарь дин Басан, кэч пэдуря чя непэтрунсэ а фост датэ жос!
2Голоси, кипарисе; бо впаде кедр, бо й великі будуть спустошені; голосїте, дуби Базанські, бо повадиться гай ненроходний.
3Пэсторий скот стригэте де жале, пентру кэ ли с-а нимичит фала; пуий де лей муӂеск, кэч десишул Йорданулуй есте нимичит.
3Чути голос ридання пастухів, бо спустошено бажанне їх; чути рик левчуків, бо спустошено красу Йорданї.
4Аша ворбеште Домнул Думнезеул меу: „Паште оиле де тэят!
4Так говорить Господь, Бог мій: Паси вівці, призначені на заріз,
5Кэч чей че ле кумпэрэ ле тае ши ну се симт виноваць. Ши чел че ле винде зиче: ‘Бинекувынтат сэ фие Домнул, кэч мэ ымбогэцеск!’ Ши пэсторий лор ну ле круцэ.
5Що їх купивші вбивають безкарно, а продававші мовляють: Слава тобі, Господи; я збагатився! а пастухи не жалують їх.
6Кэч ну май ам милэ де локуиторий цэрий”, зиче Домнул, „чи, ятэ, дау пе оамень пе уний ын мыниле алтора ши ын мыниле ымпэратулуй лор; ей вор пустии цара ши н-о вор избэви дин мыниле лор.”
6Та й я вже не жалувати му сих землян, говорить Господь; і ось, я оддам людей, кожного в руки ближнього його й на поталу цареві його, й побивати муть вони країну, та й нікого не визволю із їх потали.
7Атунч М-ам апукат сэ паск оиле де тэят, ын адевэр челе май тикэлоасе дин турмэ. Ам луат доуэ тоеӂе: пе унул л-ам нумит „Ындураре”, яр пе челэлалт л-ам нумит „Легэмынт”. Ши ам пэскут оиле.
7І буду пасти вівцї, призначені на заріз, — бідолашню отару. І возьму собі дві палиці; одну назву ласкавість, а другу — повязь, і буду пасти ними вівцї.
8Ам нимичит ку десэвыршире пе чей трей пэсторь ынтр-о лунэ: суфлетул Меу ну-й май рэбда ши се скырбисе ши суфлетул лор де Мине.
8І занапащу трьох пастухів в один місяць, бо відвернеться душа моя од них, як се й їх душа одвертається від мене.
9Ши ам зис: „Ну вэ май пот паште! Чя каре аре сэ моарэ сэ моарэ, чя каре аре сэ пярэ сэ пярэ ши челе че май рэмын сэ се мэнынче унеле пе алтеле!”
9І скажу тоді: Не буду більш пасти вас: що вмірає, нехай умірае; що погибае, нехай погибае, а що зостається, нехай одно одного зʼїдав.
10Мь-ам луат тоягул Ындураре ши л-ам рупт, ка сэ руп легэмынтул Меу пе каре-л ынкеясем ку тоате попоареле.
10І возьму мою палицю — ласкавості — та й поламлю її, щоб розвязати вмову, що вчинив був із усіма народами.
11Ши кынд с-а рупт, ын зиуа ачея, ненорочителе ачеля де ой каре ау луат сяма ла Мине ау куноскут астфел кэ ачеста ера кувынтул Домнулуй.
11І буде розвязана вона того ж дня, а тоді зрозуміють бідолашні вівцї, що мене визирали, що се було слово Господнє.
12Еу ле-ам зис: „Дакэ гэсиць ку кале, даци-Мь плата; дакэ ну, ну Мь-о даць!” Ши Мь-ау кынтэрит, ка платэ, трейзечь де арӂинць.
12Тодї скажу їм: Коли ваша ласка, дайте менї плату мою; а коли нї, так не давайте; а вони одважать плату менї — трийцять срібних.
13Дар Домнул Мь-а зис: „Арункэ оларулуй прецул ачеста скумп ку каре М-ау прецуит!” Ши ам луат чей трейзечь де арӂинць ши й-ам арункат ын Каса Домнулуй, пентру олар.
13Господь же заповів менї: Вкинь їх в храмову скарбівню; — та й висока ж бо ціна, за яку мене оцїнили! І взяв я трийцять срібних та й укинув у храму Господньому про ганчаря.
14Апой Мь-ам рупт ал дойля тояг, Легэмынт, ка сэ руп фрэция динтре Иуда ши Исраел.
14Тодї поламав я й другу палицю — повязь, щоб розірвати братерства між Юдою й Ізраїлем.
15Домнул мь-а зис: „Я ши унелтеле унуй пэстор небун!
15І знов сказав мені Господь: Возьми ж тепер собі знаряд у одного дурного пастуха:
16Кэч ятэ кэ вой ридика ын царэ ун пэстор кэруя ну-й ва пэса де оиле каре пер; ну се ва дуче сэ кауте пе челе май тинере, ну ва виндека пе челе рэните, ну ва ынгрижи де челе сэнэтоасе, чи ва мынка дин карня челор май грасе ши ну ле ва май лэса декыт копителе!
16Ось бо, я поставлю в землі сїй пастуха, що байдуже йому пропадаючі, що заблуканих не буде шукати, нї хорих лїчити, та й здорових не буде кормити, а їсти ме тілько мясиво ситих, ба й ратицї в них одривати.
17Вай де пэсторул де нимик каре ышь пэрэсеште оиле! Сэ кадэ сабия пе брацул луй ши пе окюл луй чел дрепт! Сэ и се усуче брацул де тот ши сэ и се стингэ окюл дрепт!”
17Горе ж ледачому пастухові, що покидає стадо! Меч на руку його й на праве око його! О, рука йому зовсїм усохне, а праве око його зовсїм ослїпне!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.