ЗАХАРИЯ 9
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ятэ пророчия, кувынтул Домнулуй, деспре цара Хадрак; ши ва ынчепе дин Дамаск. Кэч Домнул аре окюл ындрептат асупра оаменилор ши песте тоате семинцииле луй Исраел.
1Пророче слово Господнє, проти міста Гадрах, та й на Дамаск воно наляже бо око Господнє на всїх людей (позирає), як і на ввесь рід Ізраїлський,
2Ел се опреште ши песте Хамат, каре се мэрӂинеште ку Дамаскул, песте Тир ши Сидон, ку тоатэ ынцелепчуня лор.
2Та й на Емат примежний, на Тир, і на Сидон; вони бо себе аж надто мають за мудрих.
3Тирул шь-а зидит о ынтэритурэ; а ынгрэмэдит арӂинт ка пулберя ши аур ка нороюл де пе улице.
3Тир побудував собі замки й намножив стілько срібла, як пороху, а волота, як на улицї грязї.
4Ятэ кэ Домнул ва пуне мына пе ел, ый ва нэпусти путеря ын маре ши ел ынсушь ва фи арс ку фок.
4Та ось, Господь зробить його бідним й зломить силу його на морі, та й самого його пожере огонь.
5Аскалонул ва ведя лукрул ачеста ши се ва теме; Газа, де асеменя, ши о ва апука ун путерник кутремур; Екронул, де асеменя, кэч нэдеждя луй ва фи датэ де рушине; ва пери ымпэратул дин Газа, ши Аскалонул ну ва май фи локуит.
5Гляне на те Аскалон и здрігнеться, і Газа затремтить укупі з Екроном; бо надїя його вийде йому на сором: не стане царя в Газі, Аскалон же запустїє.
6„Стрэинул се ва ашеза ын Асдод ши вой фрынӂе мындрия филистенилор.
6Чужинці оселяться в Азотї, і зломлю гордощі Филистіїв.
7Ый вой скоате сынӂеле дин гурэ ши урычуниле идолешть динтре динць, ка сэ фие ши ел о рэмэшицэ пентру Думнезеул ностру ши сэ фие ка о кэпетение дин Иуда, ши Екронул, ка иебусиций.
7Вирву мясо кріваве з уст у його, жертву погану з зубів у його, й привернеться він до Бога нашого, й будуть вони, мов тисячники, в Юди передувати, та й Екронт буде, як Евузій.
8Вой тэбэры ын журул Касей Меле, ка с-о апэр ымпотрива уней оштирь, ымпотрива челор че се дук ши вин, ши ну ва май трече асуприторул песте ей, кэч акум Мэ уйт ку окий Мей.
8І поставлю чату перед моїм храмом проти війська, проти проходячих туди й назад, і не буде проходити грабіжник; я бо тепер наглядати му моїми очима за тим.
9Салтэ де веселие, фийка Сионулуй! Стригэ де букурие, фийка Иерусалимулуй! Ятэ кэ Ымпэратул тэу вине ла тине; Ел есте неприхэнит ши бируитор, смерит ши кэларе пе ун мэгар, пе ун мынз, пе мынзул уней мэгэрице.
9Веселися, Сионова дочко, викликай радісно, дочко Ерусалимська: Се Царь твій надходить до тебе, справедливий і спасаючий, тихий — сидячи на ослятї, синї яремної осліцї.
10Вой нимичи кареле де рэзбой дин Ефраим ши каий дин Иерусалим, ши аркуриле де рэзбой вор фи нимичите. Ел ва вести нямурилор пачя ши ва стэпыни де ла о маре ла чялалтэ ши де ла рыу пынэ ла марӂиниле пэмынтулуй.
10Тодї я поторощу вози боєві в Ефраїма й боєві конї в Ерусалимі та й поломаний буде лук воєнний; він бо проповідати ме мир народам, і зацарює од моря до моря, від ріки та й до концїв землї.
11Ынсэ, кыт пентру тине, Сиоане, дин причина легэмынтулуй тэу печетлуит ку сынӂе, вой скоате пе принший тэй де рэзбой дин гроапа ын каре ну есте апэ.
11І кровю завіту твого вибавлю я вязнїв твоїх із ями, що в нїй води нема.
12Ынтоарчеци-вэ ла четэцуе, приншь де рэзбой плинь де нэдежде! О спун ши астэзь кэ ыць вой ынтоарче ындоит!
12Вертайтесь до твердинї, ви вязнї, жиючі в надії! що тепер оповіщаю, дам вам удвоє.
13Кэч Ымь ынкордез пе Иуда ка арк ши яу пе Ефраим ка сэӂятэ ши вой скула пе копиий тэй, Сиоане, ымпотрива копиилор тэй, Гречио! Те вой фаче ка сабия унуй витяз!”
13Бо, неначе лука, натягну собі Юду, а сагайдака наповню Ефраїмом, і підійму синів твоїх, Сионе, проти твоїх синів, земле ти Йонська, та й зроблю тебе мечем у силача.
14Дар Домнул Се ва арэта дясупра лор, ши сэӂята Луй ва порни ка фулӂерул; Домнул Думнезеу ва суна дин трымбицэ ши ва ынаинта вижелия де ла мязэзи.
14І зʼявиться над ними Господь, і блискавицею вилетить стріла його, й загуде Господь трубою, та й ступати ме бурею, віючою з полудня.
15Домнул оштирилор ый ва окроти ши вор мынка ши вор здроби петреле де праштие, вор бя, вор фаче гэлэӂие ка амециць де вин; вор фи плинь ка ун пахар де жертфэ, ка ши колцуриле алтарулуй.
15І хоронити ме їх Господь Саваот, а вони будуть валити і підбивати під себе каміннєм із пращі, будуть пити до перепою, нїби вином, ї переповняться, як ті кубки жертовні, як угли в жертовника.
16Домнул Думнезеул лор ый ва скэпа ын зиуа ачея, ка пе турма попорулуй Сэу, кэч ей сунт петреле кунуний ымпэрэтешть, каре вор стрэлучи ын цара Са!
16І спасе їх Господь Бог у ті часи, спасе нарід свій, як овець, і, мов дорогі каменї в вінцї, заблищать вони на землї його.
17О! Кыт сунт де ынфлориторь! Кыт сунт де фрумошь! Грыул ва весели пе тинерь ши мустул, пе фете.
17О, яка ж велика доброта його, що за красота його! Хліб додаватиме духа молодикам, а вино — дівчатам!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.