Miqueias 7
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ai de mim! Pois sou como quem recolhe os frutos do verão, como quem recolhe as sobras da vindima. Não há sequer um cacho de uvas para comer. Minha alma deseja os figos temporãos.
1Горе менї! я стою оце, неначе по жнивах, мов у виноградї по зборах: анї ягодки, щоб зʼїсти, анї иншого спілого плоду, якого душа бажає.
2O homem piedoso desapareceu da terra, e não há ninguém íntegro entre os homens. Todos ficam à espreita para derramar sangue; cada um caça o seu irmão com uma rede.
2Позникали з землї милосердні, нема між людьми справедливих: всї засїдають, щоб кров пролити, брат на брата сїть заставляє.
3Põem as mãos no mal e o praticam com empenho. O governante e o juiz exigem suborno. O poderoso expressa o desejo perverso de sua alma. Assim, conspiram juntos.
3На лихе у всїх готові руки без угаву; князь дарів вимагає, і суддя судить за гостинцї, а вельможі виявляють без сорому ледачі забаги душі своєї і перекручують справу.
4O melhor deles é como um espinheiro. O mais íntegro é pior do que uma cerca de espinhos. O dia dos seus sentinelas, o dia do seu castigo, chegou; agora é o tempo da confusão deles.
4Лучший з них похожий на терен, а справедливий — ще гірший, нїж бодяччє в плотї. Надходить день, заповіданий віщими твоїми; й караючі навідання твої; борзо прийде на них трівога.
5Não confie no próximo. Não deposite confiança no amigo. Mesmo com a mulher que está em seus braços, tenha cuidado com o que diz!
5Тодї годї буде діймати віри другові, тодї не звіряйсь приятелеві, ба й перед тою, що лежить на лонї твойму, стережи двері уст твоїх.
6Pois o filho desonra o pai, a filha se levanta contra a mãe, a nora contra a sogra; os inimigos de um homem são os da sua própria casa.
6Тодї бо син зневажати ме батька, дочка повстане на матїр, невістка на свекруху, — ворогами стануть чоловікові домашні його.
7Mas, quanto a mim, eu olharei para o SENHOR. Eu esperarei pelo Deus da minha salvação. O meu Deus me ouvirá.
7Я ж буду споглядати до Господа, буду вповати на Бога рятунку мого: Бог мій почує мене.
8Não se alegre com minha desgraça, minha inimiga. Quando eu cair, me levantarei. Quando eu estiver nas trevas, o SENHOR será minha luz.
8О, не тїшся моїм горем, моя ворожице! Хоч і впаду я, то знов устану; хоч попаду в темряву, то Господь мене осьвітить.
9Eu suportarei a indignação do SENHOR, porque pequei contra ele, até que ele defenda minha causa e faça justiça por mim. Ele me trará para a luz. Contemplarei sua justiça.
9Мушу гнїв Господень перетерпіти, — бо я согрішив перед ним —, доки не скінчить справу мою, не довершить суду надо мною; а тодї він виведе мене на сьвітло, а я спізнаю справедливість його.
10Então a minha inimiga verá isso, e a vergonha cobrirá aquela que me disse: “Onde está o SENHOR, o seu Deus?” Meus olhos a verão. Agora ela será pisada como a lama das ruas.
10І побачить те ворожиця моя, й окриється стидом, за те, що договорювала менї: Де Господь, Бог твій? І надивляться очі мої, як її будуть топтати, неначе ту грязь на улицях.
11Virá o dia de reconstruir seus muros! Naquele dia, ele ampliará sua fronteira.
11Коли ж прийде час відбудови мурів твоїх (Ерусалиме), — в той час скінчиться призначена кара.
12Naquele dia, virão até você da Assíria e das cidades do Egito, e do Egito até o Rio, e de mar a mar, e de montanha a montanha.
12Тодї прийдуть до тебе з Ассириї і з міст Египецьких, від самого Египту аж до ріки Ефрату, від моря до моря, й від гори до гори.
13Contudo, a terra ficará desolada por causa de seus habitantes, pelo fruto de suas ações.
13А їх земля стане пустинею за провини осадників її, за плоди їх учинків.
14Pastoreie seu povo com seu cajado, o rebanho de sua herança, que habita solitário numa floresta. Que pastem em terras férteis, em Basã e Gileade, como nos tempos antigos.
14Ой паси ж нарід твій жезлом твоїм — вівцї наслїддя твого, що в лїсї самі блукають, паси їх на Кармель-горі; так, нехай пасуться на Базанї й Галаадї, як се було в давнезні давна!
15“Como nos dias em que você saiu da terra do Egito, eu lhes mostrarei maravilhas.”
15Як у виходї твойму з землї Египецької, явлю я йому знов предивні чудеса.
16As nações verão e se envergonharão de todo o seu poder. Elas colocarão a mão sobre a boca. Seus ouvidos ficarão surdos.
16Побачать се невірні та й засоромляться, хоч вони такі могутні; роти собі позатулюють руками, уші в них оглухнуть.
17Elas lamberão o pó como a serpente. Como os répteis da terra, elas sairão tremendo dos seus esconderijos. Elas virão com temor ao SENHOR, o nosso Deus, e terão medo por causa de você.
17Землю лизати муть, наче гадюка; наче полози, повиповзують із притулків своїх; злякаються Господа, Бога нашого, та й тебе збояться.
18Quem é Deus como tu, que perdoas a iniquidade, e deixas passar a desobediência do remanescente da tua herança? Ele não retém a sua ira para sempre, porque ele tem prazer na misericórdia.
18О, хто такий Бог, як ти, що гріхи прощаєш, і не памятаєш проступків останкові наслїддя твого? Нї, він не гнївається по віки, бо любить милосердуватись.
19Ele voltará a ter compaixão de nós. Ele pisará nossas iniquidades sob os pés. Tu lançarás todos os pecados deles nas profundezas do mar.
19Так, він ізнов змилосердиться над нами, зотре беззаконність нашу. Ти вкинеш у глибінь морську гріхи наші.
20Tu mostrarás fidelidade a Jacó, e misericórdia a Abraão, como juraste aos nossos pais desde os tempos antigos.
20Ти явиш вірність твою Яковові, й милосердє Аврамові, яке, заклявшись, обіцяв єси отцям нашим у днях давних.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.