Miqueias 4
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Mas nos últimos dias, acontecerá que o monte do templo do SENHOR será estabelecido no cume dos montes, e será exaltado acima das colinas; e os povos afluirão para ele.
1І настане час: Гора дому Господнього буде наставлена головою гір і буде вивисшена понад горби й поплинуть до неї народи.
2Muitas nações irão e dirão: “Venham! Vamos subir ao monte do SENHOR, e à casa do Deus de Jacó; e ele nos ensinará os seus caminhos, e nós andaremos nas suas veredas.” Pois a Lei sairá de Sião, e a palavra do SENHOR de Jerusalém;
2І поринуть до неї премногі народи й скажуть: ходїте, зійдемо на гору Господню, до храму Бога Яковового, — він буде нас на свій путь наставляти, й будемо ходити стежками його; бо з Сиону вийде закон, і слово Господнє — з Ерусалиму,
3e ele julgará entre muitos povos, e decidirá questões entre nações fortes e distantes. Eles transformarão suas espadas em relhas de arado, e suas lanças em foices. Nação não levantará espada contra nação, nem aprenderão mais a guerrear.
3І судити ме він між народами многими й буде картати потужні племена по краях далеких; і перекують вони мечі свої на рала, а списи свої — на серпи; не підійме меча народ на народ, і не будуть учитись воювати.
4Mas cada um se assentará debaixo de sua videira e de sua figueira. Ninguém os amedrontará, pois a boca do SENHOR dos Exércitos falou.
4Нї, тодї кожне буде седїти у себе під виноградиною й під фиґовиною й не буде нїкого лякатись; бо Господь сил небесних вирік се устами своїми.
5De fato, todas as nações podem andar em nome de seus deuses, mas nós andaremos em nome do SENHOR, nosso Deus, para todo o sempre.
5Нехай инші народи ходять, кожний в імя свого бога, а ми ходити мемо в імя Господа, Бога нашого, по віки віків.
6“Naquele dia”, diz o SENHOR, “eu reunirei os que mancam, ajuntarei os que foram expulsos, e aqueles que eu afligi;
6Тодї позбіраю я, говорить Господь, кульгавих і прогнаних позбіраю, й тих, на кого допустив був лихо.
7dos que mancavam farei um remanescente, e do que foi lançado para longe, uma nação forte; e o SENHOR reinará sobre eles no monte Sião, desde então e para sempre.”
7І вчиню кульгавих багатими в потомність, а порозкиданих далеко — великим народом, і сам Господь царювати ме в них на Сион-горі по всї вічні часи.
8E você, torre do rebanho, colina da filha de Sião, a você chegará o antigo domínio. Sim, chegará o reino, o reino da filha de Jerusalém.
8А ти, башто стада, ти горбе дочки Сионової, до тебе прийде давна власть, вернеться царство до дочки Ерусалимської.
9Agora, por que você grita tão alto? Não há rei em você? O seu conselheiro pereceu, para que dores tenham se apoderado de você como de uma mulher em trabalho de parto?
9Чого ж так у голос тепер голосиш? Може того, що в тебе не стало царя? або — що нема в тебе порадника, що тебе аж болї схопили, мов ту породїлю?
10Sofra as dores e esforce-se para dar à luz, filha de Sião, como uma mulher em trabalho de parto; pois agora você sairá da cidade, e morará no campo, e chegará até a Babilônia. Lá você será resgatada. Lá o SENHOR a redimirá da mão dos seus inimigos.
10О, страдай ще, звивайся від болю, дочко Сионова, мов породїля, бо поки що покинути город свій мусиш і в чистому полї стояти, аж зайдеш у Вавилон. Та звідти будеш вирятувана; тебе викупить Господь із рук ворогів твоїх.
11Agora muitas nações se reuniram contra você e dizem: “Que ela seja profanada, e que nossos olhos se deleitem ao contemplar Sião.”
11Тим часом же збереться на тебе премного народів, і будуть договорювати: Осоромимо її! нехай надивиться око наше на Сион!
12Mas elas não conhecem os planos do SENHOR, nem compreendem seu propósito; pois ele as ajuntou como feixes na eira.
12Та не знають вони, яка в Господа думка, не розуміють постанови його, що він збере їх докупи, мов ті снопи на тоцї:
13Levante-se e debulhe, filha de Sião! pois eu farei de ferro o seu chifre, e farei de bronze os seus cascos. Você despedaçará muitos povos. Consagrarei ao SENHOR o lucro delas, e seus bens ao Senhor de toda a terra.
13Устань же тодї, громадо Сионська, й молоти! я бо зроблю рога твого (силу твою), мов би з залїза, а копита твої, неначе з мідї, — і потреш многі народи, й присьвятиш Господеві користї їх і багацтва їх — Владицї всього сьвіта.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.