Jonas 3
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1A palavra do SENHOR veio a Jonas pela segunda vez, dizendo:
1І надійшло слово Господнє до Йони вдруге:
2“Levante-se, vá à grande cidade de Nínive, e pregue a ela a mensagem que eu lhe dou.”
2Вставай, подайсь у Ниневію, город великий, і проповідуй в йому, що я повелїв тобі.
3Então Jonas se levantou e foi a Nínive, de acordo com a palavra do SENHOR. Ora, Nínive era uma cidade extremamente grande, de três dias de caminhada.
3І встав Йона, й подавсь у Ниневію, як повелїв Господь; Ниневія ж була великий город, на три днї ходи.
4Jonas começou a entrar na cidade, caminhando a distância de um dia, e clamou, dizendo: “Em quarenta dias, Nínive será destruída!”
4І почав Йона проходити город, скілько мож за один день перейти, й проповідував, говорючи: Ще сорок день, а Ниневія стане розвалищем.
5O povo de Nínive creu em Deus; e proclamaram um jejum e vestiram-se de pano de saco, desde o maior até o menor deles.
5І повірили Ниневійцї Богу: оголосили піст, і понадївали волосяницї, від найбільшого та й до найменьшого.
6A notícia chegou ao rei de Nínive, e ele se levantou do seu trono, tirou o seu manto real, cobriu-se de pano de saco e sentou-se sobre cinzas.
6Бо поголоска про се дойшла до царя Ниневійського, — й устав царь із свого престолу, скинув із себе царську одежу свою, й закутавсь у волосяницю, і сїв на попелї.
7Ele fez uma proclamação e a publicou por toda Nínive, por decreto do rei e de seus nobres, dizendo: “Que nem homem nem animal, nem gado nem rebanho, provem coisa alguma; não se alimentem, nem bebam água;
7І звелїв сповістити в Ниневії й заповісти від іменї царського й вельмож своїх, щоб нї люде, нї скотина, нї воли анї вівцї нїчого не їли й не пасли та й води не пили;
8mas que se cubram de pano de saco, tanto homem quanto animal, e clamem fortemente a Deus. Sim, que cada um se desvie do seu mau caminho e da violência que há em suas mãos.
8Та щоб окриті були вереттєм — людина й скотина, й скілько сили, взивали до Бога, та щоб кожне покинуло ледачу дорогу свою й неправедні вчинки рук своїх.
9Quem sabe se Deus não voltará atrás e se arrependerá, e se desviará da sua ira ardente, para que não pereçamos?”
9Хто знає, може Бог іще змилосердиться й відверне від нас палаючий гнїв свій, і ми не погинемо.
10Deus viu as obras deles, que se desviaram do seu mau caminho. Deus se arrependeu do mal que disse que faria a eles, e não o fez.
10І побачив Бог їх учинки, що вони покинули свою ледачу дорогу, й пожалував Бог наслати на них те лихо, яким їм був загрозив, і не наслав.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.