ИОНА 3
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Кувынтул Домнулуй а ворбит а доуа оарэ луй Иона астфел:
1І надійшло слово Господнє до Йони вдруге:
2„Скоалэ-те, ду-те ла Ниниве, четатя чя маре, ши вестеште аколо стригаря пе каре ць-о вой да!”
2Вставай, подайсь у Ниневію, город великий, і проповідуй в йому, що я повелїв тобі.
3Ши Иона с-а скулат ши с-а дус ла Ниниве, дупэ Кувынтул Домнулуй. Ши Ниниве ера о четате фоарте маре, кыт о кэлэторие де трей зиле.
3І встав Йона, й подавсь у Ниневію, як повелїв Господь; Ниневія ж була великий город, на три днї ходи.
4Иона а ынчепут сэ пэтрундэ ын ораш кале де о зи, стригынд ши зикынд: „Ынкэ патрузечь де зиле, ши Ниниве ва фи нимичитэ!”
4І почав Йона проходити город, скілько мож за один день перейти, й проповідував, говорючи: Ще сорок день, а Ниневія стане розвалищем.
5Оамений дин Ниниве ау крезут ын Думнезеу, ау вестит ун пост ши с-ау ымбрэкат ку сачь, де ла чей май марь пынэ ла чей май мичь.
5І повірили Ниневійцї Богу: оголосили піст, і понадївали волосяницї, від найбільшого та й до найменьшого.
6Лукрул а ажунс ла урекя ымпэратулуй дин Ниниве; ел с-а скулат де пе скаунул луй де домние, шь-а скос мантия де пе ел, с-а акоперит ку ун сак ши а шезут ын ченушэ.
6Бо поголоска про се дойшла до царя Ниневійського, — й устав царь із свого престолу, скинув із себе царську одежу свою, й закутавсь у волосяницю, і сїв на попелї.
7Ши а тримис сэ се дя де штире ын Ниниве, дин порунка ымпэратулуй ши май-марилор луй, урмэтоареле: „Оамений ши вителе, боий ши оиле сэ ну густе нимик, сэ ну паскэ ши нич сэ ну бя апэ делок!
7І звелїв сповістити в Ниневії й заповісти від іменї царського й вельмож своїх, щоб нї люде, нї скотина, нї воли анї вівцї нїчого не їли й не пасли та й води не пили;
8Чи оамений ши вителе сэ се акопере ку сачь, сэ стриӂе ку путере кэтре Думнезеу ши сэ се ынтоаркэ де ла каля лор чя ря ши де ла фаптеле де асуприре де каре ле сунт плине мыниле!
8Та щоб окриті були вереттєм — людина й скотина, й скілько сили, взивали до Бога, та щоб кожне покинуло ледачу дорогу свою й неправедні вчинки рук своїх.
9Чине штие дакэ ну Се ва ынтоарче Думнезеу ши Се ва кэй ши дакэ ну-Шь ва опри мыния Луй апринсэ, ка сэ ну перим!”
9Хто знає, може Бог іще змилосердиться й відверне від нас палаючий гнїв свій, і ми не погинемо.
10Думнезеу а вэзут че фэчяу ей ши кэ се ынторчяу де ла каля лор чя ря. Атунч, Думнезеу С-а кэит де рэул пе каре Се хотэрысе сэ ли-л факэ ши ну л-а фэкут.
10І побачив Бог їх учинки, що вони покинули свою ледачу дорогу, й пожалував Бог наслати на них те лихо, яким їм був загрозив, і не наслав.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.