1 Reis 8
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Então Salomão reuniu os líderes de Israel com todos os chefes das tribos, os príncipes das famílias dos filhos de Israel, diante do rei Salomão em Jerusalém, para trazerem a arca da aliança do SENHOR da cidade de Davi, que é Sião.
1Тодї скликав Соломон громадські мужі Ізрайлеві й всї голови в поколїннях, князї Ізраїлських родин, до себе в Ерусалим, щоб перенести скриню завіту Господнього з Давидового города, се є з Сиону.
2Todos os homens de Israel se reuniram diante do rei Salomão na festa, no mês de etanim, que é o sétimo mês.
2І позбірались до царя Соломона на сьвято усї Ізрайлитяни в місяцї Етанимі, — се семий місяць.
3Todos os líderes de Israel vieram, e os sacerdotes levantaram a arca.
3І прибули всї громадські мужі Ізрайлеві, й взяли сьвященники скриню,
4Eles trouxeram a arca do SENHOR, a Tenda do Encontro e todos os utensílios sagrados que estavam na Tenda. Os sacerdotes e os levitas os trouxeram.
4І понесли скриню Господню й намет громадський, з усїм сьвятим знарядом, що був у наметї, й несли все сьвященники й левіти.
5O rei Salomão e toda a congregação de Israel, que havia se reunido a ele, estavam com ele diante da arca, sacrificando ovelhas e bois que não podiam ser contados nem numerados, de tantos que eram.
5Царь же Соломон і вся громада Ізраїльська, що при йому скупилась, ійшли перед скринею, тим часом як жертвовано воли й вівцї, стільки, що не зложити їм і лїку.
6Os sacerdotes trouxeram a arca da aliança do SENHOR para o seu lugar, no santuário interior da casa, no lugar santíssimo, debaixo das asas dos querubins.
6І внесли сьвященники скриню завіту Господнього на її місце, у Сьвяте Сьвятих під крила херувимів;
7Pois os querubins estendiam as suas asas sobre o lugar da arca, e os querubins cobriam a arca e as suas varas por cima.
7Бо херувими простирали крила над місцем скринї й прикривали скриню й носила її зверху.
8As varas eram tão longas que as pontas das varas podiam ser vistas do Lugar Santo, diante do santuário interior, mas não podiam ser vistas de fora. Elas estão lá até o dia de hoje.
8А носила були такі довгі, що їх кінцї можна було бачити з сьвятинї, тільки з надвору не було їх видко. І зостаються вони там по сей день.
9Não havia nada na arca, exceto as duas tábuas de pedra que Moisés colocou lá em Horebe, quando o SENHOR fez uma aliança com os filhos de Israel, quando eles saíram da terra do Egito.
9У скринї ж не було нїчого крім двох камяних таблиць, що зложив там Мойсей на Горебі, коли вчинив був Господь завіт із синами Ізрайлевими, як вийшли вони з Египту.
10Aconteceu que, quando os sacerdotes saíram do Lugar Santo, a nuvem encheu a casa do SENHOR,
10Як же повиходили сьвященники із пресьвятої сьвятинї, сповнила хмара храмину Господню.
11de modo que os sacerdotes não podiam permanecer em pé para ministrar por causa da nuvem; pois a glória do SENHOR encheu a casa do SENHOR.
11І не могли сьвященники за хмарою стояти там і служити службу, бо храм Господень сповнився славою Господньою.
12Então Salomão disse: “O SENHOR disse que habitaria na densa escuridão.
12Тодї промовив Соломон: Господь сказав, що пробувати ме в мрацї;
13Certamente construí uma casa para tua habitação, um lugar para habitares para sempre.”
13Оце ж я построїв дім тобі на пробуток, місце, де ти вовіки жити будеш.
14O rei virou o rosto e abençoou toda a assembleia de Israel; e toda a assembleia de Israel permaneceu em pé.
14І повернув царь лице своє й привітав благословеннєм усю громаду Ізрайлеву, як уся громада Ізрайлева стояла.
15Ele disse: “Bendito seja o SENHOR, o Deus de Israel, que falou com a sua boca a Davi, seu pai, e com a sua mão o cumpriu, dizendo:
15І промовив: Хвала Господеві, Богу Ізрайлевому, що глаголав устами своїми панотцеві мойму Давидові, й нинї справдив те рукою своєю! А глаголав тако:
16‘Desde o dia em que tirei o meu povo Israel do Egito, não escolhi cidade alguma de todas as tribos de Israel para construir uma casa, para que o meu nome estivesse ali; mas escolhi Davi para estar sobre o meu povo Israel.’
16З того часу, як вивів я мій нарід Ізраїля з Египту, не вибрав я города нї в одному з поколїнь Ізрайлевих, щоб менї дом збудовано, де перебувало б імя моє, а вибрав Давида, щоб він був над моїм народом Ізраїлем.
17“Ora, estava no coração de Davi, meu pai, construir uma casa para o nome do SENHOR, o Deus de Israel.
17І було вже в мого паноця на думцї збудувати храм іменню Господа, Бога Ізрайлевого;
18Mas o SENHOR disse a Davi, meu pai: ‘Como estava no seu coração construir uma casa para o meu nome, você fez bem em ter isso no coração.
18Та Господь сказав панотцеві мойму Давидові: Що задумав єси збудувати храм іменню мойму, се добра в тебе думка,
19Contudo, você não construirá a casa; mas o seu filho, que sairá do seu corpo, ele construirá a casa para o meu nome.’
19Тільки ж не тобі будувати менї храм, а твойму синові, що вийшов із чересел твоїх, той збудує храм іменню мойму.
20O SENHOR confirmou a sua palavra que falou; pois eu me levantei no lugar de Davi, meu pai, e me assento no trono de Israel, como o SENHOR prometeu, e construí a casa para o nome do SENHOR, o Deus de Israel.
20І справдив Господь слово своє, що виповів, бо я вступив на місце панотця мого Давида, й засїв на престолї Ізрайлевому, як обітував Господь, і збудував храм іменню Господа, Бога Ізрайлевого,
21Ali preparei um lugar para a arca, na qual está a aliança do SENHOR, que ele fez com os nossos pais quando os tirou da terra do Egito.”
21І приладив місце на скриню, що в нїй завіт Господень, зложений ним із батьками нашими, як вивів їх із Египту.
22Salomão se colocou diante do altar do SENHOR, na presença de toda a assembleia de Israel, e estendeu as mãos para o céu;
22І приступив Соломон до жертівника Господнього поперед всієї громади Ізрайлевої, й зняв руки свої ʼд небу,
23e disse: “Ó SENHOR, Deus de Israel, não há Deus como tu, nos céus em cima, nem na terra embaixo; que guardas a aliança e a misericórdia para com os teus servos que andam diante de ti de todo o coração;
23І промовив: Господи, Боже Ізрайлїв! нема бога, що був би тобі рівня, нї на небі вгорі, нї на землї внизу. Ти хорониш заповіт і милость слугам твоїм, що ходять перед тобою з усього серця.
24que cumpriste para com o teu servo Davi, meu pai, aquilo que lhe prometeste. Sim, falaste com a tua boca, e com a tua mão o cumpriste, como se vê neste dia.
24Ти й кметеві твойму, панотцеві мойму Давидові, додержав того, що обітував йому; що устами твоїми глаголав єси, те сьогоднї рукою твоєю довершив єси.
25Agora, pois, ó SENHOR, Deus de Israel, cumpre para com o teu servo Davi, meu pai, aquilo que lhe prometeste, dizendo: ‘Nunca te faltará um homem diante de mim para se assentar no trono de Israel, desde que os teus filhos guardem o seu caminho, para andarem diante de mim como tu andaste diante de mim.’
25Тепер же, ой Господи, Боже Ізрайлїв, додерж рабові твойму, мойму панотцеві Давидові, все що обітував єси йому словами: не переведеться у тебе передо мною седючий на престолї Ізрайлевому, аби тільки сини твої дбали на дорозї своїй про те, щоб ходити передо мною тим робом, яким ходив ти.
26“Agora, pois, ó Deus de Israel, por favor, que se confirme a tua palavra, que falaste ao teu servo Davi, meu pai.
26Справди ж, Боже Ізрайлїв, обітницю твою, що дав єси рабові твойму Давидові, отцеві мойму!
27Mas será que Deus de fato habitará na terra? Eis que os céus e os céus dos céus não podem te conter; quanto menos esta casa que eu construí!
27Чи Богові ж бо справдї жити на землї? Небо й небо небес тебе не ʼбіймуть, атож би сей храм обняв, що збудовав я тобі?
28Contudo, atenta para a oração do teu servo e para a sua súplica, ó SENHOR meu Deus, para ouvires o clamor e a oração que o teu servo faz diante de ti hoje;
28Та зглянься на молитву й благаннє слуги твого, Господи, мій Боже, й почуй взиваннє й мольбу, що раб твій оце тебе вмоляє.
29para que os teus olhos estejam abertos noite e dia sobre esta casa, sobre o lugar do qual disseste: ‘O meu nome estará ali’; para ouvires a oração que o teu servo fizer voltado para este lugar.
29Нехай очі твої вночі й у день споглядають на храм сей, на се місце, що про його обітував єси: ймя моє буде там! Ой вислуховуй же молитви, якими раб твій на сьому місцї буде молитись!
30Ouve a súplica do teu servo e do teu povo Israel, quando orarem voltados para este lugar. Sim, ouve nos céus, o lugar da tua habitação; e, quando ouvires, perdoa.
30Вислуховуй мольбу слуги твого й народу твого Ізраїля, коли вони будуть молитись на сьому місцї. Вислуховуй в місцї пробутку твого, на небі, вислуховуй і милосердися!
31“Se um homem pecar contra o seu próximo, e lhe for exigido um juramento para fazê-lo jurar, e ele vier e jurar diante do teu altar nesta casa,
31Коли хто провинить ближньому свойму й наложать на його божбу, щоб побожився, й прийде він, щоб поклястись, перед жертівника твого у сьому дому,
32então ouve nos céus, age e julga os teus servos, condenando o ímpio, fazendo recair o seu caminho sobre a sua própria cabeça, e justificando o justo, para lhe retribuir segundo a sua justiça.
32Тодї вислухай з неба й вчини присуд над слугами твоїми: скарай винного, обернувши справу його на його ж голову, безвинного ж оправди, давши йому по його правдї.
33“Quando o teu povo Israel for derrotado diante do inimigo por ter pecado contra ti, se eles se voltarem novamente para ti e confessarem o teu nome, e orarem e fizerem súplicas a ti nesta casa,
33Коли твій нарід Ізраїль буде звойований ворогом, за те що провинив, відтак же обернуться вони до тебе й узнають імя твоє, та благати муть тебе в сьому дому,
34então ouve nos céus, perdoa o pecado do teu povo Israel e traze-os de volta à terra que deste aos seus pais.
34Тодї ти почуй з неба й прости гріхи твого народу Ізраїля, й приведи їх назад у ту землю, що надїлив єси батькам їх.
35“Quando o céu se fechar e não houver chuva por terem pecado contra ti, se eles orarem voltados para este lugar e confessarem o teu nome, e se desviarem do seu pecado quando tu os afligires,
35Коли небо буде замкнене й не крапне дощем за те, що провинять тобі, й коли молитись муть вони на сьому місцї й взнають імя твоє й навернуться від провини своєї, бо ти впокорив їх, —
36então ouve nos céus e perdoa o pecado dos teus servos e do teu povo Israel, ensinando-lhes o bom caminho em que devem andar; e envia chuva sobre a tua terra, que deste ao teu povo por herança.
36Тодї почуй на небі, й прости гріхи слуг твоїх й народу твого Ізраїля, вказавши їм добру путь, щоб нею простували, й пошли дощ на землю твою, що надїлив єси народові твойму в наслїдню державу.
37“Se houver fome na terra, se houver peste, se houver ferrugem, mofo, gafanhotos ou lagartas; se o inimigo os cercar na terra das suas cidades, qualquer que seja a praga, qualquer que seja a doença que houver,
37Коли постане голоднеча на землї, чи то помор, коли буде закажений воздух, засуха, ржа, або сарана, або черви, коли тїснити ме ворог у землї його, або буде яка нужда, чи хороба яка, —
38toda oração e súplica que for feita por qualquer homem, ou por todo o teu povo Israel, conhecendo cada um a praga do seu próprio coração, e estendendo as mãos para esta casa,
38Усяку молитву, взяке благаннє від якої людини з усього народу твого Ізраїля, коли вони почують горе в серцї свойму й простягнуть руки свої до сієї сьвятинї,
39então ouve nos céus, o lugar da tua habitação, perdoa, age e dá a cada um segundo todos os seus caminhos, cujo coração tu conheces (pois tu, e somente tu, conheces os corações de todos os filhos dos homens);
39Почуй у небі, в місцї пробутку твого, й помилуй; вчини й відплати кожному по заслузї його, так як ти взнаєш серце його, один бо ти знаєш серце всїх синів людських: —
40para que te temam todos os dias em que viverem na terra que deste aos nossos pais.
40Щоб вони страхалися тебе по всї днї, покіль жиють на землї, що надїлив єси нашим батькам.
41“Além disso, quanto ao estrangeiro, que não é do teu povo Israel, quando ele vier de uma terra distante por causa do teu nome
41Коли ж би чужениця, що не з твого народу Ізраїля, прийшов із далекого краю задля імення твого, —
42(pois ouvirão do teu grande nome, da tua mão poderosa e do teu braço estendido), quando ele vier e orar voltado para esta casa,
42Бо вони чути муть про велике імя твоє, про твою руку потужну й простягнуту правицю, — коли б він прийшов і молився перед сим храмом,
43ouve nos céus, o lugar da tua habitação, e faze conforme tudo o que o estrangeiro te pedir; para que todos os povos da terra conheçam o teu nome, para te temerem, assim como faz o teu povo Israel, e para que saibam que esta casa que construí é chamada pelo teu nome.
43То почуй й його з неба, з місця, де престолуєш, і вчини все те, про що покликати ме до тебе чужениця, щоб усї народи на землї взнали ймя твоє, щоб і вони боялись тебе, як нарід твій Ізраїль, та щоб дознались, що ймям твоїм називається храм сей, що я збудував.
44“Se o teu povo sair para a batalha contra o seu inimigo, pelo caminho que tu os enviares, e orarem ao SENHOR voltados para a cidade que escolheste, e para a casa que construí para o teu nome,
44Коли вийде нарід твій на війну проти ворога свого тим шляхом, яким пошлеш його, й молити меться Господеві, обернувшись проти города, що вибрав єси, й проти храму, що я збудовав іменню твойму,
45então ouve nos céus a sua oração e a sua súplica, e defende a sua causa.
45То почуй з неба молитву й благаннє їх і вдовольни їх.
46Se pecarem contra ti (pois não há homem que não peque), e tu te indignares contra eles e os entregares ao inimigo, de modo que os levem cativos para a terra do inimigo, longe ou perto;
46Коли вони провинять тобі — бо нема чоловіка без провини, — а ти в гнїву подаси їх на поталу ворогові, а той займе їх у полонь і відведе у ворожу землю, чи далеко чи близько,
47contudo, se eles se arrependerem na terra para onde foram levados cativos, e se converterem, e te fizerem súplicas na terra dos que os levaram cativos, dizendo: ‘Pecamos e agimos perversamente; cometemos iniquidade’,
47І вони схаменуться в землї, куди зайнято їх у полонь, і навернуться і будуть молитись до тебе у землї їх нашийників і мовлятимуть: Ми провинили, ми безбожні, ми грішні,
48se eles se voltarem para ti de todo o seu coração e de toda a sua alma, na terra dos seus inimigos que os levaram cativos, e orarem a ti voltados para a sua terra, que deste aos seus pais, para a cidade que escolheste e para a casa que construí para o teu nome,
48І коли обернуться до тебе з усього серця й з усієї душі в ворожій землї, куди зайнято їх, і молити муться до тебе, обернувшись до землї, що надїлив єси батькам їх, до городу, що вибрав єси й до того дому, що збудував я йменню твойму,
49então ouve a sua oração e a sua súplica nos céus, o lugar da tua habitação, e defende a sua causa;
49Тодї вислухай на небі, в місцї пробутку твого, їх молитву й благання і вчини, чого їм треба;
50e perdoa o teu povo que pecou contra ti, e todas as suas transgressões com que transgrediram contra ti; e concede-lhes misericórdia diante daqueles que os levaram cativos, para que tenham compaixão deles
50І помилуй твій нарід, у чому провинили вони тобі, й прости всї переступи їх проти тебе, й нехай змилосердяться до них ті, що позаймали їх у полонь, і пожалують їх;
51(pois eles são o teu povo e a tua herança, que tiraste do Egito, do meio da fornalha de ferro);
51Бо вони твій нарід і твоє наслїддє, що вивів їх єси з Египту, з тієї залїзної печі.
52para que os teus olhos estejam abertos à súplica do teu servo e à súplica do teu povo Israel, para os ouvires sempre que clamarem a ti.
52Нехай (уші й) очі твої будуть отворені на благаннє слуги твого й на молитву народу твого Ізраїля, щоб вислуховувати їх завсїди, коли вони взивати муть до тебе;
53Pois tu os separaste dentre todos os povos da terra para serem a tua herança, como falaste por meio de Moisés, teu servo, quando tiraste os nossos pais do Egito, ó Senhor DEUS.”
53Бо ти вилучив їх у наслїддє собі з усїх народів на землї, як се сказав єси через слугу твого Мойсея, коли виводив єси батьків наших із Египту, Владико Господи!
54E aconteceu que, quando Salomão terminou de fazer toda esta oração e súplica ao SENHOR, ele se levantou de diante do altar do SENHOR, de onde estava ajoelhado com as mãos estendidas para o céu.
54Як докінчив Соломон всї цї молитви й благання до Господа, піднявся він із перед жертівника Господнього, де стояв навколїшках із простягнутими у небо руками.
55Ele se pôs em pé e abençoou toda a assembleia de Israel em alta voz, dizendo:
55І ставши благословив усю громаду Ізраїля грімким голосом сими словами:
56“Bendito seja o SENHOR, que deu descanso ao seu povo Israel, segundo tudo o que prometeu. Não falhou nem uma só palavra de toda a sua boa promessa, que ele prometeu por meio de Moisés, seu servo.
56Благословен Господь, що надїлив нарід свій Ізраїля впокоєм, як обітував! Не зосталось марним нї одно слово з усїх величніх обітниць, що дав через раба свого Мойсея.
57Que o SENHOR, nosso Deus, esteja conosco, assim como esteve com os nossos pais. Que ele não nos deixe nem nos abandone,
57Нехай же буде з нами Бог наш, як він був із нашими батьками. Нехай не покидає нас і не відпихає нас.
58para que incline os nossos corações a ele, para andarmos em todos os seus caminhos, e guardarmos os seus mandamentos, os seus estatutos e as suas ordenanças, que ele ordenou aos nossos pais.
58Нехай прихиляє до себе серце наше, щоб ми ходили путьми його й пильнували заповідей його, установ його й законів його, що заповідав він батькам нашим.
59Que estas minhas palavras, com as quais fiz súplica diante do SENHOR, estejam perto do SENHOR, nosso Deus, de dia e de noite, para que ele defenda a causa do seu servo e a causa do seu povo Israel, conforme a necessidade de cada dia;
59І нехай будуть сї слова, що я промовив у молитві перед Господом, близькі Господеві, Богові нашому, в день і в ночі, щоб він подавав усе потрібне слузї свойму і народові свойму Ізраїлеві на всякий день,
60para que todos os povos da terra saibam que o SENHOR é Deus. Não há nenhum outro.
60Щоб усї народи на землї зрозуміли, що Господь є Богом, і нїхто инший;
61“Que o coração de vocês, portanto, seja perfeito para com o SENHOR, nosso Deus, para andarem nos seus estatutos e guardarem os seus mandamentos, como se vê neste dia.”
61І нехай серце ваше буде неподїльно віддане Господу, Богу нашому, щоб ми ходили в установах його і держали заповідї його, як се оце й дїється.
62O rei, e todo o Israel com ele, ofereceram sacrifícios diante do SENHOR.
62За сим царь і ввесь Ізраїль принесли жертву перед Господом.
63Salomão ofereceu como sacrifício de ofertas pacíficas, que ele ofereceu ao SENHOR, vinte e dois mil bois e cento e vinte mil ovelhas. Assim, o rei e todos os filhos de Israel dedicaram a casa do SENHOR.
63І принїс Соломон на мирню жертву Господеві двайцять і дві тисячі волів а сто двайцять тисяч овець. Сим робом осьвятили храм Господень царь і всї Ізрайлитяне.
64No mesmo dia, o rei consagrou o meio do pátio que estava diante da casa do SENHOR; pois ali ele ofereceu o holocausto, a oferta de cereais e a gordura das ofertas pacíficas, porque o altar de bronze que estava diante do SENHOR era muito pequeno para receber o holocausto, a oferta de cereais e a gordura das ofertas pacíficas.
64Того ж дня осьвятив царь середню часть двора перед храмом Господнїм, приносячи там усепалення, й хлїбову жертву й товщ на жертву мирню; бо мідяний жертівник, що стояв перед Господом, був надто малий, щоб на йому помістити всепаленнє й хлїбову жертву й тук жертви мирньої.
65Assim, Salomão celebrou a festa naquele tempo, e todo o Israel com ele, uma grande assembleia, desde a entrada de Hamate até o ribeiro do Egito, diante do SENHOR, nosso Deus, por sete dias e mais sete dias, totalizando catorze dias.
65І справив Соломон того часу сьвято й ввесь Ізраїль із ним, — збір величезний, що зійшовся від входу в Етам аж до ріки Египетської, перед Господом, Богом нашим, через сїм день і ще сїм день, то є через чотирнайцять день.
66No oitavo dia, ele despediu o povo; e eles abençoaram o rei, e foram para as suas tendas alegres e contentes de coração por toda a bondade que o SENHOR havia mostrado a Davi, seu servo, e a Israel, seu povo.
66На восьмий же день відпустив Соломон нарід. І благословили вони царя й розійшлись по домівках своїх, радїючи в серцї задля всього доброго, що виявив Господь слузї свойму Давидові й народові свойму Ізраїлеві.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.