Liber Numeri 24
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Cumque vidisset Balaam quod placeret Domino ut benediceret Israëli, nequaquam abiit ut ante perrexerat, ut augurium quæreret: sed dirigens contra desertum vultum suum,
1І побачив Білеам, що добре в очу в Господа благословити Ізраїля, і не пійшов, як перші рази, на ворожбу, а став лицем до степу.
2et elevans oculos, vidit Israël in tentoriis commorantem per tribus suas: et irruente in se spiritu Dei,
2І зняв Білеам очі, та й побачив Ізраїля, що таборивсь по поколїннях своїх, і зійшов на його дух Божий.
3assumpta parabola, ait: [Dixit Balaam filius Beor: dixit homo, cujus obturatus est oculus:
3І почав він приповідь свою і промовив: Білеам, син Беорія, до вас промовляє, той, кому, відкрились очі, рече і звіщає.
4dixit auditor sermonum Dei, qui visionem Omnipotentis intuitus est, qui cadit, et sic aperiuntur oculi ejus:
4Той рече, хто чув од Бога сї слова пророчі; всемогущого він бачив, і чув серед ночі.
5Quam pulchra tabernacula tua, Jacob, et tentoria tua, Israël !
5Ой Якове! що за гарні намети у тебе! Ізраїлю! Що за шатра в тебе таборові!
6ut valles nemorosæ, ut horti juxta fluvios irrigui, ut tabernacula quæ fixit Dominus, quasi cedri prope aquas.
6Мов долини розпростерлись пишно та роскішно, мов дуброви над рікою, що Господь садив їх; мов кедри понад водою високо знялися, розростаючись по всяк час надять, ваблять око.
7Fluet aqua de situla ejus, et semen illius erit in aquas multas. Tolletur propter Agag, rex ejus, et auferetur regnum illius.
7Лити меш ти воду з відер, щоб твоє насїннє виростало й процьвітало на впокійних водах. Царь його ще переважить і царя Агага; царство його візьме гору над всїма царствами.
8Deus eduxit illum de Ægypto, cujus fortitudo similis est rhinocerotis. Devorabunt gentes hostes illius, ossaque eorum confringent, et perforabunt sagittis.
8Вивів Бог його з Египту, силу однорожу; ворогів всїх пожере він, побє всї народи; поборовши їх потрощить костї в дикім полї; стрілами він повбиває усїх їх запеклих.
9Accubans dormivit ut leo, et quasi leæna, quam suscitare nullus audebit. Qui benedixerit tibi, erit et ipse benedictus: qui maledixerit, in maledictione reputabitur.]
9Ліг як лев він опочити, хто його розбудить? Благо, хто тобі радїє та благословляє; проклять, хто тебе не любить, клене, проклинає!
10Iratusque Balac contra Balaam, complosis manibus ait: Ad maledicendum inimicis meis vocavi te, quibus e contrario tertio benedixisti:
10І запалав гнївом Балак на Білеама, і сплесне він руками, і каже Балак Білеамові: Проклясти вороги мої покликав я тебе, і се навіть благословеннєм благословив єси їх оце вже три рази.
11revertere ad locum tuum. Decreveram quidem magnifice honorare te, sed Dominus privavit te honore disposito.
11Утїкай же до своєї домівки! Хотїв я шаною вшанувати тебе; та се вдержав тебе Господь од пошановання.
12Respondit Balaam ad Balac: Nonne nuntiis tuis, quos misisti ad me, dixi:
12І каже Білеам Балакові: Хиба ж я й послам твоїм, що посилав їх єси до мене, не казав:
13Si dederit mihi Balac plenam domum suam argenti et auri, non potero præterire sermonem Domini Dei mei, ut vel boni quid vel mali proferam ex corde meo: sed quidquid Dominus dixerit, hoc loquar?
13Коли б давав менї Балак будинок свій повен срібла та золота, не переступив би я слова Господнього, вчинити що доброго, чи лихого по своїй волї. Що промовить Господь, те й мушу мовляти.
14verumtamen pergens ad populum meum, dabo consilium, quid populus tuus populo huic faciat extremo tempore.
14Тепер ж оце йду до мого люду. Ходїмо, так виявлю тобі, що робити ме навпослї народ той з твоїм народом.
15Sumpta igitur parabola, rursum ait: [Dixit Balaam filius Beor: dixit homo, cujus obturatus est oculus:
15І почавши приповідь свою промовив він: Білеам се Беоренко рече-промовляє, той кому відкрито очі, рече і звіщає.
16dixit auditor sermonum Dei, qui novit doctrinam Altissimi, et visiones Omnipotentis videt, qui cadens apertos habet oculos:
16Той, хто чув од Бога слово в ночі, в сновидїннї, очі ж мав тодї закриті, а все ж таки бачив.
17Videbo eum, sed non modo: intuebor illum, sed non prope. Orietur stella ex Jacob, et consurget virga de Israël: et percutiet duces Moab, vastabitque omnes filios Seth.
17Бачу його перед віччу, тільки не сьогоднї, бачу його, та не зблизька, чую в мому дусї: сходить зоря із Якова, здіймається берло з Ізраїля, та й поламле Моабіям роги. Сетовим синам потужно черепи потрощить, і виски їм неощадно всїм порозбиває.
18Et erit Idumæa possessio ejus: hæreditas Seir cedet inimicis suis: Israël vero fortiter aget.
18Буде Едом із Сеїром у гіркій неволї, а Ізраїль добру славу дїлами здобуде.
19De Jacob erit qui dominetur, et perdat reliquias civitatis.]
19Із Якова вийде той, хто царів з їх престолів поскидає, і пустками городи поробить.
20Cumque vidisset Amalec, assumens parabolam, ait: [Principium gentium Amalec, cujus extrema perdentur.]
20Побачивши ж Амалика, почав ще одну приповідь: Первим Амалик зробився між всїма царствами, та до впадку похилився, і буде остатнїм.
21Vidit quoque Cinæum: et assumpta parabola, ait: [Robustum quidem est habitaculum tuum: sed si in petra posueris nidum tuum,
21А як побачив Кенїїв, сказав приповідь: Сїв ти, Кенїю, на скелї нерухомій твердо;
22et fueris electus de stirpe Cin, quamdiu poteris permanere? Assur enim capiet te.]
22Та Ассур тебе в тяжкую одведе неволю.
23Assumptaque parabola iterum locutus est: [Heu ! quis victurus est, quando ista faciet Deus?
23Тодї сказав ще приповідь: Горе, горе, хто на сьвітї буде пробувати, як Господь такий допустить допуст на потужних!
24Venient in trieribus de Italia: superabunt Assyrios, vastabuntque Hebræos, et ad extremum etiam ipsi peribunt.]
24Припливуть з Киттиму судна аж у тую землю, та й Ассурове звоюють, підневолять царство.
25Surrexitque Balaam, et reversus est in locum suum: Balac quoque via, qua venerat, rediit.
25І встав Білеам та й пійшов і став жити в домівцї своїй; Балак теж пійшов своєю дорогою.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.