Hebrews 3
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Wherefore, holy brethren, partakers of the heavenly vocation, consider the apostle and high priest of our confession, Jesus:
1Тим же, браттє сьвяте, поклику небесного спільники, вважайте на Посланика і Сьвятителя визнання нашого, на Христа Ісуса.
2Who is faithful to him that made him, as was also Moses in all his house.
2Вірен Він Тому, хто настановив Його, як і Мойсей у всьому домі Його:
3For this man was counted worthy of greater glory than Moses, by so much as he that hath built the house, hath greater honour than the house.
3більшої бо слави Сей над Мойсея сподобив ся, скільки більшу честь має, нїж будинок, той, хто збудував його.
4For every house is built by some man: but he that created all things, is God.
4Всякий бо будинок будує хтось, а хто все збудував, се Бог.
5And Moses indeed was faithful in all his house as a servant, for a testimony of those things which were to be said:
5І Мойсей же вірен у всьому домі Його, яко слуга, на сьвідченнє тому, що мало глаголатись;
6But Christ as the Son in his own house: which house are we, if we hold fast the confidence and glory of hope unto the end.
6Христос же, яко Син, в домі Його, котрого дім ми, коли свободу і похвалу надїї аж до кінця твердо держати мем.
7Wherefore, as the Holy Ghost saith: Today if you shall hear his voice,
7Тим же (яко ж глаголе Дух сьвятий): Сьогоднї, як голос мій почуєте,
8Harden not your hearts, as in the provocation; in the day of temptation in the desert,
8не закаменяйте сердець ваших, як в прогнїванню, в день спокуси в пустинї,
9Where your fathers tempted me, proved and saw my works,
9де спокушували мене батьки ваші, досьвідчались про мене, й видїли дїла мої сорок років.
10Forty years: for which cause I was offended with this generation, and I said: They always err in heart. And they have not known my ways,
10За се прогнївивсь я на рід той і сказав: Завсїди заблуджують серцем, і не пізнали вони доріг моїх;
11As I have sworn in my wrath: If they shall enter into my rest.
11так що поклявсь я в гнїві моїм: Чи (коли) ввійдуть вони в відпочинок мій.
12Take heed, brethren, lest perhaps there be in any of you an evil heart of unbelief, to depart from the living God.
12Остерегайтесь, браттє, щоб не було в кого з вас серце лукаве і невірне, та не відступило від Бога живого.
13But exhort one another every day, whilst it is called today, that none of you be hardened through the deceitfulness of sin.
13А вговорюйте один одного щодня, доки сьогоднї зоветь ся, щоб не став которий з вас запеклим через підступ гріха.
14For we are made partakers of Christ: yet so, if we hold the beginning of his substance firm unto the end.
14Бо ми стали ся спільниками Христовими, коли тільки початок істнування до кінця твердо додержимо.
15While it is said, Today if you shall hear his voice, harden not your hearts, as in that provocation.
15Коли (нам) глаголеть ся: „Сьогоднї, коли почуєте голос Його, не закаменяйте сердець ваших, як у прогнїванню.‟
16For some who heard did provoke: but not all that came out of Egypt by Moses.
16Деякі бо, чувши, прогнївали (Бога), тільки ж не всї, що вийшли з Єгипту з Мойсейом.
17And with whom was he offended forty years? Was it not with them that sinned, whose carcasses were overthrown in the desert?
17На кого ж Він гнївив ся сорок років? Чи не на тих, що грішили, котрих костї полягли в пустинї?
18And to whom did he swear, that they should not enter into his rest: but to them that were incredulous?
18Кому ж Він кляв ся, що не ввійдуть у впокій Його, коли не неслухняним?
19And we see that they could not enter in, because of unbelief.
19І бачимо, що не змогли ввійти за невірство.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.