Hebrews 4
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Let us fear therefore lest the promise being left of entering into his rest, any of you should be thought to be wanting.
1Біймо ся ж оце, щоб, коли зостаєть ся обітниця ввійти в покій Його, не явив ся хто з вас опізнившись.
2For unto us also it hath been declared, in like manner as unto them. But the word of hearing did not profit them, not being mixed with faith of those things they heard.
2Бо й нам благовіствовано, як і тим, тільки не було користне їм слово проповідї, не зєднавшись з вірою тих, що слухали Його.
3For we, who have believed, shall enter into rest; as he said: As I have sworn in my wrath; If they shall enter into my rest; and this indeed when the works from the foundation of the world were finished.
3Входимо бо в відпочинок ми, що увірували, яко ж рече: „Так що покляв ся я в гнїві моїм, що не ввійдуть в відпочинок мій,‟ хоч дїла від настання сьвіту скінчені.
4For in a certain place he spoke of the seventh day thus: And God rested the seventh day from all his works.
4Рече бо десь про семий день так: „І відпочив Бог дня семого від усїх дїл своїх.‟
5And in this place again: If they shall enter into my rest.
5І в сьому (місцї) знов: „Чи коли ввійдуть у відпочинок мій.‟
6Seeing then it remaineth that some are to enter into it, and they, to whom it was first preached, did not enter because of unbelief:
6Коли ж оставляєть ся, щоб деякі ввійшли в него, а котрим перше благовіствовано, не ввійшли за непослух;
7Again he limiteth a certain day, saying in David, Today, after so long a time, as it is above said: Today if you shall hear his voice, harden not your hearts.
7то знов означає якийсь день, „сьогоднї‟ глаголючи в Давидї, по стільких лїтах, яко ж було сказано: „Сьогоднї, як почуєте голос Його, не закаменяйте сердець ваших.‟
8For if Jesus had given them rest, he would never have afterwards spoken of another day.
8Бо коли б Ісус тих упокоїв, не говорив би про инший день після того.
9There remaineth therefore a day of rest for the people of God.
9Оце ж оставлено ще суботованнє людям божим.
10For he that is entered into his rest, the same also hath rested from his works, as God did from his.
10Хто бо ввійшов у відпочинок Його, той відпочив от дїл своїх, яко ж од своїх Бог.
11Let us hasten therefore to enter into that rest; lest any man fall into the same example of unbelief.
11Стараймо ся ж увійти в той відпочинок, щоб хто не впав тим же робом у недовірство.
12For the word of God is living and effectual, and more piercing than any two edged sword; and reaching unto the division of the soul and the spirit, of the joints also and the marrow, and is a discerner of the thoughts and intents of the heart.
12Живе бо слово Боже і дїйственне, і гостріще всякого обоюдного меча, і проходить аж до роздїлення душі і духа, членів і мозків, і розсуджує помишлення і думки серця.
13Neither is there any creature invisible in his sight: but all things are naked and open to his eyes, to whom our speech is.
13І нема творива невідомого перед Ним; усе ж наге і явне перед очима Його, про кого наше слово.
14Having therefore a great high priest that hath passed into the heavens, Jesus the Son of God: let us hold fast our confession.
14Маючи ж Архиєрея великого, що пройшов небеса, Ісуса Сина Божого, держімось визнання.
15For we have not a high priest, who can not have compassion on our infirmities: but one tempted in all things like as we are, without sin.
15Не маємо бо архиєрея, що не міг би болїти серцем у немощах наших, а такого, що дізнав усякої спокуси по подобию, окрім гріха.
16Let us go therefore with confidence to the throne of grace: that we may obtain mercy, and find grace in seasonable aid.
16Приступаймо ж з одвагою до престола благодати, щоб прийняти милость і знайти благодать на поміч зачасу.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.