Йоана 7
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Reina-Valera 1909
1І ходив Ісус після сього по Галилеї; не хотїв бо по Юдеї ходити, що шукали Його Жиди вбити.
1Y PASADAS estas cosas andaba Jesús en Galilea: que no quería andar en Judea, porque los Judíos procuraban matarle.
2Було ж близько Жидівське сьвято кучок.
2Y estaba cerca la fiesta de los Judíos, la de los tabernáculos.
3Казали ж до Него брати Його: Зійди звідсїля, та й іди в Юдею, щоб і ученики Твої видїли дїла Твої, що робиш.
3Y dijéronle sus hermanos: Pásate de aquí, y vete á Judea, para que también tus discípulos vean las obras que haces.
4Нїхто бо тайно нїчого не робить, шукаючи сам знаним бути. Коли таке робиш, то покажи себе сьвітові.
4Que ninguno que procura ser claro, hace algo en oculto. Si estas cosas haces, manifiéstate al mundo.
5Бо й брати Його не вірували в Него.
5Porque ni aun sus hermanos creían en él.
6Рече тодї їм Ісус: Пора моя ще не прийшла; ваша ж пора всякого часу готова.
6Díceles entonces Jesús: Mi tiempo aun no ha venido; mas vuestro tiempo siempre está presto.
7Не може сьвіт ненавидїти вас, мене ж ненавидить; бо я сьвідкую про него, що дїла його лихі.
7No puede el mundo aborreceros á vosotros; mas á mí me aborrece, porque yo doy testimonio de él, que sus obras son malas.
8Ви йдїть на се сьвято; я ще не пійду на те сьвято, бо пора моя ще не сповнилась.
8Vosotros subid á esta fiesta; yo no subo aún á esta fiesta, porque mi tiempo aun no es cumplido.
9Се сказавши їм, зіставсь у Галилеї.
9Y habiéndoles dicho esto, quedóse en Galilea.
10Як же пійшли брати Його, тодї й Він пійшов на сьвято, не явно, а якби потай.
10Mas como sus hermanos hubieron subido, entonces él también subió á la fiesta, no manifiestamente, sino como en secreto.
11Жиди ж шукали Його в сьвято, й казали: Де Він?
11Y buscábanle los Judíos en la fiesta, y decían: ¿Dónde está aquél?
12І було багато говірки про Него в народї: инші казали, що Він добрий; инші ж казали: Нї, а зводить народ.
12Y había grande murmullo de él entre la gente: porque unos decían: Bueno es; y otros decían: No, antes engaña á las gentes.
13Та нїхто явно не говорив про Него задля страху перед Жидами.
13Mas ninguno hablaba abiertamente de él, por miedo de los Judíos.
14Як же було в половинї сьвята, ввійшов Ісус у церкву, та й навчав.
14Y al medio de la fiesta subió Jesús al templo, y enseñaba.
15І дивувались Жиди, кажучи: Як Він писання знає, не вчившись?
15Y maravillábanse los Judíos, diciendo: ¿Cómo sabe éste letras, no habiendo aprendido?
16Озвав ся до них Ісус і рече: Моя наука не єсть моя, а Пославшого мене.
16Respondióles Jesús, y dijo: Mi doctrina no es mía, sino de aquél que me envió.
17Коли хто хоче волю Його чинити, знати ме про науку, чи від Бога вона, чи я від себе глаголю.
17El que quisiere hacer su voluntad, conocerá de la doctrina si viene de Dios, ó si yo hablo de mí mismo.
18Хто від себе говорить, слави своєї шукає; хто ж шукає слави Пославшого Його, Той правдивий, і неправди нема в Йому.
18El que habla de sí mismo, su propia gloria busca; mas el que busca la gloria del que le envió, éste es verdadero, y no hay en él injusticia.
19Хиба не Мойсей дав вам закон? а нїхто з вас не чинить закону. Чого шукаєте мене вбити?
19¿No os dió Moisés la ley, y ninguno de vosotros hace la ley? ¿Por qué me procuráis matar?
20Озвавсь народ і каже: Біса маєш; хто шукає вбити Тебе?
20Respondió la gente, y dijo: Demonio tienes: ¿quién te procura matar?
21Відказав Ісус і рече їм: Одно дїло зробив я, і всї дивуєтесь.
21Jesús respondió, y díjoles: Una obra hice, y todos os maravilláis.
22Мойсей дав вам обрізаннє (не, що від Мойсея воно, а від батьків); то й у суботу обрізуєте чоловіка.
22Cierto, Moisés os dió la circuncisión (no porque sea de Moisés, mas de los padres); y en sábado circuncidáis al hombre.
23Коли обрізаннє приймає чоловік у суботу, щоб не був зламаний закон Мойсеїв, чого на мене ремствуєте, що всього чоловіка уздоровив у суботу?
23Si recibe el hombre la circuncisión en sábado, para que la ley de Moisés no sea quebrantada, ¿os enojáis conmigo porque en sábado hice sano todo un hombre?
24Не судїть по виду, а праведний суд судїть.
24No juzguéis según lo que parece, mas juzgad justo juicio.
25Казали тодї деякі з Єрусалимцїв: Чи не се Той, що шукають убити Його?
25Decían entonces unos de los de Jerusalem: ¿No es éste al que buscan para matarlo?
26І ось явно говорить, і нїчого Йому не кажуть. Чи справдї не взнали князї, що Він справдї Христос?
26Y he aquí, habla públicamente, y no le dicen nada; ¿si habrán entendido verdaderamente los príncipes, que éste es el Cristo?
27Тільки ж ми Його знаємо, звідкіля Він; Христос же як прийде, нїхто не знати ме, звідкіля Він.
27Mas éste, sabemos de dónde es: y cuando viniere el Cristo, nadie sabrá de dónde sea.
28Покликне тодї в церкві Ісус, навчаючи й глаголючи: І мене знаєте, й знаєте, звідкіля я! а від себе не прийшов я, єсть же правдивий Пославший мене, котрого ви не знаєте.
28Entonces clamaba Jesús en el templo, enseñando y diciendo: Y á mí me conocéis, y sabéis de dónde soy; y no he venido de mí mismo; mas el que me envió es verdadero, al cual vosotros no conocéis.
29Я ж знаю Його, бо я від Него; й Той мене післав.
29Yo le conozco, porque de él soy, y él me envió.
30Шукали тодї, щоб схопити Його, та нїхто не зняв на Него руки, бо ще не прийшла година Його.
30Entonces procuraban prenderle; mas ninguno puso en él mano, porque aun no había venido su hora.
31Многі ж з народу увірували в Него, й казали: Що, як прийде Христос, чи більші сих ознак робити ме, які Сей зробив?
31Y muchos del pueblo creyeron en él, y decían: El Cristo, cuando viniere, ¿hará más señales que las que éste hace?
32Почули Фарисеї, що народ поговорював таке про Него, й післали Фарисеї та архиєреї слуги, щоб схопили Його.
32Los Fariseos oyeron á la gente que murmuraba de él estas cosas; y los príncipes de los sacerdotes y los Fariseos enviaron servidores que le prendiesen.
33Рече їм тодї Ісус: Ще малий час я з вами, й пійду до Пославшого мене.
33Y Jesús dijo: Aun un poco de tiempo estaré con vosotros, é iré al que me envió.
34Шукати мете мене, та й не знайдете; й де я, ви не зможете прийти.
34Me buscaréis, y no me hallaréis; y donde yo estaré, vosotros no podréis venir.
35Казали тодї Жиди між собою: Куди Він хоче йти, що ми не знайдемо Його? Чи не між розсипаних Геленян хоче йти та навчати Геленян?
35Entonces los Judíos dijeron entre sí: ¿A dónde se ha de ir éste que no le hallemos? ¿Se ha de ir á los esparcidos entre los Griegos, y á enseñar á los Griegos?
36Що се за слово, що каже: Шукати мете мене, та й не знайдете? і: Де я, ви не можете прийти?
36¿Qué dicho es éste que dijo: Me buscaréis, y no me hallaréis; y donde yo estaré, vosotros no podréis venir?
37В останнїй же великий день сьвята став Ісус, та й покликнув, глаголючи: Коли хто жаждує, нехай прийде до мене, та й пє.
37Mas en el postrer día grande de la fiesta, Jesús se ponía en pie y clamaba, diciendo: Si alguno tiene sed, venga á mí y beba.
38Хто вірує в мене, як рече писаннє, ріки води живої з черева його потечуть.
38El que cree en mí, como dice la Escritura, ríos de agua viva correrán de su vientre.
39Се ж глаголав про Духа, що мають прийняти віруючі в Него; ще бо не був (на них) Дух сьвятий, бо Ісус ще не прославив ся.
39(Y esto dijo del Espíritu que habían de recibir los que creyesen en él: pues aun no había venido el Espíritu Santo; porque Jesús no estaba aún glorificado.)
40Многі ж з народу, почувши се слово, сказали: Се справдї пророк,
40Entonces algunos de la multitud, oyendo este dicho, decían: Verdaderamente éste es el profeta.
41инші казали: Чи з Галилеї ж Христу приходити?
41Otros decían: Este es el Cristo. Algunos empero decían: ¿De Galilea ha de venir el Cristo?
42Чи не глаголе ж писаннє, що з насїння Давидового й з Витлеєма села, де був Давид, Христос прийде?
42¿No dice la Escritura, que de la simiente de David, y de la aldea de Bethlehem, de donde era David, vendrá el Cristo?
43Тодї повстало роздїленнє в народї через Него.
43Así que había disensión entre la gente acerca de él.
44Деякі ж з них хотїли схопити Його; тільки ж нїхто не зняв на Него рук.
44Y algunos de ellos querían prenderle; mas ninguno echó sobre él manos.
45Прийшли тодї слуги до архиєреїв та Фарисеїв, і казали їм вони: Чом не привели Його?
45Y los ministriles vinieron á los principales sacerdotes y á los Fariseos; y ellos les dijeron: ¿Por qué no le trajisteis?
46Відказали слуги: Нїколи так не говорив чоловік, як Сей чоловік.
46Los ministriles respondieron: Nunca ha hablado hombre así como este hombre.
47Відказали тодї їм Фарисеї: Чи й вас не зведено?
47Entonces los Fariseos les respondieron: ¿Estáis también vosotros engañados?
48Хиба хто з князїв увірував у Него, або з Фарисеїв?
48¿Ha creído en él alguno de los príncipes, ó de los Fariseos?
49А сей народ, що не знає закону, проклятий.
49Mas estos comunales que no saben la ley, malditos son.
50Каже Никодим до них, котрий приходив у ночі до Него, бувши один з них:
50Díceles Nicodemo (el que vino á él de noche, el cual era uno de ellos):
51Чи закон наш судить чоловіка, коли не вислухає його перше й не знає, що робить?
51¿Juzga nuestra ley á hombre, si primero no oyere de él, y entendiere lo que ha hecho?
52Озвались вони й казали йому: Чи й ти з Галилеї єси? Пошукай і подивись, що пророк з Галилеї не встає.
52Respondieron y dijéronle: ¿Eres tú también Galileo? Escudriña y ve que de Galilea nunca se levantó profeta.
53І пійшов кожен до дому свого.
53Y fuése cada uno á su casa.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.