Йоана 7
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Clementine Vulgate, 1598
1І ходив Ісус після сього по Галилеї; не хотїв бо по Юдеї ходити, що шукали Його Жиди вбити.
1Post hæc autem ambulabat Jesus in Galilæam: non enim volebat in Judæam ambulare, quia quærebant eum Judæi interficere.
2Було ж близько Жидівське сьвято кучок.
2Erat autem in proximo dies festus Judæorum, Scenopegia.
3Казали ж до Него брати Його: Зійди звідсїля, та й іди в Юдею, щоб і ученики Твої видїли дїла Твої, що робиш.
3Dixerunt autem ad eum fratres ejus: Transi hinc, et vade in Judæam, ut et discipuli tui videant opera tua, quæ facis.
4Нїхто бо тайно нїчого не робить, шукаючи сам знаним бути. Коли таке робиш, то покажи себе сьвітові.
4Nemo quippe in occulto quid facit, et quærit ipse in palam esse: si hæc facis, manifesta teipsum mundo.
5Бо й брати Його не вірували в Него.
5Neque enim fratres ejus credebant in eum.
6Рече тодї їм Ісус: Пора моя ще не прийшла; ваша ж пора всякого часу готова.
6Dicit ergo eis Jesus: Tempus meum nondum advenit: tempus autem vestrum semper est paratum.
7Не може сьвіт ненавидїти вас, мене ж ненавидить; бо я сьвідкую про него, що дїла його лихі.
7Non potest mundus odisse vos: me autem odit, quia ego testimonium perhibeo de illo quod opera ejus mala sunt.
8Ви йдїть на се сьвято; я ще не пійду на те сьвято, бо пора моя ще не сповнилась.
8Vos ascendite ad diem festum hunc, ego autem non ascendo ad diem festum istum: quia meum tempus nondum impletum est.
9Се сказавши їм, зіставсь у Галилеї.
9Hæc cum dixisset, ipse mansit in Galilæa.
10Як же пійшли брати Його, тодї й Він пійшов на сьвято, не явно, а якби потай.
10Ut autem ascenderunt fratres ejus, tunc et ipse ascendit ad diem festum non manifeste, sed quasi in occulto.
11Жиди ж шукали Його в сьвято, й казали: Де Він?
11Judæi ergo quærebant eum in die festo, et dicebant: Ubi est ille?
12І було багато говірки про Него в народї: инші казали, що Він добрий; инші ж казали: Нї, а зводить народ.
12Et murmur multum erat in turba de eo. Quidam enim dicebant: Quia bonus est. Alii autem dicebant: Non, sed seducit turbas.
13Та нїхто явно не говорив про Него задля страху перед Жидами.
13Nemo tamen palam loquebatur de illo propter metum Judæorum.
14Як же було в половинї сьвята, ввійшов Ісус у церкву, та й навчав.
14Jam autem die festo mediante, ascendit Jesus in templum, et docebat.
15І дивувались Жиди, кажучи: Як Він писання знає, не вчившись?
15Et mirabantur Judæi, dicentes: Quomodo hic litteras scit, cum non didicerit?
16Озвав ся до них Ісус і рече: Моя наука не єсть моя, а Пославшого мене.
16Respondit eis Jesus, et dixit: Mea doctrina non est mea, sed ejus qui misit me.
17Коли хто хоче волю Його чинити, знати ме про науку, чи від Бога вона, чи я від себе глаголю.
17Si quis voluerit voluntatem ejus facere, cognoscet de doctrina, utrum ex Deo sit, an ego a meipso loquar.
18Хто від себе говорить, слави своєї шукає; хто ж шукає слави Пославшого Його, Той правдивий, і неправди нема в Йому.
18Qui a semetipso loquitur, gloriam propriam quærit; qui autem quærit gloriam ejus qui misit eum, hic verax est, et injustitia in illo non est.
19Хиба не Мойсей дав вам закон? а нїхто з вас не чинить закону. Чого шукаєте мене вбити?
19Nonne Moyses dedit vobis legem: et nemo ex vobis facit legem?
20Озвавсь народ і каже: Біса маєш; хто шукає вбити Тебе?
20Quid me quæritis interficere? Respondit turba, et dixit: Dæmonium habes: quis te quæret interficere?
21Відказав Ісус і рече їм: Одно дїло зробив я, і всї дивуєтесь.
21Respondit Jesus et dixit eis: Unum opus feci, et omnes miramini:
22Мойсей дав вам обрізаннє (не, що від Мойсея воно, а від батьків); то й у суботу обрізуєте чоловіка.
22propterea Moyses dedit vobis circumcisionem (non quia ex Moyse est, sed ex patribus), et in sabbato circumciditis hominem.
23Коли обрізаннє приймає чоловік у суботу, щоб не був зламаний закон Мойсеїв, чого на мене ремствуєте, що всього чоловіка уздоровив у суботу?
23Si circumcisionem accipit homo in sabbato, ut non solvatur lex Moysi: mihi indignamini quia totum hominem sanum feci in sabbato?
24Не судїть по виду, а праведний суд судїть.
24Nolite judicare secundum faciem, sed justum judicium judicate.
25Казали тодї деякі з Єрусалимцїв: Чи не се Той, що шукають убити Його?
25Dicebant ergo quidam ex Jerosolymis: Nonne hic est, quem quærunt interficere?
26І ось явно говорить, і нїчого Йому не кажуть. Чи справдї не взнали князї, що Він справдї Христос?
26et ecce palam loquitur, et nihil ei dicunt. Numquid vere cognoverunt principes quia hic est Christus?
27Тільки ж ми Його знаємо, звідкіля Він; Христос же як прийде, нїхто не знати ме, звідкіля Він.
27Sed hunc scimus unde sit: Christus autem cum venerit, nemo scit unde sit.
28Покликне тодї в церкві Ісус, навчаючи й глаголючи: І мене знаєте, й знаєте, звідкіля я! а від себе не прийшов я, єсть же правдивий Пославший мене, котрого ви не знаєте.
28Clamabat ergo Jesus in templo docens, et dicens: Et me scitis, et unde sim scitis: et a meipso non veni, sed est verus qui misit me, quem vos nescitis.
29Я ж знаю Його, бо я від Него; й Той мене післав.
29Ego scio eum: quia ab ipso sum, et ipse me misit.
30Шукали тодї, щоб схопити Його, та нїхто не зняв на Него руки, бо ще не прийшла година Його.
30Quærebant ergo eum apprehendere: et nemo misit in illum manus, quia nondum venerat hora ejus.
31Многі ж з народу увірували в Него, й казали: Що, як прийде Христос, чи більші сих ознак робити ме, які Сей зробив?
31De turba autem multi crediderunt in eum, et dicebant: Christus cum venerit, numquid plura signa faciet quam quæ hic facit?
32Почули Фарисеї, що народ поговорював таке про Него, й післали Фарисеї та архиєреї слуги, щоб схопили Його.
32Audierunt pharisæi turbam murmurantem de illo hæc: et miserunt principes et pharisæi ministros ut apprehenderent eum.
33Рече їм тодї Ісус: Ще малий час я з вами, й пійду до Пославшого мене.
33Dixit ergo eis Jesus: Adhuc modicum tempus vobiscum sum: et vado ad eum qui me misit.
34Шукати мете мене, та й не знайдете; й де я, ви не зможете прийти.
34Quæretis me, et non invenietis: et ubi ego sum, vos non potestis venire.
35Казали тодї Жиди між собою: Куди Він хоче йти, що ми не знайдемо Його? Чи не між розсипаних Геленян хоче йти та навчати Геленян?
35Dixerunt ergo Judæi ad semetipsos: Quo hic iturus est, quia non inveniemus eum? numquid in dispersionem gentium iturus est, et docturus gentes?
36Що се за слово, що каже: Шукати мете мене, та й не знайдете? і: Де я, ви не можете прийти?
36quis est hic sermo, quem dixit: Quæretis me, et non invenietis: et ubi sum ego, vos non potestis venire?
37В останнїй же великий день сьвята став Ісус, та й покликнув, глаголючи: Коли хто жаждує, нехай прийде до мене, та й пє.
37In novissimo autem die magno festivitatis stabat Jesus, et clamabat dicens: Si quis sitit, veniat ad me et bibat.
38Хто вірує в мене, як рече писаннє, ріки води живої з черева його потечуть.
38Qui credit in me, sicut dicit Scriptura, flumina de ventre ejus fluent aquæ vivæ.
39Се ж глаголав про Духа, що мають прийняти віруючі в Него; ще бо не був (на них) Дух сьвятий, бо Ісус ще не прославив ся.
39Hoc autem dixit de Spiritu, quem accepturi erant credentes in eum: nondum enim erat Spiritus datus, quia Jesus nondum erat glorificatus.
40Многі ж з народу, почувши се слово, сказали: Се справдї пророк,
40Ex illa ergo turba cum audissent hos sermones ejus, dicebant: Hic est vere propheta.
41инші казали: Чи з Галилеї ж Христу приходити?
41Alii dicebant: Hic est Christus. Quidam autem dicebant: Numquid a Galilæa venit Christus?
42Чи не глаголе ж писаннє, що з насїння Давидового й з Витлеєма села, де був Давид, Христос прийде?
42nonne Scriptura dicit: Quia ex semine David, et de Bethlehem castello, ubi erat David, venit Christus?
43Тодї повстало роздїленнє в народї через Него.
43Dissensio itaque facta est in turba propter eum.
44Деякі ж з них хотїли схопити Його; тільки ж нїхто не зняв на Него рук.
44Quidam autem ex ipsis volebant apprehendere eum: sed nemo misit super eum manus.
45Прийшли тодї слуги до архиєреїв та Фарисеїв, і казали їм вони: Чом не привели Його?
45Venerunt ergo ministri ad pontifices et pharisæos. Et dixerunt eis illi: Quare non adduxistis illum?
46Відказали слуги: Нїколи так не говорив чоловік, як Сей чоловік.
46Responderunt ministri: Numquam sic locutus est homo, sicut hic homo.
47Відказали тодї їм Фарисеї: Чи й вас не зведено?
47Responderunt ergo eis pharisæi: Numquid et vos seducti estis?
48Хиба хто з князїв увірував у Него, або з Фарисеїв?
48numquid ex principibus aliquis credidit in eum, aut ex pharisæis?
49А сей народ, що не знає закону, проклятий.
49sed turba hæc, quæ non novit legem, maledicti sunt.
50Каже Никодим до них, котрий приходив у ночі до Него, бувши один з них:
50Dixit Nicodemus ad eos, ille qui venit ad eum nocte, qui unus erat ex ipsis:
51Чи закон наш судить чоловіка, коли не вислухає його перше й не знає, що робить?
51Numquid lex nostra judicat hominem, nisi prius audierit ab ipso, et cognoverit quid faciat?
52Озвались вони й казали йому: Чи й ти з Галилеї єси? Пошукай і подивись, що пророк з Галилеї не встає.
52Responderunt, et dixerunt ei: Numquid et tu Galilæus es? scrutare Scripturas, et vide quia a Galilæa propheta non surgit.
53І пійшов кожен до дому свого.
53Et reversi sunt unusquisque in domum suam.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.