Йоана 7
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Kralice Bible (1613)
1І ходив Ісус після сього по Галилеї; не хотїв бо по Юдеї ходити, що шукали Його Жиди вбити.
1Potom pak chodil Ježíš po Galilei; nebo nechtěl býti v Judstvu, protože ho hledali Židé zabíti.
2Було ж близько Жидівське сьвято кучок.
2A byl blízko svátek Židovský, památka stánků.
3Казали ж до Него брати Його: Зійди звідсїля, та й іди в Юдею, щоб і ученики Твої видїли дїла Твої, що робиш.
3Tedy řekli jemu bratří jeho: Vyjdi odsud, a jdi do Judstva, ať i učedlníci tvoji vidí skutky tvé, kteréž činíš.
4Нїхто бо тайно нїчого не робить, шукаючи сам знаним бути. Коли таке робиш, то покажи себе сьвітові.
4Nižádný zajisté v skrytě nic nedělá, kdož chce vidín býti. Protož ty, činíš-li takové věci, zjeviž se světu.
5Бо й брати Його не вірували в Него.
5Nebo ani bratří jeho nevěřili v něho.
6Рече тодї їм Ісус: Пора моя ще не прийшла; ваша ж пора всякого часу готова.
6I dí jim Ježíš: Èas můj ještě nepřišel, ale čas váš vždycky jest hotov.
7Не може сьвіт ненавидїти вас, мене ж ненавидить; бо я сьвідкую про него, що дїла його лихі.
7Nemůžeť vás svět nenáviděti, ale mneť nenávidí; nebo já svědectví vydávám o něm, že skutkové jeho zlí jsou.
8Ви йдїть на се сьвято; я ще не пійду на те сьвято, бо пора моя ще не сповнилась.
8Vy jděte k svátku tomuto. Jáť ještě nepůjdu k svátku tomuto, nebo čas můj ještě se nenaplnil.
9Се сказавши їм, зіставсь у Галилеї.
9To pověděv jim, zůstal v Galilei.
10Як же пійшли брати Його, тодї й Він пійшов на сьвято, не явно, а якби потай.
10A když odešli bratří jeho, tedy i on šel k svátku, ne zjevně, ale jako ukrytě.
11Жиди ж шукали Його в сьвято, й казали: Де Він?
11Židé pak hledali ho v svátek, a pravili: Kde jest onen?
12І було багато говірки про Него в народї: инші казали, що Він добрий; инші ж казали: Нї, а зводить народ.
12A mnoho řečí bylo o něm v zástupu. Nebo někteří pravili, že dobrý jest, a jiní pravili: Není, ale svodí zástup.
13Та нїхто явно не говорив про Него задля страху перед Жидами.
13Žádný však o něm nemluvil zjevně pro bázeň Židů.
14Як же було в половинї сьвята, ввійшов Ісус у церкву, та й навчав.
14Když pak již polovici svátku se vykonalo, vstoupil Ježíš do chrámu, a učil.
15І дивувались Жиди, кажучи: Як Він писання знає, не вчившись?
15I divili se Židé, řkouce: Kterak tento Písmo umí, neučiv se?
16Озвав ся до них Ісус і рече: Моя наука не єсть моя, а Пославшого мене.
16Odpověděl jim Ježíš a řekl: Mé učení neníť mé, ale toho, jenž mne poslal.
17Коли хто хоче волю Його чинити, знати ме про науку, чи від Бога вона, чи я від себе глаголю.
17Bude-li kdo chtíti vůli jeho činiti, tenť bude uměti rozeznati, jest-li to učení z Boha, čili mluvím já sám od sebe.
18Хто від себе говорить, слави своєї шукає; хто ж шукає слави Пославшого Його, Той правдивий, і неправди нема в Йому.
18Kdoť sám od sebe mluví, chvály své vlastní hledá, ale kdož hledá chvály toho, kterýž ho poslal, tenť pravdomluvný jest, a nepravosti v něm není.
19Хиба не Мойсей дав вам закон? а нїхто з вас не чинить закону. Чого шукаєте мене вбити?
19Však Mojžíš dal vám Zákon? a žádný z vás neplní Zákona? Proč mne hledáte zamordovati?
20Озвавсь народ і каже: Біса маєш; хто шукає вбити Тебе?
20Odpověděl zástup a řekl: Ïábelství máš. Kdo tě hledá zamordovati?
21Відказав Ісус і рече їм: Одно дїло зробив я, і всї дивуєтесь.
21Odpověděl Ježíš a řekl jim: Jeden skutek učinil jsem, a všickni se tomu divíte.
22Мойсей дав вам обрізаннє (не, що від Мойсея воно, а від батьків); то й у суботу обрізуєте чоловіка.
22Mojžíš vydal vám obřízku, (ne že by z Mojžíše byla, ale z otců,) a v sobotu obřezujete člověka.
23Коли обрізаннє приймає чоловік у суботу, щоб не був зламаний закон Мойсеїв, чого на мене ремствуєте, що всього чоловіка уздоровив у суботу?
23Poněvadž člověk obřízku přijímá i v sobotu, aby nebyl rušen Zákon Mojžíšův, proč pak se na mne hněváte, že jsem celého člověka uzdravil v sobotu?
24Не судїть по виду, а праведний суд судїть.
24Nesuďte podle osoby, ale spravedlivý soud suďte.
25Казали тодї деякі з Єрусалимцїв: Чи не се Той, що шукають убити Його?
25Tedy někteří z Jeruzalémských pravili: Zdaliž toto není ten, kteréhož hledají zabíti?
26І ось явно говорить, і нїчого Йому не кажуть. Чи справдї не взнали князї, що Він справдї Христос?
26A aj, svobodně mluví, a nic mu neříkají. Zdali jsou již právě poznali knížata, že tento jest právě Kristus?
27Тільки ж ми Його знаємо, звідкіля Він; Христос же як прийде, нїхто не знати ме, звідкіля Він.
27Ale o tomto víme, odkud jest, Kristus pak když přijde, žádný nebude věděti, odkud by byl.
28Покликне тодї в церкві Ісус, навчаючи й глаголючи: І мене знаєте, й знаєте, звідкіля я! а від себе не прийшов я, єсть же правдивий Пославший мене, котрого ви не знаєте.
28I volal Ježíš v chrámě, uče a řka: I mne znáte, i odkud jsem, víte. A všakť jsem nepřišel sám od sebe, ale jestiť pravdomluvný, kterýž mne poslal, jehož vy neznáte.
29Я ж знаю Його, бо я від Него; й Той мене післав.
29Ale já znám jej, nebo od něho jsem, a on mne poslal.
30Шукали тодї, щоб схопити Його, та нїхто не зняв на Него руки, бо ще не прийшла година Його.
30I hledali ho jíti, ale žádný nevztáhl ruky na něho, nebo ještě byla nepřišla hodina jeho.
31Многі ж з народу увірували в Него, й казали: Що, як прийде Христос, чи більші сих ознак робити ме, які Сей зробив?
31Z zástupu pak mnozí uvěřili v něj, a pravili: Kristus když přijde, zdali více divů činiti bude nad ty, kteréž tento činí?
32Почули Фарисеї, що народ поговорював таке про Него, й післали Фарисеї та архиєреї слуги, щоб схопили Його.
32Slyšeli pak farizeové zástup, an o něm takové věci rozmlouvá, i poslali farizeové a přední kněží služebníky, aby jej jali.
33Рече їм тодї Ісус: Ще малий час я з вами, й пійду до Пославшого мене.
33Tedy řekl jim Ježíš: Ještě maličký čas jsem s vámi, potom odejdu k tomu, jenž mne poslal.
34Шукати мете мене, та й не знайдете; й де я, ви не зможете прийти.
34Hledati mne budete, a nenaleznete, a kdež já budu, vy tam nemůžte přijíti.
35Казали тодї Жиди між собою: Куди Він хоче йти, що ми не знайдемо Його? Чи не між розсипаних Геленян хоче йти та навчати Геленян?
35I řekli Židé k sobě vespolek: Kam tento půjde, že my ho nenalezneme? Zdali v rozptýlení pohanů půjde, a bude učiti pohany?
36Що се за слово, що каже: Шукати мете мене, та й не знайдете? і: Де я, ви не можете прийти?
36Jaká jest to řeč, kterouž promluvil: Hledati mne budete, a nenaleznete, a kdež já budu, vy nemůžete přijíti?
37В останнїй же великий день сьвята став Ісус, та й покликнув, глаголючи: Коли хто жаждує, нехай прийде до мене, та й пє.
37V poslední pak den ten veliký svátku toho, stál Ježíš a volal, řka: Žízní-li kdo, pojď ke mně, a napij se.
38Хто вірує в мене, як рече писаннє, ріки води живої з черева його потечуть.
38Kdož věří ve mne, jakož dí Písmo, řeky z života jeho poplynou vody živé.
39Се ж глаголав про Духа, що мають прийняти віруючі в Него; ще бо не був (на них) Дух сьвятий, бо Ісус ще не прославив ся.
39(A to řekl o Duchu svatém, kteréhož měli přijíti věřící v něho; nebo ještě nebyl dán Duch svatý, protože ještě Ježíš nebyl oslaven.)
40Многі ж з народу, почувши се слово, сказали: Се справдї пророк,
40Tedy mnozí z zástupu uslyševše tu řeč, pravili: Tentoť jest právě prorok.
41инші казали: Чи з Галилеї ж Христу приходити?
41Jiní pravili: Tentoť jest Kristus. Ale někteří pravili: Zdaliž od Galilee přijde Kristus?
42Чи не глаголе ж писаннє, що з насїння Давидового й з Витлеєма села, де був Давид, Христос прийде?
42Zdaž nedí písmo, že z semene Davidova a z Betléma městečka, kdež býval David, přijíti má Kristus?
43Тодї повстало роздїленнє в народї через Него.
43A tak různice v zástupu stala se pro něj.
44Деякі ж з них хотїли схопити Його; тільки ж нїхто не зняв на Него рук.
44Někteří pak z nich chtěli ho jíti, ale žádný nevztáhl ruky na něj.
45Прийшли тодї слуги до архиєреїв та Фарисеїв, і казали їм вони: Чом не привели Його?
45Tedy přišli služebníci k předním kněžím a k farizeům, i řekli jim oni: Proč jste ho nepřivedli?
46Відказали слуги: Нїколи так не говорив чоловік, як Сей чоловік.
46Odpověděli služebníci: Nikdy tak člověk nemluvil, jako tento člověk.
47Відказали тодї їм Фарисеї: Чи й вас не зведено?
47I odpověděli jim farizeové: Zdali i vy jste svedeni?
48Хиба хто з князїв увірував у Него, або з Фарисеїв?
48Zdaliž kdo z knížat uvěřil v něho anebo z farizeů?
49А сей народ, що не знає закону, проклятий.
49Než zástup ten, kterýž nezná Zákona. Zlořečeníť jsou.
50Каже Никодим до них, котрий приходив у ночі до Него, бувши один з них:
50I dí k nim Nikodém, ten, jenž byl přišel k němu v noci, kterýž byl jeden z nich:
51Чи закон наш судить чоловіка, коли не вислухає його перше й не знає, що робить?
51Zdali Zákon náš soudí člověka, leč prve uslyší od něho a zví, co by činil?
52Озвались вони й казали йому: Чи й ти з Галилеї єси? Пошукай і подивись, що пророк з Галилеї не встає.
52Odpověděli a řekli jemu: Zdali i ty Galilejský jsi? Ptej se, žeť žádný prorok od Galilee nepovstal.
53І пійшов кожен до дому свого.
53I šel jeden každý do domu svého.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.