2 Мойсея 21
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Modern Hebrew Bible
1А се суди, що обявиш перед ними:
1ואלה המשפטים אשר תשים לפניהם׃
2Коли купиш раба Єврея, шість год нехай прослужить, а на семий вийде на волю, дармо.
2כי תקנה עבד עברי שש שנים יעבד ובשבעת יצא לחפשי חנם׃
3Коли сам прийде до тебе, сам і на волю вийде, коли ж він мав жінку, і жінка його вийде з ним.
3אם בגפו יבא בגפו יצא אם בעל אשה הוא ויצאה אשתו עמו׃
4Коли пан його дав йому жінку, та вродила вона йому сини й дочки, дак жінка і дїти її будуть панові, він же вийде сам один.
4אם אדניו יתן לו אשה וילדה לו בנים או בנות האשה וילדיה תהיה לאדניה והוא יצא בגפו׃
5Коли ж казати ме раб: Люблю я пана, жінку мою і дїти мої, не хочу виходити сам на волю;
5ואם אמר יאמר העבד אהבתי את אדני את אשתי ואת בני לא אצא חפשי׃
6Тодї приведе його пан його до суддїв і поставить коло дверей або одвірка та й проколе пан його вухо йому шилом, і служити ме той йому до віку.
6והגישו אדניו אל האלהים והגישו אל הדלת או אל המזוזה ורצע אדניו את אזנו במרצע ועבדו לעלם׃
7А коли хто продасть дочку свою як рабиню, дак не виходити ме вона, як виходять раби.
7וכי ימכר איש את בתו לאמה לא תצא כצאת העבדים׃
8І коли не до вподоби вона панові свойму, що призначив її для себе, дак нехай дозволить її викупити: народові чужому не мати ме права продавати її, він бо ошукав її.
8אם רעה בעיני אדניה אשר לא יעדה והפדה לעם נכרי לא ימשל למכרה בבגדו בה׃
9А коли синові свойму призначив її, дак по праву дочки мусить чинить із нею.
9ואם לבנו ייעדנה כמשפט הבנות יעשה לה׃
10Коли ж другу візьме йому, не мати ме права поменьшити харч її, платтє її, і мужне життє її.
10אם אחרת יקח לו שארה כסותה וענתה לא יגרע׃
11А коли б сї три речі не додержав, дак можна ій вийти дармо без окупу.
11ואם שלש אלה לא יעשה לה ויצאה חנם אין כסף׃
12Хто вдарить чоловіка так, що той умре, скарати його смертю.
12מכה איש ומת מות יומת׃
13Коли ж він зробив се ненароком, а Бог підвів під його руку, дак я призначу тобі місто, куди втекти йому.
13ואשר לא צדה והאלהים אנה לידו ושמתי לך מקום אשר ינוס שמה׃
14А хто задумав на близьного свого душогубство зрадливим робом, і від жертівника мого мусиш узяти його, щоб скарати смертю.
14וכי יזד איש על רעהו להרגו בערמה מעם מזבחי תקחנו למות׃
15І хто вдарить батька свого, смертю скарати його.
15ומכה אביו ואמו מות יומת׃
16І хто вкраде людину та продасть, або знайдеться вона в руках його, того скарати смертю.
16וגנב איש ומכרו ונמצא בידו מות יומת׃
17І хто проклинати ме батька свого і матїр свою, того скарати смертю.
17ומקלל אביו ואמו מות יומת׃
18І коли посваряться люде, та й вдарить одно одного каменюкою чи кулаком, і той не вмре, а лежати ме в недузї:
18וכי יריבן אנשים והכה איש את רעהו באבן או באגרף ולא ימות ונפל למשכב׃
19Коли встане і ходити ме з палицею своєю, дак шкодника вивязати з сієї справи; тільки має за втрату часу заплатити і вигоїти його зовсїм.
19אם יקום והתהלך בחוץ על משענתו ונקה המכה רק שבתו יתן ורפא ירפא׃
20Коли хто вдарить раба чи рабиню свою палицею, і вмре під його рукою, притма треба відомстити за се.
20וכי יכה איש את עבדו או את אמתו בשבט ומת תחת ידו נקם ינקם׃
21Однакже, коли день або два проживе, дак не годиться мститись; бо він за його гроші.
21אך אם יום או יומים יעמד לא יקם כי כספו הוא׃
22І коли сваряться чоловіки, та потурбують вагітну молодицю, і скине дитину вона, та не буде шкоди, наложити на виноватого пеню, яку наложить жінчин чоловік, і заплатить по присудї суддїв.
22וכי ינצו אנשים ונגפו אשה הרה ויצאו ילדיה ולא יהיה אסון ענוש יענש כאשר ישית עליו בעל האשה ונתן בפללים׃
23А коли буде шкода, тодї мусить оддати душу за душу.
23ואם אסון יהיה ונתתה נפש תחת נפש׃
24Око за око, зуба за зуба.
24עין תחת עין שן תחת שן יד תחת יד רגל תחת רגל׃
25Опечину за опечину, рану за рану, синяка за синяка.
25כויה תחת כויה פצע תחת פצע חבורה תחת חבורה׃
26І коли хто вдарить в око раба свого, чи в око рабиню свою, і зопсує, на волю мусить випустить його за око його.
26וכי יכה איש את עין עבדו או את עין אמתו ושחתה לחפשי ישלחנו תחת עינו׃
27І коли вибє зуба рабові свойму, або рабинї своїй, на волю випустить його за зуба його.
27ואם שן עבדו או שן אמתו יפיל לחפשי ישלחנו תחת שנו׃
28І коли вколе скотина мужчину чи женьщину й умре, каміннєм побити мусять скотину та й не їсти муть мясива її; чия ж скотина той неповинен.
28וכי יגח שור את איש או את אשה ומת סקול יסקל השור ולא יאכל את בשרו ובעל השור נקי׃
29А коли віл бився перше і осьвідчено було господареві його, та не вберіг він його, і вмер мужчина чи женщина, вола мусять побити каміннєм, і господарь його мусить згинути.
29ואם שור נגח הוא מתמל שלשם והועד בבעליו ולא ישמרנו והמית איש או אשה השור יסקל וגם בעליו יומת׃
30Коли наложять викуп на його, мусить він дати за визвол душі своєї, щоб нї положено на його.
30אם כפר יושת עליו ונתן פדין נפשו ככל אשר יושת עליו׃
31Чи сина заколе він, чи дочку заколе, по сьому присуду чинити з ним.
31או בן יגח או בת יגח כמשפט הזה יעשה לו׃
32Коли ж раба чи рабиню вбє скотина, мусить дати властитель срібла трийцять секлїв панові, а скотину вбити каміннєм.
32אם עבד יגח השור או אמה כסף שלשים שקלים יתן לאדניו והשור יסקל׃
33А коли розкриє хто яму, або викопає хто яму, та й не закриє, і впаде туди віл чи осел,
33וכי יפתח איש בור או כי יכרה איש בר ולא יכסנו ונפל שמה שור או חמור׃
34Властитель ями заплатить за се; вернути мусить він грошима господареві його, а мертве буде йому.
34בעל הבור ישלם כסף ישיב לבעליו והמת יהיה לו׃
35А коли чия скотина поранить скотину другого, і та здохне, дак продадуть скотину живу, та й подїлять по полам гроші за її, та й здохлу пополам подїлять.
35וכי יגף שור איש את שור רעהו ומת ומכרו את השור החי וחצו את כספו וגם את המת יחצון׃
36Коли ж було знаттє, що віл бився перше, і не вберіг його господарь його, дак мусить віддати вола за вола, мертвий же йому буде.
36או נודע כי שור נגח הוא מתמול שלשם ולא ישמרנו בעליו שלם ישלם שור תחת השור והמת יהיה לו׃
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.