2 Царів 22
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Вісїм год було Йосії, як він настав царем, а трийцять і один рік царював у Ерусалимі. Матїр його звали Едида Адаївна, з Бозкафи.
1Иосия авя опт ань кынд с-а фэкут ымпэрат ши а домнит трейзечь ши уну де ань ла Иерусалим. Мама са се кема Иедида, фата луй Адая, дин Боцкат.
2І чинив він те, що було Господеві до вподоби, й ходив як раз дорогою предка свого Давида й не хибив з неї нї праворуч, нї лїворуч.
2Ел а фэкут че есте бине ынаинтя Домнулуй ши а умблат ын тоатэ каля татэлуй сэу Давид; ну с-а абэтут де ла еа нич ла дряпта, нич ла стынга.
3У вісїмнайцятому ж роцї царя Йосії послав царь писаря Шафана, сина Азаліїного, Мешулламенка, у храм Господень, повелїваючи:
3Ын анул ал оптспрезечеля ал ымпэратулуй Иосия, ымпэратул а тримис ын Каса Домнулуй пе Шафан, логофэтул, фиул луй Ацалия, фиул луй Мешулам. Ел й-а зис:
4Ійди до первосьвященника Хелкії, нехай він перелїчить гроші, що приношено в храм Господень, і що сторожі порогові зібрали від народу,
4„Суе-те ла мареле преот Хилкия ши спуне-й сэ стрынгэ арӂинтул адус ын Каса Домнулуй, пе каре л-ау примит де ла попор чей че пэзеск прагул.
5І нехай передадуть їх наставникам ремісників, приставленим до храму Господнього, а сї нехай роздадуть їх робітникам в дому Господньому на направу попсованого в храму,
5Сэ се дя арӂинтул ачеста ын мыниле мештерилор ынсэрчинаць ку лукраря ын Каса Домнулуй. Ши сэ-л дя челор че лукрязэ ла дреӂеря стрикэчунилор Касей Домнулуй,
6Теслям, каменотесам та мурарям, та й на закуп дерева й тесаного каміння до направи храму;
6ануме: дулгерилор, зидарилор ши петрарилор, пентру кумпэрэтуриле де лемн ши де петре чоплите требуитоаре пентру дреӂеря стрикэчунилор касей.
7Однакже не требувати від них рахунку з грошей переданих у їх руки, бо вони орудують чесно.
7Дар сэ ну ли се чарэ сокотялэ де арӂинтул дат ын мыниле лор, кэч ей лукрязэ чинстит.”
8І сказав первосьвященник писареві Шафанові: Я знайшов книгу закону в дому Господньому. І подав Хелкія Шафанові книгу, й той читав її.
8Атунч, мареле преот Хилкия а зис луй Шафан, логофэтул: „Ам гэсит картя леӂий ын Каса Домнулуй.” Ши Хилкия а дат картя луй Шафан, ши Шафан а читит-о.
9І вернувся писарь Шафан до царя, й здав цареві справу, говорючи: Слуги твої взяли гроші, що знайшлись у храму, й передали їх наставникам над роботами, приставленим до храму Господнього.
9Апой, логофэтул Шафан с-а дус сэ дя сокотялэ ымпэратулуй ши а зис: „Служиторий тэй ау стрынс арӂинтул каре се афла ын касэ ши л-ау дат ын мыниле мештерилор ынсэрчинаць ку фачеря лукрэрий ын Каса Домнулуй.”
10І оповідав писарь Шафан цареві: Сьвященник Хелкія дав менї книгу. І читав її Шафан перед царем.
10Шафан, логофэтул, а май спус ымпэратулуй: „Преотул Хилкия мь-а дат о карте.” Ши Шафан а читит-о ынаинтя ымпэратулуй.
11Почувши царь слова книги закону, роздер одежу на собі.
11Кынд а аузит ымпэратул кувинтеле дин картя леӂий, шь-а сфышият хайнеле.
12І повелїв царь сьвященникові Хелкії та Ахикамові Шафаненкові, та Ахборові Михеєнкові, та писареві Шафанові, та Асаїї, слузї царському, говорючи:
12Ши ымпэратул а дат порунка ачаста преотулуй Хилкия, луй Ахикам, фиул луй Шафан, луй Акбор, фиул луй Мика, луй Шафан, логофэтул, ши луй Асая, служиторул ымпэратулуй:
13Ійдїте й поспитайте Господа за мене й за нарід і за всю Юдею що до слів сієї книги, що знайдено; великий бо гнїв Господень запалав на нас за те, що батьки наші не слухали словес книги сієї, щоб так притьма чинити, як нам приписано.
13„Дучеци-вэ ши ынтребаць пе Домнул пентру мине, пентру попор ши пентру Иуда, ку привире ла кувинтеле кэрций ачестея каре с-а гэсит, кэч маре есте мыния Домнулуй, каре с-а апринс ымпотрива ноастрэ, пентру кэ пэринций ноштри н-ау аскултат де кувинтеле кэрций ачестея ши н-ау ымплинит тот че не есте порунчит ын еа.”
14І пійшов сьвященник Хелкія з Ахикамом, Ахбором, Шафаном й Асаїєю до пророчицї Олдами, жони Шаллумової, сина Тикви Хархасенка, доглядника одеж, — жила ж вона в Ерусалимі, в другій частї — й розмовляли вони з нею.
14Преотул Хилкия, Ахикам, Акбор, Шафан ши Асая с-ау дус ла пророчица Хулда, неваста луй Шалум, фиул луй Тиква, фиул луй Хархас, пэзиторул вешминтелор. Еа локуя ла Иерусалим, ын чялалтэ махала а четэций. Дупэ че й-ау ворбит,
15І промовила вона до них: Так говорить Господь, Бог Ізрайлїв: Скажіте чоловікові, що вас до мене послав:
15еа ле-а зис: „Аша ворбеште Домнул Думнезеул луй Исраел: ‘Спунець омулуй каре в-а тримис ла мине:
16Тако глаголе Господь: Ось я наведу лихо на се місце й на осадники його, — всї погрози в книзї, що прочитав царь Юдейський.
16«Аша ворбеште Домнул: ‹Ятэ, вой тримите ненорочирь асупра локулуй ачестуя ши асупра локуиторилор луй, дупэ тоате кувинтеле кэрций пе каре а читит-о ымпэратул луй Иуда.
17За те, що покинули мене та й кадять иншим богам, щоб мене підпалювати на гнїв усїма вчинками рук своїх, запалав гнїв мій проти місця сього та й не погасне.
17Пентру кэ М-ау пэрэсит ши ау адус тэмые алтор думнезей, мыниинду-Мэ прин тоате лукрэриле мынилор лор, мыния Мя с-а апринс ымпотрива локулуй ачестуя ши ну се ва стинӂе.›»
18Цареві ж Юдейському, що вас послав поспитати Господа, скажіте: Так говорить Господь, Бог Ізрайлїв, що до слів, які ти чув:
18Дар сэ спунець ымпэратулуй луй Иуда, каре в-а тримис сэ ынтребаць пе Домнул: «Аша ворбеште Домнул Думнезеул луй Исраел деспре кувинтеле пе каре ле-ай аузит:
19Що твоє серце помякшало й ти впокорився перед Господом, як почув єси, що я висказав проти сього місця й осадників його, що вони викличуть страх і прокляттє, та що роздер єси одежу на собі й плакав передо мною, за се й я вислухав тебе, — говорить Господь.
19‹Пентру кэ ци с-а мишкат инима, пентру кэ те-ай смерит ынаинтя Домнулуй кынд ай аузит че ам спус ымпотрива ачестуй лок ши ымпотрива локуиторилор луй, каре вор ажунӂе де спаймэ ши де блестем, ши пентру кэ ць-ай сфышият хайнеле ши ай плынс ынаинтя Мя, ши Еу ам аузит›, зиче Домнул.
20Оце ж я прилучу тебе до батьків твоїх, і ти спочнеш в твойму гробовищі в мирі, а очі твої не побачать всїх злигоднїв, що я наведу на се місце. І принесли вони цареві відповідь.
20‹Де ачея, ятэ, те вой адэуга ла пэринций тэй, вей фи адэугат ын паче ын мормынтул тэу ши ну-ць вор ведя окий тоате ненорочириле пе каре ле вой адуче асупра локулуй ачестуя.›»’” Ей ау адус ымпэратулуй рэспунсул ачеста.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.