2 Царів 22
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Tongan Bible, Revised West Version
1Вісїм год було Йосії, як він настав царем, а трийцять і один рік царював у Ерусалимі. Матїр його звали Едида Адаївна, з Бозкафи.
1Naʻe valu taʻu ʻae motuʻa ʻo Sosaia ʻi heʻene kamata ʻene pule, pea naʻe pule ia ʻi he taʻu ʻe tolungofulu ma taha ʻi Selūsalema. Pea ko e hingoa ʻo ʻene faʻē ko Sitita, ko e ʻofefine ʻo ʻAtaaia ʻo Posikate.
2І чинив він те, що було Господеві до вподоби, й ходив як раз дорогою предка свого Давида й не хибив з неї нї праворуч, нї лїворуч.
2Pea naʻe fai lelei ia, ʻi he ʻao ʻo Sihova, pea naʻa ne ʻalu ʻi he ngaahi hala kotoa pē ʻo Tevita ko ʻene tamai, pea naʻe ʻikai tafoki ia mei ai ki he nima toʻomataʻu pe ki he toʻohema.
3У вісїмнайцятому ж роцї царя Йосії послав царь писаря Шафана, сина Азаліїного, Мешулламенка, у храм Господень, повелїваючи:
3¶ Pea ʻi hono hongofulu ma valu ʻoe taʻu ʻoe tuʻi ko Sosaia, naʻe fekau ai ʻe he tuʻi ʻa Safani ko e foha ʻo ʻAsalia, ko e foha ʻo Mesulami, ko e tangata tohi, ki he fale ʻo Sihova ʻo pehē,
4Ійди до первосьвященника Хелкії, нехай він перелїчить гроші, що приношено в храм Господень, і що сторожі порогові зібрали від народу,
4“ʻAlu hake kia Hilikia ko e taulaʻeiki lahi, koeʻuhi ke ne lau ʻae siliva ʻaia kuo ʻomi ki he fale ʻo Sihova, ʻaia kuo tānaki ʻe he kau leʻo matapā mei he kakai:
5І нехай передадуть їх наставникам ремісників, приставленим до храму Господнього, а сї нехай роздадуть їх робітникам в дому Господньому на направу попсованого в храму,
5Pea tuku ke nau ʻatu ia ki he nima ʻokinautolu ʻoku fai ʻae ngāue, ʻakinautolu ʻoku ekinaki ʻi he tauhi fale ʻo Sihova: pea tuku ke nau ʻatu ia ki he kau ngāue ʻoku ngāue ʻi he fale ʻo Sihova, ke nau ngaohi ke lelei ʻae ngaahi potu maumau ʻoe fale,
6Теслям, каменотесам та мурарям, та й на закуп дерева й тесаного каміння до направи храму;
6Ki he kau tufunga ʻakau, mo e kau langa fale, mo e kau tufunga maka, pea ke fakatau ʻae ngaahi ʻakau, mo e ngaahi maka kuo tātā ke ngaohi ʻaki ʻae fale.
7Однакже не требувати від них рахунку з грошей переданих у їх руки, бо вони орудують чесно.
7Ka naʻe ʻikai ha ʻeke ʻe fai kiate kinautolu ʻi he ngaahi paʻanga naʻe ʻatu ki honau nima, koeʻuhi naʻa nau fai angatonu pe.”
8І сказав первосьвященник писареві Шафанові: Я знайшов книгу закону в дому Господньому. І подав Хелкія Шафанові книгу, й той читав її.
8¶ Pea naʻe pehē ʻe Hilikia ko e taulaʻeiki lahi kia Safani ko e tangata tohi, “Kuo u ʻilo ʻae tohi ʻoe fono ʻi he fale ʻo Sihova.” Pea naʻe ʻatu ʻe Hilikia ʻae tohi kia Safani, pea naʻa ne lau ia.
9І вернувся писарь Шафан до царя, й здав цареві справу, говорючи: Слуги твої взяли гроші, що знайшлись у храму, й передали їх наставникам над роботами, приставленим до храму Господнього.
9Pea naʻe haʻu ʻa Safani ko e tangata tohi ki he tuʻi, pea ne toe ʻomi ʻae lea ki he tuʻi, ʻo pehē, “Kuo tānaki ʻe hoʻo kau tamaioʻeiki ʻae ngaahi paʻanga naʻe ʻilo ʻi he fale, pea kuo ʻatu ia ki he nima ʻokinautolu ʻoku fai ʻae ngāue, ʻakinautolu ʻoku ekinaki ʻi he fale ʻo Sihova.”
10І оповідав писарь Шафан цареві: Сьвященник Хелкія дав менї книгу. І читав її Шафан перед царем.
10Pea naʻe fakahā ʻe Safani ko e tangata tohi ki he tuʻi, ʻo pehē, “Kuo tuku kiate au ʻe Hilikia ko e taulaʻeiki ha tohi.” Pea naʻe lau ia ʻe Safani ʻi he ʻao ʻoe tuʻi.
11Почувши царь слова книги закону, роздер одежу на собі.
11Pea ʻi he fanongo ʻae tuʻi ki he ngaahi lea ʻi he tohi ʻoe fono, naʻa ne haehae hono ngaahi kofu.
12І повелїв царь сьвященникові Хелкії та Ахикамові Шафаненкові, та Ахборові Михеєнкові, та писареві Шафанові, та Асаїї, слузї царському, говорючи:
12Pea naʻe fekau ʻe he tuʻi kia Hilikia ko e taulaʻeiki, mo ʻAhikami ko e foha ʻo Safani, mo ʻAkipoa ko e foha ʻo Mikaia, mo Safani ko e tangata tohi, mo ʻAsahia ko e tamaioʻeiki ʻae tuʻi, ʻo pehē,
13Ійдїте й поспитайте Господа за мене й за нарід і за всю Юдею що до слів сієї книги, що знайдено; великий бо гнїв Господень запалав на нас за те, що батьки наші не слухали словес книги сієї, щоб так притьма чинити, як нам приписано.
13“Mou ʻalu, pea fehuʻi kia Sihova koeʻuhi ko au, pea mo e kakai pea mo Siuta, ʻi he ngaahi lea ʻae tohi kuo ʻilo ni: he kuo lahi ʻae houhau ʻa Sihova ʻaia kuo tupu kiate kitautolu, ko e meʻa ʻi he ʻikai tokanga ʻa ʻetau ngaahi tamai ki he ngaahi lea ʻoe tohi, ke fai ʻo fakatatau ki he meʻa kotoa pē kuo tohi kiate kitautolu.”
14І пійшов сьвященник Хелкія з Ахикамом, Ахбором, Шафаном й Асаїєю до пророчицї Олдами, жони Шаллумової, сина Тикви Хархасенка, доглядника одеж, — жила ж вона в Ерусалимі, в другій частї — й розмовляли вони з нею.
14Ko ia naʻe ʻalu ai ʻa Hilikia ko e taulaʻeiki, mo ʻAhikami, mo ʻAkipoa, mo Safani, mo ʻAsahia kia Hulita ko e fefine palōfita, ko e uaifi ʻo Salumi, ko e foha ʻo Tikiva, ko e foha ʻo Hahasi, ko e tauhi ʻoe fale tukunga kofu: (pea naʻe nofo ia ʻi Selūsalema ʻi he fale ako:) pea naʻa nau alea mo ia.
15І промовила вона до них: Так говорить Господь, Бог Ізрайлїв: Скажіте чоловікові, що вас до мене послав:
15Pea naʻe pehē ʻe ia kiate kinautolu, “ʻOku pehē ʻe Sihova ko e ʻOtua ʻo ʻIsileli, Tala ki he tangata naʻa ne fekauʻi ʻakimoutolu kiate au,
16Тако глаголе Господь: Ось я наведу лихо на се місце й на осадники його, — всї погрози в книзї, що прочитав царь Юдейський.
16ʻOku pehē mai ʻe Sihova, Vakai te u ʻomi ʻae kovi ki he potu ni, pea ki hono kakai, ʻio, ʻae ngaahi lea kotoa pē ʻae tohi ʻaia kuo lau ʻe he tuʻi ʻo Siuta:
17За те, що покинули мене та й кадять иншим богам, щоб мене підпалювати на гнїв усїма вчинками рук своїх, запалав гнїв мій проти місця сього та й не погасне.
17Ko e meʻa ʻi heʻenau liʻaki au, pea kuo nau tutu ʻae meʻa namu kakala ki he ngaahi ʻotua kehe, koeʻuhi ke nau fakatupu ʻeku houhau ʻaki ʻae ngaahi ngāue kotoa pē ʻa honau nima: ko ia ʻe tupu ai ʻeku houhau ki he potu ni, pea ʻe ʻikai fuʻifuʻiʻi.
18Цареві ж Юдейському, що вас послав поспитати Господа, скажіте: Так говорить Господь, Бог Ізрайлїв, що до слів, які ти чув:
18Ka te mou lea ki he tuʻi ʻo Siuta ʻaia naʻa ne fekauʻi ʻakimoutolu ke fehuʻi kia Sihova, ʻo pehē, ʻOku pehē mai ʻe Sihova ko e ʻOtua ʻo ʻIsileli, Ko e meʻa ʻi he ngaahi lea ʻaia kuo ke ongoʻi:
19Що твоє серце помякшало й ти впокорився перед Господом, як почув єси, що я висказав проти сього місця й осадників його, що вони викличуть страх і прокляттє, та що роздер єси одежу на собі й плакав передо мною, за се й я вислухав тебе, — говорить Господь.
19Koeʻuhi naʻe ongongofua ho loto, pea kuo ke fakavaivaiʻi koe ʻi he ʻao ʻo Sihova, ʻi hoʻo fanongo ʻaia naʻaku lea ki ai ki he potu ni, pea ki hono kakai, koeʻuhi ke nau hoko ko e ʻauhia, mo e malaʻia, pea kuo ke haehae ho ngaahi kofu, pea tangi ʻi hoku ʻao; ʻoku pehē ʻe Sihova, Kuo u ongoʻi koe foki.”
20Оце ж я прилучу тебе до батьків твоїх, і ти спочнеш в твойму гробовищі в мирі, а очі твої не побачать всїх злигоднїв, що я наведу на се місце. І принесли вони цареві відповідь.
20Ko ia, vakai, Te u fakataha koe mo hoʻo ngaahi tamai, pea ʻe tānaki koe ki ho tanuʻanga ʻi he melino; pea ʻe ʻikai mamata ʻe ho mata ki he kovi kotoa pē ʻaia te u ʻomi ki he potu ni. Pea naʻa nau toe ʻomi mo e lea ki he tuʻi.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.