2 Царів 8
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Елисей розмовляв з молодицею, що воскресив сина її, й рече їй: Збирайся й ійди з твоїми домівниками звідсї та й зупинись денебудь, де зможеш, бо Господь нашле семилїтню голоднечу на сю землю.
1Елисей а зис фемеий пе ал кэрей фиу ыл ынвиясе: „Скоалэ-те, ду-те, ту ши каса та, ши локуеште пентру о време унде вей путя, кэч Домнул ва тримите о фоамете де шапте ань песте царэ, ши фоаметя а ши ынчепут.”
2Знялась тодї молодиця та й учинила по слову чоловіка Божого, й пійшла з домовниками своїми звідти та й пробувала сїм лїт в Филистійській землї.
2Фемея с-а скулат ши а фэкут дупэ кувынтул омулуй луй Думнезеу: а плекат, еа ши каса ей, ши а локуит шапте ань ын цара филистенилор.
3Як уплив же семий рік, вернулась молодиця з Филистійської землї та й прийшла просити царя про свою господу й поля свої.
3Дупэ шапте ань, фемея с-а ынторс дин цара филистенилор ши с-а дус сэ роаӂе пе ымпэрат пентру каса ши огорул ей.
4Царь же саме тодї розмовляв із Гієзієм, слугою чоловіка Божого, та й каже: Роскажи ж менї про всї великі дїла, які вчинив Елисей.
4Ымпэратул стэтя де ворбэ ку Гехази, служиторул омулуй луй Думнезеу, ши зичя: „Историсеште-мь, те рог, тоате лукруриле марь пе каре ле-а фэкут Елисей.”
5Тим часом, як він росказував цареві, що той мертвого оживив, появилась молодиця, що її сина він оживив, щоб шукати в царя помочі про свою господу й поля. І каже Гієзій: Пане мій, царю, оце й є та молодиця, а се її син, що Елисей воскресив його!
5Ши, пе кынд историся ымпэратулуй кум ынвиясе пе ун морт, токмай а венит фемея пе ал кэрей фиу ыл ынвиясе Елисей сэ роаӂе пе ымпэрат пентру каса ши огорул ей. Гехази а зис: „Ымпэрате, домнул меу, ятэ фемея ши ятэ фиул ей пе каре л-а ынвият Елисей.”
6І поспитав царь у молодицї, а вона розказала йому. І дав їй царь одного дворака та й повелїв йому: Гледи, щоб усе, що до неї належить, а до того й усю користь із її нив вернено їй з того часу, як покинула землю, аж по сей день!
6Ымпэратул а ынтребат пе фемее, ши еа й-а историсит фаптул. Апой ымпэратул й-а дат ун дрегэтор, кэруя й-а зис: „Везь сэ се дя ынапой тот че есте ал фемеий ачестея, ку тоате венитуриле огорулуй, дин зиуа кынд а пэрэсит цара ши пынэ акум!”
7І пійшов Елисей у Дамаск, саме як Бенадад, царь Сирийський, лежав у недузї. Як же йому сказано: Прийшов сюди чоловік Божий,
7Елисей с-а ынторс ла Дамаск. Бен-Хадад, ымпэратул Сирией, ера болнав. Ши л-ау ынштиинцат зикынд: „Омул луй Думнезеу а венит аич!”
8Каже царь Азаїлові: Візьми з собою гостинцї, йди зустріч Божому чоловікові та й поспитай через його в Господа, чи я одужаю з сієї недуги моєї.
8Ымпэратул а зис луй Хазаел: „Я ку тине ун дар ши ду-те ынаинтя омулуй луй Думнезеу. Ынтрябэ прин ел пе Домнул ши зи: ‘Мэ вой тэмэдуи де боала ачаста?’”
9І пійшов Азаїл зустріч йому, взявши з собою гостинцї, всякі дорогощі Дамаські, скілько сорок верблюдів могли понести, й, прийшовши, став перед ним та й промовив: Син твій Бенадад, царь Сирийський, послав мене до тебе поспитати: Чи одужаю я з сієї недуги моєї?
9Хазаел с-а дус ынаинтя луй Елисей, луынд ку ел ун дар – тот че ера май бун ын Дамаск: патрузечь де кэмиле ынкэркате. Кынд а ажунс, с-а ынфэцишат ынаинтя луй ши а зис: „Фиул тэу Бен-Хадад, ымпэратул Сирией, мэ тримите ла тине сэ те ынтреб: ‘Мэ вой тэмэдуи де боала ачаста?’”
10І відказав йому Елисей: Йди, скажи йому: Одужаєш, хоч Господь виявив менї, що він мусить умерти.
10Елисей й-а рэспунс: „Ду-те ши спуне-й: ‘Те вей тэмэдуи’, мэкар кэ Домнул мь-а дескоперит кэ ва мури.”
11І вдививсь (Елисей) в його, так що він аж занепокоївся, і заплакав чоловік Божий.
11Омул луй Думнезеу шь-а пиронит привиря асупра луй Хазаел ши с-а уйтат цинтэ ла ел мултэ време, апой а плынс.
12І питає в його Азаїл: Чого ти плачеш, добродїю? І відказав він: Бо знаю, яке ти лихо заподїєш Ізрайлеві. Утверджені їх городи пустиш ти пожаром, а їх молодїж побєш мечем, дїтвору їх пороздоптуєш, і вагітних жінок розтинати меш.
12Хазаел а зис: „Пентру че плынӂе домнул меу?” Ши Елисей а рэспунс: „Пентру кэ штиу рэул пе каре-л вей фаче копиилор луй Исраел: вей пуне фок четэцилор ынтэрите але лор, вей учиде ку сабия пе тинерий лор, вей здроби пе прунчий лор ши вей спинтека пынтечеле фемеилор ынсэрчинате.”
13І відказав Азаїл: Хто ж такий раб твій, я, пес, щоб таке страшне чинити? І рече Елисей: Господь указав менї в тобі царя Сирийського.
13Хазаел а зис: „Дар че есте робул тэу, кынеле ачеста, ка сэ факэ лукрурь аша де марь?” Ши Елисей а зис: „Домнул мь-а дескоперит кэ вей фи ымпэрат ал Сирией.”
14От і пійшов собі він од Елисея, а як прийшов до свого пана, питає сей: Що сказав Елисей? І відповів: Казав, що ти одужаєш.
14Хазаел а плекат де ла Елисей ши с-а ынторс ла стэпынул сэу, каре й-а зис: „Че ць-а спус Елисей?” Ши ел а рэспунс: „Мь-а спус кэ те вей тэмэдуи!”
15На другий же день узяв він покривало, намочив його в водї та й розпростер на його лицї, і він умер, а Азаїл зробився намість його царем.
15А доуа зи, Хазаел а луат о ынвелитоаре, пе каре а ынмуят-о ын апэ, ши а ынтинс-о пе фаца ымпэратулуй, каре а мурит. Ши, ын локул луй, а домнит Хазаел.
16І зробився в пятому роцї Йорама Ахабенка, царя Ізрайлевого, царем Йорам, син Йосафатів, царя Юдиного.
16Ын ал чинчиля ан ал луй Иорам, фиул луй Ахаб, ымпэратул луй Исраел, а ынчепут сэ домняскэ Иорам, фиул луй Иосафат, ымпэратул луй Иуда.
17Трийцять і два роки було віку його, як зробився царем, а царював вісїм год у Ерусалимі.
17Авя трейзечь ши дой де ань кынд с-а фэкут ымпэрат ши а домнит опт ань ла Иерусалим.
18І ходив він дорогою царів Ізраїлських, як чинив дом Ахабів, бо держав дочку Ахабову, й чинив те, що було Господеві не до вподоби.
18Ел а умблат ын каля ымпэрацилор луй Исраел, кум фэкусе каса луй Ахаб, кэч авя де невастэ пе о фатэ а луй Ахаб, ши а фэкут че есте рэу ынаинтя Домнулуй.
19Та Господь не хотїв вигубити Юду задля раба свого Давида, бо він обітував йому дати сьвіточ в дїтях його по всї часи.
19Дар Домнул н-а воит сэ нимичяскэ пе Иуда, дин причина робулуй Сэу Давид, дупэ фэгэдуинца пе каре й-о фэкусе кэ-й ва да тотдяуна о луминэ принтре фиий сэй.
20Під його царюваннєм визволились Едомії зпід верховоду Юдиного та й поставили царя над собою.
20Пе время са, Едом с-а рэскулат ымпотрива стэпынирий луй Иуда ши ау пус ун ымпэрат песте ей.
21І двинув Йорам з усїма боєвими возами під Заїр, і піднявсь уночі та й побив Ідуміїв, що держали його в облязї, й їх начальників над колесницями, а люд повтїкав додому.
21Иорам а трекут ла Цаир ку тоате кареле луй. Скулынду-се ноаптя, а бэтут пе едомиць, каре-л ынконжурау, ши пе кэпетенииле карелор, ши попорул а фуӂит ын кортурь.
22Та відпали Едомії зпід верховоду Юдиного по сей день. Тодї ж відпала й Либна.
22Рэскоала Едомулуй ымпотрива стэпынирий луй Иуда а цинут пынэ ын зиуа де азь. Либна с-а рэскулат тот ын ачелашь тимп.
23Проче про Йорама й про все, що він творив, прописано в книзї лїтописній царів Юдиних.
23Челелалте фапте але луй Иорам ши тот че а фэкут ел ну сунт скрисе оаре ын Картя Кроничилор ымпэрацилор луй Иуда?
24І спочив Йорам із батьками своїми й поховано його коло батьків його в Давидовому городї, а син його Охозія зробився царем намість його.
24Иорам а адормит ку пэринций сэй ши а фост ынгропат ку пэринций сэй ын четатя луй Давид. Ши, ын локул луй, а домнит фиул сэу Ахазия.
25У двайцятому роцї Йорамовому Ахабенковому, царя Ізрайлевого, настав царем Охозія, син Йорама, царя Юдейського.
25Ын ал дойспрезечеля ан ал луй Иорам, фиул луй Ахаб, ымпэратул луй Исраел, а ынчепут сэ домняскэ Ахазия, фиул луй Иорам, ымпэратул луй Иуда.
26Двайцять і два годи було віку Охозієвого, як він став царем, а царював один рік у Ерусалимі. Матїр його звалась Готолїя, внука Амбрієва, царя Ізраїлського.
26Ахазия авя доуэзечь ши дой де ань кынд а ажунс ымпэрат ши а домнит ун ан ла Иерусалим. Мама са се кема Аталия, фата луй Омри, ымпэратул луй Исраел.
27І ходив він дорогою дому Ахабового, й чинив те, що було Господеві не до вподоби, як і дом Ахабів, бо був посвоячений із домом Ахабовим.
27Ел а умблат ын каля касей луй Ахаб ши а фэкут че есте рэу ынаинтя Домнулуй, ка ши каса луй Ахаб, кэч ера ӂинереле касей луй Ахаб.
28І двинув він із Йорамом Ахабенком на війну проти Азаїла, царя Сирийського, під Рамот у Галаадї; та Сирийцї поранили Йорама.
28Ел а мерс ку Иорам, фиул луй Ахаб, ла рэзбой ымпотрива луй Хазаел, ымпэратул Сирией, ла Рамот дин Галаад. Ши сириений ау рэнит пе Иорам.
29І вернувсь царь Йорам у Езреель, щоб вигоювати рани, що задали йому Сирийцї в Рамотї, як воював із Азаїлем, царем Сирийським. І прийшов був Охозія Йораменко, царь Юдин, одвідати в Езреелї Йорама Ахабенка, бо він лежав у недузї.
29Ымпэратул Иорам с-а ынторс сэ се тэмэдуяскэ ла Изреел де рэниле пе каре и ле фэкусерэ сириений ла Рама, кынд се бэтя ымпотрива луй Хазаел, ымпэратул Сирией. Ахазия, фиул луй Иорам, ымпэратул луй Иуда, с-а коборыт сэ вадэ пе Иорам, фиул луй Ахаб, ла Изреел, пентру кэ ера болнав.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.