2 Коринтян 2
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Louis Segond 1910
1Розсудив же я сам із собою се, щоб знов у смутку до вас не прийти.
1Je résolus donc en moi-même de ne pas retourner chez vous dans la tristesse.
2Бо коли я завдаю смутку вам, то хто мене розвеселить, як не той, хто засмучений через мене.
2Car si je vous attriste, qui peut me réjouir, sinon celui qui est attristé par moi?
3І написав вам се, щоб, прийшовши не мав смутку від тих, котрими годилось би менї веселитись, певен будучи про всїх вас, що моя радість для всїх вас.
3J’ai écrit comme je l’ai fait pour ne pas éprouver, à mon arrivée, de la tristesse de la part de ceux qui devaient me donner de la joie, ayant en vous tous cette confiance que ma joie est la vôtre à tous.
4Бо з великого горя, і туги серця написав я вам з многими сьлїзми, не щоб ви смуткували, а щоб пізнали любов, котрої в мене пребагато до вас.
4C’est dans une grande affliction, le cœur angoissé, et avec beaucoup de larmes, que je vous ai écrit, non pas afin que vous fussiez attristés, mais afin que vous connussiez l’amour extrême que j’ai pour vous.
5Коли ж хто засмутив, не мене засмутив, а від части (щоб не отягчив я) і всїх вас.
5Si quelqu’un a été une cause de tristesse, ce n’est pas moi qu’il a attristé, c’est vous tous, du moins en partie, pour ne rien exagérer.
6Доволї такому сієї кари від многих.
6Il suffit pour cet homme du châtiment qui lui a été infligé par le plus grand nombre,
7Так що напротив лучче простїть і утїште, щоб надто великий сум не пожер такого.
7en sorte que vous devez bien plutôt lui pardonner et le consoler, de peur qu’il ne soit accablé par une tristesse excessive.
8Тим же благаю вас, обявіть любов до него.
8Je vous exhorte donc à faire acte de charité envers lui;
9На те бо й писав я, щоб мати доказ од вас, чи у всьому ви слухняні.
9car je vous ai écrit aussi dans le but de connaître, en vous mettant à l’épreuve, si vous êtes obéissants en toutes choses.
10Кому ж ви прощаєте, тому й я; бо й я, коли що кому простив, то ради вас перед лицем Христа,
10Or, à qui vous pardonnez, je pardonne aussi; et ce que j’ai pardonné, si j’ai pardonné quelque chose, c’est à cause de vous, en présence de Christ,
11щоб не подужав нас сатана; бо нам відомі задуми його.
11afin de ne pas laisser à Satan l’avantage sur nous, car nous n’ignorons pas ses desseins.
12Прийшовши ж у Трояду на благовістє Христове, як відчинено менї двері в Господї,
12Au reste, lorsque je fus arrivé à Troas pour l’Évangile de Christ, quoique le Seigneur m’y eût ouvert une porte, je n’eus point de repos d’esprit, parce que je ne trouvai pas Tite, mon frère;
13не мав я впокою в дусї моїм, не знайшовши Тита, брата мого; а, попрощавшись із ними, вийшов у Македонию.
13c’est pourquoi, ayant pris congé d’eux, je partis pour la Macédoine.
14Богу ж дяка, що завсїгди дає нам побіду в Христї, і пахощі знання свого обявляє через нас у всякому місцї.
14Grâces soient rendues à Dieu, qui nous fait toujours triompher en Christ, et qui répand par nous en tout lieu l’odeur de sa connaissance!
15Бо ми пахощі Христові Богу в тих, що спасають ся, і в тих, що погибають:
15Nous sommes, en effet, pour Dieu la bonne odeur de Christ, parmi ceux qui sont sauvés et parmi ceux qui périssent:
16одним ми пахощі смерти на смерть, а другим пахощі життя на життє; та кого на се вистачить?
16aux uns, une odeur de mort, donnant la mort; aux autres, une odeur de vie, donnant la vie. Et qui est suffisant pour ces choses?
17Не такі бо ми, як многі, що крамують словом Божим, а щиро, як од Бога, перед Богом, у Христї глаголемо.
17Car nous ne falsifions point la parole de Dieu, comme font plusieurs; mais c’est avec sincérité, mais c’est de la part de Dieu, que nous parlons en Christ devant Dieu.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.