2 Коринтян 2

Kulish and Puluj Bible (1905)

Greek New Testament: Byzantine Text (Robinson–Pierpont 2018)

1Розсудив же я сам із собою се, щоб знов у смутку до вас не прийти.

1εκρινα δε εμαυτω τουτο το μη παλιν εν λυπη προσ υμασ ελθειν

2Бо коли я завдаю смутку вам, то хто мене розвеселить, як не той, хто засмучений через мене.

2ει γαρ εγω λυπω υμασ και τισ εστιν ο ευφραινων με ει μη ο λυπουμενοσ εξ εμου

3І написав вам се, щоб, прийшовши не мав смутку від тих, котрими годилось би менї веселитись, певен будучи про всїх вас, що моя радість для всїх вас.

3και εγραψα υμιν τουτο αυτο ινα μη ελθων λυπην εχω αφ ων εδει με χαιρειν πεποιθωσ επι παντασ υμασ οτι η εμη χαρα παντων υμων εστιν

4Бо з великого горя, і туги серця написав я вам з многими сьлїзми, не щоб ви смуткували, а щоб пізнали любов, котрої в мене пребагато до вас.

4εκ γαρ πολλησ θλιψεωσ και συνοχησ καρδιασ εγραψα υμιν δια πολλων δακρυων ουχ ινα λυπηθητε αλλα την αγαπην ινα γνωτε ην εχω περισσοτερωσ εισ υμασ

5Коли ж хто засмутив, не мене засмутив, а від части (щоб не отягчив я) і всїх вас.

5ει δε τισ λελυπηκεν ουκ εμε λελυπηκεν αλλα απο μερουσ ινα μη επιβαρω παντασ υμασ

6Доволї такому сієї кари від многих.

6ικανον τω τοιουτω η επιτιμια αυτη η υπο των πλειονων

7Так що напротив лучче простїть і утїште, щоб надто великий сум не пожер такого.

7ωστε τουναντιον μαλλον υμασ χαρισασθαι και παρακαλεσαι μηπωσ τη περισσοτερα λυπη καταποθη ο τοιουτοσ

8Тим же благаю вас, обявіть любов до него.

8διο παρακαλω υμασ κυρωσαι εισ αυτον αγαπην

9На те бо й писав я, щоб мати доказ од вас, чи у всьому ви слухняні.

9εισ τουτο γαρ και εγραψα ινα γνω την δοκιμην υμων ει εισ παντα υπηκοοι εστε

10Кому ж ви прощаєте, тому й я; бо й я, коли що кому простив, то ради вас перед лицем Христа,

10ω δε τι χαριζεσθε και εγω και γαρ εγω ει τι κεχαρισμαι ω κεχαρισμαι δι υμασ εν προσωπω χριστου

11щоб не подужав нас сатана; бо нам відомі задуми його.

11ινα μη πλεονεκτηθωμεν υπο του σατανα ου γαρ αυτου τα νοηματα αγνοουμεν

12Прийшовши ж у Трояду на благовістє Христове, як відчинено менї двері в Господї,

12ελθων δε εισ την τρωαδα εισ το ευαγγελιον του χριστου και θυρασ μοι ανεωγμενησ εν κυριω

13не мав я впокою в дусї моїм, не знайшовши Тита, брата мого; а, попрощавшись із ними, вийшов у Македонию.

13ουκ εσχηκα ανεσιν τω πνευματι μου τω μη ευρειν με τιτον τον αδελφον μου αλλα αποταξαμενοσ αυτοισ εξηλθον εισ μακεδονιαν

14Богу ж дяка, що завсїгди дає нам побіду в Христї, і пахощі знання свого обявляє через нас у всякому місцї.

14τω δε θεω χαρισ τω παντοτε θριαμβευοντι ημασ εν τω χριστω και την οσμην τησ γνωσεωσ αυτου φανερουντι δι ημων εν παντι τοπω

15Бо ми пахощі Христові Богу в тих, що спасають ся, і в тих, що погибають:

15οτι χριστου ευωδια εσμεν τω θεω εν τοισ σωζομενοισ και εν τοισ απολλυμενοισ

16одним ми пахощі смерти на смерть, а другим пахощі життя на життє; та кого на се вистачить?

16οισ μεν οσμη θανατου εισ θανατον οισ δε οσμη ζωησ εισ ζωην και προσ ταυτα τισ ικανοσ

17Не такі бо ми, як многі, що крамують словом Божим, а щиро, як од Бога, перед Богом, у Христї глаголемо.

17ου γαρ εσμεν ωσ οι λοιποι καπηλευοντεσ τον λογον του θεου αλλ ωσ εξ ειλικρινειασ αλλ ωσ εκ θεου κατενωπιον του θεου εν χριστω λαλουμεν

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.