2 Коринтян 10
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
King James Version with Apocrypha
1Сам же я Павел благаю вас лагідностю і тихостю Христовою, а що в вічі смиренний між вами, а, не будучи між вами, сьміливий проти вас;
1Now I Paul myself beseech you by the meekness and gentleness of Christ, who in presence am base among you, but being absent am bold toward you:
2благаю ж, щоб, бувши між вами, не бути сьміливим з тією певнотою, якою думаю осьмілитись проти деяких, що думають про нас, нїби ми ходимо по тїлу.
2But I beseech you , that I may not be bold when I am present with that confidence, wherewith I think to be bold against some, which think of us as if we walked according to the flesh.
3Бо ходячи в тїлї, не по тїлу воюємо:
3For though we walk in the flesh, we do not war after the flesh:
4(бо зброя воювання нашого не тїлесна, а сильна Богом на зруйнованнє твердинь,)
4(For the weapons of our warfare are not carnal, but mighty through God to the pulling down of strong holds;)
5руйнуючи видумки і всяку висоту, що встає проти знання Божого, і займаючи в полонь усякий розум на послух Христу,
5Casting down imaginations, and every high thing that exalteth itself against the knowledge of God, and bringing into captivity every thought to the obedience of Christ;
6і будучи на поготові помститись над усяким непослухом, як сповнить ся ваш послух.
6And having in a readiness to revenge all disobedience, when your obedience is fulfilled.
7Хиба ви на лице дивитесь? Коли хто певен у собі, що він Христів, нехай знов по собі думає так, що, як він Христів, так і ми Христові.
7Do ye look on things after the outward appearance? If any man trust to himself that he is Christ’s, let him of himself think this again, that, as he is Christ’s, even so are we Christ’s.
8Бо коли б я ще більш хвалив ся властю нашою, що дав нам Господь на збудуваннє, а не на зруйнуваннє ваше, то не осоромив ся б.
8For though I should boast somewhat more of our authority, which the Lord hath given us for edification, and not for your destruction, I should not be ashamed:
9(Та) щоб не здаватись, наче б лякав вас посланнями, —
9That I may not seem as if I would terrify you by letters.
10бо послання (його) скажуть, важкі і кріпкі, а присутність тїла немочна і слово мизерне, —
10For his letters, say they, are weighty and powerful; but his bodily presence is weak, and his speech contemptible.
11такий нехай се знає, що які ми словом у посланнях, не бувши (між вами), такі ми й дїлом, бувши (між вами).
11Let such an one think this, that, such as we are in word by letters when we are absent, such will we be also in deed when we are present.
12Бо не сьміємо прилїчувати або рівняти себе до деяких, що самі себе хвалять; ті, що самі в собі себе міряють і порівнюють самих себе, не розуміють.
12For we dare not make ourselves of the number, or compare ourselves with some that commend themselves: but they measuring themselves by themselves, and comparing themselves among themselves, are not wise.
13Ми ж не без міри хвалити мемось, а по мірі мірила, що відмірив нам Бог, (яко) міру, щоб досягти і до вас.
13But we will not boast of things without our measure, but according to the measure of the rule which God hath distributed to us, a measure to reach even unto you.
14Ми бо не так, як би не досягнувши вас, над міру простираємось; бо аж і до вас досягли благовістєм Христовим.
14For we stretch not ourselves beyond our measure , as though we reached not unto you: for we are come as far as to you also in preaching the gospel of Christ:
15Не без міри хвалимось чужою працею, маючи надїю, що, як виросте віра ваша, то звеличимось і ми по мірилу нашому надто,
15Not boasting of things without our measure, that is , of other men’s labours; but having hope, when your faith is increased, that we shall be enlarged by you according to our rule abundantly,
16щоб і дальше вас благовіствувати, і не хвалитись над тим, що чужим мірилом приготовлене.
16To preach the gospel in the regions beyond you, and not to boast in another man’s line of things made ready to our hand.
17Хто ж хвалить ся, нехай у Господї хвалить ся.
17But he that glorieth, let him glory in the Lord.
18Бо не той певний, хто сам себе хвалить, а кого Господь похваляє.
18For not he that commendeth himself is approved, but whom the Lord commendeth.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.