2 Коринтян 10
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Synodal Translation (Синодальный перевод)
1Сам же я Павел благаю вас лагідностю і тихостю Христовою, а що в вічі смиренний між вами, а, не будучи між вами, сьміливий проти вас;
1Я же, Павел, который лично между вами скромен, а заочно против вас отважен, убеждаю вас кротостью и снисхождением Христовым.
2благаю ж, щоб, бувши між вами, не бути сьміливим з тією певнотою, якою думаю осьмілитись проти деяких, що думають про нас, нїби ми ходимо по тїлу.
2Прошу, чтобы мне по пришествии моем не прибегать к той твердой смелости, которую думаю употребить против некоторых, помышляющих о нас, что мы поступаем по плоти.
3Бо ходячи в тїлї, не по тїлу воюємо:
3Ибо мы, ходя во плоти, не по плоти воинствуем.
4(бо зброя воювання нашого не тїлесна, а сильна Богом на зруйнованнє твердинь,)
4Оружия воинствования нашего не плотские, но сильные Богом на разрушение твердынь: ими ниспровергаем замыслы
5руйнуючи видумки і всяку висоту, що встає проти знання Божого, і займаючи в полонь усякий розум на послух Христу,
5и всякое превозношение, восстающее против познания Божия, и пленяем всякое помышление в послушание Христу,
6і будучи на поготові помститись над усяким непослухом, як сповнить ся ваш послух.
6и готовы наказать всякое непослушание, когда ваше послушание исполнится.
7Хиба ви на лице дивитесь? Коли хто певен у собі, що він Христів, нехай знов по собі думає так, що, як він Христів, так і ми Христові.
7На личность ли смотрите? Кто уверен в себе, что он Христов, тот сам по себе суди, что, как он Христов, так и мы Христовы.
8Бо коли б я ще більш хвалив ся властю нашою, що дав нам Господь на збудуваннє, а не на зруйнуваннє ваше, то не осоромив ся б.
8Ибо если бы я и более стал хвалиться нашею властью, которую Господь дал нам к созиданию, а не к расстройству вашему, то не остался бы в стыде.
9(Та) щоб не здаватись, наче б лякав вас посланнями, —
9Впрочем, да не покажется, что я устрашаю вас только посланиями.
10бо послання (його) скажуть, важкі і кріпкі, а присутність тїла немочна і слово мизерне, —
10Так как некто говорит: в посланиях он строг и силен, а в личном присутствии слаб, и речь его незначительна, -
11такий нехай се знає, що які ми словом у посланнях, не бувши (між вами), такі ми й дїлом, бувши (між вами).
11такой пусть знает, что, каковы мы на словах в посланиях заочно, таковы и на деле лично.
12Бо не сьміємо прилїчувати або рівняти себе до деяких, що самі себе хвалять; ті, що самі в собі себе міряють і порівнюють самих себе, не розуміють.
12Ибо мы не смеем сопоставлять или сравнивать себя с теми, которые сами себя выставляют: они измеряют себя самими собою и сравнивают себя с собою неразумно.
13Ми ж не без міри хвалити мемось, а по мірі мірила, що відмірив нам Бог, (яко) міру, щоб досягти і до вас.
13А мы не без меры хвалиться будем, но по мере удела, какой назначил нам Бог в такую меру, чтобы достигнуть и до вас.
14Ми бо не так, як би не досягнувши вас, над міру простираємось; бо аж і до вас досягли благовістєм Христовим.
14Ибо мы не напрягаем себя, как не достигшие до вас, потому что достигли и до вас благовествованием Христовым.
15Не без міри хвалимось чужою працею, маючи надїю, що, як виросте віра ваша, то звеличимось і ми по мірилу нашому надто,
15Мы не без меры хвалимся, не чужими трудами, но надеемся, с возрастанием веры вашей, с избытком увеличить в вас удел наш,
16щоб і дальше вас благовіствувати, і не хвалитись над тим, що чужим мірилом приготовлене.
16так чтобы и далее вас проповедывать Евангелие, а не хвалиться готовым в чужом уделе.
17Хто ж хвалить ся, нехай у Господї хвалить ся.
17Хвалящийся хвались о Господе.
18Бо не той певний, хто сам себе хвалить, а кого Господь похваляє.
18Ибо не тот достоин, кто сам себя хвалит, но кого хвалит Господь.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.