2 Коринтян
Chapter 11

2 Коринтян

Kulish and Puluj Bible (…
vs Synodal Translatio…
Aa
Text size
Line width
Verse numbers

2 Коринтян 11

Kulish and Puluj Bible (1905)
Synodal Translation (Синодальный перевод)
1Ой коли б ви трохи потерпіли моє безумство! а таки потерпите мене.
1О, если бы вы несколько были снисходительны к моему неразумию! Но вы и снисходите ко мне.
2Бо я ревную про вас ревностю Божою; я бо заручив вас одному мужові, щоб чистою дївою привести перед Христа.
2Ибо я ревную о вас ревностью Божиею; потому что я обручил вас единому мужу, чтобы представить Христу чистою девою.
3Бою ся ж, щоб, як змій Єву обманив лукавством своїм, так не попсувались думки ваші, (одвернувши) від простоти в Христї.
3Но боюсь, чтобы, как змий хитростью своею прельстил Еву, так и ваши умы не повредились, уклонившись от простоты во Христе.
4Бо коли ж хто, прийшовши, иншого Христа проповідує, котрого ми не проповідували, або духа иншого ви приймаєте, котрого не прийняли, або инше благовістє, котрого не одержали; то ви були б дуже терпіливі.
4Ибо если бы кто, придя, начал проповедывать другого Иисуса, которого мы не проповедывали, или если бы вы получили иного Духа, которого не получили, или иное благовестие, которого не принимали, - то вы были бы очень снисходительны к тому.
5Думаю бо, що я нїчим не зоставсь позаду переднїх апостолів.
5Но я думаю, что у меня ни в чем нет недостатка против высших Апостолов:
6Хоч бо я й неук словом, та не розумом; нї, ми знані у всьому між вами.
6хотя я и невежда в слове, но не в познании. Впрочем, мы во всем совершенно известны вам.
7Або гріх я зробив, себе смиряючи, щоб ви пійшли вгору, бо даром благовістє Боже проповідував вам?
7Согрешил ли я тем, что унижал себя, чтобы возвысить вас, потому что безмездно проповедывал вам Евангелие Божие?
8Од инших церков брав я, приймаючи плату, на служеннє вам;
8Другим церквам я причинял издержки, получая от них содержание для служения вам; и, будучи у вас, хотя терпел недостаток, никому не докучал,
9і, прийшовши до вас, та й бувши в недостатку, не був я нїкому важким; бо недостаток мій сповнили брати мої, що прийшли з Македониї; та й у всьому я хоронив себе, щоб не бути вам важким, і хоронити му.
9ибо недостаток мой восполнили братия, пришедшие из Македонии; да и во всем я старался и постараюсь не быть вам в тягость.
10(Як) істина Христова є в менї (так вірно), що похвала ся не загородить ся від мене в сторонах Ахайських.
10По истине Христовой во мне скажу, что похвала сия не отнимется у меня в странах Ахаии.
11Чого ж? хиба, що не люблю вас? Бог знає (те).
11Почему же так поступаю? Потому ли, что не люблю вас? Богу известно! Но как поступаю, так и буду поступать,
12Що ж роблю, те й робити му, щоб відтяти причину тим, що хочуть причини, щоб чим хвалять ся, (у тому) показались як і ми.
12чтобы не дать повода ищущим повода, дабы они чем хвалятся, в том оказались такими же, как и мы.
13Бо такі лжеапостоли, робітники лукаві, прикидають ся апостолами Христовими.
13Ибо таковые лжеапостолы, лукавые делатели, принимают вид Апостолов Христовых.
14І не диво: сам бо сатана прикидаєть ся ангелом сьвітлим.
14И неудивительно: потому что сам сатана принимает вид Ангела света,
15Не велика ж річ, коли й слуги його прикидають ся слугами правди. Конець їх буде по дїлам їх.
15а потому не великое дело, если и служители его принимают вид служителей правды; но конец их будет по делам их.
16Знов глаголю: щоб нїхто не вважав мене за безумного; коли ж нї, хоч яко безумного мене прийміть, щоб хоч трохи менї похвалитись.
16Еще скажу: не почти кто-нибудь меня неразумным; а если не так, то примите меня, хотя как неразумного, чтобы и мне сколько-нибудь похвалиться.
17А що глаголю, не глаголю по Господї, а мов би в безумстві, у сїй певнотї похвали.
17Что скажу, то скажу не в Господе, но как бы в неразумии при такой отважности на похвалу.
18Яко ж бо многі хвалять ся по тїлу, то й я хвалити мусь.
18Как многие хвалятся по плоти, то и я буду хвалиться.
19Радо бо терпите безумних, розумними бувши.
19Ибо вы, люди разумные, охотно терпите неразумных:
20Терпите бо, як хто підневолює вас, як хто жере (вас), як хто обдирає (вас), як хто величаєть ся, як хто бє вас у лице.
20вы терпите, когда кто вас порабощает, когда кто объедает, когда кто обирает, когда кто превозносится, когда ко бьет вас в лицо.
21Робом досади глаголю, так нїби ми знемоглись. Коли ж у чому хто осьмілюєть ся (у безумстві глаголю), то й я осьмілююсь.
21К стыду говорю, что на это у нас недоставало сил. А если кто смеет хвалиться чем-либо, то скажу по неразумию смею и я.
22Вони Євреї? І я. Вони Ізраїльтяне? І я. Вони насїннє Авраамове? І я.
22Они Евреи? И я. Израильтяне? и я. Семя Авраамово? И я.
23Христові слуги? (безумствуючи глаголю) я більше: В працях премного, в ранах без міри, у темницях пребагато, при смерти почасту.
23Христовы служители? В безумии говорю. Я больше. Я гораздо более был в трудах, безмерно в ранах, более в темницах и многократно при смерти.
24Од Жидів пять раз по сорок без одного прийняв я.
24От Иудеев пять раз дано мне было по сорока ударов без одного;
25Тричі киями бито мене, а один раз каменовано; тричі розбивав ся корабель, ніч і день пробув я в глибинї;
25три раза меня били палками, однажды камнями побивали, три раза я терпел кораблекрушение, ночь и день пробыл во глубине морской;
26у дорогах почасту, у бідах (на) водї, у бідах (од) розбійників, у бідах од земляків, у бідах од поган, у бідах у городї, у бідах у пустинї, у бідах на морі, у бідах між лукавими братами;
26много раз был в путешествиях, в опасностях на реках, в опасностях от разбойников, в опасностях от единоплеменников, в опасностях от язычников, в опасностях в городе, в опасностях в пустыне, в опасностях на море, в опасностях между лжебратиями,
27у працї і в журбі, почасту в недосипанню, в голодї і жаждї, в постах часто, в холодї й наготї.
27в труде и в изнурении, часто в бдении, в голоде и жажде, часто в посте, на стуже и в наготе.
28Опріч того, що осторонь, налягає на мене щоденна журба про всї церкви.
28Кроме посторонних приключений, у меня ежедневно стечение людей, забота о всех церквах.
29Хто знемогає, щоб і я не знемогав? Хто блазнить ся, щоб і я не горів?
29Кто изнемогает, с кем бы и я не изнемогал? Кто соблазняется, за кого бы я не воспламенялся?
30Коли хвалитись треба, то хвалити мусь тим, що від немочі моєї.
30Если должно мне хвалиться, то буду хвалиться немощью моею.
31Бог, Отець Господа нашого Ісуса Христа, будучи благословен на віки, знає, що я не обманюю.
31Бог и Отец Господа нашего Иисуса Христа, благословенный во веки, знает, что я не лгу.
32У Дамаску царський намістник Арета, стеріг город Дамащан, хотївши піймати мене;
32В Дамаске областной правитель царя Ареты стерег город Дамаск, чтобы схватить меня; и я в корзине был спущен из окна по стене и избежал его рук.
33і віконцем у коші спущено мене по стїнї, і втік я з рук його.
no verse 33 in this text

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.